Голуби на всех открытых балконах с утра тусуются?

***

Блискавиці у небі багряні. І Північ страшиться Півдня.
Вас забирає літо. Ви - мерехтливі тіні.

Рими горять так швидко, коли вогонь навкруги...
Смерть же втрачає сенс, якщо безсмертні Боги.

Руки вкриває попіл, леза - на шиї зміям,
В небо здіймає лебідь, не боячись хуртовини.

В небі зоря застигла. Гибель тепер поряд.
Ціль же ясна та чиста - наш пантеон ні для кого.

08.08.22.

Релігійні переконання не звільняють від мобілізації. Офіційно.

Верховний Суд підтвердив вирок чоловіку, який ухилився від мобілізації під приводом належності до Cвідків Єгови. Хоча його й відправляли вчитися на зв'язківця.

Позиція суду проста - Конституція передбачає, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Якщо ж виконання військового обов'язку суперечить таким переконанням, воно бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. Але це лише в мирний час.

Ведення ж оборонної повномасштабної війни проти держави, яка переважає за площею і чисельністю населення, є вагомою причиною для виконання обов'язку всіма громадянами України, незалежно від їх віросповідання. А мобілізація - необхідним заходом для самозбереження нашої держави, з урахуванням норм міжнародного права.

Тому баланс між правами людини і потребами держави в такому разі є дотриманим. І захищати нашу країну повинні всі.

@LykourgosLexi

Майже три роки з моменту непоправної втрати для Авангарду — загибелі нашого бойового побратима і командира київського осередку «Буліня».

За час війни з загарбником Авангард втратив багатьох достойних воїнів і увіковічення полеглих є нашим обов'язком перед мертвими, тому ми продовжуємо згадувати людей з нашого Пантеону і підтримувати вогник пам'яті про них у серцях бійців і прихильників організації.

Тож запрошуємо вас на вечір пам'яті Максима «Буліня» Квапиша.
На заході ми поговоримо про життєпис Буліня, а охочі поділяться спогадами про нього.

Вечір пам'яті відбудеться в рідному місті Максима Кам'янці-Подільському 26 травня о 19:00 на території Камʼянець-Подільської фортеці.

Просимо вас зареєструватися за посиланням.

Нет.

«Щоб люди пішли за тобою, вони мають бачити, що ти пройшов свій шлях», — командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький.

Про принципи управління, найкращу артилерію, як утримують 50 кілометрів фронту, операції в Мощуні, Кліщіївці та Авдіївську кампанію — дивіться у великому інтерв’ю Андрія Білецького. 

Також — про роль технологічного прогресу і електронні системи управління боєм, скільки коштує війна на місяць та як Третя штурмова проявила себе в кризових ситуаціях.

Як Трійці вдається утримувати першість в рейтингу уражених цілей, про абсолютний рекорд зі знищення ворога за день, ціну брехні на війні, пріоритетні напрямки у розвитку корпусу та перспективу укладення миру.

Дивіться вже на YouTube-каналі «Бутусов Плюс».

3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦

Розйобує командир сліпого молодшого лейтенанта.
— От бачиш як добре, що ти тепер офіцер?
— Ні.

Терміново потрібно закрити збір на пікап для авангардистів — банка висить уже кілька місяців, а війна, як ви знаєте, задоволення не з дешевих, до того ж є ще багато інших потреб.

Серед тих, хто зробить найбільший внесок, буде можливість отримати другий випуск «Бойового вістнику Авангарду» та кілька інших лотів.

https://send.monobank.ua/jar/2NznSvSeqV

Прошу кожного долучитися донатом по спроможності та поширити цей пост, бо час піджимає.

Мы с братом Криззаулом возвращались в Изенгард из Амон Хэн, неся двух полуросликов великому господину Саруману, чье имя Белая Длань. На тропе двое моргульских не захотели уступить нам место, точнее они слишком медленно сдали вправо, за это мы их подрезали. Эти снаги визжали как cвиньи, захлебываясь кровью. Вся остальная мордорская братия, как стадо испуганных баранов, сбились в кучу в дальнем конце строя и даже боялись посмотреть в нашу сторону. Правда один старый седой ветеран, увешанный орденами и медалями, пытался что-то сказать, но брат Криззаул швырнул его на землю, и мы долго били его ногами в живот, пока он не начал ссать кровью прямо на свои ордена. Когда наш отряд ровным строем промаршировал мимо, вся мордорская шваль в ужасе убежала в лес, а мы с братом спокойно дотопали до нашего лагеря, швыряя в проходящих мимо снаг срезанные с кольчуги обоссанного ветерана ордена и медали. Слава Саруману!!!