👔 Українські біженці добре інтегруються на європейському ринку праці

Втім це ускладнює їхнє повернення.

Переказуємо статтю Financial Times, які зокрема спираються на дані з нашого #дослідження_про_біженців

▪ Понад 5 млн українців залишаються за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. За даними ОЕСР, у багатьох країнах рівень їхньої зайнятості вже вдвічі вищий, ніж у середньому серед інших груп біженців. Особливо це помітно в Польщі, де й до війни були стійки міграційні зв’язки та мовна близькість. Додатковим фактором став статус тимчасового захисту, який одразу відкрив доступ до ринку праці.

▪ Більшість українців працюють у сфері обслуговування, виробництві, адміністрування — попри те, що 40% мають ступінь магістра або вище.

▪ Серед причин, чому біженці часто обирають роботу не за фахом — мовні бар’єри та складність підтвердження дипломів і кваліфікацій. Тим не менш, рівень їхніх доходів поступово зростає.

▪ Як пишуть в FT за нашим дослідженням, у грудні 2024 року частка біженців, що можуть собі дозволити купити одяг та їжу, майже повернулась до довоєнного рівня — 18%.

👥 Але з інтеграцією в нове суспільство приходить і нова проблема: менше бажання повертатися. За три роки частка українців, які точно планують повернення додому, знизилась із 50% до 20% — про це ми писали тут.

Повна стаття за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌟 У французького соціолога П'єра Бурд'є є так звана теорія соціального простору. Важливість цієї концепції, з моєї скромно-філософської перспективи, полягає в тому, що вона враховує контекст культурної соціалізації суб'єкта - і це допомагає краще зрозуміти, як функціонують соціальні ієрархії. Теорія базується на тому, що соціальний простір має два головні виміри: економічний і культурний капітали.

🌸 Такий поділ дозволяє скласти таблицю (француза багетом не годуй, дай схему намалювати ⚰️), у якій можна візуалізувати загальні патерни всередині певного суспільства. Наприклад, у книжці Бурд'є Raisons pratiques є діаграма французького соціуму, де представлені найтиповіші хобі, страви й види дозвілля для різних соціальних груп (див. перший коментар).

🌟 Я, звісно, не соціолог, тож у методологію цієї схеми надто глибоко не занурювалася. Але загальна логіка там приблизно така: по осі ординат - економічний капітал, по осі абсцис - культурний. Перекладаючи це з соціологічної мови на філософську, пропоную умовно поділяти усю ліву частину на піжонів, а усю нижню частину на бидло 👋

🌟 Ця таблиця вельми цікава тим, що соціальний зріз представлений у всій його побутовій красі. Тож перша думка, яка виникає після її перегляду, - а чому б не створити власний аналог такої таблиці? Так я й присвятила один вечір цій витонченій розвазі - адаптувала таблицю Бурд'є під українські реалії.

🤩 Методологічною основою складання таблиці слугувало авторитетне чуття автора 🤬

🤩 Таблиця сформована з того, що першим спало на думку, - тож, очевидно, що вона далека від вичерпності. Але саме тому я й пропоную вам долучитися до цієї інтелектуальної жуйки в коментарях: діліться своїми варіантами та думками щодо розташування позицій у моїй версії таблиці та пропонуйте власні.