Профком студентів КПІ

📚🍻 Легенда про дві лавки КПІ

🚁Кожен першокурсник, вступивши до КПІ, думає: «ну от, нарешті доросле життя».
🔮Але сам того не знаючи, вже в перші дні він робить вибір… не між гуртожитком і квартирою, не між червоним дипломом і трояками.... а між двома лавками.

🪑Кажуть, у КПІ є дві стражі долі студента. Обидві — бронзові дівчата, що тягнуть тебе у свій бік, і так і просять, аби ти підсів на лавку.

☂️Перша — Олена Теліга. Видатна поетеса (і не тільки) могла б асоціюватись з іншим, але, розміщення пам`ятника їй на на «Поляні» визначило її як неформального покровителя студентських тусовок. Якщо першого ж дня ти присів біля неї — вважай, що твоя стежка вже намічена: щоп’ятниці після пар — «еліксир молодості» в жестяній банці, ночі під гітару, а диплом якось сам допише себе. Кажуть, хто потре її парасольку, той завжди виходитиме сухим із води - сесія складається чисто на фортуні: то викладач поступиться, то білет саме той.

📚Друга — «Юність» за кутом першого корпусу. Біля неї книжки, і якщо саме на цю лавку ти впав першим — усе, вороття нема: конспекти й лекції розшифровуватимуться в польоті, кожна пара відкриватиме щось нове, а спеціальність стає в кайф.Кажуть, якщо заглянути їй у вічі, то можна скласти «опір матеріалів» чи «дифури» без шпор, але за це ніколи не відчуєш вечірніх танців під гітару на Поляні.

⚖️Так і визначається доля: біля Телiги тебе підніме на п’єдестал тусовок і легендарних історій.
А «Юність» посадить рівненько, але вмотивує так, що знання стають твоїм хобі, а спеціальність — улюбленою пригодою.
😘А найхитріші, як завжди, намагаються сісти на дві лавки одразу.

😏А яку лавку обрав(ла) ти? #Теліга чи #Юність?
@pskpi

🍾49❤16🌚9🤬2👍1

www.group-telegram.com/us/pskpi.com/4213

3.81K viewsedited  Aug 25 at 10:13

📚🍻 Легенда про дві лавки КПІ

🚁Кожен першокурсник, вступивши до КПІ, думає: «ну от, нарешті доросле життя».
🔮Але сам того не знаючи, вже в перші дні він робить вибір… не між гуртожитком і квартирою, не між червоним дипломом і трояками.... а між двома лавками.

🪑Кажуть, у КПІ є дві стражі долі студента. Обидві — бронзові дівчата, що тягнуть тебе у свій бік, і так і просять, аби ти підсів на лавку.

☂️Перша — Олена Теліга. Видатна поетеса (і не тільки) могла б асоціюватись з іншим, але, розміщення пам`ятника їй на на «Поляні» визначило її як неформального покровителя студентських тусовок. Якщо першого ж дня ти присів біля неї — вважай, що твоя стежка вже намічена: щоп’ятниці після пар — «еліксир молодості» в жестяній банці, ночі під гітару, а диплом якось сам допише себе. Кажуть, хто потре її парасольку, той завжди виходитиме сухим із води - сесія складається чисто на фортуні: то викладач поступиться, то білет саме той.

📚Друга — «Юність» за кутом першого корпусу. Біля неї книжки, і якщо саме на цю лавку ти впав першим — усе, вороття нема: конспекти й лекції розшифровуватимуться в польоті, кожна пара відкриватиме щось нове, а спеціальність стає в кайф.Кажуть, якщо заглянути їй у вічі, то можна скласти «опір матеріалів» чи «дифури» без шпор, але за це ніколи не відчуєш вечірніх танців під гітару на Поляні.

BY Профком студентів КПІ