У столиці триває камерний фестиваль локального мистецтва «Культ Києва».

Відкрити для себе цьогорічну фокус-тему — «Київ шістдесятників» — команда фестивалю пропонує через театральні вистави, документальне кіно, поетичні читання, екскурсії містом, лекції, мистецькі майстерки та виставки.

Більше про програму подій читайте в анонсі.

#анонси #Київ

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

У Німеччині відновили надгробок на могилі поета Освальда-Еккарда Бурґгардта (Юрія Клена).

Юрій Клен народився 1891 року на Вінниччині, з 1931 року жив і працював у Німеччині. Був близьким до кола київських неокласиків, співпрацював із «Вісником» Дмитра Донцова. Викладав у Празі та Інсбруці, а з 1947 року до смерті очолював літературний журнал «Літаври», що виходив у Зальцбурзі. Помер 30 жовтня 1947 року в Німеччині в місті Авґсбурґ, похований на українській частині авґсбурзького цвинтаря Вестфрідгоф.

#Німеччина

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Media Development Foundation (MDF) заморожує видання для медійників «Медіамейкер».

На припинення роботи медіа вплинув брак фінансування.

Щоби заповнити звільнену нішу, Дар’я Трапезнікова, яка була головною редакторкою «Медіамейкера», запустить авторський проєкт «Рівні медіа». Детальніше про принцип роботи «Рівні медіа» читайте у новині.

#медіа_під_час_війни

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Нещодавно комік Фелікс Редька потрапив у скандал, заявивши, що знищення росією української мови — «пропагандистський штамп». Окрім того, свою позицію він підкріпив аргументом з ChatGPT про те що, мовляв, в СРСР українськомовних книжок видавали більше, ніж у незалежній Україні.

У відповідь на заяви Фелікса Редьки Читомо зібрало 16 фактів, що доводять хибність цих тверджень, на основі досліджень й аналітики з наших спецпроєктів «Путівник з історії утисків української мови», «Стирання слова», «До друку» та «Екземпляри ХХ».

Читайте наші аргументи тут.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Друзі, знайомимо вас зі словенською письменницею Юлією Луковняк!

Нещодавно вона приїздила на Книжковий Арсенал і мала перші перемовини з українськими видавцями завдяки програмі підтримки молодих авторів CELA. Про її враження від Києва та особливості словенського фентезі читайте у нашому інтерв'ю.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

У Сакартвело змінили закон про свободу слова і спростили переслідування за наклеп.

Ключове нововведення у законі — тепер не потрібно доводити, що поширена інформація завдала шкоди: достатньо, аби вона «ганьбила ім’я».

#Сакартвело

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

🇺🇦 28 червня — День Конституції України

💭 Конституція — це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов’язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати усі свої мрії.

Конституція як компас? Так! Бо у ній про те, хто ти як особис­тість і хто ми як народ на карті світу, яка наша точка відліку і який керунок маємо обрати, щоб іти у правильному напрямку.

📖 Тому сьогодні перечитуємо уривок з книжки, яка поки не втрачає актуальності для дорослих і дітей, — «Я і конституція».

Зі святом!

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

МОН та фонд Сергія Жадана стали партнерами у сфері розвитку позашкільної освіти

Серед напрямків, які втілюватимуть в межах співпраці — популяризація читання й підтримка бібліотек, залучення культурних діячів і митців до освітніх активностей, а також розвиток освітнього українськомовного контенту.

#Сергій_Жадан #МОН

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

💔Відійшов у вічність прозаїк, поет і дисидент Ігор Калинець

Ігор Калинець — поет і прозаїк, один із представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації та дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень.

Засуджений за участь у дисидентському русі 11 серпня 1972 року на 6 років ув’язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Відбував покарання разом з Іваном Світличним, Василем Стусом і Миколою Горбалем.

Лавреат Шевченківської премії, премії імені Василя Стуса, премії імені Григорія Сковороди.

2015 року був висунутий Інститутом Івана Франка НАН України як кандидат на Нобелівську премію з літератури.

