Forwarded from ✙ НТП ✙
Молитва проукраїнського УПЦшника:
"...і не введи нас у ПЦУ, але визволи від РПЦ. Амінь".
"...і не введи нас у ПЦУ, але визволи від РПЦ. Амінь".
Ще одне бачення подій навколо Свято-Духівського собору в Чернівцях від підписників.
Не сиділось мені вдома,
Понесло мене в кіно,
Захотілося кохання
І зустріла там його!
Або як Мелетій іменини начальника УПЦ святкував
—————————————
Рідні мої, що ж настала тая днина- 25 червня, день пам’яті Св. Онуфрія Великого, на Буковині тєчка, бо у батька краю свято, треба піти по всіх церквах хресним ходом і наставити 100500 свічок за його здоров’я і за «прєадалєнія вражди, расколов і нєстроєній церкви рускія нашея». По справі Свято-Духівського собору в Чернівцях як і було, так і є, себто більше питань, ніж відповідей. Я була присутня на Всенічнному Бдінні в суботу 21.06, я на власні вуха чула слово Мелетія (Єгоренка), але краще би я то не чула, якщо Ольга Скабеєва перестане вести «60 Мінут», то є новий кандидат на посаду ведучого, ну бо такої пропаганди я не чула. Владико, ви ж розумний пацан, чого ви несете таку херню? Я можу похвалити Мелетія (Єгоренка) лиш в одному, в тому, що він перепросив у поліції, це дійсно гідний крок, це було потужно і по-мужицькі, а все інше пічалька. Попри ту херню яку ніс Мелетій я рада тільки одному, я почула слово свого правлячого архієрея, бо таке враження, що ви владико боїтеся людей, бо ви не помазуєте людей, ви не причащаєте мирян, ви не говорите проповіді, після літургії ви не благословляєте напрестольним хрестом ваших же вірян, ви як завжди кидаєте на амбразуру єпископа Никиту (Сторожука), але ж я не належу до Франківської єпархії, я не хочу щоб мене щотижня помазував єпископ Никита, ви не подумайте, я не маю нічого проти єпископа Никити, але мені хочеться більше бачити свого правлячого архієрея, тому, владико, відкидайте вашу гордість, виходьте з бункера та йдіть до народу і ви побачите, як народ вас полюбить. Як відомо на Буковині цвіте і пахне культ особистості митрополита Онуфрія (Березовського), люди вважають що нинішній начальник УПЦ батько, мати, брат, сестра для всього світу, люди вважають його правилом віри, образом кротості, і що дивно, я як вірянка УПЦ не заразилася цим культом, я реально дивлюся на речі і навіть дозволяю собі критикувати Онуфрія (Березовського) і якщо я аргументую не на його користь з кимось з фанатиків УПЦ то я наштовхуюся на хейт у свій бік, але відправимо цей культ особистості приймати ванну, бо це не тема сьогоднішнього допису. Ви, владико, як давній соратник і партнер Онуфрія (Березовського) прекрасно знаєте, як цей культ особистості набирав оберту, якщо не ви є його творцем, чи лобістом, себто, ви прекрасно знаєте, як заставити маси себе любити, але ви цим не займаєтеся. Владиченько, ви боїтеся? Ви не хочете? Вам то не треба? Мені просто цікаво, чому ви бездіяльний, ви розумієте, що своїми діями ви навпаки зробите так, що ваші ж віряни будуть любити не вас, а вашого соратника, Єпископа Никиту. Отже 24-25 червня 2025 року, Святкове вечірнє Богослужіння, яке зібрало в стінах кафедрального храму Чернівців фанатиків та поклонників Онуфрія (Березовського) ви зробили розумник крок, ви просто втекли в Київград до начальника УПЦ, но в чому ваш задум, ви в себе ж в єпархії зробили трюк «Опа ще один владиченька», хто придумав прислати в собор Марка (Андрюка), а тут ви прогадали, бо яка роль одного з численних родичів начальника УПЦ в Чернівцях. Якщо Марк приїхав з вашого запрошення, то я не розумію ходу ваших думок, а якщо він приїхав самостійно, чи з наказу свого владики-дядька, то поганий ви керівник, раз у вашій єпархія такий «безпрідєл» і прохідний двір. Якщо ви запросили єпископа Марка 24-25.06, то чому ви не запросили його боронити собор? Хоча я можу вас зрозуміти, бо якщо такий великий архієрей не приїхав до рідного тата боронити рідну парафію в Зруб-Комарівському, то і собор він боронити теж не буде, хоча Володя (мирське ім’я Марка) і в соборі був чудним парубком, але ви це і без мене знаєте. Але я не розумію, на яку радість він приїхав зараз, типу, краще пізно, ніж ніколи, чи що? Їхній тандем з Никитою був цікавим, дивним і незрозумілим, але все ж . . .
Нині ви були в стольному граді, і обожествляли начальника УПЦ, понти повинні бути, бо то святе діло.
Не сиділось мені вдома,
Понесло мене в кіно,
Захотілося кохання
І зустріла там його!
Або як Мелетій іменини начальника УПЦ святкував
—————————————
Рідні мої, що ж настала тая днина- 25 червня, день пам’яті Св. Онуфрія Великого, на Буковині тєчка, бо у батька краю свято, треба піти по всіх церквах хресним ходом і наставити 100500 свічок за його здоров’я і за «прєадалєнія вражди, расколов і нєстроєній церкви рускія нашея». По справі Свято-Духівського собору в Чернівцях як і було, так і є, себто більше питань, ніж відповідей. Я була присутня на Всенічнному Бдінні в суботу 21.06, я на власні вуха чула слово Мелетія (Єгоренка), але краще би я то не чула, якщо Ольга Скабеєва перестане вести «60 Мінут», то є новий кандидат на посаду ведучого, ну бо такої пропаганди я не чула. Владико, ви ж розумний пацан, чого ви несете таку херню? Я можу похвалити Мелетія (Єгоренка) лиш в одному, в тому, що він перепросив у поліції, це дійсно гідний крок, це було потужно і по-мужицькі, а все інше пічалька. Попри ту херню яку ніс Мелетій я рада тільки одному, я почула слово свого правлячого архієрея, бо таке враження, що ви владико боїтеся людей, бо ви не помазуєте людей, ви не причащаєте мирян, ви не говорите проповіді, після літургії ви не благословляєте напрестольним хрестом ваших же вірян, ви як завжди кидаєте на амбразуру єпископа Никиту (Сторожука), але ж я не належу до Франківської єпархії, я не хочу щоб мене щотижня помазував єпископ Никита, ви не подумайте, я не маю нічого проти єпископа Никити, але мені хочеться більше бачити свого правлячого архієрея, тому, владико, відкидайте вашу гордість, виходьте з бункера та йдіть до народу і ви побачите, як народ вас полюбить. Як відомо на Буковині цвіте і пахне культ особистості митрополита Онуфрія (Березовського), люди вважають що нинішній начальник УПЦ батько, мати, брат, сестра для всього світу, люди вважають його правилом віри, образом кротості, і що дивно, я як вірянка УПЦ не заразилася цим культом, я реально дивлюся на речі і навіть дозволяю собі критикувати Онуфрія (Березовського) і якщо я аргументую не на його користь з кимось з фанатиків УПЦ то я наштовхуюся на хейт у свій бік, але відправимо цей культ особистості приймати ванну, бо це не тема сьогоднішнього допису. Ви, владико, як давній соратник і партнер Онуфрія (Березовського) прекрасно знаєте, як цей культ особистості набирав оберту, якщо не ви є його творцем, чи лобістом, себто, ви прекрасно знаєте, як заставити маси себе любити, але ви цим не займаєтеся. Владиченько, ви боїтеся? Ви не хочете? Вам то не треба? Мені просто цікаво, чому ви бездіяльний, ви розумієте, що своїми діями ви навпаки зробите так, що ваші ж віряни будуть любити не вас, а вашого соратника, Єпископа Никиту. Отже 24-25 червня 2025 року, Святкове вечірнє Богослужіння, яке зібрало в стінах кафедрального храму Чернівців фанатиків та поклонників Онуфрія (Березовського) ви зробили розумник крок, ви просто втекли в Київград до начальника УПЦ, но в чому ваш задум, ви в себе ж в єпархії зробили трюк «Опа ще один владиченька», хто придумав прислати в собор Марка (Андрюка), а тут ви прогадали, бо яка роль одного з численних родичів начальника УПЦ в Чернівцях. Якщо Марк приїхав з вашого запрошення, то я не розумію ходу ваших думок, а якщо він приїхав самостійно, чи з наказу свого владики-дядька, то поганий ви керівник, раз у вашій єпархія такий «безпрідєл» і прохідний двір. Якщо ви запросили єпископа Марка 24-25.06, то чому ви не запросили його боронити собор? Хоча я можу вас зрозуміти, бо якщо такий великий архієрей не приїхав до рідного тата боронити рідну парафію в Зруб-Комарівському, то і собор він боронити теж не буде, хоча Володя (мирське ім’я Марка) і в соборі був чудним парубком, але ви це і без мене знаєте. Але я не розумію, на яку радість він приїхав зараз, типу, краще пізно, ніж ніколи, чи що? Їхній тандем з Никитою був цікавим, дивним і незрозумілим, але все ж . . .
