Ще раз дякую всім, хто був на виступі і на аукціоні, зібрали разом із вами на Сили Оборони майже 150 тисяч!

У пагорбах знову відкрилися двері!
І ось, вдягнувши людську подобу,
Ідуть полювати осінні фейрі,
Роблять із пір'я і листя оздобу,
Шукають у лісі скарби терпляче,
Із золота творять прикраси дивні
вино розливають із медом гаряче,
Людськії скорботи їм непотрібні.

Ходімо до лісу, танцюй із нами,
В тумані жовтневому поміж снами,
Де листя і мрії злітають угору,
Де правлять феї осіннього двору!

#skladno #eternaltrip

Вчора чи не вперше за купу часів викроїв пару годин на те, аби просто вийти в парк подихати повітрям.
Зайшли із кобітами в поле, сіли на коцику і п'ємо з термосу чайок.
Повз проходить якась тітонька з вєліком, видно, що ходила за грибами.
- Дівчата, а що ви тут робите?
- Еммм, чай п'ємо.
- А чого без хлопців?
🥴🥴🥴
Сука, ніколи не можу цього осягнути. По-перше, у мене ніколи не виникає навіть думки розпитувати незнайомих людей, що вони роблять. По-друге, чому для дозвілля трьом дівчатам обов'язково потрібні хлопці? А чому ви з лісапедом і грибами, а без хлопця?

Я розумію, що деяким людям може бути самотньо, і їм може бути потрібен якийсь смол-ток для соціалізації. Але чому неможна перекинутися парою слів про погоду, ну спитати, чи ми теж за грибами чи просто, щось таке? Чому треба обов'язково задати якесь всрате питання, типу ще із претензією?
Вона ще потім розпитувала, чому ми всі в чорному бо ми в секті .
Може, звісно, вся справа у даному складі компанії – минулого разу, коли ми гуляли із Таш і Феєю, до нас доїбався якийсь мужик, який активно намагався вияснити, до якої "течії" ми належимо.

Скільки живу серед людей, але часто так і не можу їх зрозуміти. Mind your business, kurwa

Пані, панове і небінарні персони, вашій увазі... мій перший альбом. Я все ще в шоці. Він записувався більше року а найстаршій пісні в ньому - більше десяти. Більше в мене нема кометрарів, піду посижу на стелі

https://music.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_msggamZ3iy4r6dTfFjytDO1w4uMCev9kE

Коли йдеш з репетиції в метро, а там станкі, станкі

Я постійно купую книжки в передзамовленні, щоб підтримати українських авторів, а потім вони лежать стосами і я їх не читаю, бо голова як баняк. Але найгірше, що я в 3 з 5 випадків взагалі забуваю, що щось передзамовляю 😁😁😁 і потім раптово приходить ось таке на пошту. Автор з Третьої Штурмової, до речі. Сподіваюсь, я колись таки знайду в собі сили все куплене перечитати (бо поки з усього прочитані тільки Саші Буля "Плющ" і "Сніжний Ізюм" Аліни Дихман, останнє того ж видавництва, що ось ця новинка).

Це не фільм "Вампіри" 1915 року, це я рекламую втомленим слухачам останній в цьому році дроп кажанячих худі. Лишилося буквально кілька штук, так що якщо у вас є 4кілогривень і бажання ходити в красивому затишному кажанячому образі, го в наш магаз
https://zwyntar.shop/product/hudi-firmovyj-kazhan/

Можливо, ми поновимо випуск в наступному році, але це не точно.

На цьому тижні приз за найкращий комент під відео ZTR отримає Аліса

Колись цей канал створювався для того, щоб для 10 близьких друзів постити моє ниття про те, як я заїбавсь.
Пройшли роки, на каналі пара тисяч підписників, через нього анонсуються концерти, збираються гроші на армію, прилаштовуються коти, в коментарях люди знаходять друзів та співробітників, коротше, я дуже пишаюсь, що побудував таке неймовірне, миле i підтримуюче Темне Село, в якому багато мешканців і всі вони чудові.

Одна біда – нема більше місця, куди написати, коли мені хуйово, коли я насправді заїбався і хочеться просто сидіти і плакати. Бо на люди це вивалювати не годиться, бо паблік на дві тисячі людей не має читати якусь чергову прутню про мій настрій, бо всі і без мене втомлені, зайобані і демотивовані, і множити цю ентропію немає причин.

Але зрідка не вистачає ось цього теплого лампового "Боже, як же я заїбався" на 10 людей, і щоб вони тобі написали "і ми теж, бро, ну ти там якось тримайся".