🕯️ Висловлюємо співчуття рідним та близьким.

#втрати_2025 #Ігор_Калинець

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

«Абук» створили авдіоверсію Конституції України без згадки про російську мову

Озвучила Конституцію українська радіоведуча, засновниця благодійної ініціативи «#Нашапку» Соня Сотник.

#Абук #авдіокнижки

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

В Українського інституту національної пам’яті — новий очільник.

Новим головою Українського інституту національної пам’яті став український історик, громадський та військовий діяч Олександр Алфьоров. На посаду його призначив Кабінет Міністрів України 27 червня 2025 року.

#УІНП

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

На фронті загинув військовий і звукорежисер Суспільне Чернігів Дмитро Горнов.

На «Українському Радіо Чернігів» він вів передачу «Грати чи не грати?», де розповідав про музичну освіту дітей. Також працював над фільмом «Битва за Чернігів».

У квітні 2024 року став військовослужбовцем. У березні 2025 року Горнов отримав посаду інструктора, а вже в травні — звання молодшого лейтенанта. Він командував взводом 158 окремої механізованої бригади.

Висловлюємо співчуття родині Дмитра Горнова.

#втрати_війни #втрати_2025

Українська авторка стала номінанткою премії «Ангелус» 2025 року.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року.

Розповідаємо про книжки, що увійшли до довгого списку премії у 2025 році.

#Польща #Ангелус

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

У 2025 році частка російськомовних книжок в Україні зменшилася до 1,7%.
Про це свідчать дані Книжкової палати України імені Івана Федорова.

Станом на 24 червня 2025 року до бібліографічного реєстру внесли 106 назв книжок російською мовою — це 1,7% від загальної кількості зареєстрованих книжок і брошур. За загальним накладом показник ще менший — 0,3%.

#книжкова_палата

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

30 червня 1911 року народився Чеслав Мілош, польський поет-нобеліат, європейський інтелектуал такого масштабу, що його особистість ніколи не вміщалася у жодні тісні ідеологічні чи естетичні рамки.

Він був завжди незручним, але на нього неможливо було не зважати. Перебував трохи осторонь, у позиції, яка дозволяє побачити більше. Спершу наблизившись, а потім рішуче відійшовши від комунізму, він написав один із найточніших в історії світової думки аналізів тоталітарного суспільства («Поневолений розум»). Спершу причастившись омріяної Європи, а потім опинившись біля її майже бездиханного тіла, ледь живого після Другої світової війни, він створив один із найпереконливіших образів Європи з перспективи східноєвропейця і вигнанця, вічного шукача її цінностей («Родинна Європа»).

Читайте про творчу спадщину поета у матеріалі Остапа Сливинського.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Суд у Каліфорнії дозволив використовувати книжки для навчання моделей ШІ.

Суд також постановив, що справу про «мільйони» піратських книжок, які компанія Anthropic нібито завантажила з інтернету, слід розглядати окремо. Окремо розглядатимуть і те, чи порушують авторські права відповіді, що генерують такі моделі.

#ШІ #США #штучний_інтелект

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Максим Буткевич отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

Максим Буткевич — правозахисник, журналіст, співзасновник та член ГО «Громадське радіо», колишній російський військовополонений.

Читайте, кого ще удостоїли нагороди.

#Максим_Буткевич

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Збірка «Зимовий король» Остапа Сливинського вийшла латиською мовою.

Збірка вийшла у видавництві “Orbīta”. До її створення долучилися п’ять перекладачів і перекладачок.

#переклади #Латвія

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Понад 80 американських авторів закликали видавництва не публікувати книжки, створені ШІ.

Лист підписали понад 80 авторів, серед них — Коллін Гувер, Лі Бардуґо, Вікторія Авеярд, Рейнбоу Ровелл, Ребекка Кван та Емілі Генрі. Вони вимагають, аби видавці не видавали книжок, написаних генеративними моделями, та не перепрофілювали редакторів і копірайтерів у «наглядачів за ШІ».

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі