ℹ️1,4 мільйона гектарів с/г угідь знаходяться на територіях активних та можливих бойових дій, які продовжують обробляти аграрії.

Тільки за 1 квартал 2025 року із залізничних станцій, розташованих на таких територіях, обсяг перевезень с/г продукції склав 1,573 млн тонн.

Але 👉у березні 2025 року АТ "Укрзалізниця" припинило надання знижки у розмірі 30% до тарифу на експортні перевезення с/г продукції.

А тепер влада розробляє 💁‍♀️порядок ЧАСТКОВОЇ компенсації вартості експортних перевезень с/г продукції, що відвантажуються із залізничних станцій на територіях активних та можливих бойових дій – планують виплачувати по 500 гривень на гектар оброблюваних угідь😟

‼️Для фінансування програми необхідно буде 703 млн гривень – а їх в бюджеті поки немає.

Одною рукою уряд підтримку забрав, а іншою рукою – ще не надав.

❓Може просто уряд однорукий?

Тож потрібно знати, що дослідження проводилося КМІС з 15 травня по 3 червня 2025 року. На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 2004 респондентів у віці 18 років і старше.

Врахуйте ще одну деталь 👉Учасникам дослідження пропонувалося відповісти на наступне питання:
Уявімо, що після закінчення війни загроза повторного нападу Росії зберігатиметься ще понад 10 років. Водночас, якщо в Україні з’являться можливості для заробітку на рівні інших країн Європи — чи вплинуло б це на ваше рішення залишилися в Україні?

Ще раз ключові результати опитування:

✅62,5% респондентів зазначили, що ЗАЛИШАТЬСЯ В УКРАЇНІ ПОПРИ ВСЕ, навіть без особливих економічних перспектив;

✅33,8% заявили, що ГОТОВІ ЗАЛИШИТИСЯ В УКРАЇНІ ЗА УМОВИ можливості гідного заробітку та підтримання високого рівня життя;

✅Лише 2,3% НЕ ПЛАНУЮТЬ залишатися в Україні навіть у разі покращення економічних умов.

При цьому:
💪Молодь до 30 років найбільше зацікавлена в економічних можливостях: 54,5% з них готові залишитися в Україні за умови гідного заробітку.
👨‍💼👨‍💼Економічні перспективи більше приваблюють чоловіків (37,2%), ніж жінок (31,0%)🤔

❗️Регіонально, найвищий рівень мотивації залишитися за умови гідного доходу зафіксований на Сході (38,8%), дещо нижчі — у Центрі (34,7%), Півдні (32,6%) та Заході (31,2%) країни.

🔵ДУЖЕ ВАЖЛИВО ПОЧУТИ НАСТРОЇ І ВИБУДОВУВАТИ ДІЇ (політику). Для дорожньої карти найближчий час - ЦЕ ОПИТУВАННЯ Є ОРІЄНТИРОМ.

Має бути❗️

ℹ️Україна отримала 190 млн💲 в рамках спільного зі Світовим банком проєкту "Створення стійкої інфраструктури в умовах вразливого середовища в Україні (DRIVE)".  Проєкт DRIVE передбачає:

1️⃣збереження національної мережі доріг (у тому числі капітального ремонту доріг і капітального ремонту мостів),  
2️⃣реформу національних автомобільних доріг і автомобільного транспорту, періодичний догляд за мережею доріг державного значення,  
3️⃣а також технічну допомогу та управління проєктами у сфері пітримки національної дорожньої мережі та транспортному секторі. 

Позика надається від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у межах Цільового фонду із надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine).

Фонд підтримується Урядом 🇯🇵Японії. 

Це немалі гроші, звісно 8 млрд грн це не сотні мільярдів на дороги, проте необхідні.
Не забуваймо-це ПОЗИКА

🗣️ФГВФО повідомило, що 23 – 27 червня у системі Prozorro.
Продажі запланований продаж активів шести банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів:

1️⃣Промінвестбанк на загальну суму 909,2 млн грн;

2️⃣МР Банк на загальну суму 265,7 млн грн;

3️⃣Мегабанк із початковою ціною 1,4 млн грн;

4️⃣КСГ Банк за стартовою ціною 0,2 млн грн;

5️⃣Банк Січ із початковою вартістю 0,07 млн грн;

 6️⃣АКБ «Конкорд»  на загальну суму 3,1 млн грн.

Початкова ціна реалізації всіх лотів становить 1,2 млрд грн.
 
Із них на суму понад 1 млрд грн виставлено права вимоги за кредитами та на 76,9 млн грн — об’єкти нерухомого майна, земельні ділянки, авто та інші основні засоби.

Крім того, дебіторська заборгованість перед банками виставлена на продаж за 73,9 млн грн.
🤔

Перш чим перейти до аналізу анонсованого проєкту закону про збільшення видатків державного бюджету на 448,8 млрд грн., подивимось як Уряд напередодні ПЕРЕРОЗПОДІЛИВ ‼️майже 22 млрд грн за не використаними у 2023 та 2024 роках бюджетними програмами (Постанова КМУ від 23 червня 2025 р. № 737).
 