Всі, хто заїбався, я з вами.
(і якщо з якихось причин в листопаді у мене не вийде піти у відпустку, то я поїду кукухою, this shit is real)

Взагалі, як на мене, оцей стан, коли ти розклеївся, але треба тягнути далі, найгеніальніше передала Марго Роббі
https://youtu.be/FHhTm7y_OOw?si=aZM6nfzHiBSmxK5l

Нагадую, що у ZTR є тікток 😁😁😁
https://vm.tiktok.com/ZMAV2Jpwa/

Блін, Дизель помер. Не скажу, що колись був фанатом Грін Грей, але це музика мого дитинства 💔 співчуваю рідним і учасникам гурту. Оце буквально пару днів тому трапилася їхня афіша і ще подумалося, добре, що вони переклали старі пісні українською і знову турять.

Не те, щоб я дуже сумував по цим звукам 👀 сподіваюсь, всі живі.

Дивлюся іноді канал Cooking History. Автор розшукує цікаві історичні рецепти від часів шумерів до сьогодення і розповідає, як це приготувати – ну і купу цікавих супутніх фактів про відповідний історичний період.

У його випуску під Геловін він готував курячий паприкаш, описаний в книзі Брема Стокера "Дракула". Хоча сама книга фантастична, але в ній доволі детально в щоденниках головного героя описано, як він їде Трансильванією, що він їсть і п'є по дорозі. В одному із трактирів він їсть robber steak, м'ясо, приготоване на шпажці, і пише, що воно нагадує йому на вид London cat's meat.

Автор каналу трохи в ахуї подумав, невже в Лондоні в 19 столітті було так популярно їсти котів? Виявилося, що cat's meat це не м'ясо котів, а м'ясо ДЛЯ котів. У 19 ст. в Лондоні коти слугували захистом міста від навали щурів, тому міська влада заохочувала годувати котиків, і були навіть спеціальні cat's meat man, які ходили із коробом м'яса для кицюнь. Звідки ж це м'ясо бралося? Оскільки тоді в місті було дуже багато коней, доволі часто ці коні вмирали власною смертю чи від хвороб. Їсти таке м'ясо людям було не дуже, а от для котів воно цілком годилося (коти не були перебірливі). М'ясо це на скотобійнях розділували і сушили на спеціальних шпажках. Потім ці шпажки у короб забирав годувальник котів і йшов у місто його роздавати, а іноді й продавати, бо в заможних домах його купували, як корм для домашніх котиків. Цей феномен згадується також у документальних свідченнях про Джека Різника.
Тож не дивно, що герою "Дракули" карпатський шашличок нагадав "котяче м'ясо".

В інтернеті несеться черговий срач, є відео, де дівчина-робітниця з харківського екопарку няшкає тигра-підлітка, а він спить і взагалі на неї не реагує. В коментарях тонна хейту, і люди вже майже пишуть петиції до грінпіса, бо "тигр під седативним, інфа сотка".
Я оце думаю, люди ніколи не бачили, як кошеня спить, коли його береш і воно як ганчірка висить, ні на що не реагує?
Колись давно в Таїланді був у парку тигрів, і фоткався із таким сплячим тигром-підлітком, жмакав його, і в якийсь момент теж подумав, що він може під снодійним, а він потім встав і побіг кусати свого братана.
Я взагалі останні роки не ходжу по зоопарках (якщо це не спеціалізовані парки, заточені на збереження видів, із максимально комфортними умовами для тварин). І точно знаю, що є хуйові зоопарки і екопарки, де тварин седують для фоток і оце все.
Але правда трохи нєдоумєваю від цих знавців у коментарях, які там вимагають терміново вилучити тигрів (і мабуть випустити в ліс під Києвом? Чи куди?) і з упевненістю експертів розповідають, що "тигр так спати не може". Якщо тигр виріс з людьми, не нервується і дуже ситий, він ще й як може косплеїти ганчірочку, поки його не вжалить в сраку бажання раптом вскочити і зробити тигидик.
Ну і так, я допускаю навіть той варік, що тваринам можуть давати з їжею якісь природні заспокійливі, бо той екопарк нещасний постійно обстрілюють, і на місці тигра я би і сам вимагав у людей трохи фенібута собі щодня.

В моєму ідеальному світі зоопарків не існує, а всі тварини щасливо живуть на волі. Але світ ніхуя не ідеальний, тож добре, що цього тигра чухають і годують так, що він спить і у вус не дує.

(пост був проплачений Джо Екзотіком 😁)