🚲 Якщо вам розповідатимуть, що велоінфраструктура не потрібна в Україні, то можна поглянути на статистику Державної митної служби. За п’ять місяців 2025 року в Україну ввезено 223,4 тисячі велосипедів – це на 20% більше, ніж за аналогічний період торік. Загальна вартість двоколісних склала майже 12 млн доларів США.

Основним постачальником велосипедів залишається Китай – з цієї країни імпортовано 98,7% усіх ввезених двоколісників.

Слід розуміти, що такий попит є навіть попри відсутність якісної інфраструктури в більшості міст (хоча деякі міста активно працюють над її створенням та покращенням). Тож цілком можна очікувати, що велоінфраструктура та, наприклад, субсидії для мешканців на придбання електровелосипедів, навчання тому, як керувати та обслуговувати їх, як це зробили в Парижі, призведе до збільшення кількості велосипедистів. А якщо пощастить, то й до велосипедного буму (хоча зараз це більше схоже на мрії).

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚦 На Кільцевій дорозі на повороті з Вишневого має з'явититись новий світлофорний об'єкт

Ніщо не зупинить ідею, час якої настав! Більше року тому в межах Київської майстерні міста було презентовано моделювання світлофорного регулювання виїзду з Вишневого (дорога Т-10-12). Автор - Кирило Кучерявенко.

Тоді представники Київавтодору, що є замовником капітального ремонту Кільцевої дороги, виступали категорично проти і заявляли, що ситуацію врятує тільки багаторівнева розв'язка-"підкова" (як біля мосту Метро).

Пройшов рік - і тепер Департамент транспортної інфраструктури КМДА, Київавтодор і Центр організації дорожнього руху всерйоз розглядають можливість світлофорного регулювання.

Основна проблема вузла полягає у перелаштувані автомобілів через 4 смуги руху у щільному потоці для можливості виїзду з Вишневого в бік Академістечка і проїзду до Вишневого зі сторони Голосієва.

🟢 Які переваги світлофорного регулювання?
1. Зменшення середнього часу затримки на 70%!
2. Зменшення кількості конфліктних точок на 86%! З них точок перетину - на 100%, зміни руху - на 78%, послідового гальмування - на 87%.
3. Облаштування регульованого наземного переходу перед виїздом з Вишневого.
4. Можливість облаштування наземних переходів, як цього вимагає ДБН*.

🔴 Які недоліки?
1. Несприйняття Київавтодором світлофорного регулювання в принципі, небажання впроваджувати нове світлофорне регулювання в своїх проектах (в тому числі Харківське шосе).

Світлофорне регулювання це єдиний спосіб управління транспортними потоками у реальному часі. Іншого не існує!

Зараз же нерегульований перетин 4 смуг руху зумовлює як затримки, так і ДТП. Як зауважує транспортний планувальник @pro_mobility Лев Іванець:
"Такі розвороти, які є на Кільцевій дорозі, при настільки насичених потоках не мають існувати. Тобто у Києві вони майже ніде не є доцільними."

Ми підтримуємо пропозицію облаштування світфорного об'єкту на виїзді з Вишневого і закликаємо розглянути аналогічні рішення і для інших ділянок Кільцевої дороги.

Світлофорним регулюванням можна вирішити проблему в сотні(!) разів дешевше за розвʼязки. А ще - швидше.

* Відповідно до затветвердженої проектної документації на капітальний ремонт Кільцевої дороги її категорія визначена як "магістральна вулиця регульованого руху". Відповідно до ДБН це передбачає облаштування перехресть в одному рівні та регульованих наземних переходів. Звісно це потребує зміни геометрії вулиці для заспокоєння трафіку, що якраз можливо зробити в рамках капітального ремонту.

Фото: ПроМобільність

🚦Понад 2 роки тому Кирило Кучерявенко спеціально для "ПроМобільності" зробив велике дослідження на тему того, як можна оптимізувати вузол перетину Кільцевої і Т-10-12.

Тоді було запропоновано як короткостроковий, так і довгостроковий варіант. Додатково ми провели моделювання кожного з варіантів, які показали, що середній час затримки з тодішніх 88,12 секунд зменшувався б до 25,61 секунд у короткостроковому варіанті та до 4,49 секунд в довгостроковому. Середня швидкість збільшувалася б майже на 20 км/год. Зокрема, у блозі можна подивитися і результати моделювання на відео (як воно має працювати).

