Не думаю, що ще десь у світі знайдуться такі фермери, як у нас🇺🇦 Які в умовах війни, під обстрілами та в надскладних обставинах, попри все продовжують працювати.

Навіть на прифронтових територіях, на тих землях, які вдалося відбити у ворога, вони продовжують робити свою справу. Скільки таких історій, від правобережної Херсонщини, і до Чернігівщини, та й кожного регіону поряд із зоною бойових дій. Минулої весни весь інтернет обговорював безстрашного фермера з Харківщини, який попри обстріли взявся обприскувати поле – як виявилося, геть поряд із позиціями наших військових.
Це портрет нашого хлібороба – він знає, що для врожаю потрібна його праця, і без сумніву робить свою роботу.

Сьогодні відзначається День фермера.
І ми не тільки маємо сказати кожному фермеру, з кожного куточка нашої країни: «Дякуємо за вашу працю!»
Ми маємо на ділі показувати те, як цінуємо і підтримуємо їх.

Забезпечуючи доступність та оперативність розмінування – щоб фермери не намагалися вирішувати ще й цю проблему власними силами.
Надаючи широкий доступ до дотацій, грантів і кредитів – щоб допомогу могли отримати люди, які хочуть і можуть працювати.
Гарантуючи чесні правила гри, допомагати розвивати ефективну логістику та прозорі канали збуту – щоб унеможливити схеми як «чорне» зерно, коли на фермерах наживаються ділки, які за безцінь скуповують у них зерно для вивезення за кордон.
Відстоюючи інтереси українських фермерів за кордоном – поки інші країни захищають своїх фермерів, ми повинні захищати наших.

Ми повинні постійно вести діалог і реагувати на проблеми та запити наших аграріїв. На їх плечах – продовольча безпека держави.

Дякую за наполегливу працю! Мирного неба, гарної погоди та високих врожаїв!

МИ — не окремо, МИ — РАЗОМ!
 
20 червня в світі відзначають День біженця, щоб висловити співчуття і розуміння людям, які були змушені покинути свою країну. На жаль, внаслідок агресії, до переліку країн громадяни яких стали біженцями потрапила і Україна.  
 
На цей час українських біженців у світі вже майже 7 мільйонів. Це страшна і сумна цифра,яка демонструє наскільки постраждала наша країна у наслідок війни. Скільки людей були змушені кидати свої домівки, рятуючи своє життя і життя своїх дітей.
 
Хтось з них вирішить облаштовуватись на новому місці і будувати нове життя. Це їх вибір, на який вони мають повне право. Але я вірю — набагато більше буде тих, кому справді болітиме, хто плекатиме надію на повернення. Тому що виїхати на певний час і втратити Батьківщину назавжди — це неспівставні речі. Особливо, коли бачиш як бореться твій народ, і розумієш, що можливо для перемоги не вистачає саме тебе, твоїх зусиль, твоєї підтримки і участі.  
 
В Україні чекають на своїх співгромадян. Для них завжди буде місце і в державі, і в серцях. І для того, щоб це довести необхідно вже зараз готувати державні програми для реінтеграції біженців.
На порядку денному багато роботи. В першу чергу потрібно прискорити підготовку системної Стратегії зайнятості населення. Щоб громадяни, які повертаються змогли знайти роботу, пройти перекваліфікацію, швидко та без перепон відкрити власну справу, а не поповнювали ряди безробітних.
Допомогти із житлом та соціалізацією. На жаль, багато біженців втратили не тільки роботу, але і дім. Людям потрібна буде допомога із розселенням. Необхідно забезпечити повноцінний доступ до соціальної інфраструктури – школам, лікарням, поліклінікам, соціальним службам, дорослим і дітям, які будуть повертатися.    
 
Не можна давати і шансу ворожій пропаганді, яка невпинно транслює: «біженців забули», «біженців зрадили». Так ворог хоче створити сумніви і конфлікти, зіштовхнути українців лобами, спровокувати зведення рахунків між ними, перетворити їх на манкуртів і залучити їх на свій бік.

Тому закликаю українців за кордоном: не втрачайте надію, не забувайте про своє коріння. Навіть там ви важливі. Навіть там ви можете допомогти. Ми бачимо, які зусилля українські біженці докладають, щоб не втратити зв’язок з Вітчизною. Збирають гроші, проводять інформаційні кампанії, просувають українську культуру, допомагають в організації поставок необхідного для нашої держави. Ми цінуємо цей внесок.
 
