Columbia_Studies_in_the_Classical_Tradition_32_Federica_Ciccolella.pdf
4.8 MB
(Columbia Studies in the Classical Tradition 32) Federica Ciccolella - Donati Graeci_ Learning Greek in the Renaissance (2008).pdf
👍1
Forwarded from Plato’s Cave | Печера Платона
Лекція. Герої та міфи на полотні
ЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!
Лекція відбудеться у суботу 29 листопада 2025 року о 16:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис лекції: так, для учасників.
Мова лекції: українська.
Про героїчне писали всі кому не лінь. Писали героїв. Про героїв. Але чи справді все, що ми бачимо, – це лише візуально привабливі образи? Або образи, що викликають емоції захоплення, жалю, жаху, натхнення чи мотивації на дії, які більше за рутину?
Ця лекція – про те, як герої та міфи жили і продовжують жити на полотнах. Як античні боги та біблійні персонажі перетворювалися на символи людських чеснот, сумнівів і пристрастей. Як історичні сцени ставали не лише «репортажами» з минулого, а інструментами впливу, пропаганди, або навіть поетичного осмислення реальності.
Ми спробуємо подивитися на знайомі картини не як на «зразки стилю», а як на живий діалог із глядачем. Чому художники знову і знову поверталися до образів Давида, Венери чи Христа? Які сенси вони ховали у позах, жестах, кольорах? І головне – чому навіть сьогодні ці образи продовжують нас хвилювати, надихати й змушувати ставити ті самі питання, що й сотні років тому.
Це не лише про минуле – це про нас. Про наші власні уявлення про героїзм, віру, честь, жертовність. І про те, як мистецтво робить міф живим – знову і знову.
Лекторка:
Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».
Посилання на реєстрацію
ЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА!
Лекція відбудеться у суботу 29 листопада 2025 року о 16:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис лекції: так, для учасників.
Мова лекції: українська.
Про героїчне писали всі кому не лінь. Писали героїв. Про героїв. Але чи справді все, що ми бачимо, – це лише візуально привабливі образи? Або образи, що викликають емоції захоплення, жалю, жаху, натхнення чи мотивації на дії, які більше за рутину?
Ця лекція – про те, як герої та міфи жили і продовжують жити на полотнах. Як античні боги та біблійні персонажі перетворювалися на символи людських чеснот, сумнівів і пристрастей. Як історичні сцени ставали не лише «репортажами» з минулого, а інструментами впливу, пропаганди, або навіть поетичного осмислення реальності.
Ми спробуємо подивитися на знайомі картини не як на «зразки стилю», а як на живий діалог із глядачем. Чому художники знову і знову поверталися до образів Давида, Венери чи Христа? Які сенси вони ховали у позах, жестах, кольорах? І головне – чому навіть сьогодні ці образи продовжують нас хвилювати, надихати й змушувати ставити ті самі питання, що й сотні років тому.
Це не лише про минуле – це про нас. Про наші власні уявлення про героїзм, віру, честь, жертовність. І про те, як мистецтво робить міф живим – знову і знову.
Лекторка:
Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».
Посилання на реєстрацію
❤3
Oxford_studies_in_Byzantium_Anne_McCabe_A_Byzantine_Encyclopaedia.pdf
2.5 MB
(Oxford studies in Byzantium) Anne McCabe - A Byzantine Encyclopaedia of Horse Medicine_ The Sources, Compilation, and Transmission of the Hippiatrica-Oxford University Press (2007).pdf
❤2
Forwarded from ΑΤΤΙΚΙΣΤΑ
Συνδήσατε τὴν ἑκάστην λέξιν ἐν τῇ ἀριστερᾷ στήλῃ πρὸς τὴν ἀντίθετον αὐτῆς ἐν τῇ δεξιᾷ.
Oxford_Studies_in_Byzantium_Floris_Bernard_Writing_and_Reading_Byzantine.pdf
3.2 MB
(Oxford Studies in Byzantium) Floris Bernard - Writing and Reading Byzantine Secular Poetry, 1025-1081-Oxford University Press (2014).pdf
Witchcraft in Europe, 400-1700_ A Documentary History.pdf
12.4 MB
Witchcraft in Europe, 400-1700_ A Documentary History.pdf
🔥3❤1
Forwarded from Видавництво «Апріорі»
Сьогодні маємо неймовірного іменинника – свій 88-й день народження святкує Андрій Олександрович Содомора.
