Кому не терпиться, можна знайти у мережі оцифровану Госфільмофондом версію «Трипільської трагедії». Тільки обирайте німий варіант з інтертитрами на 60 хв, а не перемонтоване невідомо ким жахіття з українською народною музикою.
Історичного ж повернення «Секрету рапіду» треба ще трохи почекати. Цікаво, яке місце в українському кіноканоні займе Павло Долина після оцифрування свого першого фільму ever? На Одеській кінофабриці його цінували досить високо і не хотіли відпускати до Києва, де власне «Секрети рапіду» і були зняті. Інтрига!
Кадри та інтертитри з госфільмондівської «Трипільської трагедії» (1926).
Історичного ж повернення «Секрету рапіду» треба ще трохи почекати. Цікаво, яке місце в українському кіноканоні займе Павло Долина після оцифрування свого першого фільму ever? На Одеській кінофабриці його цінували досить високо і не хотіли відпускати до Києва, де власне «Секрети рапіду» і були зняті. Інтрига!
Кадри та інтертитри з госфільмондівської «Трипільської трагедії» (1926).
Новий постер до «Української містики очима Параджанова» нагадав іншу класику – містику Любомира Левицького.
Цікаво, що на рекламі відновлених «Тіней забутих предків» є лого Довженко-Центру, який брав участь у проєкті, але чомусь зараз ігнорується як Кіностудією Довженка, так і дистриб’ютором в офіційній комунікації.
Цікаво, що на рекламі відновлених «Тіней забутих предків» є лого Довженко-Центру, який брав участь у проєкті, але чомусь зараз ігнорується як Кіностудією Довженка, так і дистриб’ютором в офіційній комунікації.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Прочитав усі новини за день.
Євген Сивокінь, Едуард Кирич, Наталя Марченкова і захоплені довженкоцентрівці. Далекий січень 2023 року.
Приходьте в Центр на виставку легенди української і світової анімації.
Приходьте в Центр на виставку легенди української і світової анімації.
В інституті Карпенка-Карого, 1971 рік:
- Знімаємо поетичне кіно, поки можна.
- Ні слова більше.
- Знімаємо поетичне кіно, поки можна.
- Ні слова більше.
Усі, хто дивився нову оцифровану українську версію "Дикої любові" на КИЇВКІНОФЕСТІ, мали нагоду розгледіти чимало дрібних деталей на великому екрані "Жовтня".
Наприклад, у сцені розмови сина з батьком про від'їзд до Штатів ("Ти хоч знаєш, що таке Майкрософт???") помітна цікава великодка — газета зі статтею "О чем говорил Вячеслав Чорновил в Америке".
Полюйте за "Дикою любов'ю" на великому екрані, якщо десь ще трапиться. І, звісно, чекайте на ДЦ. Онлайн.
Наприклад, у сцені розмови сина з батьком про від'їзд до Штатів ("Ти хоч знаєш, що таке Майкрософт???") помітна цікава великодка — газета зі статтею "О чем говорил Вячеслав Чорновил в Америке".
Полюйте за "Дикою любов'ю" на великому екрані, якщо десь ще трапиться. І, звісно, чекайте на ДЦ. Онлайн.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
"Легенда про княгиню Ольгу", яку сьогодні показуватимуть на КИЇВКІНОФЕСТІ, у моєму особистому Іллєнківському топі посідає передостаннє місце.
Фільм дуже повільний і театральний, з довгими планами і діалогами, які переходять у кількахвилинні часто скучні монологи. Тут, як на мене, мало вдалих акторських робіт. Багато питань до сценарію.
Але. Якщо подумати. Пізній застій. Помирає Брєжнєв. А Іллєнко у цей час знімає фільм про старого немічного голову держави (Володимира), який протягом усього кіно агонізує і поступово занурюється у деменцію. Його сумнівне походження і спроби розібратись у біографії своїх попередників (Ольги, Ігоря, Святослава, інших) постійно наштовхуються на ненадійних оповідачів і джерела. В одній з останніх уявних розмов з привидами минулого наш державник намагається все таки встановити достовірність того, що він знав, отримуючи водночас пафосну і дотепну відповідь.
Власне цей дух (задуха) сучасності робить фільм значно цікавішим, ніж його історичність.
Фільм дуже повільний і театральний, з довгими планами і діалогами, які переходять у кількахвилинні часто скучні монологи. Тут, як на мене, мало вдалих акторських робіт. Багато питань до сценарію.
Але. Якщо подумати. Пізній застій. Помирає Брєжнєв. А Іллєнко у цей час знімає фільм про старого немічного голову держави (Володимира), який протягом усього кіно агонізує і поступово занурюється у деменцію. Його сумнівне походження і спроби розібратись у біографії своїх попередників (Ольги, Ігоря, Святослава, інших) постійно наштовхуються на ненадійних оповідачів і джерела. В одній з останніх уявних розмов з привидами минулого наш державник намагається все таки встановити достовірність того, що він знав, отримуючи водночас пафосну і дотепну відповідь.
Власне цей дух (задуха) сучасності робить фільм значно цікавішим, ніж його історичність.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Це красивий фільм. Колись у майбутньому, сподіваюсь, нас чекає реставрація "Легенди..." з 70-мм плівки, на яку її знімали початково. Плівку, щоправда, треба ще знайти.
Це також дивний фільм. При чому любов Юрія Іллєнка до дивного інколи складно пояснити і взагалі якось інтерпретувати. Особливо у таких сценах. Типу що це було?
Це також дивний фільм. При чому любов Юрія Іллєнка до дивного інколи складно пояснити і взагалі якось інтерпретувати. Особливо у таких сценах. Типу що це було?
Під час КИЇВКІНОФЕСТУ на великому екрані показали улюблену «Руду Фею». Втішений теплими відгуками, які прочитав на леттері і чув від колег.
Фільм доволі заплутаний, а фінал відкритий до інтерпретацій. Тому ось вам візуальні підказки-паралелі для кращого розуміння.
Спробувати розгадати «Фею» у хорошій якості можна тут.
Фільм доволі заплутаний, а фінал відкритий до інтерпретацій. Тому ось вам візуальні підказки-паралелі для кращого розуміння.
Спробувати розгадати «Фею» у хорошій якості можна тут.