Нині ви були в стольному граді, і обожествляли начальника УПЦ, понти повинні бути, бо то святе діло.
26 червня 2025 року з благословення Блаженнішого Онуфрія у Воскресенському (Афганському) храмі Києва відбулося урочисте вручення відзнак Синодального відділу зі взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України «Віра. Мужність. Честь».
Митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин зазначив, що відзнака «Віра. Мужність. Честь» вручається особам, які підтримують діяльність його відділу, беруть участь в його проєктах і ведуть волонтерську діяльність у справі захисту України та допомоги тим, хто страждає від війни.
Нагороди «Віра. Мужність. Честь» першого ступеня були удостоєні: вікарій Одеської єпархії архієпископ Арцизький Віктор, ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр та голова Синодального відділу «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик).
Відзнаку другого ступеня одержали: голова Синодального відділу з соціально-гуманітарних питань протоієрей Сергій Екшиян, заступник голови Синодального відділу з соціально-гуманітарних питань протоієрей Костянтин Дворовий, голова відділу з соціальних та гуманітарних питань Київської єпархії протоієрей Андрій Дворовий і волонтери Євген Горбач та Таміла Афанасьєва.
Але тут нам один священник, наближений до митрополії, написав, що військові ЗСУ не хочуть більше брати нагороди від т.зв. "Військового відділу" УПЦ ніби не МП, тож працівники відділу змушені нагороджувати самих себе ))))
Плачу і ридаю…🤮🤮🤮🤮🤮
Митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин зазначив, що відзнака «Віра. Мужність. Честь» вручається особам, які підтримують діяльність його відділу, беруть участь в його проєктах і ведуть волонтерську діяльність у справі захисту України та допомоги тим, хто страждає від війни.
Нагороди «Віра. Мужність. Честь» першого ступеня були удостоєні: вікарій Одеської єпархії архієпископ Арцизький Віктор, ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр та голова Синодального відділу «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик).
Відзнаку другого ступеня одержали: голова Синодального відділу з соціально-гуманітарних питань протоієрей Сергій Екшиян, заступник голови Синодального відділу з соціально-гуманітарних питань протоієрей Костянтин Дворовий, голова відділу з соціальних та гуманітарних питань Київської єпархії протоієрей Андрій Дворовий і волонтери Євген Горбач та Таміла Афанасьєва.
Але тут нам один священник, наближений до митрополії, написав, що військові ЗСУ не хочуть більше брати нагороди від т.зв. "Військового відділу" УПЦ ніби не МП, тож працівники відділу змушені нагороджувати самих себе ))))
Плачу і ридаю…🤮🤮🤮🤮🤮
Та ні. Просто відректися від Москви. І це ж треба нагнати стільки пафосу, зробити з мухи слона. І все заради єдності з москвою, без якої ж ми ну ніяк не проживемо😂 і не спасемося.
Це ж Царство Небесне вже мабуть приватизувало РПЦ за гроші путєна.😂 І кого пускати, а кого ні вирішує тільки синод РПЦ.
Кожен раз, коли читаєш черговий крінж на цьому ресурсі думаєш, куди ж далі. І вони ж таки знаходять кудою пробити чергове дно.
Ось така вона, "кананічєская правда" безглузда і нещадна.
Православно-маразматичний Zомбіленд живе і процвітає🙈
Це ж Царство Небесне вже мабуть приватизувало РПЦ за гроші путєна.😂 І кого пускати, а кого ні вирішує тільки синод РПЦ.
