Сьогодні, 27 червня, міг би відзначати своє тридцятиріччя чудовий хлопець, якого маю честь називати своїм другом - Микола Мялковський. З нагоди цих тридцяти могло би сипатися багато мемів і підйобів про старість в його сторону, багато привітань від рідних, друзів, побратимів, потисків рук і поплескувань по спині, посмішок і поцілунків. Та, на жаль, Микола вже не з нами. Своє життя він поклав - без пафосу і перебільшень - за звільнення України від русні, за свободу та цивілізаційний вибір України, вибір всіх і кожного з нас. І пам'ять про навіки двадцятивосьмирічного міцного парубка буде жити в наших душах. А ще - у цілком осяжних і конкретних справах.

Завдяки Фонду імені Миколи Мялковського у с. Замлиння Ковельського району Волинської області матір Миколи - відома художниця Тетяна Мялковська - сьогодні відкрила Артрезиденцію "Виднокрай". Чудовий задум, майстерне втілення, прекрасна мета.

Наші Найкращі і по смерті роблять нашу країну ліпшою, продовжуючи жити своїми справами, своїм внеском у нашу свободу.