З роси і води, дорогі Андрію Олександровичу! Цінуємо вас і щиро дякуємо за видатні переклади античних творів, глибоку есеїстику та прекрасні вірші.
Зичимо довгих і спокійних років життя, перемоги України й української живої мови ❤️
Довідка:
Андрій Содомора — поет, есеїст, перекладач античних творів. Лауреат Премії імені Максима Рильського, Літературної премії імені Григорія Кочура (2010), літературної Нагороди Антоновичів та обласної премії імені Михайла Возняка. Почесний громадянин міста Львова (2012). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня.
З роси і води, дорогі Андрію Олександровичу! Цінуємо вас і щиро дякуємо за видатні переклади античних творів, глибоку есеїстику та прекрасні вірші.
Зичимо довгих і спокійних років життя, перемоги України й української живої мови ❤️
Довідка:
Андрій Содомора — поет, есеїст, перекладач античних творів. Лауреат Премії імені Максима Рильського, Літературної премії імені Григорія Кочура (2010), літературної Нагороди Антоновичів та обласної премії імені Михайла Возняка. Почесний громадянин міста Львова (2012). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня.
❤2👍2🥰2
Forwarded from Plato’s Cave | Печера Платона
Лекція. Як стати Богом? Рецепти античних філософів
Зустріч відбудеться 20 грудня 2025 року о 16:00
Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.
Тривалість: до 2 годин.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова: українська.
В період різдвяних свят ви точно чули рядок з колядки «Христос родився, Бог воплотився». Бог стає людиною, а чим стає людина? Важко знайти питання, яке не поставало б ще в древній Греції, тож і цей випадок не виключення. Знайомтесь: три філософи Античності — три рецепти обожнення! Сократ - бог критичного мислення, Епікур - бог спокою, Діоген - бог свободи. Ці троє дають три рецепти — різкі, іронічні, часом непристойно чесні, без містики і медитацій, лише три божественні рольові моделі, які підходять під наші складні часи.
Дія І. Бог критичного мислення Сократ
Його звинуватили (необґрунтовано) у безбожництві і засудили до смерті, він ставив під сумнів авторитети і найбільшу ставку робив на самокритичність. Чим йому відплатили послідовники? Кініки, стоїки і платоніки оголосили його моральним абсолютом, авторитетом і мудрецем, богоподібною людиною і навіть божественною сутністю. Хочеш стати богом? Забий на це, потомки потім зроблять з тебе бога самі! Краще опануй засади критичного мислення і навчися не брехати собі.
Дія ІІ. Бог спокою Епікур
Якось він написав цілком буденного листа мамі: як живеться, над чим працює, що вирішив тепер бути богом. Отак от, а хто ж йому заборонить! Після цього у нього з’явилась ціла купка послідовників і послідовниць, а згодом і власний садочок, майже райський. Так чому ж він бог? Бо живе блаженне життя: досить скромне, в оточенні друзів і без політичних амбіцій. Рецепт — стан душі без страху, хочеш теж так?
Дія ІІІ. Бог свободи Діоген
Посунути імператора, аби не затуляв сонце - це ж стати вищим за імператора? Чи це вже сталий стан вищості? Виявляється, можна бути богом відносно всіх інших, але є ціна: абсолютна свобода від всіх та усього. Звучить звабливо, та не кожному ця діжка до снаги.
Саме час помислити своє життя трохи філософськи, трохи саркастично, а десь із гумором. Діоген шукав людину, а ця лекція шукає слухачів!
Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/sefe498bf17fb
Зустріч відбудеться 20 грудня 2025 року о 16:00
Місце: офлайн у приміщенні Печери Платона та онлайн у Zoom.
Тривалість: до 2 годин.
Запис зустрічі: так, для учасників.
Мова: українська.
