У 1990 році двоє братів каталися на каное на озері Джордж, округ Уоррен, Нью-Йорк. Після заходу сонця, вони попрямували на південь і пливли впродовж 10 хвилин до місцевості, відомої як Дір Ліп (Deer Leap). Наблизившись до цієї місцевості, вони з побачили, що щось дивне стоїть на березі і дивиться на них

Neo-Rex Twitter

7 серпня 1991 року, в польському селі Нємойково (Niemojkowo)
свідок йшов ґрунтовою дорогою, за коровою, яку він вів випасати на луг. Раптом він помітив, як на відстані щось дуже яскраво сяяло на сході сонця. Підійшовши ближче, він побачив дивне створіння вкрите "різнокольоровою блискучою лускою"

Neo-Rex Twitter

22 серпня 1956 року, міс Порта, коли проіжджала на своєму мопеді по дорозі між Ле Булю (Le Boulu) та Сере (Ceret), Франція, то проїхала повз двох величезних, абсолютно безшумних мотоциклів, кожен з яких мав по два пасажири та був цілковито нікельованим.

Neo-Rex Twitter

29 липня 1988 року, головний свідок вирішив зупинитися після нічної подорожі на зупинці для вантажівок біля Логроньо, Іспанія. Він вибрав місце щоб відпочити, помітивши, що на стоянці знаходився лише один автомобіль - велика вантажівка з Франції. Через деякий час сильне світло та гудіння розбудили свідка, поглянувши у вікно він побачив два велетенських силуети

Neo-Rex Twitter

У серпні 1979 року, у місті Саррі, округ Хенкок, шт. Мен, двоє свідків спостерігали крізь вікно другого поверху свого будинку за невеликим прозорим, тьмяно освітленим жовтуватим світлом, об'єктом, у формі великої лампочки, що зависав на вулиці, лише за 2 фути від будинку. У середині "лампочки" сидів гуманоїд.

Neo-Rex Twitter

10 липня 1986 року у англійському Бредфорді, свідок, місцевий дослідник НЛО, йшов по вулиці «Стікер Лейн», коли раптом усе стало дуже тихо, люди та машини навколо зникли, а на дорозі з'явилося дивне авто

Neo-Rex Twitter

Згідно зі звітом під назвою «Les événements d’ORIGNY-EN-THIERACHE et de FOIGNY (Aisne) Semaine du 24 Février au 2 Mars 1974», який було опубліковано у листопаді 1974 року у фр. уфологічному журналі "Lumieres Dans La Nuit", № 139, свідок був простим чоловіком, якому було 59 років, мав важку роботу кузня. За словами дослідників, «свідок абсолютно не вірив у всі ці нісенітниці про «літаючі тарілки» і нічого не знав про феномен НЛО»; також вони повідомлял , що свідок не хотів з ними розмовляти аж до того, що мало не «втік» від них. Вони змогли зустрітися з ним лише після того, як обмінялися листами з його дружиною та одним із його синів. Через це їх розслідування відбулося приблизно через два місяці після повідомленого інциденту.

О 5:30 ранку в четвер, 28 лютого 1974 року, свідок їхав на мотоциклі на роботу. Він їхав по шосе RN 363, виїжджаючи з села Рутьєр. Він завернув за поворот і перетнув міст через річку Тон, а потім раптово зупинився і опинився «ніс до носа» з двома «космонавтами», як він їх назвав.

Свідок був розгублений, оскільки не пам'ятав, щоби уповільнював швидкість чи гальмував. Він поставив ногу на землю, щоб утриматись на ногах, а істоти стали по обидва боки від нього, тримаючи кермо. Він описав їх зростом близько 1,7 метра (5'-6") і сказав, що вони були одягнені у щось схоже на форму астронавтів з квадратними шоломами з отворами для облич. Він не зміг розгледіти їхні обличчя, оскільки внутрішня частина шоломів була темною, і здавалося, що їхні обличчя були закриті. Він сказав, що на них були рукавички з п'ятьма пальцями, які закінчувалися на плечах, як ті, що носять «запліднювачі».

Зліва від себе свідок помітив темну круглу масу, розміром з два автомобілі, вона знаходилася у траві нижче рівня дороги. Він припустив, що це був корабель істот.

Істоти почали жестикулювати, і він подумав, що вони, можливо, намагаються сказати йому, що їм потрібна їжа. Свідок описує, що в цей момент він запанікував, а істоти повернули свої шоломи і подивилися один на одного.

Істота зліва подала сигнал, а та, що була праворуч, почала щось шукати, заклавши руку за спину. Потім вона показала свідкові щось, що було розміром і кольором з шоколадку (за словами свідка, він назвав це шоколадом) у своїй правій руці, а лівою рукою показала, що свідок повинен з'їсти це.

Свідок описує, що в цей момент він «повністю запанікував», взяв шматочок, поклав його до рота і з'їв. «Шоколад» описується як такий, що не мав смаку і був м'якшим, ніж справжній шоколад.

Істоти спостерігали за свідком, коли він їв, дочекалися, поки він закінчив, а потім відпустили мотоцикл. Він скористався нагодою, щоб негайно поїхати геть, не озираючись.

За словами дослідників, коли свідок прийшов на роботу, він поводився дивно, оскільки був травмрваний тим, що сталося, і його допитували колеги. Він розповів їм про свою зустріч, але його висміяли, і це призвело до того, що він впав у депресію.

Щодо можливих слідів від того, що могло бути приземленим апаратом, слідчі повідомляють, що ні свідок, ані його дружина, ні двоє їхніх синів не виїжджали на місце події, щоб провести розслідування, але це зробили сусіди і «колеги», які знайшли прим'яту траву в районі, який описав свідок.

За словами дослідників, протягом півтора тижнів, приблизно в той самий час, коли сталася ця зустріч, свідки в Рутьєрі повідомляли, що бачили червоні кулі, що світяться, які з'являлися на вершині схилу, що виходить на вулицю, і потім раптово злітали вниз по схилу, далі піднімалися вгору по протилежному схилу та зникали за лісом.

Інший свідок, пан Тітен, повідомив жандармерії, яка виїхала на місце події, про те, що бачив жовто-оранжевий об'єкт у формі сигари. Через тиждень, за словами слідчих, він побачив на лузі миготливе червоне світло, яке описав як «велике вогнище». Згідно зі звітом, воно переставало блимати кожного разу, коли він наближався, і після третьої спроби він припинив це робити.

Джерело / Jean Marie Bigorne, "Lumieres dans la nuit" #139, pp.09-11