🖼️Образи Криму, у роботах Олексія Бекетова (1862-1941), відомого українського художника, благодійника та архітектора. Теплі кольори «півдня» виконані в орієнтальному стилі. Картини з колекції Харківського художнього музею (ілюстрації з їх сайту).
✍️Олексій Бекетов був одружений на художниці Ганні Алчевській, яка походила з відомої родини меценатів, підприємців і банкірів. Його стараннями було спроектовано й споруджено десятки публічних та житлових споруд у Харкові та інших містах. За останні кілька років ці будівлі, на жаль, посійно страждають від російських обстрілів.
В Криму Бекетов жив і працював як архітектор та художник. У його роботах переважно пейзажі й архітектурні пам’ятки (з акцентом на ханську добу та мавританський стиль), які Бекетов прагнув зобразити як «гармонійне продовження ландшафту» (с).
#мистецтво #Крим #живопис #музей
✍️Олексій Бекетов був одружений на художниці Ганні Алчевській, яка походила з відомої родини меценатів, підприємців і банкірів. Його стараннями було спроектовано й споруджено десятки публічних та житлових споруд у Харкові та інших містах. За останні кілька років ці будівлі, на жаль, посійно страждають від російських обстрілів.
В Криму Бекетов жив і працював як архітектор та художник. У його роботах переважно пейзажі й архітектурні пам’ятки (з акцентом на ханську добу та мавританський стиль), які Бекетов прагнув зобразити як «гармонійне продовження ландшафту» (с).
#мистецтво #Крим #живопис #музей
❤38💔5
Барви повсякденного життя у Стамбулі, в роботах Ворвіка Гобла (1862-1943), британського художника й ілюстратора. Ілюстрації до роботи "Константинополь", Олександра Мілінгена. Якщо вам його стиль видається знайомим – ви не помилились, адже Гобл ілюстрував багатодитячих книг з європейськими та азійськими казками, а також знаменитий роман «Війна світів», Герберта Веллса. Теплі та яскраві сюжети стали візитівкою художника, завдякисплеску популярності кольорових книжкових видань на початку 20 століття. З 1911 року саме ілюстрації до «східних казок» (індійських, японських, аравійських),тревелогів та енциклопедій стали окремим напрямком його професійної творчості. Читачу все більше хотілось уявляти той далекий і екзотичний світ, який описували укнигах, казках та ілюстрованих журналах. Тож роботи у художника завжди було багато. Ілюстрації Гобла вплинули на естетику британських книжкових видань початку століття й великою мірою стали прикладом для мистецького наслідування.
#мистецтво#книга #казки #Стамбул
#мистецтво#книга #казки #Стамбул
❤31👍2
Нарешті вийшла моя стаття, присвячена кримськотатарським кисетам в колекції Національного музею історії України. За консультації і допомогу щиро дякую моїй подрузі Есмі Аджієвій, голові ГО "Алєм". А також тим хто читав, радив і рецензував.
На прикладі невеликої, але репрезентативної колекції, ми хотіли показати, як за тривалий час свого побутування в Криму у якості “гаманця”, “кишені”, “торбинки” для грошей, дрібних речей і тютюну, кисети набули ширшого соціального і культурного контексту, ставши помітним аксесуаром традиційного вбрання, нагородою у кінних змаганнях і боротьбі "куреш", індикатором соціального статусу, а також важливою частиною звичаїв та обрядів кримських татар, зокрема весілля. Окрім цього, увага приділена класифікації та атрибуції кисетів за їх формою, розмірами та призначенням.
У ширшому контексті ця група предметів привертає увагу до проблеми долі культурної спадщини кримських татар та обставин формування музейних зібрань, які неможливо досліджувати у відриві від долі кримськотатарського народу. Тож велика увага у статті приділена обставин походження кисетів, більшість з яких потрапили в Київ вже після депортації кримських татар. В результаті багатьох політичних причин (зокрема й цензурі та конструюванню негативного образу кримських татар в СРСР), подібні колекції позбавлялись атрибуції та локальних назв кримськотатарською мовою. Багато цікавих матеріалів про побутування кисетів в культурі кримських татар не увійшли у статтю (через обʼєм), але вони обов'язково будуть розкриті у наступному перевиданні каталогу "Спадщина. Miras. The Heritage" в майбутньому.
#Крим #кримські_татари #стаття
https://oriental-world.org.ua/index.php/journal/article/view/776
На прикладі невеликої, але репрезентативної колекції, ми хотіли показати, як за тривалий час свого побутування в Криму у якості “гаманця”, “кишені”, “торбинки” для грошей, дрібних речей і тютюну, кисети набули ширшого соціального і культурного контексту, ставши помітним аксесуаром традиційного вбрання, нагородою у кінних змаганнях і боротьбі "куреш", індикатором соціального статусу, а також важливою частиною звичаїв та обрядів кримських татар, зокрема весілля. Окрім цього, увага приділена класифікації та атрибуції кисетів за їх формою, розмірами та призначенням.
У ширшому контексті ця група предметів привертає увагу до проблеми долі культурної спадщини кримських татар та обставин формування музейних зібрань, які неможливо досліджувати у відриві від долі кримськотатарського народу. Тож велика увага у статті приділена обставин походження кисетів, більшість з яких потрапили в Київ вже після депортації кримських татар. В результаті багатьох політичних причин (зокрема й цензурі та конструюванню негативного образу кримських татар в СРСР), подібні колекції позбавлялись атрибуції та локальних назв кримськотатарською мовою. Багато цікавих матеріалів про побутування кисетів в культурі кримських татар не увійшли у статтю (через обʼєм), але вони обов'язково будуть розкриті у наступному перевиданні каталогу "Спадщина. Miras. The Heritage" в майбутньому.
#Крим #кримські_татари #стаття
https://oriental-world.org.ua/index.php/journal/article/view/776
❤12