Відкрив для себе Валерія Ламаха та його «Книги Схем» — серію графічних структур, які художник створював для пояснення взаємозв’язків між елементами мистецтва, суспільства та природи. Поєднання структурності та поетичності.
Цікаво розглядати з точки зору інструмента мислення, семіотики і можливо навіть онтології інформації. В схемах можна розгледіти як дизайн-системи, інформаційну архітектуру чи навіть генеративний дизайн. Так і знайти паралелі з філософією чи соціологічними моделями.
Виходила навіть книжка, але я щось не можу нагуглити. Якщо вам вдасться, напишіть будь ласка.
Цікаво розглядати з точки зору інструмента мислення, семіотики і можливо навіть онтології інформації. В схемах можна розгледіти як дизайн-системи, інформаційну архітектуру чи навіть генеративний дизайн. Так і знайти паралелі з філософією чи соціологічними моделями.
Виходила навіть книжка, але я щось не можу нагуглити. Якщо вам вдасться, напишіть будь ласка.
❤26🔥3🤯2👀1
👀 Що подивитися на вихідних
Наприклад, цикл лекцій «Українські графіки ХХ століття» з мистецтвознавицей Діаною Клочко.
Про Ковжуна, Дерегуса, Адамовича, Гніздовського та багато про кого іншого. Я почав з цікавого «Звідки Володимир Юрчишин брав ідеї шрифтових композицій»
(на зображеннях його роботи, ескізи та шрифти з каталогу «Володимир Юрчишин. Мистецтво книги»)
Наприклад, цикл лекцій «Українські графіки ХХ століття» з мистецтвознавицей Діаною Клочко.
Про Ковжуна, Дерегуса, Адамовича, Гніздовського та багато про кого іншого. Я почав з цікавого «Звідки Володимир Юрчишин брав ідеї шрифтових композицій»
(на зображеннях його роботи, ескізи та шрифти з каталогу «Володимир Юрчишин. Мистецтво книги»)
🔥24👍2
Ваш Капітан С🫡
👀 Що подивитися на вихідних Наприклад, цикл лекцій «Українські графіки ХХ століття» з мистецтвознавицей Діаною Клочко. Про Ковжуна, Дерегуса, Адамовича, Гніздовського та багато про кого іншого. Я почав з цікавого «Звідки Володимир Юрчишин брав ідеї шрифтових…
До речі отут пдфка книги про Юрчишина
❤6🔥1🥰1
Forwarded from Минуле / Майбутнє / Мистецтво
Хвилина мовчання в Києві та її візуальна комунікація
Від сьогодні щодня о 9:00 в Києві оголошують хвилину мовчання в диджитал-форматі — на білбордах і сітілайтах на вулицях, а також інформаційних стендах на станціях метро. Як це виглядатиме, затвердила Координаційна рада з підготовки та впровадження Концепції меморіалізації учасників та подій російсько-української війни, створена при Київській міській раді. До розробки візуальної комунікації долучилася команда платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.
Співзасновниця Минуле / Майбутнє / Мистецтво Катерина Семенюк як членкиня Координаційної ради взяла на себе роботу з пошуку візуального рішення. На громадських засадах до процесу долучилися студія візуальних комунікацій Kultura, зокрема креативний директор Саша Биченко та дизайн-стратег Олексій Сальников, а також режисерка монтажу Яна Шусторович.
Знайдене командою рішення ґрунтується на стриманому, мінімалістичному підході у поєднанні з меморіальним шрифтом UAF Memory, який раніше був розроблений для вшанування полеглих українських героїв шрифтотворцем Дмитром Растворцевим.
Усі охочі в Києві та інших містах України можуть долучитися до акту вшанування, розмістивши диджитал-оголошення про хвилину мовчання в публічному просторі щодня о 9 ранку.
➡️ Макети різного формату можна завантажити тут
〰️
Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво
Від сьогодні щодня о 9:00 в Києві оголошують хвилину мовчання в диджитал-форматі — на білбордах і сітілайтах на вулицях, а також інформаційних стендах на станціях метро. Як це виглядатиме, затвердила Координаційна рада з підготовки та впровадження Концепції меморіалізації учасників та подій російсько-української війни, створена при Київській міській раді. До розробки візуальної комунікації долучилася команда платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.