І закликаю українців, які тримають зараз оборону в Україні: не піддавайтесь емоціям, не повертайтеся спиною до наших співвітчизників. Ми потрібні одне одному. Давайте спільно знайдемо шлях, як не втратити це. Ми обов’язково повинні зберегти нашу єдність, бо без неї не стане України.
Переконаний, що українська Соборність має залишитись наріжним каменем державної політики. Щоб повноцінно вирішувалися питання правової підтримки, задоволення культурних потреб біженців, забезпечувалася можливість їх участі в політичному і економічному житті країни.

Якою б не була наша доля, МИ — не окремо, МИ — РАЗОМ!

Переробна промисловість повинна стати драйвером для розвитку української економіки в умовах післявоєнного відновлення. Тому уже зараз держава повинна продемонструвати свою готовність запропонувати бізнесу найбільш сприятливий режим для оподаткування, тим самим надаючи додаткові стимули для інвестування у створення нових виробничих потужностей для переробки.

Саме тому разом з народним депутатом України Дмитром Кисилевським ми подаємо на реєстрацію законопроєкти, спрямовані на стимулювання розвитку переробної промисловості.

Змінами до Податкового та Митного кодексів пропонується запровадити модель компенсації інвестицій через податки, що спонукатиме бізнес відходити від сировинної моделі, інвестуючи у розвиток інфраструктури для переробки.

Передбачається, що інвестори у сфері переробної промисловості отримають пільгові умови оподаткування на 10 років (2026-2035).

Для отримання пільг інвестор повинен розробити і реалізувати інвестиційний проект у сфері переробної промисловості:

▫️суть проекту: будівництво, модернізація, технічне та/або технологічне переоснащення об’єктів інвестування у сфері переробної промисловості, придбання обладнання або земельних ділянок для реалізації проекту;

▫️розмір інвестицій: від 100 тис. євро до 50 млн євро;

▫️строк реалізації – до 3 років.

Граничний обсяг податкових та митних пільг, що можуть бути отримані інвестором, визначається залежно від обсягу фактичного здійснення інвестицій і становить:

▫️для проектів з розміром інвестицій від 100 тис. євро до 1 млн євро – 70% інвестицій;

▫️для проектів з розміром інвестицій від 1 млн євро до 20 млн євро – 50% інвестицій;

▫️для проектів з розміром інвестицій від 20 млн євро до 50 млн євро – 30% інвестицій.

Податкові та митні пільги, які можуть бути отримані в цих межах:

▫️звільнення від сплати податку на прибуток підприємств за умови, що 90% доходу надходить від продажу власної продукції, що є результатом переробки;

▫️звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться виключно для реалізації інвестиційного проекту у сфері переробної промисловості;

▫️органи місцевого самоврядування надаватимуть пільги щодо земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Запрошуємо колег долучитися до підписання!

Картки документів: зміни до ПК - 1919418 та зміни до МК - 1919404

Не хотів коментувати конфлікт навколо Бігуса. Але як герой кількох їх сюжетів маю на це право.

Вільна журналістика та свобода слова - є основою будь-якої демократії. А політику, який цього не розуміє, дозволяючи собі повчати журналістів, погрожувати їм, просто не місце в політиці.
В мене все.

Дві важливі євроінтеграційні новини цього тижня.

Часто пишу на цю тему в контексті гармонізації законодавства України з правом ЄС, але цього разу йдеться про імплементаційнірішення та розбудову інфраструктури.
 
Після ухвалення Верховною Радою відповідного закону та його підписання Президентом Європейська комісія погодила приєднання України до політики ЄС Roam like at Home.
Раді ЄС рекомендовано схвалити відповідне рішення (у цьому немає сумнівів), а це означає, що «роумінговий безвіз», який нам тимчасово надали після повномасштабного вторгнення росії, щоб допомогти українцям за кордоном підтримувати зв’язок зі своїми рідними, вже з початку 2026 року запрацює на постійній основі, а Україна стане першою державою, яка поки не є членом ЄС, щоповноправно долучиться до політики Roam like at Home. 
 
