🏴 Сьогодні минає два роки відтоді, як наші троє товаришів — Купер Ендрюс, Фінбар Кафферкі та Дмитро Петров — зникли безвісти після бою біля Бахмута, на сумнозвісній «дорозі життя».

Цього дня товариші й друзі по всьому світу проводять пам’ятні  заходи та вшанування. Ми також збираємось, щоби згадати Купера, Фінбара й Дмитра, поговорити, за що вони боролися, і чого ми можемо навчитися з їхнього досвіду.

✊Фінбар був одним із тих, хто допоміг нам краще зрозуміти боротьбу в Рожаві. Він ділився з нами своїм досвідом. Звісно, кожна боротьба має свої культурні та географічні особливості, але переклад цієї боротьби здійснюється людьми, які діють разом і таким чином зближують шляхи.

🤝 Діма, з його багаторічним досвідом у росії, зробив великий внесок у налагодження зв’язків між рухами в Україні, росії, Європі — і аж до Сирії. Ми досі відкриваємо для себе, наскільки глибоким був його вплив на нашу боротьбу тут, і ми будемо шанувати його пам’ять і працю — тепер і в майбутньому.

🖤 Купер ніс особливу рішучість, властиву йому та розкриту в його досвіді чорної автономії у США. Його друзі з «Rhizome House» у Клівленді зараз створюють майстерню, щоб нагадувати новим поколінням активістів про його шлях. Зв’язки, які він налагодив, приїхавши сюди, продовжують розвиватися між різними рухами. В умовах сьогоднішньої ситуації у США — з Трампом і фашизацією суспільства — вплив Купера на розвиток інтернаціоналістських рухів є незаперечним.

Кожен із них користувався глибокою повагою, був активним другом і товаришем. Наша роль — продовжити їхню працю та зберігати пам’ять про їхнє життя — і так, про їхню радість у боротьбі. Зв’язки, які кожен із них створив тут, досі живі, і ми будемо їх плекати в безперервній боротьбі за свободу, автономію, взаємодопомогу — і створення таких умов, коли кожна людина, що бореться, зможе взяти частинку їхньох сили, яка зрештою стане нашою спільною силою, щоб знищити те, що знищує нас.

Ви можете прочитати, як сам Купер пояснює свою мотивацію, тут, а також ознайомитися з промовами його товаришів тут і тут. Більше про тривалу активістську діяльність Фінбара ви знайдете тут і тут, а також можете прочитати інтерв’ю з ним тут. Дмитро Петров також був відомий під іменами Ілля Лєший та Філ Кузнєцов, для початку радимо ознайомитися із заявами його товаришів із «Бойової анархо-комуністичної організації», «Комітету спротиву» та «Колективів Солідарності», а також із посмертною заявою Дмитра — усе це доступно тут.

Сьогодні ми продовжуємо підтримувати родичів наших товаришів і друзів, і зустрічаємося на подіях, щоб по-різному згадати їх.

Разом ми — сила. Ми ніколи не забудемо товаришів, із якими йшли поряд, і не пробачимо того, що забрало їх із нашого повсякденного життя. Будь-яка боротьба — особиста, а отже, і політична.

Şehîd namirin! Beir Bua! Любов і боротьба! Героям слава!