І нарешті з Днем батька!

«Дика любов» у прокаті до 26 червня

IMБALANCE 21 червня: чому варто прийти на виставку, створену підлітками

Цієї суботи на вас чекає насичена паралельна програма до виставки, що стала підсумком лабораторії сучасного мистецтва та документування від Музею воєнного дитинства.

О 14:00 відбудеться показ короткометражних фільмів «Teen Angst» (2024) Інги Пилипчук і «Уроки щастя» (2024) Олексія Єрошенка — документальні роботи, створені про підлітків та почасти самими юнаками.

15:30 — панельна дискусія «Документування життя дітей та підлітків у кіно» за участі Інги Пилипчук, Олексія Єрошенка та Катерини Горностай, що мають безпосередній досвід на цьому полі.

О 17:00 подивимося «Стоп-Землю» (2021) Катерини Горностай — чуттєву драму про життя київських випускників, що поєднала ігрове осердя з елементами документального кіно.

Вхід вільний за реєстрацією. Чекаємо на вас!

Проєкт створений Музеєм воєнного дитинства за підтримки Програмного офісу forumZFD в Україні та Українсько-данського молодіжного дому у партнерстві з Довженко-Центром

До 26 червня в кінотеатрі «Жовтень» триває прокат «Дикої любові» (1993) Віллена Новака — шаленої мелодрами з київських 90-х, яка була лідером прокату 1994 року.

Квитки

LB поспілкувалися з креативною директоркою Довженко-Центру Оленою Гончарук та директоркою Інституту стратегії культури Юлією Хомчин.

Олена розповіла про досвід Довженко-Центру в боротьбі за своє існування та збереження й популяризацію української кіноспадщини, про нашу роботу, значення культурних інституцій узагалі й трансформацію їхніх функцій сьогодні.

«До повномасштабного вторгнення в мене було відчуття, що культурні інституції і культура як така здебільшого потрібні тим, хто до неї залучений, а решту суспільства ми ще мусимо переконати, що це важливо. Велика ж війна справді по-новому оприявнила роль і значення культури на суспільному рівні. Безумовно, я бачу тут багато не зробленої нами вчасно роботи. Зокрема й у тому, що в країні і досі немало людей, для яких українська культура або нічого не означає, або є сліпою плямою. Але останні три роки, що так багато в нас забрали, заразом дали нам і нову можливість повертати собі самоцінність і самоповагу через знання про власну культуру, історію, традиції.

Це один підхід, що допоміг нашим інституціям устояти у велику війну — це breaking rules. В умовах страшної загрози інституції культури почали діяти доволі сміливо і, скажімо так, ширше за статут. Люди брали на себе справді багато відповідальності, шукали, де можуть бути корисними, об’єднували зусилля. І це дало нам розуміння, що багато з нас, багато керівників культурних інституцій, давно професійно переросли систему, в якій існуємо. Що часом її правила більшою мірою стримують нас, аніж допомагають розвиватися».

Читайте матеріал Анастасії Платонової повністю за посиланням

Фото: Макс Требухов

В останньому показі нашої великої ретроспективи витоків поетичного кіно дивимося «Зачаровану Десну» (1964) Юлії Солнцевої — фільм, що вийшов на екрани менш, ніж за пів року до «Тіней забутих предків» — загальноприйнятої точки відліку течії.

🌻 2 липня, 19:00
🌻 Кінолекторій Довженко-Центру
🌻 Квитки за посиланням

Знята за сценарієм Довженка після його смерті, «Зачарована Десна» стала останньою частиною трилогії його екранізованих творів. Фільм вирізняється сміливою суб’єктивною структурою й стилістичною вишуканістю. Ідилічні спогади героя візуалізуються як мальовнича кінематографічна рапсодія: розжарені світанки, туманні пейзажі, світлотіні на воді — все це надає стрічці виразного поетичного виміру.

Цифрову копію фільму, створену з 35-міліметрової плівки Довженко-Центру, було надано Художнім музеєм Берклі та Тихоокеанський архів фільмів (BAMPFA)

Уже завтра в Довженко-Центрі фахівці Центру національного спротиву ССО проведуть лекцію «Виклики інформаційної епохи. Дезінформація. Малінформація. Мізінформація».

Тут ви дізнаєтесь про те, як не стати жертвою фейків і ворожих ІПСО; які існують аспекти інформаційної війни; в чому різниця між дезінформацією, малінформацією та мізінформацією; і як виявляти й аналізувати інформаційні операції.

Усе це — на справжніх прикладах та з практичними порадами від спеціалістів.

Вхід безкоштовний за реєстрацією.

📍 24 червня, 19:00—21:00.
📍 Васильківська, 1, Довженко-Центр.

Віднині на Довженко-Центр.Онлайн можна подивитися «Карантин» (1968) режисерки Суламіф Цибульник.

Під час експерименту в науковій лабораторії інституту епідеміології стається аварія. Аби запобігти виходу назовні смертельного вірусу, всередині на карантинний режим залишають п’ятьох співробітників.

Опинившись надовго в замкнутому просторі, люди поступово скидають свої повсякденні маски. Ризик смерті й невідомості породжують відчай та взаємні звинувачення в подіях, які трапилися. І навіть якщо все закінчиться добре — комісія вже веде розслідування інциденту, тож хтось повинен буде відповісти за це.

По закінченню карантину покинуть лабораторію тільки четверо.

Дивіться за посиланням

Як зберегти і відкрити: майбутнє мультимедійних архівів

Запрошуємо в цей четвер, 26 червня о 18:00 на панельну дискусію в рамках виставки IMБALANCE.

Поговоримо про те, як зробити архіви зручними для використання; у чому особливості опису, каталогізації та зберігання мультимедійних об’єктів; як медіум архівних об’єктів впливає на суть історії, яку він розповідає; як мультимедійні архіви та діджиталізація диверсифікують історичний наратив та колективну пам’ять.

Спікери:

— Світлана Осіпчук, програмна директорка Музею воєнного дитинства
— Олена Гончарук, креативна директорка Національного центру Олександра Довженка
— Ірина Павлюковська, керівниця відділу збору та аналізу даних Архіву Війни
Модератор: Антон Лягуша, дослідник публічної історії та памʼяті.

Вхід безкоштовний за реєстрацією