В Україні розпочато створення Виплатної агенції (PayingAgency) — це спеціалізований державний орган, який відповідатиме за адміністрування, облік та контроль усіх фінансових ресурсів (державних, іноземних та донорських), які спрямовуються на підтримку сільського господарства.
Це другий надзвичайно важливий крок для інтеграції нашого аграрного сектору до ЄС після створення Державного аграрного реєстру.
Заснування такої інституції – обов’язкова вимога для країн, що претендують на вступ до Європейського Союзу.

Завдання Виплатної агенції:
▫️інформування сільськогосподарських товаровиробників;
▫️прийом та перевірка заявок на отримання фінансової допомоги;
▫️розрахунок сум підтримки;
▫️здійснення виплат;
▫️ведення обліку, моніторингу та контролю за використаннямкоштів.
Виплатна агенція повинна буде пройти акредитацію Європейської Комісії для підтвердження того, що впроваджені нею системи контролю та обліку є надійними,захищеними та відповідають вимогам Європейського Союзу.
Отримання відповідного рішення дозволить повністю імплементувати систему підтримки аграріїв до правил та стандартів ЄС, доєднатися до Спільної аграрної політики (САП) Об’єднання та почати отримувати фінансування з фондів ЄС ще до набуття повноправного членства в рамках політики та інструментів надання передвступної допомоги.

Спіраль протистояння на Близькому Сході розкручується. Нам залишається тільки сподіватись, що грань між загостренням і тотальної війною у цьому регіоні не буде перейдена. Годинник "судного дня" за 89 секунд до опівночі. Про це потрібно пам'ятати всім. Настав час відповідального лідерства. Час дипломатії.

Вступ США у війну між Ізраїлем та Іраном: перша реакція ринків. Висновки для України.

Проглянув для себе як відреагували основні ринки на обстріли США трьох ядерних об’єктів у Ірані день тому:
▪ Нафта. Ф'ючерси на сиру нафту марки Brent у понеділок зросли більш ніж на 1% до приблизно 78,5 доларів за барель, що є найвищим рівнем із січня цього року. Нагадаю, рік тому Brent торгувалась на рівні 86,5 дол. за барель.  Учора Парламент Ірану проголосував за перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% транспортування сирої нафти у світі. Остаточне рішення у цьому питанні залишається за Вищою радою національної безпеки та Верховним лідером Ірану. Утім зробити це буде не просто, як у воєнному (ширина протоки 40-50 км), так і економічному плані, із врахуванням інтересів багатьох країн. Важливість цього транспортного шляху для США, який імпортує близько 12% сирої нафти із регіону Перської затоки, є зараз набагато нижчою ніж на початку 80-х (періоду Ірано-Іракської війни), на відміну, наприклад, від того ж Китаю, який вважається союзником Ірану і імпортує близько 57% сирої нафти з цього регіону. Не кажучи про економічні інтереси самого Ірану. Розліт прогнозів по нафті зараз складає від +10% до +70% (JP Morgan) до поточної цінизалежно від того, чи перейде війна у затяжну фазу і повноцінної нафтової кризи.
▪ Форекс. У понеділок індекс долара США трохи піднявся приблизно до 99, продовживши зростання минулого тижня, відображаючи попит на американську валюту як на тиху гавань в очікуваннях розвитку війни на Близькому Сході. Відповідно євро дещо втратив доамериканського долара (-0,15%), фунт (-0,2%), австралійський долар (-0,7%), швейцарський франк (-0,1%), японська ієна навпаки зросла (на 0,7%). Нагадаю із другої декади січня долар США навпаки мав тенденцію до послаблення: індекс до провідних валют послабився із 110 значенням на 12 січня до близько 98 значенням на 16 червня.  
▪ Золото. У понеділок ціна на золото впала приблизно до 3350 доларів за унцію (-0,4%), оскільки трейдеривіддавали перевагу долару США на тлі ескалації напруженості на Близькому Сході. Утім не варто забувати, що сам по собі спалах війни між Ізраїлем та Іраном додав нового імпульсу зростанню ціни на золото, яке зросло на 30% з початку року.
▪ Акції. Основні фондові індекси зафіксували невелике падіння. Американський фондовий індекс (US 500) впав на 0,2%, японський (Nikkei 225) на відкритті - на 0,7%, китайський Shanghai Composite - на 0,2%. Реакція є стриманою, ринки акцій в очікуванні.
▪ Крипта. Ціна на основну цифрову валюту біткойнзнижувалась із 104 тис. дол. 21 червня до 98 тис. дол. 22 червня (-6%) як реакція на ескалацію на Близькому Сході. Утім у понеділок зросла до майже 102 тис. дол., відігравши більшу частину падіння.  

