Вони різні, але всі – рідні. Після повернення військових із фронту та возз’єднання родин близьким людям буває непросто. Та будь-які труднощі долаються завдяки розумінню, спілкуванню й готовності змінюватися разом.
💻 Про те, як вибудувати взаємодію в родині після повернення ветерана чи ветеранки додому, розповідає дев’ятий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Він доступний на платформі «Дія.Освіта» та YouTube-каналі «Ти як?».
Ви можете дізнатися:
❓ Як допомогти ветерану чи ветеранці адаптуватися до домашнього ритму.
Розповідайте, що змінилося вдома: умови навчання дитини, режим сну чи харчування тощо. Долучайте до домашніх справ поступово, без критики, підтримуючи бажання допомогти.
❓ Що робити, якщо виникають проблеми зі сном.
Не ображайтеся, якщо ветеран чи ветеранка деякий час спатимуть окремо. Можливо, вони хочуть убезпечити близьких від своїх нічних кошмарів. Не торкайтеся людини під час переживання спогадів уві сні: вона не усвідомлює, де перебуває та хто поруч.
❓ Як підготувати дитину до повернення батьків-ветеранів.
Поясніть, що татові чи мамі потрібен час на відпочинок. Вони не перестали любити – просто ще не готові гратися й гуляти як раніше. Водночас батькам-ветеранам слід підібрати темп зближення, наприклад залучати дитину до спільного дозвілля поступово.
💭 «Підлітки – це діти, із якими вже треба говорити як із дорослими. У нашого тата були серйозні травми, опіки. Я щодня показувала хлопцям фото, пояснювала, що він не такий, як був до поранення. Сприйняття має бути на різних рівнях: емоційному, візуальному. І коли тато повернувся додому, зайшов до нашої кімнати та хлопці його побачили, жодного подиву не було. Вони були готові», – ділиться пережитим досвідом дружина ветерана Тетяна Пономарь, одна з героїнь серіалу.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.
💻 Про те, як вибудувати взаємодію в родині після повернення ветерана чи ветеранки додому, розповідає дев’ятий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Він доступний на платформі «Дія.Освіта» та YouTube-каналі «Ти як?».
Ви можете дізнатися:
❓ Як допомогти ветерану чи ветеранці адаптуватися до домашнього ритму.
Розповідайте, що змінилося вдома: умови навчання дитини, режим сну чи харчування тощо. Долучайте до домашніх справ поступово, без критики, підтримуючи бажання допомогти.
❓ Що робити, якщо виникають проблеми зі сном.
Не ображайтеся, якщо ветеран чи ветеранка деякий час спатимуть окремо. Можливо, вони хочуть убезпечити близьких від своїх нічних кошмарів. Не торкайтеся людини під час переживання спогадів уві сні: вона не усвідомлює, де перебуває та хто поруч.
❓ Як підготувати дитину до повернення батьків-ветеранів.
Поясніть, що татові чи мамі потрібен час на відпочинок. Вони не перестали любити – просто ще не готові гратися й гуляти як раніше. Водночас батькам-ветеранам слід підібрати темп зближення, наприклад залучати дитину до спільного дозвілля поступово.
💭 «Підлітки – це діти, із якими вже треба говорити як із дорослими. У нашого тата були серйозні травми, опіки. Я щодня показувала хлопцям фото, пояснювала, що він не такий, як був до поранення. Сприйняття має бути на різних рівнях: емоційному, візуальному. І коли тато повернувся додому, зайшов до нашої кімнати та хлопці його побачили, жодного подиву не було. Вони були готові», – ділиться пережитим досвідом дружина ветерана Тетяна Пономарь, одна з героїнь серіалу.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.
📚 Між Грузією та Філіппінами 8 тисяч кілометрів, але обидві держави поєднала українська література: вони стали 60-ю та 61-ю країнами нашого проєкту «Українська книжкова поличка». А загалом таких поличок уже понад 260.
Історія, сучасна та класична література, підручники, поезія оселилися на полицях Національної бібліотеки Філіппін та Українського дому Батумі.
Серед книжок є особливі, ті, автори яких саме в цю мить боронять Україну від російського вторгнення на фронті. Зокрема, казки письменника, художника, воїна Валерія Пузіка.
🛡 Як влучно зазначили представники українського посольства на відкритті полички, «це нагадування, що навіть ті, хто створює казки, сьогодні захищають реальність».
Справді, саме це робить наші книжки, інші твори й усю культуру актуальними, як ніколи раніше, і актуальними повсюдно, бо це культура народу, який боронить життя, свободу, гідність. Не тільки для себе – для всіх, адже захищає самі людські права на все це.