Співзасновниця Минуле / Майбутнє / Мистецтво Катерина Семенюк як членкиня Координаційної ради взяла на себе роботу з пошуку візуального рішення. На громадських засадах до процесу долучилися студія візуальних комунікацій Kultura, зокрема креативний директор Саша Биченко та дизайн-стратег Олексій Сальников, а також режисерка монтажу Яна Шусторович.
Знайдене командою рішення ґрунтується на стриманому, мінімалістичному підході у поєднанні з меморіальним шрифтом UAF Memory, який раніше був розроблений для вшанування полеглих українських героїв шрифтотворцем Дмитром Растворцевим.
Усі охочі в Києві та інших містах України можуть долучитися до акту вшанування, розмістивши диджитал-оголошення про хвилину мовчання в публічному просторі щодня о 9 ранку.
➡️ Макети різного формату можна завантажити тут
〰️
Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво
❤15💔10👏1
🔴🔴➡️➡️Вау-вау! Барбара Крюгер — в Україні!
Одна з найвпливовіших постконцептуальних мисткинь сучасності (з графдизайнерським бекграундом) представила нову роботу «Без назви (Ще одне знову)» — прямо на потязі «Інтерсіті». Дев’ять вагонів перетворено на поетичну інсталяцію, що курсуватиме Україною та за кордон упродовж двох місяців: «Ще один день, ще одна ніч, ще одна втрата, ще одна надія…». Як рядки вірша про життя під час війни в ритм стукоту коліс. Тудудух-тудух. Такий собі рухомий маніфест незламності.
Читайте детальніше про проєкт або лайкайте в інстаграмі.
Окремо вау, що її робота ще відсилає зокрема до практик українського авангардиста Василя Єрмилова та його агітпоїзду 1920-х.
Одна з найвпливовіших постконцептуальних мисткинь сучасності (з графдизайнерським бекграундом) представила нову роботу «Без назви (Ще одне знову)» — прямо на потязі «Інтерсіті». Дев’ять вагонів перетворено на поетичну інсталяцію, що курсуватиме Україною та за кордон упродовж двох місяців: «Ще один день, ще одна ніч, ще одна втрата, ще одна надія…». Як рядки вірша про життя під час війни в ритм стукоту коліс. Тудудух-тудух. Такий собі рухомий маніфест незламності.
Читайте детальніше про проєкт або лайкайте в інстаграмі.
Окремо вау, що її робота ще відсилає зокрема до практик українського авангардиста Василя Єрмилова та його агітпоїзду 1920-х.
🔥7❤3😍3
Книжковий Арсенал стартує вже завтра. Завітайте на попап-виставку!
Ділюсь невеличким тізером до виставки плакатів «Дукарство», яку можна буде побачити на стенді «Основ».
Виставку присвячено шрифту Катерини Королевцевої Klynok Display (який ми використали в книзі «“Сновійко” та інші казки» і який до речі нещодавно взяв дерев'яного олівця D&AD).
Приходьте, хто в Києві!
«Сновійка» до речі теж можна буде погортати. І там, в словничку рідковживаних слів, укладеному Надією Баштовою, знайти відповідь на питання що означає слово «дукарство». 🙃
Ідея виставки — Саша Биченко. Задизайнили ми вдвох. А сам формат натхненний каталогами шрифтів Олега Снарського.
Ділюсь невеличким тізером до виставки плакатів «Дукарство», яку можна буде побачити на стенді «Основ».
Виставку присвячено шрифту Катерини Королевцевої Klynok Display (який ми використали в книзі «“Сновійко” та інші казки» і який до речі нещодавно взяв дерев'яного олівця D&AD).
Приходьте, хто в Києві!
«Сновійка» до речі теж можна буде погортати. І там, в словничку рідковживаних слів, укладеному Надією Баштовою, знайти відповідь на питання що означає слово «дукарство». 🙃
Ідея виставки — Саша Биченко. Задизайнили ми вдвох. А сам формат натхненний каталогами шрифтів Олега Снарського.