Отже, можна констатувати, що попри хайп і спекулятивну складову, в цілому первинна реакція ринків на події із бомбардуванням США ядерних об’єктів в Ірані була стриманою, але надалі багато буде залежати, якою буде відповідь Тегерану і як розвиватимуться події у найближчий час.
На жаль, поки що спіраль протистояння на Близькому Сході розкручується. Найкращим рішенням для глобальної безпеки зараз був би вихід на перемовини і повернення Ірану до програми мирного збагачення урану для цілей атомної енергетики під контролем основних світових гравців. Утім градус ескалації зараз занадто високий.  
Повертаючись до України, я не поділяю оптимізму, що подекуди лунає у нас, що втягування США у війну із одним із союзників росії, може нам чимось допомогти. Хіба що остання почне напряму і відкрито поставляти зброю Ірану, якою той почне наносити удари по американським базам в регіоні, що, на мою думку, виглядає малоймовірно зараз, які б натяки не писав Медведєв.  Поки що мінусів набагато більше. У випадку затягування війни це призведе до довгострокового зростання цін на вуглеводні (а отже,допоможе бюджету і воєнній машині росії), зменшить запаси доступного озброєння на ринку, ще більше розмиєфокус уваги США з агресії росії, яка зараз намагатиметься грати роль посередника у війні на Близькому Сході.
Утім головне навіть не це. В умовах переходу від однополярного світу, який існував останні 30+ років і був заснований на могутності США як світового лідера і євро-атлантичному співробітництві, до дво- чи багатополярного світу (із країнами глобального півдня як конкурентами західному світу), можлива війна між цими двома полюсами в умовах триваючої російської агресії в Україні і найбільшої війни у Європі радикально посилює ризики для глобальної безпеки.
На жаль, ми спостерігаємо за подальшим прискореним і невпорядкованим руйнуванням системи світового правопорядку, що забезпечував більш-менш стійкий розвиток після другої світової війни. Принцип «сили права», заснований на міжнародному праві і статуті ООН, дедалі трансформується і легалізується у принцип «права сили», що будемо відвертими не є новим для багатовікової історії світу, але точно це більш небезпечний шлях для суспільного прогресу людства. Єдино можливий шлях запобігти розкручуванню спіралі протистояння – це активна дипломатія і відповідальне політичне лідерство країн-глобальних гравців, пошук нових точок взаємодії, стійкого миру, моделей глобальної кооперації, якщо потрібно – побудови нової архітектури глобальної безпеки. З позицій на сьогодні все це виглядає складно, але точно не є утопією.  Нам сучасним з позиції історичного аналізу важливо пам’ятати, що «мир через дипломатію» є кращим рішенням, ніж «мир через силу і війну». Але як завжди історія все розсудить і розставить по своїм місцям.

Продовжую ділитись важливими новинами щодо розвитку оборонно-промислового комплексу.

Президент України анонсував підписання перших контрактів про початок експорту українських військових технологій до держав-союзників, які надають Україні військову допомогу, фінансують виробництво дронів і починають фінансування виробництва ракет в Україні.

Можливо далі такі проекти реалізовуватимуться також у сфері артилерійських систем.

