Twitch Church

Розчарування?
Думка яка переслідує мене давно, З 22-го року ми рвалися вперед - почали розбудовувати своє, українське. Ми зчищали з себе руснявий наліт, мовний, культурний, ментальний. Ми вірили, що нарешті зможемо. Ми створювали, горіли, тримались разом, кенселили та пояснювали що є "ок" що ні. Це надихало, давало сил і надію.
Наразі я бачу що все катиться в пізду, тіпам які стрімлять стає все більше похуй на те що в голові у глядача. Топ стірмери тягнуть тіпа який мав на шакалячому експресі кататись після свого піздєжа гнилого (ганганулі, отримала по заслугам) - постікі видалив - записи потер, вибачився тільки тому що "так нужно". Ну і все - всі забули, всім похуй.
Лебіга який каже шо до хєсуса немає питань тому що він блять зібрав гроші і доклав своїх шоб купити авто Денису Христову на евакуацію цивільних.
Організм який банально не розуміє шо нормалізувати ліберальних російських далбайобів це просто постріл собі в коліно.
Хоча про що можна взагалі казати коли немає розуміння наслідків своїх дій, ти тягнеш цього росіянина в наш інфопростір - даєш людям думку а що раптом "нє всє оні нє такіє" "оні протів воіни".
Чувачки сидять крутять кейси без зважування віку їх аудиторії і ризиків, плодити лудіків це хуйово але ця проблема їх не цікавить.
Деякі сидять дивляться на стрімі контентік російською, у них є російська в чаті - всьо хорошо, какая разніца на каком язікє.
Втратили бажання (а дехто навіть не мав такого бажання) пояснювати людям що російське це хуйня, що російська мова і контент російською це контент ворога і м'який інструмент колонізації, що його вживання несе ризики вкатитись в інфопростір де їх будуть годувати гівном.
Це не емоції. Це відчуття капітуляції. Тихої, лагідної, але дуже реальної і якщо так буде й далі - нам пізда.
Мені просто болить. Бо я був тут з початку. Я в це вірив.
А зараз здається, що ми все проїбали.

www.group-telegram.com/us/twitchChurch.com/977

2.53K viewsJun 26 at 10:07

Розчарування?
Думка яка переслідує мене давно, З 22-го року ми рвалися вперед - почали розбудовувати своє, українське. Ми зчищали з себе руснявий наліт, мовний, культурний, ментальний. Ми вірили, що нарешті зможемо. Ми створювали, горіли, тримались разом, кенселили та пояснювали що є "ок" що ні. Це надихало, давало сил і надію.
Наразі я бачу що все катиться в пізду, тіпам які стрімлять стає все більше похуй на те що в голові у глядача. Топ стірмери тягнуть тіпа який мав на шакалячому експресі кататись після свого піздєжа гнилого (ганганулі, отримала по заслугам) - постікі видалив - записи потер, вибачився тільки тому що "так нужно". Ну і все - всі забули, всім похуй.
Лебіга який каже шо до хєсуса немає питань тому що він блять зібрав гроші і доклав своїх шоб купити авто Денису Христову на евакуацію цивільних.
Організм який банально не розуміє шо нормалізувати ліберальних російських далбайобів це просто постріл собі в коліно.
Хоча про що можна взагалі казати коли немає розуміння наслідків своїх дій, ти тягнеш цього росіянина в наш інфопростір - даєш людям думку а що раптом "нє всє оні нє такіє" "оні протів воіни".
Чувачки сидять крутять кейси без зважування віку їх аудиторії і ризиків, плодити лудіків це хуйово але ця проблема їх не цікавить.
Деякі сидять дивляться на стрімі контентік російською, у них є російська в чаті - всьо хорошо, какая разніца на каком язікє.
Втратили бажання (а дехто навіть не мав такого бажання) пояснювати людям що російське це хуйня, що російська мова і контент російською це контент ворога і м'який інструмент колонізації, що його вживання несе ризики вкатитись в інфопростір де їх будуть годувати гівном.
Це не емоції. Це відчуття капітуляції. Тихої, лагідної, але дуже реальної і якщо так буде й далі - нам пізда.
Мені просто болить. Бо я був тут з початку. Я в це вірив.
А зараз здається, що ми все проїбали.

BY Twitch Church