Зараз можна провести повторне моделювання на основі даних Центру організації дорожнього руху, утім навряд результати сильно зміняться.

Тож світлофор був і залишається єдиним правильним короткостроковим рішенням для економії часу поїздок мешканців з передмістя в місто. Про тодішнє обґрунтування читайте за посиланням – https://pro-mobility.org/doslidzhennya/yak-mozhna-optymizuvaty-vuzol-peretynu-kilczevoyi-i-t-10-12-vyshneve-boyarka-v-kyyevi-rezultaty-doslidzhennya/.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🤔 У Міністерстві розвитку громад та територій випустили гайд про те, як правильно облаштовувати безбар'єрні маршрути. Це черговий крок в рамках ініціативи "Рух без бар'єрів". Гайд викладений на 30 сторінках і складається з 4 розділів.

Також там пообіцяли, що першу чергу безбар'єрних маршрутів буде впроваджено до кінця 2025 року у 15 пілотних громадах, після чого досвід масштабують по всій Україні. Які саме громади і де прокладуть маршрути – ми писали тут. Дуже цікаво буде подивитися на те, чи дотримуватимуться усіх рекомендацій там, зокрема щодо моніторингу та визначення об’єктів та вулиць, що є пріоритетними для створення безбар’єрного середовища у населеному пункті.

У коментарях пропонуємо обговорити запропонований гайд, зокрема те, наскільки практичними можуть бути такі поради.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇨🇭У Цюриху відкрили тунель під залізничним вокзалом, яким користуватися можуть тільки велосипедисти, а також водії електромопедів та електромотоциклів, якщо швидкість їхнього руху складатиме до 20 км/год.

Історія тунелю досить довга. Близько 70 років тому там захотіли прокласти автомагістраль. Утім зараз місцеві депутати відзначають, що подібне перепрофілювання свідчить про наміри міста запроваджувати стратегію розвитку мобільності.

Довжина тунелю – 440 метрів, а ширина – 6 метрів. Вартість будівництва склала трохи менше 50 млн доларів.

Окремою окрасою можна вважати велопарковку на 1240 місць, яка обладнана для всіх типів велосипедів, зокрема для вантажних.

😍 На відео можна насолодитися короткою поїздкою цим велотунелем, який сполучає два райони міста, і має поліпшити мобільність у місті.

#про_світ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🌉9 років будівництва, 6 тендерів, 500 витрачених мільйонів. Сьогодні ділимося матеріалом "Суспільного" про ще одну типову історію для українського мостобудівництва – міст на Пасічну в Івано-Франківську, який будують довше, ніж міст "Золоті Ворота" у Сан-Франциско. Почнемо банально з історичного екскурсу: як вартість моста зросла більш як в 7!!! разів.

У 2016-му році було закладено камінь для будівництва моста, який отримав назву – "Галицький". Того ж року провели перший тендер – ціна будівництва мала скласти 120 млн грн (запам'ятайте цю цифру). Начальник управління капітального будівництва Івано-Франківської міськради Роман Галіпчак відзначав, що "у захваті від того, за які низькі ціни можна зробити міст". Нині цей коментар викликає лише істеричний сміх.

У 2017-му році – на місце будівництва заїхала техніка, було розпочато роботу. І вже станом на листопад 2018-го міст було збудовано на 45%. Щоправда, "за такі низькі ціни" зробити міст вже не вдавалося: вартість зросла до 178 млн грн. Тоді ж змінилися акценти: це вартість лише самого моста, а от розв'язка на вулиці Надрічній обійдеться ще в 330 млн грн.

⛔️ Утім влітку 2019-го будівництво призупинили через брак коштів. У серпні міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків попросив додаткові 150 млн грн з держбюджету, щоб "здати міст до кінця наступного року". За декілька днів Роман Галіпчак назвав нові цифри – міст коштуватиме 220 млн, а розв'язка – 330 млн гривень. Загалом – 550 мільйонів гривень. Утім невідомою була вартість під'їзної дороги з вулиці Хіміків. А у вересні в запиті народної депутатки Оксани Савчук вартість моста складала 594,6 млн грн. Такий ціновий стрибок пояснювали здорожченням металу, а також підвищенням оплати праці будівельників.