В рамках нової програми Build with Ukraine передбачається відкриття ліній з виробництва зброї в країнах Європи і, як зазначив Глава держави, може, і не тільки.
Є попередні домовленості з низкою держав. Серед лідерів — Данія, Норвегія, Німеччина, Велика Британія та Литва.
Під час останнього Рамштайну було запропоновано ініціативу, коли партнери профінансують створення та запуск відповідних виробництв зброї української розробки у різному форматі.
Раніше була озвучена зацікавленість від Литви про масштабування виробництва українських морських безпілотників, у рамках якої ця країна може взяти на себе фінансування виробництва за схемою «1+1» - один безкоштовно передасть Україні, а другий використовуватиме для посилення власної безпеки та обороноздатності.
Виготовлена таким чином зброя зможе використовуватись і нами, і нашими партнерами, проте під час війни ми плануємо всім цим забезпечувати українські Збройні Сили.
Важливо відзначити три моменти:
Перше – ця схема стане не заміною, а доповненням добре перевіреної практикою «данської моделі» інвестування у підприємства ОПК на території України (цього року вже є домовленості про фінансування у розмірі 1,3 млрд. євро), та певною мірою спростить і прискорить можливість отримання тих іноземних компонентів, що використовуються у наших розробках.
Друге – вона дозволить створити можливості для виробництва техніки з країнами, які з тих чи інших причин не наважувались прямо інвестувати в Україну під час війни.
Третє і найголовніше – ми ламаємо стереотипи про Україну як переважно виробника та ремонтника старої ще радянської техніки. Сьогодні ми виходимо на рівень, коли вже можемо сміливо говорити про експорт вітчизняних новітніх технологій, причому висококонкурентного рівня. Нещодавно українська компанія з виробництва безпілотних систем виборола фінансування від Європейського оборонного фонду, обійшовши багатьох конкурентів (а ми вперше взяли участь у конкурсі ЄОФ). Днями українська компанія увійшла до трійки переможців Міжнародного інноваційного конкурсу NATOInnovation  Challenge 2025-II, присвяченого засобам протидіїFPV-дронам на волоконно-оптичному керуванні, і вона отримає можливість доопрацювання своїх рішень спільно з профільними структурами НАТО.

Вихід на зовнішні ринки з технологіями – це не тільки інтеграція у спільний європейський оборонний простір, це і додаткові можливості щодо їх подальшого удосконалення з нашими стратегічними партнерами.
В цьому році вдалось знайти вже 43 мільярди доларів для українського ОПК, і робота у напрямі збільшення фінансування має ставати ще активнішою.

Важливе рішення Комітету – про справедливість для наших захисників🇺🇦

Нагадаю, нещодавно до мене звернулися стосовно проблем військовослужбовців та ветеранів з кредитуванням. Після зустрічі з представниками ветеранської спільноти, я ініціював засідання Комітету за участі профільних міністерств, Національного банку та банківських установ.

За підсумками засідання ми звертаємося до Кабінету Міністрів та Національного банку. Вирішити проблеми військових та ветеранів з доступом та справедливими умовами кредитування – питання честі. Тим паче, що рішення є, по кожному з напрямів. Нижче основні з них.

Щодо проблеми споживчих кредитів для військових (кредитних лімітів на картках):
▪ для банку, через який здійснюються виплати військовослужбовцю – зобов’язання встановити кредитний ліміт для такого військовослужбовця у розмірі його середньомісячної зарплати за останні три місяці;
▪ відповідне рішення має напрацьовуватися Національним банком України разом з Міністерством фінансів України та банками, в яких зосереджене обслуговування рахунків військовослужбовців, в тому числі шляхом укладення відповідного меморандуму між банками.
▪ разом із тим, Кабінету міністрів потрібно опрацювати механізм компенсації банкам ставки за кредитами військовослужбовцям в якості альтернативи існуючій забороні нараховувати їм проценти за користування споживчими кредитами.

Щодо доступності та справедливих умов програми «єОселя»:
▪ збільшення фінансування програми, насамперед за рахунок неефективних програм Міністерства економіки України (програми «Національний кешбек» тощо) та інших джерел;
▪ усунення відверто дискримінаційних норм про збільшення процентної ставки для звільнених військовослужбовців за контрактом та членів сімей загиблих військовослужбовців за контрактом;
▪ поширення на мобілізованих кредитної ставки 3 відсотків річних протягом десяти років з дати укладення кредитного договору, 6 відсотків річних, починаючи з першого календарного дня одинадцятого року дії кредитного договору.

І окремо потрібно опрацювати питання користування пільговими умовами кредитування (як це передбачено для військових) для тих, хто не брав безпосередньої участі в обороні нашої держави. Комітет пропонує виключити прокурорів Офісу Генерального прокурора, працівників НАБУ, ДБР, БЕБ, співробітників Служби судової охорони, а також осіб інших органів сил безпеки й оборони, які не брали безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, із переліку з кола осіб, які можуть претендувати на забезпечення доступним іпотечним кредитуванням за пільговою процентною ставкою, про яку йшлося вище.

