group-telegram.com/in_factum/34406
Last Update:
Частина 2.
Деякі деталі біографії Єрмака залишаються непрозорими. Після закінчення університету в 1990-ті він брався за будь-яку роботу — зокрема, працював у нічному клубі-дискотеці в українській столиці. Клуб приваблював гангстерів і відомих проросійських політиків. Пізніше Єрмак працював "фіксером" для люксового магазину одягу Sanahunt, допомагаючи імпортувати ексклюзивні колекції від провідних модних домів Франції та Італії для клієнтів — олігархів і політиків – роль, яка була дуже важливою для формування мережі зв’язків Єрмака.
...
Видання пише, що відхід деяких талановитих постатей із Кабміну чи армії, зокрема Дмитра Кулеби з посади міністра закордонних справ і генерала Залужного [натякаючи, що не без участі Єрмака] викликали тривогу.
Єрмак відкидає цю критику. За його словами, його завдання — забезпечити ефективне функціонування Офісу президента і підтримувати главу держави у виконанні його конституційних повноважень.
Це не окрема вертикаль влади, а робочий інструмент президента. Особливо під час війни, коли рішення потрібно ухвалювати швидко і чітко
Чи легко побудувати ефективну систему? Ні. Чи припускаємося ми помилок? Звісно, так. Бо ми врешті-решт люди. Ми визнаємо це і реагуємо відповідно. Що ж до міфів про "тотальний контроль" — вони побудовані на спрощеннях. Держава — це складна структура, де повноваження завжди розподілені. Навіть за найбільшого бажання фізично неможливо все централізувати. В України немає історичної традиції авторитарного правління — суспільство просто не дозволило б цього. І президент Зеленський це дуже добре розуміє
Незважаючи на критику, Єрмак досяг успіхів для України під час війни. Зокрема, йому приписують ключову роль у переконанні союзників запровадити санкції проти Росії. А прихильники Зеленського наголошують, що у воєнний час централізація влади, навпаки, необхідна для швидкого ухвалення рішень.
Натомість один із колишніх міністрів не сумнівається, що такий хитрий оператор, як Єрмак, думає про майбутнє після Зеленського.
У нього надзвичайно високі амбіції, і єдине, чого він справді прагне, — це визнання. Андрій може бути чарівним, але ним керує непереборне бажання, щоб його велич визнали. Він скаже вам, що для нього громадське визнання нічого не значить, що він дбає лише про країну, і що навіть якщо його ім’я зникне, це не матиме значення. Але це все неправда. Він майже фізично страждає, якщо його відсувають на другий план, і його ім’я має бути всюди
Доки триває боротьба, говорити про особисті політичні плани просто безвідповідально. Усі ресурси, час і зусилля мають бути зосереджені на одному — зупинці російської агресії. Якщо ми цього не зробимо, жоден політичний сценарій не матиме значення