Кирило Макаров ✙△

​​Після захоплення села Пашендейл в листопаді 1917, фельдмаршал Дуглас Хейг почав підготовку до нової наступальної кампанії у Фландрії. Хейг до останнього вірив, що його стратегія постійних ударів смертельно виснажує німецьку армію, і ще одного наступу по типу Третьої битви на Іпрі вона вже не витримає.

Хейг планував розпочати Четверту битву на Іпрі в першій половині 1918 року, для чого зробив запит до військового міністерство на 400 тисяч новобранців. Але на цей раз його військовий план зустрів спротив політичного керівництва. Військовий міністр Девід Ллойл-Джордж не приховував своєї антипатії до Хейга, називав його м'ясником і казав, що скільки Хейгу не дай людей, він їх всіх вб'є в безглуздих атаках. Репутація Хейга дуже постраждала після Третього Іпра - попри витрату десятків мільйонів снарядів і сотень тисяч життів, за 4 місяці було досягнуто лише просування у 7 миль, проголошена мета захопити німецькі морські бази у Фландрії не була здійснена навіть близько. Ллойл-Джордж звинувачував Хейга і Начальника генерального штабу Великобританії генерала Робертсона в брехні уряду щодо дійсних стан справ на полі бою і заниженні втрат впродовж минулого наступу. В результаті, з 400 000 поповнень, які просив Хейг, він отримав не більше 100 000. На початку 1918 Хейг був змушений розформувати 5 новосформованих дивізій, для яких не набралось людей, і розподілити тих, хто лишився, між іншими підрозділами.

21 березня 1918 року розпочався грандіозний німецький наступ, який переріс в найбільшу сухопутну битву війни. Основною ціллю німецького удару виявились саме Британські експедиційні сили, які вступили у нову кампанію недоукомплектованими і по більшій мірі виснаженими.

В квітні 1918 ті рубежі під Пашендейлом, за які йшла боротьба кілька місяців, будуть втрачені за пару тижнів.

На фото: британський солдат споглядає пейзажі поблизу Пашендейла в лютому 1918.

#ПСВ

www.group-telegram.com/us/spqr_ps.com/1478

7.3K viewsedited  May 29 at 06:56

​​Після захоплення села Пашендейл в листопаді 1917, фельдмаршал Дуглас Хейг почав підготовку до нової наступальної кампанії у Фландрії. Хейг до останнього вірив, що його стратегія постійних ударів смертельно виснажує німецьку армію, і ще одного наступу по типу Третьої битви на Іпрі вона вже не витримає.

Хейг планував розпочати Четверту битву на Іпрі в першій половині 1918 року, для чого зробив запит до військового міністерство на 400 тисяч новобранців. Але на цей раз його військовий план зустрів спротив політичного керівництва. Військовий міністр Девід Ллойл-Джордж не приховував своєї антипатії до Хейга, називав його м'ясником і казав, що скільки Хейгу не дай людей, він їх всіх вб'є в безглуздих атаках. Репутація Хейга дуже постраждала після Третього Іпра - попри витрату десятків мільйонів снарядів і сотень тисяч життів, за 4 місяці було досягнуто лише просування у 7 миль, проголошена мета захопити німецькі морські бази у Фландрії не була здійснена навіть близько. Ллойл-Джордж звинувачував Хейга і Начальника генерального штабу Великобританії генерала Робертсона в брехні уряду щодо дійсних стан справ на полі бою і заниженні втрат впродовж минулого наступу. В результаті, з 400 000 поповнень, які просив Хейг, він отримав не більше 100 000. На початку 1918 Хейг був змушений розформувати 5 новосформованих дивізій, для яких не набралось людей, і розподілити тих, хто лишився, між іншими підрозділами.

21 березня 1918 року розпочався грандіозний німецький наступ, який переріс в найбільшу сухопутну битву війни. Основною ціллю німецького удару виявились саме Британські експедиційні сили, які вступили у нову кампанію недоукомплектованими і по більшій мірі виснаженими.

В квітні 1918 ті рубежі під Пашендейлом, за які йшла боротьба кілька місяців, будуть втрачені за пару тижнів.

На фото: британський солдат споглядає пейзажі поблизу Пашендейла в лютому 1918.

#ПСВ

BY Кирило Макаров ✙△