В період різдвяних свят ви точно чули рядок з колядки «Христос родився, Бог воплотився». Бог стає людиною, а чим стає людина? Важко знайти питання, яке не поставало б ще в древній Греції, тож і цей випадок не виключення. Знайомтесь: три філософи Античності — три рецепти обожнення! Сократ - бог критичного мислення, Епікур - бог спокою, Діоген - бог свободи. Ці троє дають три рецепти — різкі, іронічні, часом непристойно чесні, без містики і медитацій, лише три божественні рольові моделі, які підходять під наші складні часи.
Дія І. Бог критичного мислення Сократ
Його звинуватили (необґрунтовано) у безбожництві і засудили до смерті, він ставив під сумнів авторитети і найбільшу ставку робив на самокритичність. Чим йому відплатили послідовники? Кініки, стоїки і платоніки оголосили його моральним абсолютом, авторитетом і мудрецем, богоподібною людиною і навіть божественною сутністю. Хочеш стати богом? Забий на це, потомки потім зроблять з тебе бога самі! Краще опануй засади критичного мислення і навчися не брехати собі.
Дія ІІ. Бог спокою Епікур
Якось він написав цілком буденного листа мамі: як живеться, над чим працює, що вирішив тепер бути богом. Отак от, а хто ж йому заборонить! Після цього у нього з’явилась ціла купка послідовників і послідовниць, а згодом і власний садочок, майже райський. Так чому ж він бог? Бо живе блаженне життя: досить скромне, в оточенні друзів і без політичних амбіцій. Рецепт — стан душі без страху, хочеш теж так?
Дія ІІІ. Бог свободи Діоген
Посунути імператора, аби не затуляв сонце - це ж стати вищим за імператора? Чи це вже сталий стан вищості? Виявляється, можна бути богом відносно всіх інших, але є ціна: абсолютна свобода від всіх та усього. Звучить звабливо, та не кожному ця діжка до снаги.
Саме час помислити своє життя трохи філософськи, трохи саркастично, а десь із гумором. Діоген шукав людину, а ця лекція шукає слухачів!
Лекторка:
Ксенія Зборовська — кандидатка філософських наук, історикиня філософії, медієвістка, антикознавиця, співзасновниця Печери Платона, викладачка кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/sefe498bf17fb
🔥5❤2👍1🥰1😁1🎉1
οὐθεὶς φίλος ᾧ πολλοὶ φίλοι.
Друг багатьох - нічий друг.
Дослівно: Нічого не вартий друг, котрому численні друзі (що має багато друзів)
Аристотель, Евдемова етика, 1245b
🔥4👍1
Шукав, звідки взялася фраза
Потім зустрічається в псевдоплатонівському діалозі Аксіох (366 c):
Але як можна обійтись без Антолоґії?
Не шаленіє моє серце через леґінів.
Хіба у тому є, Еросе, насолода, їх покривати,
як той, хто не дає, щось взяти хоче?
Рука ж бо руку… Подруга прекрасна чека на мене:
Тож відчепиться, всі самці, принадами хлоп’ячими своїми.
Anthologia Graeca, Ep. 5.208
Ἁ δὲ χεῖρ τὰν χεῖρα νίζει (Рука руку миє). Це – фраґмент № 30 (або ж Apophthegm. 273) з Епіхарма.Потім зустрічається в псевдоплатонівському діалозі Аксіох (366 c):
Ἁ δὲ χεὶρ τὰν χεῖρα νίζει, δός τι καὶ λάβε τι. (Рука руку миє, дай щось та візьми щось).Але як можна обійтись без Антолоґії?
οὔ μοι παιδομανὴς κραδία·
τί δὲ τερπνόν,Ἔρωτες, ἀνδροβατεῖν,
εἰ μὴ δούς τι λαβεῖν ἐθέλει;
ἁ χεὶρ γὰρ τὰν χεῖρα. καλά με μένει (вар.: μ᾽εἷλεν) παράκοιτις:
ἔρροι πᾶς ἄρσην ἀρσενικαῖς λαβίσιν.
Не шаленіє моє серце через леґінів.
Хіба у тому є, Еросе, насолода, їх покривати,
як той, хто не дає, щось взяти хоче?
Рука ж бо руку… Подруга прекрасна чека на мене:
Тож відчепиться, всі самці, принадами хлоп’ячими своїми.
Anthologia Graeca, Ep. 5.208
❤4🔥1