Ми також рекомендуємо Міністерству оборони України та Генеральному штабу встановити чіткий перелік документів для кожної категорії військовослужбовців, на підставі яких фінансові установи зобов’язані застосовувати пільгу, передбачену частиною п'ятнадцятою статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Час від часу пишу про ефективність управління державним сектором економіки та питання приватизації.

Днями у відкритому доступі було розміщено Аналітичний звіт щодо обґрунтованого визначення критеріїв для обов’язкового утворення у підприємствах державної форми власності незалежних наглядових рад.
Перекладаючи з бюрократичної мови на людську – чи потрібно державі якось контролювати належні їй активи (якщо з цієї функцією десятиліттями не могли впоратись самі органи управління, то може вдасться через утворені за стандартами та кращими практиками ОЕСР наглядові ради із призначенням до них незалежних членів)?

Звіт містить цікаву статистику.

Станом на 1.01.2025 у підпорядкуванні 79 суб’єктів управління (міністерств та інших державних органів) перебувало 2 916 суб’єктів господарювання державного сектору економіки (2 571 державних підприємства та 345 господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50% – це без 155 суб’єктів господарювання (146 ДП та 9 господарських товариств), розташованих на Кримському півострові).

Із цих 2 916 суб’єктів господарювання:
▫️здійснювали фінансово-господарську діяльність та надали інформацію про свою роботу (працюючі) – 813 (27,9% від загальної кількості) суб’єктів господарювання (690 ДП та 123 господарських товариств);
▫️не працювало - 1 815 (62,2%) суб’єктів господарювання(1 623 ДП та 192 господарських товариств);
▫️взагалі не надали інформацію щодо своєї діяльності – 288(9,9%) суб’єктів господарювання (258 ДП та 30 господарських товариств).
Майже три чверті (72,1%) підконтрольних державі суб’єктів господарювання або не працюють, або взагалі є підприємствами-фантомами (кожне десяте!), про долю якого нічого не відомо (і щодо більшості з них такий статус зберігається роками, якщо не десятиліттями).

Із усієї кількості підконтрольних державі суб’єктів господарювання – 2 827 суб’єктів господарювання (96,9%)не відносяться до категорії великих підприємств і не мають ніякого стратегічного значення.
Сенсу тримати їх у державній власності та продовжувати генерувати збитки – не бачу жодного. Якщо там ще залишилось хоч щось цінне – ділянка, приміщення, обладнання – треба давно було виставляти їх на приватизацію та шукати нового ефективного власника. Де вже не залишилось нічого, окрім пожовклого статуту в папочці у якомусь «суб’єкті управління» (міністерстві чи відомстві) – за прискореною процедурою проводити ліквідацію, по ходу якої встановлювати усіх причетних до такого фіналу та передавати відповідні матеріали до правоохоронців.

Заходячи безпосередньо в тему корпоративного управління, автори Звіту встановили, що:

▪️у 1 406 суб’єктів господарювання (48,2%), які перебувають в сфері відання 72 суб’єктів управління, наглядову раду не утворено (йдеться про 533 працюючі суб’єкта господарювання, які у 2024 році отримали сумарний збиток1 965,9 млн. грн.; 749 непрацюючих суб’єктів господарювання(яким вона вже й не потрібна) та 124 суб’єкти, інформація щодо стану діяльності яких відсутня);
▪️по 1 403 суб’єктам господарювання (48,1%) 20 суб’єктів управління взагалі не надали інформацію, і як зазначили автори Звіту, це найбільша «сіра зона», що потребує негайного вирішення для забезпечення повної картини стану державного сектору.

Який ключовий висновок зробили автори Звіту?
«Аналіз свідчить, що процес формування наглядових рад на державних підприємствах в Україні прогресує».

