group-telegram.com/Anthropogenese/136
Last Update:
Антропологічна характеристика готів
В мовному відношенні германські народи, які завоювали інші частини Європи від Скандинавії та північної Німеччини, ділилися на дві групи: східних та західних германців. Ті, хто говорив на східногерманських діалектах, включали в себе готів, вандалів, гепідів та бургундів. Готи походять з території Швеції, вони перетнули Балтику та дійшли до гирла Вісли. Вандали та гепіди, очевидно, мали таке ж походження. З Вісли східні германці вели експансію на південь та схід у скіфські землі, де гепіди захопили контроль над Угорщиною, а готи нарешті заснували значуще королівство на північному узбережжі Чорного моря. Близько 200 р. н.е. готи відвоювали скіфську країну у сарматів та в свою чергу сприйняли багато зі скіфо-сарматської культури, ставши чудовими наїзниками та навчившись жити у візках. З цього моменту історія цих племен добре відома. У всіх з них важливу роль відігравали відносини з Римською імперією. Рух готів до Греції, Італії та Франції не заслуговує на детальний опис. Візиготи здійснювали натиск на захід, зайняли південну Францію невдовзі після 400 р. н.е. та спустилися до Іспанії, де поступово розчинилися серед населення північних провінцій. Східні готи, що потрапили під панування гуннів, зустріли подібну долю. Від численної та рухливої германської нації не залишилося і сліду. Те саме вірно і щодо гепідів та вандалів, що пішли зі Східної Європи до Франції, Іспанії та Північної Африки. Немає сумніву, що кров готів і вандалів тече у венах деяких сучасних іспанців, як і народів в інших країнах, якими вони проходили. Але ця східна гілка германців не змогла спричинити скільки-небудь тривалий вплив на расову карту Європи.
Хоча щодо фізичного типу цих східних германців не так багато даних, їх достатньо, щоб зробити деякі певні висновки. Готська серія з Херсонесу на північ від Чорного моря, датована часом від 100 р. до н.е. до 100 р. н.е., включає три чоловічі та вісім жіночих скелетів. Всі вони довгоголові та належать до кремезного нордичного типу, що відображає їх шведське походження, тому що вони не відрізняються від шведських черепів залізної доби, вже вивчених нами. Ця серія, як і серія готів з Херсонеса змушує зробити висновок, що східногерманські народи, які брали участь в цих мандрах, зберігали свої расові характеристики, допоки вони підтримували свою політичну та мовну ідентичність.
Література: Карлтон Стівенс Кун "Раси Європи"