Новий поворот в історії з'явився у листопаді 2019-го, коли об'єкт оглянули досвідчені польські інженери. Вони оглянули переправу, ознайомилися з документацією і дійшли до висновку, що вартість проєкту моста на Пасічну завищена та не відповідає безпеці руху. Навіть вони не могли зрозуміти концепцію руху, яка була зображена на кресленнях.

💸 У червні 2020 року будівництво таки відновили, і тоді ж почалося будівництво розв'язки. Утім щодо неї основні роботи почалися аж восени 2021. При чому під час торгів була запропонована найнижча ціна – 219 млн грн. Тоді з'явився ще один дедлайн – кінець 2022 року.

Але вже у вересні 2021 Руслан Марцінків заявив, що міст внесли до програми "Велике будівництво". І додав, що місто очікує на 100 мільйонів гривень з держбюджету на будівництво розв'язки моста. Ще раз будівництво моста відновили в листопаді 2022-го.

🤯 У 2024 році у бюджеті Івано-Франківської громади заклали 240 мільйонів гривень на будівництво моста на Пасічну. А у 2025 році – 400 мільйонів гривень. Станом на 2 червня 2025 року на всі три етапи будівництва моста витратили понад 535 млн грн. Водночас прогнозована вартість переправи – майже 870 млн грн. Це в 7,25 разів більше, ніж та "низька ціна", про яку говорили в 2016-му році. Нині роботи виконані на 65%, а міст обіцяють відкрити у жовтні-листопаді 2025-го року.

🚃 Львів підписав грантову угоду з Французьким агентством з питань розвитку на 5 мільйонів євро. Це перший крок до запуску нової трамвайної лінії, яка з’єднає центр міста з центром UNBROKEN. Про це повідомив міський голова Андрій Садовий, який назвав це найбільшим інфраструктурним проєктом, який реалізовували у Львові.

Для початку відбудеться реконструкція вулиці Миколайчука, на якій буде чотири смуги руху, простора велодоріжка, безбар’єрні тротуари та основа для прокладання рейок.

Проєктом, який виграв архітектурний конкурс, передбачено облаштування двох виділених смуг громадського транспорту (по центру вулиці) та двох смуг руху загальноавтомобільного транспорту по боках. Також проектним рішенням прийнято рішення по обох боках вулиці влаштування двох двосторонніх велодоріжок, а також влаштування пішохідних тротуарів. Усі елементи вуличного профілю (проїзна частина, велодоріжки, пішохідні тротуари) відділені зеленими зонами з плануванням зелених “каскадів”. Детальніше можна прочитати за посиланням.

Фото – Андрій Садовий.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚗 Великий потік автотранспорту руйнує згуртованість у районах, зменшує кількість неформальних соціальних зв’язків і погіршує якість життя на вулицях.

🌿 Натомість спокійні вулиці сприяють сильнішим зв’язкам у громаді та кращому життєвому середовищу.

📜 Дональд Аппл’ярд, 1981

#про_база

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🅿️🚙 +110 паркомісць біля Центрального залізничного вокзалу

Після демонтажу комунальними службами ринку біля вокзалу на його місці облаштували велику парковку.

Заїзд досить зручний, але підніматися до вокзалу потім треба сходами.

Робота парковки ще не організована, а територія потребує проведення нормального благоустрою.

А поки ж місць вільних багато. Місцева «охорона» каже, що паркуватися вдень там можна безкоштовно. За нічне паркування можливо проситимуть оплату. Однак без офіційних документів цього робити не варто.

🚊🚍 Дайджест новин громадського транспорту за останній час – валідатори в Ужгороді та новий рейс "Укрзалізниці".

🚃 Кам'янська міська рада уклала договір про закупівлю нових трамвайних вагонів з компанією ТОВ "Татра-Юг". Вартість контракту складе понад 14 млн євро, його профінансує ЄІБ в межах проєкту "Громадський транспорт-2". Скільки вагонів хоче придбати місто – не повідомляється. Імовірніше за все, це будуть вагони К1М. У коментарях підписники додали більше контексту. Міський голова Кам'янського повідомив, що місто отримає 17 вагонів. Це будуть сучасні низькопідлогові трамваї з широкими зручними дверима, комфортним салоном, кондиціонерами, низьким рівнем підлоги для зручності людей з інвалідністю, батьків з візочками та літніх людей. Перші 3 вагони місто отримає вже до кінця цього року, а решту 14 – упродовж 2026 року.