Кожен раз, коли читаєш черговий крінж на цьому ресурсі думаєш, куди ж далі. І вони ж таки знаходять кудою пробити чергове дно.
Ось така вона, "кананічєская правда" безглузда і нещадна.
Православно-маразматичний Zомбіленд живе і процвітає🙈
Forwarded from Монолог.здєсь 😁
😅😅😅 Поки одні влаштовують фотосесію з жовто-блакитними стрічками для себе любимих, хтось вчергове спалив усю контору))
Forwarded from Монолог.здєсь 😁
😳😳😳Прекрасний приклад МПшної шизи від архієпископа Іони (Чєрєпанова), який поливає багном ДЕСС, за сприяння якої він зараз виїхав закордон.
#серйозніновини
#серйозніновини
Віршик про чернівецькі події:
«~собор тримаєм в трьох руках~
У ванні вода парує, а Онуфрій церквою керує,
В Чернівцях Микита служить, а там далеко Мелетій тужить,
Туга душить, бо в соборі він вже не послужить.
Не час журитись, не час вагатись,
Час нам дружно обі$ратись,
Браві гопники в хустинках забор зламають, як хмаринку,
Зайде Мелетій переможцем, за ним Нікіта аж підгопцем,
Іде, шатається, як вірний пес.
Уже стоять всі на порозі, і троєручник возглаша:
«Бандіти ви, а я пішу да амбуцмєма,
Ми з вами члєни і до останнього стояти будем,
А пецеушнікі як імпотєнти, всі впадуть».
Народ почув ці всі словечки,
Та й дружно всі пішли ментів лупить.
Нікіта прям як сталін, фронт тримає,
Мелетій бігає, так наче той чужий,
Попшикали їх всіх сльозоточивим газом,
Зайшли вони, та й вирішили службу послужить.
А після служби наш Мелетій, рішив, що треба знов поговорить,
Но як у нього часто це буває,
Він знов почав херню народу городить,
І до Думенка він звертався,
Варфоломія патріарха не забув,
Ще треба було Розу Люксембург згадати,
І до леніна сказати, ну так, щоб чисто не забудь.
Закінчився цей весь позор фігово,
І можна вже би було нам Амінь сказать,
Але ж я знаю, хто такий той ваш Мелетій,
Цей троєручник знову візьме члєнів і Нікіту,
І підуть разом вєру руску паднімать.»
Кароліна Вельська
«~собор тримаєм в трьох руках~
У ванні вода парує, а Онуфрій церквою керує,
В Чернівцях Микита служить, а там далеко Мелетій тужить,
Туга душить, бо в соборі він вже не послужить.
Не час журитись, не час вагатись,
Час нам дружно обі$ратись,
Браві гопники в хустинках забор зламають, як хмаринку,
Зайде Мелетій переможцем, за ним Нікіта аж підгопцем,
Іде, шатається, як вірний пес.
Уже стоять всі на порозі, і троєручник возглаша:
«Бандіти ви, а я пішу да амбуцмєма,
Ми з вами члєни і до останнього стояти будем,
А пецеушнікі як імпотєнти, всі впадуть».
Народ почув ці всі словечки,
Та й дружно всі пішли ментів лупить.
Нікіта прям як сталін, фронт тримає,
Мелетій бігає, так наче той чужий,
Попшикали їх всіх сльозоточивим газом,
Зайшли вони, та й вирішили службу послужить.
А після служби наш Мелетій, рішив, що треба знов поговорить,
Но як у нього часто це буває,
Він знов почав херню народу городить,
І до Думенка він звертався,
Варфоломія патріарха не забув,
Ще треба було Розу Люксембург згадати,
І до леніна сказати, ну так, щоб чисто не забудь.
Закінчився цей весь позор фігово,
І можна вже би було нам Амінь сказать,
Але ж я знаю, хто такий той ваш Мелетій,
Цей троєручник знову візьме члєнів і Нікіту,
І підуть разом вєру руску паднімать.»
Кароліна Вельська
«Шановне товариство! Ви це позорисько бачили?)))
https://www.group-telegram.com/veseliy_pip.com/9671
А де ж отці Хрупчик, Ярема, Вишневський, Чамахуд та інші, які без зупинки допомагають військовим і біженцямі?
А, та це ж корпоратив для своїх.
