Aza Nizi Maza кажуть, що майже завершили панно для Літературного ярмарку. Будуть Хвильовий, Йогансен і Шевельов ☺️

Книжок на фесті я не купляв, на жаль, але дещо знайшов у книгарнях.

Видання книжки про німецьке кіно 2009 року, яке ще можна знайти у Плекай😍

А ще книжка про трилогію Довженка, яку роздобув у книгарні на Федорова.

Відвідав обидва заходи, де говорили про визвольні змагання та презентували книжки Володимира В'ятровича, Марини Мірзаєвої і давнішні праці Вахтанга Кіпіані.

1️⃣ Під час їхньої спільної розмови попри серйозну тему Вахтангу завжди вдавалося вдало пожартувати, аби збити серйозний настрій спілкування.

Ніч. Старший в одних трусах заходить до кімнати звідки доносяться голоси і запитує, чому не сплять. Один зі співрозмовників каже:
— Та він мені про Бандеру розповідає.
— Ага, ну тоді добре, добре — відповідає старший.

Записав приблизно з пам'яті. І може не звучить так смішно, але тоді весь зал засміявся, бо в контексті розмови це прозвучало дуже влучно.

2️⃣ Марина Мірзаєва підмітила, що спочатку таємно записувала розмови з побратимами (і посестрами напевно), бо соромилася відкрито це робити.

А про книжку зауважила, що історії про жінок в УПА ідуть за спаданням — коли ближче до закінчення дуже куці оповіді, через відсутню інформацію, а остання взагалі про невідому, але авторка вважає, що знати треба про всіх.

3️⃣ Володимир В'ятрович двічі говорив про свою працю "Генерал Кук", і найбільше вразила історія про його сина, якого виховали в Маріупольському інтернаті, як радянського громадянина, і лише у 13-річному віці Василь Кук зумів з ним зустрітися і довго бився, аби виховати з нього українця.


І напевно найцікавіше в цих розмовах — вербування в агентуру, адже не лише Смолич чи Петров-Домонтович були агентами, а вербували і Василя Кука (який щоправда вертів спецслужбами), ба навіть Іван Багряний на початках був агентом КҐБ😱