Notice: file_put_contents(): Write of 21772 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50 Європейський нігілізм | Telegram Webview: lichtwarts/6823 -
Минулої осені, коли ми мали переводитись з 78 десантно-штурмового полку через заміну там командування, я звернувся по допомогу одночасно до двох підрозділів: до НГУ Азову та до 3 штурмової. Я особисто, і декілька моїх побратимів, були готові воювати взагалі під чорним прапором, аби в нормальному підрозділі.
Командир НГУ Азову відмовив через якісь формальні причини, а до того ж, окрім активної реакції та спроби допомогти з боку декількох бійців підрозділу, яких я особисто знаю, ми зіштовхнулися з ігноруванням нашої проблеми.
Командир 3 штурмової бригади, Андрій Білецький, в свою чергу, майже одразу, як вийшов на зв'язок, погодив наш перехід до підрозділу. Після чого друг Фока, попередній командир 1 штурмового батальйону, ледве дізнався про наш перевод, вийшов на мене та запросив в свій підрозділ, і вже за декілька місяців я з моїми побратимами знаходився на позиціях в складі 1 штурмової роти. Командування 3 ОШБр доклало особистих зусиль тоді, аби допомогти нам перейти до них.
Та подія для мене визначила чисто організаційне питання - хто готовий допомагати у скрутній ситуації.
Вдруге я зустрів дивні метаморфози, що сталися керівництвом НГУ Азову, коли в квітні сталась відмова керівництва Могилянки у проведенні нашої лекції про воїнський героїзм. Тоді усі праві країни долучилися до бойкоту керівництва Могилянки: на нашу підтримку висловився Дмитро Корчинський, Карась, Залізняк, взагалі усі. Майже.
І от Владислав Дутчак та азовське керівництво тоді ж вирішує відкрито співпрацювати з НаУКМА та проводить там декілька лекцій. Незважаючи на те, що до нього зверталися люди з інших націоналістичних підрозділів, не тільки з 3 ОШБр, з приводу загального бойкоту та неприпустимості легітимізації дій Сергія Квіта та ліваків.
Окрім цього, дивні речі відбулися з публічною позицією керівництва НГУ Азову. По-перше, ще давно я звернув увагу, що Богдан Кротевич в інтерв'ю соромився (?) на питання про політичні погляди просто сказати що він націоналіст, і замість цього почав казати щось невиразне. Інші - те саме: в чому проблема хоча б не відмежовуватися так явно від Правиці?
По-друге - навіщо переписувати історію підрозділу так, аби не було "гострих кутів"? Це для кого взагалі такі речі - спадкоємність від Патріоту України, попереднє командування, ідеологія - гострі кути?
Я завжди проти розбрату. Але головна проблема - насправді не в організаційних непорозуміннях: людська натура така, що люди завжди мають суперечки, сваряться та миряться.
Головна проблема - в тому, що хтось хоче зробити з Азову зручних героїв.
Не можна відступатися від платонівського примату Духу над Матерією - тобто від Правиці, від її нинішнього вияву у формі Націоналізму - єдиного можливого життєдайного світогляду для сучасної України. Нація може справді мобілізувати свої сили аби відродитись лише якщо її веде такий світогляд. Я не можу підтримувати того, хто відступається від нього, та ще й у ненависті лівих проти Правиці та нації підтримує своїм авторитетом лівих, аби здаватися комусь зручнішим.
В Азові дуже багато правих бійців, я впевнений що він загалом досі на них і тримається. Та не дайте зробити його зручним для ліберального комсомолу і втравити підрозділ у чвари з правими побратимами.
Минулої осені, коли ми мали переводитись з 78 десантно-штурмового полку через заміну там командування, я звернувся по допомогу одночасно до двох підрозділів: до НГУ Азову та до 3 штурмової. Я особисто, і декілька моїх побратимів, були готові воювати взагалі під чорним прапором, аби в нормальному підрозділі.