Свій до свого по своє.
Друг друга похвалили і розійшлися.
Лукавий захід. Я просто плююсь на це все упецешне лицемірство.»
Це надіслав один священник.
https://www.group-telegram.com/veseliy_pip.com/9671
А де ж отці Хрупчик, Ярема, Вишневський, Чамахуд та інші, які без зупинки допомагають військовим і біженцямі?
А, та це ж корпоратив для своїх.
Свій до свого по своє.
Друг друга похвалили і розійшлися.
Лукавий захід. Я просто плююсь на це все упецешне лицемірство.»
Це надіслав один священник.
Telegram
Веселий піп
26 червня 2025 року з благословення Блаженнішого Онуфрія у Воскресенському (Афганському) храмі Києва відбулося урочисте вручення відзнак Синодального відділу зі взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України «Віра. Мужність. Честь».…
Тетяна Деркач знову влучно аналізує:
«Ой, мамо, шикидим! А що сі стало? Український мудрий нарід випустив пару на законі про афіліацію і тепер стихія повертається в береги?
Тільки нещодавно люди погодились з тим, що в обмін на повернення територій УПЦ можна залишити як є. Тепер оце от.
В опитуванні є й інші цікаві цифирки.
Ще раз вкотре згадую Юрія Андропова з його незабвєнним "Товаріщі! Ми не знаємо країни, в якій живемо!"
Попереду ще й не такі синусоїди. Але це опитування показує, що штучно створений попит через деякий час має тенденцію до різкого падіння. І чим інтенсивніше розгойдування, тим ширше амплідута зворотнього ходу. Повипускали пару - і харе.
До речі, те ж опитування свідчить, що політичним силам, які займались розгойдуванням на релігійному ґрунті та героїчною боротьбою з ним, це принесло лише черепки.»
«Ой, мамо, шикидим! А що сі стало? Український мудрий нарід випустив пару на законі про афіліацію і тепер стихія повертається в береги?
Тільки нещодавно люди погодились з тим, що в обмін на повернення територій УПЦ можна залишити як є. Тепер оце от.
В опитуванні є й інші цікаві цифирки.
Ще раз вкотре згадую Юрія Андропова з його незабвєнним "Товаріщі! Ми не знаємо країни, в якій живемо!"
Попереду ще й не такі синусоїди. Але це опитування показує, що штучно створений попит через деякий час має тенденцію до різкого падіння. І чим інтенсивніше розгойдування, тим ширше амплідута зворотнього ходу. Повипускали пару - і харе.
До речі, те ж опитування свідчить, що політичним силам, які займались розгойдуванням на релігійному ґрунті та героїчною боротьбою з ним, це принесло лише черепки.»
о. Костянтин Шевченко з ПЦУ:
«Ось вона - благодать! Алан Чумак після перегляду цього рілсу подавився зарядженою водою.
Батюшка благословляє своїх підписників кіотом з часточкою мощей. Добре, що не лоскоче усіх пір'ям з крил архангела Михаїла.
Тринда.»
«Ось вона - благодать! Алан Чумак після перегляду цього рілсу подавився зарядженою водою.
Батюшка благословляє своїх підписників кіотом з часточкою мощей. Добре, що не лоскоче усіх пір'ям з крил архангела Михаїла.
Тринда.»
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Жорстка бійка поліції та духовенства Вірменської апостольської церкви.
Силовики відвезли главу Ширакської єпархії Аджапахяна і порушили проти нього кримінальну справу за заклики до захоплення влади.
Силовики відвезли главу Ширакської єпархії Аджапахяна і порушили проти нього кримінальну справу за заклики до захоплення влади.
о. Андрій Кураєв вирішив підказати митрополиту Онуфрію, що від нього чекає українська влада, суспільство і вірні УПЦ замість чергового іску в суд:
«Как прекратить страдания УПЦ (МП?)
В греческих газетах в апреле 1861 г. были помещены взаимные послания синодов эллинского и российского.
Сущность послания синода эллинского:
«Есть древний обычай, по которому предстоятели церквей извещают друг друга о важных событиях в оных и испрашивают взаимного согласия, одобрения, молитвы и вспоможений, дабы церкви, соединенные таким союзом, пребывали тверды и непоколебимы».