М’яко кажучи, маю дещо іншу оцінку стану справ:
▪️переважна більшість державних органів виявились абсолютно неефективними у питаннях організації управління переданою ним державною власністю;
▪️більше 62% непрацюючих роками підприємств, які не можуть ані запустити, ані віддати на приватизацію – це або повна безпорадність, або – якщо такий стан усвідомлюється, але влаштовує — ще гірше;
▪️рівень збитковості у державному секторі майже вдвічі перевищує загальноукраїнський показник;
▪️реформа корпоративного управління, яка мала покращити роботу державного сектору економіки та підвищити якістьконтролю за ним, станом на зараз фактично провалена.

Черговий раз спростовую податкові зради.
Знову про начебто розкриття банківської таємниці. Повторюю — в цьому скликанні парламенту таке рішення прийматися не буде.

Напередодні відкриття Саміту у Гаазі НАТО оприлюднила оновлений План дій щодо оборонного виробництва та План дій щодо швидкого впровадження.

Оновлений План дій щодо оборонного виробництва(перший був ухвалений на Саміті у Вільнюсі у 2023 році) складається з 37 пунктів і спрямований на покращення здатності країн Альянсу агрегувати попит, забезпечувати передові можливості та прискорювати зростання оборонно-промислових потужностей та виробництва, зокрема шляхом надання довгострокових замовлень та чітких сигналів попиту для промисловості. 

Як зазначено у документі, трансатлантичне співробітництво в оборонно-промисловій сфері є критично важливою частиною стримування та оборони і дозволяє союзникам продовжувати надавати підтримку Україні. Необхідно прискорити зростання потужностей та виробництва оборонної промисловості, а також продовжувати розробку та швидке впровадження нових технологій.

Ключові елементи Плану:
Агрегований попит – має на меті забезпечити: збільшення промислового потенціалу завдяки довгостроковим інвестиціям, здатність забезпечувати найважливіші можливості, необхідні у короткостроковій перспективі; покращене розуміння промисловістю чітких сигналів попиту на основі цілей оборонного планування країн-членів НАТО; розміщення збільшеної кількості багаторічних багатонаціональних контрактів на закупівлю пріоритетних можливостей та розширення використання існуючих багатонаціональних можливостей та домовленостей. 
Подолання проблем оборонного виробництва та зміцнення промислового потенціалу – має на меті забезпечити:підвищену видимість та обізнаність щодо виробництва та потужностей оборонної промисловості в усьому Альянсі, включаючи варіанти нарощування, для обґрунтування оборонного планування, міркувань щодо створення запасів та планування логістики; впровадження заходів для забезпечення більш продуктивної та ефективної оборонної промисловості, а також промислового потенціалу щодо можливостей у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі; покращення взаємодії НАТО як з оборонною, так і з технологічною промисловістю, з урахуванням національних прерогатив, інтересів національної безпеки та комерційної таємниці відповідних галузей промисловості.
Взаємосумісність та стандартизація матеріалів – має на меті забезпечити: вдосконалення оперативної сумісності та здатності підтримувати впровадження нових інноваційних військових можливостей; підвищення рівня взаємозамінності боєприпасів; прискорене впровадження стандартів НАТО союзниками та вдосконалений процес перегляду рівняматеріально-технічного забезпечення.
План дій НАТО щодо швидкого впровадження, який складається з 33 пунктів, має суттєво прискоритивпровадження та інтеграцію нових технологічних продуктів для оборони в усіх військових сферах (включаючи прискорені закупівлі), забезпечити виділення для цього достатніхресурсів та взяття союзниками на себе більших ризиківзакупівель на ранніх стадіях розробки, покращити комунікацію сигналів попиту в масштабах усього Альянсу.
План передбачає нові можливості для випробувань та експериментів в оперативно-реалістичних умовах шляхом запуску полігонів інновацій НАТО та масштабування моделі оперативної групи НАТО X.
Мета Плану дій полягає в суттєвому пришвидшенні впровадження країнами-членами та НАТО нових технологічних продуктів загалом протягом максимум 24 місяців, починаючи від визначення потреби і закінчуючи придбанням та інтеграцією нового технологічного продукту в збройні сили країн-членів.

Ключові елементи Плану:
Прискорення закупівель та інтеграції – члени Альянсу закуповуватимуть нові технологічні продукти швидше, обмінюючись дослідженнями ринку та передовим досвідом, а також пришвидшуючи їх впровадження шляхом поєднаннягнучкості та досвіду, а також підходу, що охоплює більше ризиків, пов'язаних із закупівлями та процедурами, у відповідні національні процеси та структури.
Зменшення ризиків, пов'язаних з новими технологічними продуктами – Альянс забезпечить безперервну, ітеративну спільну розробку та випробування бойової технологічної продукції на підтримку пріоритетів НАТО у сфері можливостей.