🚌 Харків отримав 10 пасажирських автобусів від італійського міста Турин. Ще на початку червня міський голова Ігор Терехов повідомив, що автобуси вже готуються до відправки й невдовзі працюватимуть на міських маршрутах. Тож, імовірно, скоро побачимо автобуси на вулицях міста.

💳 В Ужгороді завершили етап запуску електронного квитка — на всіх міських автобусах встановили валідатори. Валідаторами обладнали 40 автобусів КП "Ужгородський муніципальний транспорт" та 48 автобусів трьох приватних перевізників, що обслуговують маршрути міста. Можливість оплати готівкою у водія залишається, однак цей спосіб оплати за проїзд у майбутньому буде дорожчим, повідомили у міській раді.

🛤 "Укрзалізниця" з 27 червня запускає регіональний експрес №856/855 Житомир - Київ - Житомир. До Житомира зі столиці можна буде доїхати за гарантовані 2 години з лишком, наголосили в УЗ. Квиток на залізничний експрес вийде майже в 2,5 рази дешевшим за маршрутку. Зупинятиметься поїзд тільки у Фастові.

🚎 У Дніпрі провели тренінг для працівників електротранспорту – їх вчили етики спілкування з людьми з інвалідністю. Заступник директора КП "Дніпровський електротранспорт" Володимир Сусленков повідомив, що зі 185 тролейбусів, 97 пристосовані для перевезення пасажирів з інвалідністю. Вони обладнані пандусами, місцями для кріплення крісла колісного. Сподіваємося, що крім тренінгів, буде докладено всіх зусиль, аби статистика була 185/185 (але кількість тролейбусів завжди можна збільшувати!)

Фото – "рендер" вагонів для Кам'янського від Андрія Білоусова.

#про_тиждень

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇪🇺 Міністерство розвитку громад та територій та Єврокомісія розпочали офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС за двома переговорними розділами – 14 "Транспорт" та 21 "Транс'європейські транспортні мережі". Офіційний скринінг відбуватиметься чотири дні: з 24 по 27 червня включно.

Під час проведення скринінгу українська делегація презентує поточний рівень відповідності норм українського законодавства директивам та регламентам Євросоюзу.

Засідання відбувається у форматі діалогу з Єврокомісією, зокрема обговорюються як технічні деталі, так і плани щодо строків повного узгодження із законодавством ЄС.

"Розділи "Транспорт" та "Транс'європейські транспортні мережі" – одні з найбільших та найскладніших розділів для аналізу та приведення у відповідність до стандартів ЄС, адже йдеться не лише про питання законодавства, а також про фізичну інфраструктуру, технічні регламенти", – наголосили у міністерстві розвитку громад та територій.

Загалом, це майже три тисячі нормативних актів. З них майже 400 потрібно імплементувати до українського законодавства.

1️⃣ Перший день скринінгу присвячений питанням автомобільного транспорту, екологічності транспортних засобів та інтелектуальним транспортним системам.

Зокрема, цього дня були розглянуті питання дорожніх зборів, систем оплати за проїзд, доступу до ринку послуг у сфері автомобільного транспорту, здійснення перевезень, використання тахографів, підготовки водіїв, альтернативних видів палива та інших.

2️⃣ Другий день скринінгу стосуватиметься безпеки дорожнього руху, залізничного транспорту, суспільно-важливих перевезень та публічних зобов’язань з перевезень, перевезень небезпечних вантажів.

3️⃣ На третій день скринінгу команда Мінрозвитку представлятиме питання авіаційного сектору та розділу “Транс'європейські транспортні мережі” (TEN-T). Зокрема, будуть презентовані норми щодо авіаційного транспорту, управління авіаційним рухом, безпеки, прав пасажирів, страхування. Цього ж дня будуть розглянуті питання керівних принципів TEN-T та програма “Механізм Сполучення Європи”.

4️⃣ Фінальний день скринінгу буде зосереджений на морському транспорті та безпеці, морській торгівлі, водних шляхах. Так, йдеться про вимоги технічної безпеки до морського транспорту, кваліфікацію та навчання моряків, запобігання забрудненню, розслідування нещасних випадків на воді та інші питання.

Звіт з оцінкою щодо відповідності законодавства України у сфері транспорту буде наданий Єврокомісією через шість тижнів після проведення скринінгу.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України