«Следуя сему обычаю, синод апостольский, православной церкви Эллинской, учрежденный канонически, почел долгом сообщить всем церквам и особенно благодетельной церкви Российской, известие о том, что православная церковь Эллинская, по одобрению и определению вселенского патриарха и синода его, и блаженнейшего патриарха иерусалимского, признана независимою, самоглавною».
«И вот, синод сей, избрав архимандрита Мисаила Апостолиди, отправляет его к вашей любви с сим каноническим посланием».
«Поелику Провидение Божие благоволило освободить народ эллинский от варварского ига и возглаголало благая в сердце предстателя кафолической церкви императора всероссийского, и поелику его величество вместе с союзниками своими избавил его от крайней опасности и учредил ему царство, посему при такой перемене должен был измениться и образ управления нашей церкви; и так как невозможно было ей более состоять под священноначалием патриарха цареградского, то надлежало провозгласить ее самоглавною. А дабы самоглавие ее установилось канонически с соблюдением единства церкви, для сего правительство нашего царя, по просьбе клира и народа, отправило посольство к вселенскому патриарху и синоду его, и чрез посредство оного испрашивало одобрения и признания потребного самоглавия. Его всесвятейшество, получив письмо сего правительства, созвал собор, в котором присутствовал и голос подавал и патриарх иерусалимский. В сем священном соборе дело обсуждено было по церковным канонам; и иерархи признали независимость Еллинской церкви, синод же ее – верховным начальством, и составили свиток для памяти, в котором провозглашено самоглавие сей церкви и признано верховное начальство ее равночестным всем прочим каноническим начальствам православных церквей.
«Сие сообщается и российскому синоду, дабы и он подал свой голос наравне с вышепомянутым собором, и тоже самое ведая и мудрствуя об Еллинской церкви, принял бы сию старшую сестру свою в общение свое и пребывал бы в союзе с нею».
«Тщась соблюдать единство церкви, мы, держащие кормило правления сущей у нас православной церкви, преднамерены (προτιθέμεθα) содержать неизменно все древния законоположения, без всяких нововведений».
«От вашей же любви во Христе испрашиваем, чтобы вы, узнав все, что волею Божиею канонически совершено и учреждено в нашей церкви, узнав вместе и наше благочестивое намерение (πρόθεσιν), признали православную церковь Еллинскую самоглавною, а священный синод ее приняли бы яко собрата, и вспомоществовали бы нам вашими молитвами.
Афины. 6-го Сентября 1860 лета Господня.
Афинский Неофит, Кинурийский Дионисий, Фтиотидский Иаков, Евбейский Неофит, Калавритский Варефоломей».
Сущность послания синода Российского:
«Синод получил ваше послание от архимандрита Мисаила.
Святое намерение ваше соблюдать единство веры и любви.... представляет святой православной церкви Господа единственное священное ручательство. Ибо сия церковь, при всем нападении на нее многих врагов, пребыла непоколебимою от того, что твердо сохраняла и исполняла учение апостолов, святых отцев и вселенских и поместных соборов.
«Выслушав таковое намерение ваше, Российский синод соутверждает самоглавие Еллинской церкви, признает священный синод ее верховным начальством, от души целует членов его настоящих и будущих, на всех их призывает в молитвах своих богатство благодати Христовой и обещается иметь каноническое общение с ним во всех делах, какие только приличествуют единой, святой, соборной и апостольской церкви».⬇️ ⬇️ ⬇️
«Как прекратить страдания УПЦ (МП?)
В греческих газетах в апреле 1861 г. были помещены взаимные послания синодов эллинского и российского.
Сущность послания синода эллинского:
«Есть древний обычай, по которому предстоятели церквей извещают друг друга о важных событиях в оных и испрашивают взаимного согласия, одобрения, молитвы и вспоможений, дабы церкви, соединенные таким союзом, пребывали тверды и непоколебимы».
«Следуя сему обычаю, синод апостольский, православной церкви Эллинской, учрежденный канонически, почел долгом сообщить всем церквам и особенно благодетельной церкви Российской, известие о том, что православная церковь Эллинская, по одобрению и определению вселенского патриарха и синода его, и блаженнейшего патриарха иерусалимского, признана независимою, самоглавною».
«И вот, синод сей, избрав архимандрита Мисаила Апостолиди, отправляет его к вашей любви с сим каноническим посланием».