З цією метою НАТО та союзники використовуватимуть програму DIANA для покращення випробувань інноваційних технологій, розробки нових інноваційних ліній для подальшого випробування перспективних продуктів та пілотного проекту оперативної групи НАТО X, щоб допомогти інтегрувати зрілі технологічні продукти до складу збройних сил союзників.
Забезпечення кращої адаптації нових технологічних продуктів до військових потреб країн-членів – Альянсдоноситиме сигнали попиту та пріоритети, отримані з Процесу оборонного планування НАТО (NDPP), до інноваційних екосистем країн-членів та створить інформаційний центр НАТО для промисловості, щоб повідомляти про можливості співпраці та пріоритети промисловості.
 
Для України та нашої оборонної промисловості це важливі документи, адже вони містять два потужні сигнали:

▫️НАТО продовжуватиме вживати спільних заходів з ЄС для зміцнення узгодженості та взаємодоповнюваності відповідних зусиль та роботи у сфері зміцнення оборонної промисловості, а також прагнутиме посилення співробітництва в оборонно-промисловій сфері шляхом цілеспрямованого діалогу з залученими партнерами, включаючи, серед інших, Україну, Австралію, Японію, Нову Зеландію та Республіку Корея; 

▫️для пришвидшення розробки та впровадження нових технологій, союзники по НАТО визнали необхідність співпраці з технологічно орієнтованими партнерами НАТО, які поділяють демократичні принципи НАТО та можуть додати цінності роботі НАТО.

Нагадаю, що вчора подав на реєстрацію розроблений спільно з Міністерством оборони пакет законопроєктів про Defence City, який запроваджує Перелік підприємств оборонно-промислового комплексу (резидентів Defence City). Це дозволить створити сприятливі умови для їхньої роботи: передбачено захист інформації про таких виробників, податкові пільги, спрощення митних процедур і експортного контролю та інше.

Справа, якою людина займається у житті, повинна бути і професією, і покликанням. Щоб працювати кваліфіковано, відповідально, та без збоїв внутрішнього ціннісного компаса.

У нас ще багато роботи, попереду перезавантаження та оновлення служби, що ми обовязково пройдемо. Але я знаю: на митниці багато саме таких людей, які щиро віддані своїй професії. Дякую кожному, хто з честю стоїть на варті економічних інтересів нашої держави🇺🇦

З Днем митної служби України!

В ефірі подекуди від блогерів та фб-економічних професорів лунає теза про те, що тіньова економіка - це не так погано, вона є в будь-якій країні, а в наших умовах вона взагалі рятує, адже краще адаптується до потрясінь.

Ніколи не погоджуся з цим. Тінь - це завжди зло. І в економічно розвинутих країнах, де тінь становить 5-7% від ВВП, і в нашій, де тінь становить 30-50%. Однак, принципова різниця між нами в тому, що їх тінь - це дійсно тінь, вона боїться, ховається, уникає світла, як пацюк. Так, її можна знайти, якщо мати нестримне бажання. І так, її важко, неможливо знищити повністю.
Натомість наша тінь - публічна, зухвала. Вона пропонує себе з бордів, реклами в інтернеті, вона займає кращі місця в торгівельних центрах, вона знищує тих, хто насправді зазіхає на її інтереси. Вона кидає в обличчя - я успішна, бо хитріша, бо брешу краще. Наша тінь - не маргінал, вона господар життя, системоутворюючий елемент, харчова база корупції та всього того світу двох реальностей, що ганьбить все наше буття. Уособлюючи життя по "понятіям", що вище за закон, для обраних, і життя за законом для всіх інших.
Хочеш бути успішним - роби як вони, бреши.

Але жодне суспільство не може розвиватися в довгу на брехні. Воно самознищується.

Тому для нас битва з тінню (на відміну від розвинутих країн) екзистенційна - це питання не вибору, а виживання.
Тому так, тінь - це завжди погано. І гірше, ніж погано - наша тінь, що наступає на світло.