🔥13❤5❤🔥2
СЬогодні день народження Анатолія Базилевича — графіка, найбільш знаного за його ілюстраціями до «Енеїди» Івана Котляревського (найбільш перевидаваної), які сміливо можна назвати класикою української книжкової графіки. Більше ілюстрацій до Енеїди на Uartlib
А ось стаття-коспект на Читомо до теми «Кого ще треба знати з українських графіків»
А ось стаття-коспект на Читомо до теми «Кого ще треба знати з українських графіків»
❤🔥21🔥2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Передпродаж зіну про український розпис
Дизайнери Денис Гончерук і Даня Шульга випускають «Розпис зін» про український розпис як візуальний код, що говорить формою, кольором і ритмом. Це результат дослідження регіональних стилів, інтуїтивного опрацювання орнаментів учасниками опен-колу та спроба побачити, як розпис відчувається поза рамками шаблонів.
У зіні — тексти, візуальні рефлексії, міркування та експерименти, щоб підсвітити тему, чи може дизайнер зберігти (або повернути) розпису його унікальну ідентичність і власний голос в контексті комерційної примітивізації та гомогенізації.
78 сторінок, А5. У комплекті — 4 листівки та плакат, який буде доступний лише під час передпродажу.
Шукайте більше деталей та підтримайте проєкт, передзамовивши зін в інстаграмі @rozpys.zine.
Дизайнери Денис Гончерук і Даня Шульга випускають «Розпис зін» про український розпис як візуальний код, що говорить формою, кольором і ритмом. Це результат дослідження регіональних стилів, інтуїтивного опрацювання орнаментів учасниками опен-колу та спроба побачити, як розпис відчувається поза рамками шаблонів.
У зіні — тексти, візуальні рефлексії, міркування та експерименти, щоб підсвітити тему, чи може дизайнер зберігти (або повернути) розпису його унікальну ідентичність і власний голос в контексті комерційної примітивізації та гомогенізації.
78 сторінок, А5. У комплекті — 4 листівки та плакат, який буде доступний лише під час передпродажу.
Шукайте більше деталей та підтримайте проєкт, передзамовивши зін в інстаграмі @rozpys.zine.
🔥10❤🔥3
Світ очима Шевченка
В Києві, в парку Шевченка, що на бульварі Шевченка, біля пам'ятника Шевченку (навпроти КНУ ім. Шевченка) поставили п'ятиметровий бюст Шевченка з інтерактивною інсталяцією всередині, де можна побачити понад 1100 локацій «очима» пам'ятників Шевченка зі всього світу.
Збираю опінії: від «вау-кітч» і «жлобство як національна ідея» і «застаріла візуальна апропріація поп-культурної кунсової іронії для промоції укркультури» до «нічого не можу з собою зробити, мені подобається»? А яка ваша?
В Києві, в парку Шевченка, що на бульварі Шевченка, біля пам'ятника Шевченку (навпроти КНУ ім. Шевченка) поставили п'ятиметровий бюст Шевченка з інтерактивною інсталяцією всередині, де можна побачити понад 1100 локацій «очима» пам'ятників Шевченка зі всього світу.
Збираю опінії: від «вау-кітч» і «жлобство як національна ідея» і «застаріла візуальна апропріація поп-культурної кунсової іронії для промоції укркультури» до «нічого не можу з собою зробити, мені подобається»? А яка ваша?
❤7🔥1🤪1
Ваш Капітан С🫡
Світ очима Шевченка В Києві, в парку Шевченка, що на бульварі Шевченка, біля пам'ятника Шевченку (навпроти КНУ ім. Шевченка) поставили п'ятиметровий бюст Шевченка з інтерактивною інсталяцією всередині, де можна побачити понад 1100 локацій «очима» пам'ятників…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В продовження теми ☝️
Давно вже напрошувалось якесь таке аранжування Шевченка.
Не як ікони, не як мема. Чистий голос в «оптичній тиші».
Тепер нарешті буде в Основах.
Stay tuned
Давно вже напрошувалось якесь таке аранжування Шевченка.
Не як ікони, не як мема. Чистий голос в «оптичній тиші».
Тепер нарешті буде в Основах.
Stay tuned
❤14🔥4