«Поелику Провидение Божие благоволило освободить народ эллинский от варварского ига и возглаголало благая в сердце предстателя кафолической церкви императора всероссийского, и поелику его величество вместе с союзниками своими избавил его от крайней опасности и учредил ему царство, посему при такой перемене должен был измениться и образ управления нашей церкви; и так как невозможно было ей более состоять под священноначалием патриарха цареградского, то надлежало провозгласить ее самоглавною. А дабы самоглавие ее установилось канонически с соблюдением единства церкви, для сего правительство нашего царя, по просьбе клира и народа, отправило посольство к вселенскому патриарху и синоду его, и чрез посредство оного испрашивало одобрения и признания потребного самоглавия. Его всесвятейшество, получив письмо сего правительства, созвал собор, в котором присутствовал и голос подавал и патриарх иерусалимский. В сем священном соборе дело обсуждено было по церковным канонам; и иерархи признали независимость Еллинской церкви, синод же ее – верховным начальством, и составили свиток для памяти, в котором провозглашено самоглавие сей церкви и признано верховное начальство ее равночестным всем прочим каноническим начальствам православных церквей.
«Сие сообщается и российскому синоду, дабы и он подал свой голос наравне с вышепомянутым собором, и тоже самое ведая и мудрствуя об Еллинской церкви, принял бы сию старшую сестру свою в общение свое и пребывал бы в союзе с нею».
«Тщась соблюдать единство церкви, мы, держащие кормило правления сущей у нас православной церкви, преднамерены (προτιθέμεθα) содержать неизменно все древния законоположения, без всяких нововведений».
«От вашей же любви во Христе испрашиваем, чтобы вы, узнав все, что волею Божиею канонически совершено и учреждено в нашей церкви, узнав вместе и наше благочестивое намерение (πρόθεσιν), признали православную церковь Еллинскую самоглавною, а священный синод ее приняли бы яко собрата, и вспомоществовали бы нам вашими молитвами.
Афины. 6-го Сентября 1860 лета Господня.
Афинский Неофит, Кинурийский Дионисий, Фтиотидский Иаков, Евбейский Неофит, Калавритский Варефоломей».
Сущность послания синода Российского:
«Синод получил ваше послание от архимандрита Мисаила.
Святое намерение ваше соблюдать единство веры и любви.... представляет святой православной церкви Господа единственное священное ручательство. Ибо сия церковь, при всем нападении на нее многих врагов, пребыла непоколебимою от того, что твердо сохраняла и исполняла учение апостолов, святых отцев и вселенских и поместных соборов.
«Выслушав таковое намерение ваше, Российский синод соутверждает самоглавие Еллинской церкви, признает священный синод ее верховным начальством, от души целует членов его настоящих и будущих, на всех их призывает в молитвах своих богатство благодати Христовой и обещается иметь каноническое общение с ним во всех делах, какие только приличествуют единой, святой, соборной и апостольской церкви».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«При таком условии, при таком обещании и на таких началах, Российский синод умоляет священный синод и Еллинскую церковь, да будут утверждены в том же разумении и в той же мысли (Кор. 1:10) касательно веры и отеческих и соборных постановлений, и просит не забывать и его в молитвах своих».
«Выразив сие согласие наше, и молитвы, и желания, и прошения, и расположение наше, подтверждаем истинность всего этого нашими подписями.
Никанор митрополит Новгородский, Григорий Казанский, Евгений Астраханский, Николай Тамбовский, Духовник Василий Важанов, Обер-священник Василий Кутневич».
Примечание: синодальный свиток о признании независимости Эллинской церкви начертан был в Цареграде 1850 года, Июня 29 дня.
Еп. Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки. Том IV Спб, 1896 сс. 112-113 (14 июня 1851).»
«Выразив сие согласие наше, и молитвы, и желания, и прошения, и расположение наше, подтверждаем истинность всего этого нашими подписями.
Никанор митрополит Новгородский, Григорий Казанский, Евгений Астраханский, Николай Тамбовский, Духовник Василий Важанов, Обер-священник Василий Кутневич».
Примечание: синодальный свиток о признании независимости Эллинской церкви начертан был в Цареграде 1850 года, Июня 29 дня.
Еп. Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки. Том IV Спб, 1896 сс. 112-113 (14 июня 1851).»