Командир НГУ Азову відмовив через якісь формальні причини, а до того ж, окрім активної реакції та спроби допомогти з боку декількох бійців підрозділу, яких я особисто знаю, ми зіштовхнулися з ігноруванням нашої проблеми.
Командир 3 штурмової бригади, Андрій Білецький, в свою чергу, майже одразу, як вийшов на зв'язок, погодив наш перехід до підрозділу. Після чого друг Фока, попередній командир 1 штурмового батальйону, ледве дізнався про наш перевод, вийшов на мене та запросив в свій підрозділ, і вже за декілька місяців я з моїми побратимами знаходився на позиціях в складі 1 штурмової роти. Командування 3 ОШБр доклало особистих зусиль тоді, аби допомогти нам перейти до них.
Та подія для мене визначила чисто організаційне питання - хто готовий допомагати у скрутній ситуації.
Вдруге я зустрів дивні метаморфози, що сталися керівництвом НГУ Азову, коли в квітні сталась відмова керівництва Могилянки у проведенні нашої лекції про воїнський героїзм. Тоді усі праві країни долучилися до бойкоту керівництва Могилянки: на нашу підтримку висловився Дмитро Корчинський, Карась, Залізняк, взагалі усі. Майже.
І от Владислав Дутчак та азовське керівництво тоді ж вирішує відкрито співпрацювати з НаУКМА та проводить там декілька лекцій. Незважаючи на те, що до нього зверталися люди з інших націоналістичних підрозділів, не тільки з 3 ОШБр, з приводу загального бойкоту та неприпустимості легітимізації дій Сергія Квіта та ліваків.
Окрім цього, дивні речі відбулися з публічною позицією керівництва НГУ Азову. По-перше, ще давно я звернув увагу, що Богдан Кротевич в інтерв'ю соромився (?) на питання про політичні погляди просто сказати що він націоналіст, і замість цього почав казати щось невиразне. Інші - те саме: в чому проблема хоча б не відмежовуватися так явно від Правиці?
По-друге - навіщо переписувати історію підрозділу так, аби не було "гострих кутів"? Це для кого взагалі такі речі - спадкоємність від Патріоту України, попереднє командування, ідеологія - гострі кути?
Я завжди проти розбрату. Але головна проблема - насправді не в організаційних непорозуміннях: людська натура така, що люди завжди мають суперечки, сваряться та миряться.
Головна проблема - в тому, що хтось хоче зробити з Азову зручних героїв.
Не можна відступатися від платонівського примату Духу над Матерією - тобто від Правиці, від її нинішнього вияву у формі Націоналізму - єдиного можливого життєдайного світогляду для сучасної України. Нація може справді мобілізувати свої сили аби відродитись лише якщо її веде такий світогляд. Я не можу підтримувати того, хто відступається від нього, та ще й у ненависті лівих проти Правиці та нації підтримує своїм авторитетом лівих, аби здаватися комусь зручнішим.
В Азові дуже багато правих бійців, я впевнений що він загалом досі на них і тримається. Та не дайте зробити його зручним для ліберального комсомолу і втравити підрозділ у чвари з правими побратимами.
BY Європейський нігілізм
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
WhatsApp, a rival messaging platform, introduced some measures to counter disinformation when Covid-19 was first sweeping the world. The fake Zelenskiy account reached 20,000 followers on Telegram before it was shut down, a remedial action that experts say is all too rare. In the United States, Telegram's lower public profile has helped it mostly avoid high level scrutiny from Congress, but it has not gone unnoticed. Oleksandra Matviichuk, a Kyiv-based lawyer and head of the Center for Civil Liberties, called Durov’s position "very weak," and urged concrete improvements. To that end, when files are actively downloading, a new icon now appears in the Search bar that users can tap to view and manage downloads, pause and resume all downloads or just individual items, and select one to increase its priority or view it in a chat.
from us
