Межи тым, Валерій Падяк даяк ми быв розказовав, ож Кралицькый написав быв даякый "ґайд" роботы из фотоґрафійов по-нашому (тым варіантом язычія котрым домак писав), лиш шкода не можу тот текст ниґде сам найти. Было бы читаво інтересно кукнути, бо исе бы быв парадный історичный матеріал на Інтерфийсу 🤓☝️

Даколи з ня є хосен)

На чому ходят бавкы?

Куртый екскурс в історію бавковых ходӯвникӯв, тай як ся їм жиє дниська.

https://interfyisa.com/na-chomu-chodjat-bavky/

Тай до темы:
https://www.youtube.com/watch?v=jyjG-e8V50I

🗣Нись, 21 фебруара, світ сяткує Межинародный динь материнської бисіды. Сяткуйме і мы.

#бисіда

Кой ся датко звідат "а што почитати по-русинськы?"

https://www.youtube.com/watch?v=GNkzLv-biXM

❤️‍🩹Нись, 24 фебруара, уповнює ся щи єдна ручниця повномасштабної інвазії російськых окупантув на Україну. Тямиме, пудпоруєме тай помагаєме дале!

Новый бенґер

Алтернатівні «батеркы»

Де люди держат свою електрику? Батеркы тай акумулаторы ото далеко не всьо.

https://interfyisa.com/alternativni-baterky/

Мало маркетінґу из "Місяцеслова" 1916. года ...

При важных и добрых рїчах ни звычайно на цїну позерати. Но двараз така велика радость, кидь хосновоє и доброє туньо мож достати и такый случай є тогды, єсли купуєме жалудок выгоющії и трунок легко вычищающi, ребарбарōві Елза Пілулы, Феллера. Дōбрï помагают:

- Kидь ни хоче ся істи
- Кидь напинать и скарідуєме ся
- Кидь жалудок тискать
- Кидь почкы болят
- Кидь од сего и голова болит
- Кидь од слабого жaлудка дако боязливый
- Кидь дако надує ся
- Кидь гнӯй ни выдає ся дōбрï
- Кидь про сесе дако ослабне
- Кидь од сего дaко зажуреный
- Кидь кōрч маєме в чириві
- Кидь ни дōбрї уварену страву іли сьме
- Кидь ни дōбрï погрызли сьме мнясо
- Кидь дуже наів ся дако

Словом єсли жалудок ни робит дōбрї. Сисї пілулы вычистят крōв. Ни хыбыт сесе никому и укрїпляє жaлудок. И зато межи всїми такыми медiцiнами найлїпшоє. Справедливі “Елза пілулы” 6 пакӯв 4 корон 40 філерӯв. 12 пакӯв 8 корон 40 філерӯв.

📝 По-нашому

🕯Арсеній Коцак (*14.03.1737 - +12.04.1800) - русинськый сященик, педаґоґ, теолоґ, філософ, лінґвіст тай автор першої ґраматикы про карпатськых русинув.

Родив ся у селови Великый Буковець на Пряшовщині. Закладну грамоту дустав уд місного дяка. Школовав ся у ґімназії у Пряшові. У 1763 р. усяченый на сященика. У 1767 р. став доктором теолоґії на єзуїтському універзитетови у Кошицях. По науці ся постриг у монахы-василіяни. Надале быв учительом при монастырськых школах на Пудкарпатьови тай Пряшовщині. У 1798 р. позад хвороты перейшов до Мукачовського монастыря, де 1800 р. умер.

Арсеній Коцак быв дуже ерудованым на свуй час чилядником. Завто при педаґоґічнув чинности написав булше ги 30 учебных тай научных робут. З-пуд пера Коцака уйшла перша ґраматика про карпатськых русинув "Грамматика русская сирѣч правила извѣщателная и наставителная о словосложеніи слова языка славенского или русскаго". Кроме того написав історію монастырюв на Пудкарпатьови "Описание обителей Мараморошских древнє бывших".

