це я зависаю в гейському тіктоку

жінки, які думали, що вони гетеро, розповідають, що коли зрозуміли, що вона лесбі, виявили штуку одну — майже кожна перша жінка це каже:

— я думала, що знервування біля чоловіків — це приємне збудження. а потім зрозуміла, що мені просто неприємно поруч із ними й дискомфортно — це сталося, коли я зрозуміла шо таке приємне нервування — БІЛЯ ЖІНОК

люди, я взяла дружню банку на 3к для збoру фонду Grace Foundation спільно з 214-м ОШБ OPFOR — треба ґрошив на авто, дрони та медицину

100 людей по 30 грн, або 50 по 60 грн — можемо по-всякому закрутити 👇

ось моя баночка:
https://send.monobank.ua/jar/sNMLPH2zq

там іще буде розіграш авто й інших плюшок, подробиці туть: https://x.com/GraceFoundUA/status/1956378099878141968?t=y-NVmY2WUlpIiiCE26xIfA&s=19

закиньте шо можете, пошерьте, щоб оперативно, бо збір величезний, хочеться помогти🩷🩷🩷 дякую

накопичили вже більше 30% суми, бестіки🩷

думаю, за хв 20 справимось....

хто 10к закинув 😳😳😳

ДЯКУЮ!!!

БАНКА ЗАКРИТА 4х, перекидаю усе на загальну🩷🩷🩷

найкращі!

Вінниця, моя подруга шукає викладача/партнера з танго, щоб займатися разом💃🕺

відгукніться, якщо це ви або знаєте когось

моногами такі: я тебе знаю другий день, давай зустрічатися й бути ексклюзивними

також моногами: відмовляються і закриваються, коли їх питаєш за важливі тобі ціннісні речі, які потрібно знати в стосунках, особливо «серйозних»

хто їх учив моногамії? тут або шашечкі, або їхать, киць — хочете повну «владу» над людинкою, то будьте готові вивалювати чесно й щиро свої переконання й цінності зразу. інакше це не працює. і саме так це працює в традиційності — викладай карти й рахунки на стіл, коли пропонуєш руку й серце (і в аристократів, і в селян — треба підтвердити, чи потягнеш ти +1 людину в житті, хто грошима, хто кількістю голів скоту — неважливо)

ми, поліамори, по пів року в тимчасунках чалимося якраз із причини того, що людина — це цибулина, в неї 56 шарів і всі одразу не відкриваєш, бо треба час. на другому побаченні взнаєш, що в людини класний хуй, на четвертому — шо вона не велосипеді їздити не вміє, а на 14-му може виявитися, що вона не проти побиття дітей за оцінки. понімаєте? смакувати роззнайомлення до наліплення компромісних для кожного ярликів на ці стосунки — нетипова, але приємна розвага.

у наш час сліпа віра в те, що як стосунки назвеш, так вони й запрацюють — це наївно й романтично. і я не маю на увазі це як щось хороше. таким особливими чином мені полігамія і поліаморія і здаються чеснішими: ти не обіцяєш людині щось, поки не зрозумієш, що справді готова/-ий на це підписуватися у довгій перспективі, take a risk невизначеності якийсь час, бо розумієш, що називання чогось чимось дає 0 гарантій.

шабат шалом, яке прекрасне😳🩷

вперше за роки побачила відкриту полі/ЛГБТКІ+-френдлі терапевтку! (рекламувати не буду, бо тільки підписалася + не ручаюсь + мені ніхто за це не плате)

(жовті слова — то я мем зробила зі сторі, раптом шо)

я — це Фабіо, але не з моносторони😁

написав мені знову цей чупачупс, що бачив мене в пьюрі, почав шось навалювать про еротичні фотки🤔 я на похуях повідповідала й вийшла з апки.

— от ти й втекла зразу!

я думаю: ну ор)) ми незнайомі й несумісні + у тебе вавка в голові, судячи з того, що ти мені через місяць шось пишеш і намагаєшся вивести на емоції, як школяр.

— я вопше тут просто вбиваю час, і мені ти не цікава, ДІВЧИНКО
— ти міг вбити час на ранковий секс, але чомусь пишеш назнайомкам в апці, як сумно(
— я кажу тобі чесно!
— чесно — це не про грубість, ти просто недорікуватий, напевно?🙂 *я тоже вмію хамити, єслі шо*

люди, для яких міжстатева комунікація — це про постійне кидання викликів, шоб людина емоційно й словесно відбивалась і була на стрьомі, чи не прилетить зараз якась образа під соусом "чесності" чи сарказм, виснажливі просто піздєц (але, зі спостереження за ними — думають, шо вони дохуя edgy. і що друзів і сексу в них нема, бо вони непоняті генії. а колоду в оці не бачать) ну, хай бог помагає.

я колись порадила чуваку написати чату жпт свої тривожки, бо знаю, що чат справляється з таким
чувак:

— жодна машина мене не зрозуміє, я заплутаний...

*я, яка зрозуміла його профіль особистості на кількох рівнях, зайоби й рівень освіти за 20 хв знайомства*

— так, ти дуже складний человек....