І разом з нами бореться за себе й за нас наша культура.
За перший місяць літа відкрилося кілька українських книжкових поличок:
🇵🇱 ще дві – в Польщі, у Публічній бібліотеці міста Тарнів і в Повітовій і міській публічній бібліотеці міста Рибнік;
🇰🇷 нова – у Кореї, у найстарішій громадській бібліотеці країни в Сеулі;
🇭🇺 нова – в Угорщині, у Бібліотеці міста Нірбатор;
🇵🇹 чергова – у Португалії, у Муніципальній бібліотеці Коїмбри;
🇨🇦 ще одна – у Канаді, у Бібліотеці Бремптона в Торонто.
🤝 Дякую всім нашим посольствам і консульствам, Міністерству закордонних справ України, Українському інституту книги, Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, які попрацювали над цим і працюють далі, щоб світ знайомився з українською літературою, щоб до неї мали доступ українці в різних країнах і щоб наше слово єднало всіх, хто відкритий до знань і правди.
Історія, сучасна та класична література, підручники, поезія оселилися на полицях Національної бібліотеки Філіппін та Українського дому Батумі.
Серед книжок є особливі, ті, автори яких саме в цю мить боронять Україну від російського вторгнення на фронті. Зокрема, казки письменника, художника, воїна Валерія Пузіка.
🛡 Як влучно зазначили представники українського посольства на відкритті полички, «це нагадування, що навіть ті, хто створює казки, сьогодні захищають реальність».
Справді, саме це робить наші книжки, інші твори й усю культуру актуальними, як ніколи раніше, і актуальними повсюдно, бо це культура народу, який боронить життя, свободу, гідність. Не тільки для себе – для всіх, адже захищає самі людські права на все це.
І разом з нами бореться за себе й за нас наша культура.
За перший місяць літа відкрилося кілька українських книжкових поличок:
🇵🇱 ще дві – в Польщі, у Публічній бібліотеці міста Тарнів і в Повітовій і міській публічній бібліотеці міста Рибнік;
🇰🇷 нова – у Кореї, у найстарішій громадській бібліотеці країни в Сеулі;
🇭🇺 нова – в Угорщині, у Бібліотеці міста Нірбатор;
🇵🇹 чергова – у Португалії, у Муніципальній бібліотеці Коїмбри;
🇨🇦 ще одна – у Канаді, у Бібліотеці Бремптона в Торонто.
🤝 Дякую всім нашим посольствам і консульствам, Міністерству закордонних справ України, Українському інституту книги, Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, які попрацювали над цим і працюють далі, щоб світ знайомився з українською літературою, щоб до неї мали доступ українці в різних країнах і щоб наше слово єднало всіх, хто відкритий до знань і правди.
Безбар’єрність – це про гідність і можливості, доступні кожному й кожній. Це коли всі відчувають, що їх чують і що вони є частиною суспільства.
⚪️ «Безбар’єрність – це коли можеш» – усеукраїнська кампанія соціальних змін, яка є частиною Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору та реалізується спільно з ЮНІСЕФ у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Її мета – розповісти українцям про принципи безбар’єрності та залучити кожного й кожну до створення України без бар’єрів, у якій повага, підтримка та доступність – це норма, а не виняток.
Ця кампанія покликана усунути барʼєри в шести основних напрямах: фізичному, суспільно-громадянському, економічному, освітньому, цифровому й інформаційному. Сьогодні пропонуємо дізнатися більше про кожен із них👆🏻
Та головне, безбарʼєрність стосується всіх. Бо всі ми в різних життєвих ситуаціях потребуємо трохи більше розуміння чи підтримки. І всі ми можемо її дати – своїми словами, рішеннями та діями.
⚪️ «Безбар’єрність – це коли можеш» – усеукраїнська кампанія соціальних змін, яка є частиною Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору та реалізується спільно з ЮНІСЕФ у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Її мета – розповісти українцям про принципи безбар’єрності та залучити кожного й кожну до створення України без бар’єрів, у якій повага, підтримка та доступність – це норма, а не виняток.
Ця кампанія покликана усунути барʼєри в шести основних напрямах: фізичному, суспільно-громадянському, економічному, освітньому, цифровому й інформаційному. Сьогодні пропонуємо дізнатися більше про кожен із них👆🏻
Та головне, безбарʼєрність стосується всіх. Бо всі ми в різних життєвих ситуаціях потребуємо трохи більше розуміння чи підтримки. І всі ми можемо її дати – своїми словами, рішеннями та діями.