#тямиме #Коцак

Ґабріела, на кониць, зачне канал на ютубі. Ба што там буде? Олем побзерайме

19.03.2025 у 17:00 по місному вийде перше Youtube відео Історія Закарпаття по-закарпатськи! Присоєдіняйся! 🥳

Посилання на канал: https://youtube.com/@gabriella.derepa?si=FATkvhXGSVC0Drha

Дяковати богу дако має час на таку квалітну роботу, бо я раз не маву. Честованя Шандорови)

1000 способу повісти єдно слово

https://www.youtube.com/watch?v=YkAmMMXqbAU

ШІ тай умілство.

***
Сись текст в ідеалі бы ся мав публиковати даґде на блоґовӯв платформі котру давно чекаєме (Петре, здоров)
***

Добрі знаєте, ож люблю мальовати. Маймало читаво любив им, кой мав им на тото час. Не люблю голосні тітулы, но податко кличе умілцьом и мене. Што дає ми возможность вклинити ся у доста свіжу тему "ШІ умілства" не лиш у роли спеціаліста у компютерных технолоґій, а и мало ги художника.

Видїв им преповно люди на інтернетови у послїднї тыжднї хосновати ШІ на ґенерацію свойих профіловок у стілови студії Ґіблі, што є доста чеканым трендом. Из сим проблем домак ниє. Сут проблемы хыба из людьми, гикой на образчикови, котрі си думавут, ож ШІ (серсама) замінит йим талант. Айбо сесе руно така дурниця, як думати ож май дорога фотокамера учинит из вас лїпшого фотоґрафа.

Туй зась досїгаєме из жеба мем из Кучмом "це ж було вже"...

У рокови 1989 Ден Сімонс у серії новел "Гіперіон" має персонажа, поета, котрого кличут "Сатир" — Мартіна Сіленіуса. Вӯн быв "ШІ артістом", кдь так мож уповісти 1/

2/2

У тӯв новелї Сімонс перфектно розкрыв проблематику такого "умілства". Мушу вас заваровати, дале будут спойлеры до тої новелы:

У світови далекого будучного ушыткі "умілці" хосновали такі серсамы. Наш персонаж, Сатир, просто писав "промпты" до ШІ, гикой "олем упали ми стих за смутный живӯт руснака на чужинї", а дале публиковав тото гикой свої стихы. Айбо у світови Гіперіона того часу ото не раховало ся дачим крінжовым, гикой дниська, так робили гет-гет ушыткі. Мож так уповісти, ож у людськів цивілізації того світу уміство в нашому розуміньови давно было умерло, бо творьбов контента ся занимали сугубо текстові-процесоры (ШІ).

Автор, Ден Сімонс, указав нам рӯст персонажа Сатира якраз через удказ тої серсамы. Мож так уповісти ож персонаж прӯйшов через ушыткоє пекло, мусїв ся такой наново навчити говорити, много раз быв присмерти... Як резултат вӯн навчив ся заново говорити, и зачав писати стихы тай новелы уже сам. Удкрыто признав, ож його спередущі "творіня" через ШІ не было по факту його. Зачав направду укладовати душу у тото што чинит, зачав бӯлше тото цїнити. Бо свої спередущі тексты не взывали ниякі емоції ани у нього, а ни у читачӯв, не мали душі.

Колись давно Мішіке Лутак, коли радив ми исю книгу, казав ож Сатир фурт быв його любимым персонажом тої серії. Тогды-м тото быв пропустив мимо ух, а уже дниська, на фонї сього безумства из ШІ, по-новому порозумів им сього персонажа тай його місто у історії.

Зкурта, ражу почитати Гіперіон :)

Ци знали сьте, ож…

…ныні, 4. мая 2025, празнує свуй 54. день рожденя головный редактор журнала «Отцюзнина» — Юрій Шипович!

Ги многовекторный русинськый діяч, Юрій Шипович має за собов читаву скушеность у педаґоґічнуй и редакторськуй діялности, и веде на радіови «Лем.FM» передачу «Голосы Русинів Підкарпатя», де бесідує из пудкарпатськыма персоналіями и розкрыват діля слухачув інтересні бокы їхньых жывотописув.