ніколи не варто розбивати чоловікам ілюзію власної винятковості, хай позоряться....

днями дала слабинку й захотіла поспілкуватися з підписниками онлайн — запулила анонімний опитувальник у твітері (якщо ви раптом теж хотіли щось попитати — ваш шанс https://ngl.link/dickcarnival1)

і знаєте що? кожне третє питання: Настя, у тебе є онлік? а заведи онлік? а чому нема, ти ж така сексі? а куда гроші кидать?

я здивована, бо не думала, що частина людей так сильно хочуть мої голі фотки й готові за них платити (принаймні кажуть, що готові). мої фотки в купальнику й в відкритому одязі є в відкритому доступі — що ще надо? дофантазовуйте, друзі...

це все хіхі-хаха, бо онліфанс — це робота на повний день у контент-мейкінгу. а в мене уже є півтори роботи й неналагоджений режим сну, куда мені ще на камеру дрочити й фотосети робить із вульвой... це я так іноді, для душі можу

я: пуляю анонімний опитувальник
люди:

послухати чоловіків — так піхва це восьминіг зубатий, з яким треба вести переговори як з терористом.

багато чого виглядає і ше більше ховається, каже😭

цікаво, чи є якісь систематизовані знання про жіночий клітор і що з цим халамидником робить у 2025 році???¿

підпишіть, будь ласка, петицію про збереження донецької стели, поширте всім-всім🩷

https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8744

шабат шалом🤫🤫🤫

про ревнощі

обговорення в твітері розблокувало спогад: якось я симулювала ревність співзалежному партнеру, тарілки навіть побила. на його обличчі тоді помітила радість, бо його логіка була така: якщо я такі сильні емоції виявляю, значить, він мені й правда потрібен, і я його точно люблю (🤦🏻‍♀️🤦🏻‍♀️)

ну, страшна маніпулянтка! (а маніпуляція була в тому, що я хотіла донести, що коли ти обіцяєш, що будеш вдома спати, а потім із подружками зависаєш усю ніч і мені не відповідаєш годинами — то це піздєц. я ненавиджу пройоби в часі й люблю просто знати, що плани помінялися. на подружок мені було байдуже, але хотіла, щоб партнер зрозумів, що треба попереджать — прийшлося розіграти карту ревнивої жінки)

але от напряглась і пригадала три випадки ревності до інших партнерок за життя:
— два з них — через те шо інша жінка заробляє краще за мене (напаялась шо мене кинуть, бо я бідна)
— один — тому що здалося, що там жінка якась крутіша за мене (потім побачила, що вона в сторіс російську музику приліпила — одпустило зразу ревність. дура))))

як людина, яку ревнували безпідставно (я не зраджувала й не перетинала оговорену межу), можу сказать, що дуже зайобує і труїть стосунки, якщо доводиться тищу разів не з власної волі, а під прицілом казать:
— да, люблю
— да, не кину
— да, не піду до першого встречного йобаря
— да, точно люблю
— да, нема причин ревнувати й тд, й тп.

і в 90% випадків, із моїх спостережень, це — самооцінка (власництво — це теж про самооцінку, раптом що).

врешті ревнощі просто звучали для мене як «давай іще 50 разів поговоримо про те, чому я такий до тебе приліплений, а ти така від мене незалежна». ніби це мій недолік. це викликало глухе роздратування і віддаляло.

ну, але куди ж без «здорової» ревності? для мене це все ж більше заздрість: коли ти відчуваєш, шо тобі треба більше часу з людиною, а вона з кимось іншим. і ти заздриш, шо хтось твого любімку урвав більше за тебе. для мене це скоріше логістична недопрацьовка, яку можна вирішити перерозподілом часу, а не ревнощі.

та, звісно, це трагічно, коли партнер ділиться болем, а тебе цей біль уже заїбав😭

я почувала вину за те, що мене заїбало постійно тусити разом і не мати часу хоча б наодинці. мене душила гіперопіка (стосунки вже були відкриті) — я тікала в тимчасунки з людьми, які давали мені простір дихать. мені було неясно, чому я маю виправдовуватися за бажання потусити у своєї дівчини, якщо людина поїхала у відрядження. і тд, і тп.

але: емпатія у людей не безкінечна, навіть якщо вони вас кохають, це треба розуміти й не зловживати нею — врешті це стає емоційним тиском зі сторони ревнивого партнера. про це не прийнято говорити, бо це дуже боляче розуміти про себе, ніхто не хоче бути тягарем.

я можу поспівчувати раз, другий, п'ятнадцятий — але ну коли це вже стає схоже на вторинну вигоду й те, що мене просто затягують роками регулярно у те саме обговорення, яке ні до чого не приводить... співчуття вичерпується.

може, я цинік, але емпатія до ревнивого партнера має мати межу попри те, що йому/їй ніби як гірше. самооцінка це не вроджена незмінна величина, і її можна доростити, допрацювати. ні? ну, виходить, тому й несумісність урешті.