Згадують про те, що в нас забагато історій про квірів в школі, про перші камінґаути, про усвідомлення себе і нам не достатньо інших квірних сюжетів.

Взагалі розмова про дефініцію терміна "репрезентація квір-людей в літературі"

Спеціальний кореспондент згоден, мені кров з носу треба квірна академічна історія!

Мова йде про репрезентацію саме в контексті українського ринку.

Хвалять українського читача котрий зараз нормально сприймає квір-лінії у творах. І рівень негативу до цього зараз набагато менше ніж було колись (рефрен до того що давніше був зрив презентації Майї та її мам)

Савотіна жаліється на те, що в нас відсутня як така тяглість квірних текстів. Авторам не вистачає текстів на які можна спертися в українській традиції.

Так, згадується Агатангел Кримський та Кобилянська

Але все одно не вистачає.

Йде обговорення про кліше в репрезентації, які всіх дратують. В списку:
- квір в кінці помре
- внутрішня гомофобія персонажів
- найкращий друг ґей
- "приховані" лгбт персонажі. Коли автори вносять квір-персонажа, а потім дають задню і кажуть, що вони тру френдс енд бразерс
- побудова всього сюжету та конфлікту твору виключно на неприйнятті оточуючими
- натягування гетеро динаміки на лгбт-пари. Що дві сторони в одностатевих стосунках мають обов'язково відігравати жіночу та чоловічу роль.

Пані Савотіна говорить про фетешизацію одностатевих стосунків (особливо ґеїв). Особливо про коли твори про одностатеві твори спеціально створюються виключно для задоволення потреби в фетешизації ґеїв гетеро жінками.

Також підняли те, що майже завжди з'являються два персонажі ґеї/лесбійки їх завжди роблять парами, вони не можуть бути просто друзями.

Підняли феномен біфобії та неіснування в творах бісексуалів, а якщо вони є то це завжди якісь хтиві мразоти в котрих в голові тільки бажання мати секс з усім що рухається, а що не рухається рухають та мають з цим секс.

(в цей момент я закричав в залі що вони праві, бо мене як бісексуала дійсно це дістало! Ми теж звичайні люди)

Які складнощі в роботі з квір/лгбт-персонажами:
- очікування читачів, які звикли і просять фетешизації та еротизації одностатевих стосунків. Приклад Савотіної: коли вона випустила Чаклунку і Культ, були негативні відгуки, бо частина читачів побачили слово "сапфічний" і відразу очікували еротизації їхніх стосунків.
- автори, не маючи досвіду та інформації, не звертаються до квір-людей і пишуть кліше (особливо в розрізі трансґендерних та небінарних персонажів).

Ми переходимо в просто проблеми навколо квір-літератури.

Але вернулись до складнощів в роботі!

- складність що частково витікає з першого. Очікування читачів, бо вимагаючи квір-персонажа, вони вимагають створити їм сюжетну броню. Бо не можна вбити квіра. (Це не про троп "ґей завжди в кінці вмирає")

Вдалі та невдалі репрезентації в творах:

Ірина Кацімон:
Вдалий варіант — "Остання зупинка", Дженні Маркінсон (сподіваюсь я правильно почув)

Едвард Різ:
Невдалий варіант — Гаррі Поттер. В контексті того, що Дамболдора зробили ґеєм постфактум.
Невдалий варіант — "Відьмак", Анджей Сапковський
Вдалий варіант — "Анна, яку я кохала", Павла Вільна
Вдалий варіант — "The Left Hand of Darkness", Ле Ґвін
Вдалий варіант — "Табір Дамаск", Чак Тінгл

Валерія Савотіна:
Невдала — "Кілінґ Сталкінґ"
Вдалий варіант — "Сміття", Дмитро Скочко
Вдалий варіант — "Усе це Агата" серіал від Marvel
Вдалий варіант — "Скот Пілігрім", Браян О'Мелі

Пані модераторка
Вдалий варіант — серія "Двоповня", Катерина Самойленко

В Савотіної спитали сказати улюблену сцену з ЧіК без спойлерів: "Ооооо, там де йому руки ріжуть"

(Незважайте на цей опис, сцена нормальна, це не знущання😭😭😭😭)

Валерія Савотіна на питання від читачів сказала б, що, якби була в світі ЧіК, хотіла б бути відьмою в культі Стрибога

На цьому все!

Цілую всіх в щоки💋💋💋