Ух, чесно кажучи, я нічогісінько не чув про цей фільм раніше, але після перегляду хочу, щоб про нього дізналося якомога більше людей. Тож заряджайте ваші здивовані емодзі та приготуйтеся до знайомства з без перебільшень справжньою sci-fi перлиною!

Гадаю, мало хто стане сперечатися: постапокаліпсис — це просто круто. Ну бо що може бути цікавішим за виживання на руїнах світу, особливо якщо цей світ видуманий. Хоча те майбутнє, яке режисер Річард Стенлі показує у стрічці Hardware (1990), зараз уже й не здається якоюсь химерною фантазією.

За що я обожнюю авторське кіно? Перші кадри моментально задають атмосферу: зруйнована, найімовірніше, ядерною війною Америка, пустка на околицях Нью-Йорка та самотній мандрівник, що блукає червоними барханами. Це такий собі сміттяр, що шукає цікавинки на продаж. І саме одна з його знахідок — дивакуватий «череп» якогось робота — стає головним рушієм сюжету.

Коли кочівник повертається до міста, щоб розпродати знайдене, металеву голову викуповує харизматичний вояка на прізвисько Мо. Чому? По-перше, Різдво вже на порозі, а по-друге, його дівчина Джилл захоплюється скульптурою і просто обожнює перетворювати металобрухт на мистецтво.

Спершу все виглядає доволі безхмарно. Почуття героїв щирі, сцена в душі чудова, палке кохання лише трохи дискредитує моторошний сусід-підглядач із будинку навпроти… А! Ну й невдовзі стає ясно, що той «череп» — це не черговий непотріб, а експериментальний самовідновлюваний робот моделі M.A.R.K. 13, створений для боротьби з перенаселенням. Звісно, шляхом знищення того самого населення.

Тут і починається справжній трилер: Джилл замкнена з божевільним роботом, а Мо, що встиг піти раніше, тепер намагається якомога швидше дістатися до неї, аби допомогти зупинити залізного вбивцю. Так, сюжетно стрічка напрочуд проста. Але, трясця його матері, наскільки ж вона стильна!

Операторська робота, декорації, спецефекти, саундтрек і навіть акторська гра — все тут на своєму місці. На місці навіть Леммі з гурту Motörhead у епізодичній ролі таксиста! Недостатньо круто? Тоді як щодо радіо-діджея Іґґі Попа?! Фільм сповнений цими маленькими деталями: від інтерфейсів комп’ютерного ПО до біблійських відсилок. Попри невеликий бюджет, режисер приділив увагу всьому, аби густа атмосфера кіберпанку відчувалася на всі 100%.

Hardware — розповідає локальну історію. Тут немає десятків величезних декорацій чи сотень людей у масовці, немає розмаху Blade Runner чи карколомного екшену, як у Terminator 2. Натомість є головне — та сама душа. І я просто не розумію, чому ця стрічка з роками не стала культовою класикою. Адже насправді вона настільки талановито маскує свою приналежність до низькобюджетного кіно, що заслуговує стояти поряд із титанами жанру.

Час виправити цю несправедливість: подивіться Hardware самостійно та розкажіть про нього друзям, додайте посилання на трейлер у робочу розсилку, присвятіть йому дипломну роботу… Гаразд, мабуть, ви вже зрозуміли, що мене справді вразило це творіння Річарда Стенлі. Залишилося дізнатися, чи вразить воно й вас! 🙏

#TrashOrTreasure #EssentialDinoPick

На Nintendo Direct показали аксесуар-репліку Nintendo Virtual Boy, ігри для якого з’являться у підписці Switch Online.

Чому це круто? По-перше, це дуже сміливий і справді важливий крок від Nintendo у бік збереження власної відеоігрової історії. По-друге, чуваки, Virtual Boy — це культова провальна консоль, яка має мінімум 3 (!) файні тайтли, і в них тепер можна буде пограти так, ніби на дворі знову 1995-й! 💥

#RandomPearls

Памʼятаєте, я писав про маньхву, засновану на Resident Evil 2, що була офіційно ліцензована Capcom, але створювалася та розповсюджувалася лише на території Китаю? Що ж, виявляється, це ще не все.

Зустрічайте, вільна адаптація першої гри серії 恐龍危機… Добре, ці жарти не працюють із постами з картинками, так, це Dino Crisis. Цікаво, що на відміну від чтива по «Оселі зла», де було аж 60 випусків, «Динозаврова криза» заслужила у десять разів менше уваги й автори обмежилися лише шістьома номерами. Що насправді пішло цій історії тільки на користь.

Завʼязка тут буквально як і у грі: Регіна (Реджина?) разом із командою спецпризначенців висаджується на острів Айбіс, щоб захопити доктора Кірка, який після інсценованої смерті веде таємні дослідження для ворогів США. Ну а далі серед хаосу, де динозаври винищують людей, саме Регіна крок за кроком пробивається крізь жахи комплексу, стаючи ключовою постаттю в боротьбі за виконання місії.

Також я трішки заглибився в тему, й ось що мене вразило навіть більше за 2D-Регіну. Знаєте, чому Capcom взагалі давала зелене світло на подібні приколи?

У середині 90-х Китай був завалений піратською продукцією, повʼязаною з інтелектуальною власністю сусідніх (і не дуже) країн. Тож хитрі японці пішли ва-банк: вони самостійно звʼязалися зі студіями, що малювали маньхву, й запропонували їм ліцензійні контракти на адаптацію своїх серій: Resident Evil, Street Fighter та Dino Crisis. Ось так японський прагматизм переміг китайську тягу до піратства, яка в них, здається, присутня вже на генетичному рівні.

Вердикт: це точно не щось на 10/10, але маньхва швидко читається, а деякі панелі виглядають справді епічно. Для мене, як для зголоднілого фаната франшизи, було дуже кайфово доторкнутися хоч до якогось медіапродукту, повʼязаного з однією із найулюбленіших відеоігрових героїнь 🤩

#PrintEraRevival #EssentialDinoPick