Отже уряд  постановив:
 
1. Спрямувати до спецфонду державного бюджету кошти у сумі 18 млрд  493 млн грн, які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України на реалізацію Програми екстреного відновлення(першої та другої фаз) і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році 🤷‍♀️відповідно, на нові бюджетні програми👇
¼
 

✅Міненергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування — в сумі 7 млрд 612 млн грн;

✅Міносвіти на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування — в сумі 646 млн грн;

✅Мінагро на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування — в сумі 912 млн грн;

✅МВС для ДСНС на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування — в сумі 938 млн грн;

✅Мінкультури для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для АТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” та агентське обслуговування — в сумі 528 млн  грн;

✅ МОЗ на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування — в сумі 1 млрд 068 млн грн;

✅ Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування — в сумі 6 млрд 787 млн  грн.

❗️Без паспорта програми (який затверджує головний розпорядник) -МИ НЕ РОЗУМІЄМО СПРЯУВАННЯ ЦИХ КОШТІВ.
2/4

3. Спрямувати ЗАЛИШОК КОШТІВ спецфонду державного бюджету у сумі 2 млрд 182 млн грн, який утворився на 1 січня 2025 р., джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спецфонду державного бюджету відповідно до постанови КМУ від 20 грудня 2024 р. № 1475 “Деякі питання ремонту та покращення портової інфраструктури” та не відображений у складі видатків бюджету у 2024 році, на нову бюджетну програму👇
 
✅ Міністерству розвитку громад та територій для реалізації ДП “Адміністрація морських портів України” заходу “Підтримка швидкого відновлення України (Контракт з розбудови держави та посилення стійкості)” в частині ремонту та покращення портової інфраструктури).

ТАКИМ ЧИНОМ 22 МІЛЬЯРДИ ГРИВЕНЬ СПРЯМОВАНІ НА РІЗНІ ПОТРЕБИ, НЕ НА ОБОРОНУ❗️
4/4

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) планує взяти на себе 50% ризиків портфеля НОВИХ КРЕДИТІВ, гарантій, лізингу та інших прийнятних інструментів державного ПриватБанку на загальну суму до $100 МІЛЬЙОНІВ для ММСП, у тому числі у сфері агробізнесу та ММСП, ВЛАСНИКАМИ ЯКИХ Є ЖІНКИ.

Очікується, що ℹ️проєкт буде підтриманий учасниками змішаного фінансування в рамках Програми дій з підвищення економічної стійкості (ERA) для України.
Як зазначається на сайті корпорації, її рада директорів може розглянути цей проєкт ще у червні цього року.

Для збільшення обсягів кредитування ММСП, очолюваних жінками, IFC за підтримки Нідерландів забезпечить стимули на основі результатів діяльності у розмірі до $0,8 млн.❗️

Сподіваюся👉, до переліку ризиків, які будуть покриті міжнародними партнерами, включені і воєнні ризики, наявність яких є найбільш стримуючим фактором для надання кредитних коштів у східних та центральних регіонах. А держава у свою чергу має долучитися до співфінансування страхового покриття таких проектів!

3/3

Перші скасування мораторію почались ще навесні 2022 року на:
✅камеральні перевірки;
✅документальні позапланові перевірки за заявою платника податків/ відшкодування;
✅фактичні перевірки.

👉З 01.12.2023 – відновлені для всіх платників документальні перевірки, у тому числі планові (крім платників єдиного податку першої та другої груп).

👉З 01.12.2024 - відновлені документальні перевірки платників єдиного податку першої та другої груп. 

Після відновлення документальних перевірок податківці завзято почали перевіряти бізнес.

Завдяки мораторію, а потім його скасуванню період, що перевіряться, замість трьох років  розтягнувся на  сім років (до прикладу, у 2024 році податкова перевіряла період 2017 -2024), ЩО ТІЛЬКИ ДОДАЛО ПРОБЛЕМ БІЗНЕСУ❗️.

Нагадую, що❗️ у 2024 році Рада бізнес-обмудсмена(РБО) у розслідуванні за власною ініціативою з’ясувала, 📢що 99+% податкових надходжень бюджету забезпечуються саме за рахунок добровільної сплати податків, частка ж надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, за останні 7 років не досягала і 1%.

Тож користь від таких перевірок для державного бюджету майже відсутня.

Проте всім відомо, що кожна перевірка – це «узгодження» не стільки донарахувань по акту , а іншого. Нажаль…

Тож замість чергових мораторіїв потрібно змінювати підходи до планування та проведення документальних податкових перевірок, бо перевірки використовуються як елементи тиску на бізнес.

І як зазначалось у дослідженні РБО,  ❗️зараз податкові перевірки – це фіскально - каральний інструмент.
2/2