«Вивчення депресії, тривожності, агресії повинно включати аналіз раннього досвіду прив’язаності.»

Джон Боулбі, З книги «Прив’язаність і втрата» (Attachment and Loss, Vol. 2: Separation — Anxiety and Anger, 1973)
Джон Боулбі (1907 - 1990) — британський психіатр і психоаналітик, відомий своїм інтересом до розвитку дитини та новаторською роботою в теорії прихильності.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Один з ключових принципів взаємодії з військовими

Пройшла перша зустріч моєї серії майстер-класів «Військові і цивільні». Було багато людей і багато важливих питань, за це я і люблю такі майстер-класи, що ми можемо одразу вживу проговорити все.

Родзинкою було те, що спочатку ми розбирали в теорії, як це симптоми ПТСР.
А потім був ветеран, який розказував практику - дуже детально передав свої переживання, як він відчував себе після виходу з бойових, як змінювались реакції тіла і мозку, як він дивився на світ.
І це для мене найцінніше.

І тільки вчора я сформулював один з ключових принципів взаємодії з військовими:

Готовність будувати контакт в довгу!
Будувати і вкладати.
Писати стабільно, бути стабільним, не виносити мозок.

Кожен військовий потребує підтримки.
Але не готовий будувати контакт, якщо ви на 1 день поруч і все.
Готовність писати, відповідати, реагувати. 

Вміння справлятись з власною тривогою і не перекладати відповідальність на іншого.

Все це важлива навичка - вміння будувати вдовгу.
І цьому ми вчимось на майстер-класах.

P.S. До речі, я домовився з ще одним діючим військовим. Він служив в іншому роді військ, має інший досвід, але теж буде ділитись власним досвідом перебування на лінії бойового зіткнення і змінами в собі.
Якщо ви хочете бути - долучайтесь. Ще залишається 2 майстер-класи :)
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

А якщо такі матеріали про взаємодію з військовими корисні - поставте серденько або + в коментарях.
Якщо набереться хоча б 30 сердець - напишу про те, які речі небажано робити в контакті з військовими.

@bagnenkoPsy

Давайте поговоримо. Як ви берете книжки в дорогу?

Я ото їздив у Львів, психанув трохи і взяв 9 книг, але часу було мало, то читав толком тільки 1. І думаю, то тільки я один такий книжковий псих не вмію обирати і беру з запасом чи є ще тут такі?
Моя логіка проста: а раптом не сподобається. Треба мати про запас ще. А раптом і про запас не сподобається - треба іще взяти 🙂💁🏻‍♂️🤦🏻. Ну ви поняли, так і до 9 дійшов.

Як обираєте, за яким принципом? І скільки загалом берете? Влаштуємо обмін досвідом в коментарях
На фото більш вдалий вибір, коли взяв в гори Віктора Франкла і не прогадав.
@bagnenkoText

Чому вам варто розуміти теорію прихильності?

У відео розказую про книгу «Теорія прихильності» від видавництва Bookchef — це ґрунтовне дослідження того, як наші ранні емоційні зв’язки з батьками або іншими значущими дорослими формують стиль прихильності — тобто спосіб, у який ми будуємо стосунки в дорослому житті.

У книзі пояснюються три основні стилі прихильності: надійний, тривожний і уникаючий, та як вони проявляються у романтичних, дружніх і навіть робочих взаємостосунках.

Теорію прихильності віднайшов Джон Боулбі у 1950–1960-х роках, після багаторічних спостережень за дітьми, які пережили втрату батьків, перебували в інтернатах або були емоційно занедбані. І на мій погляд кожна людина має глибоко розібратись в ній і знати,

Його перші ґрунтовні публікації з цієї теми вийшли у рамках звітів для ВООЗ у 1951 році (зокрема “Maternal Care and Mental Health”), а повна версія теорії розгорнута у тритомній праці: Attachment (1969), Separation (1973), Loss (1980).

Автори Амір Левін й Рейчел Геллер розкривають цю теорію простими словами і показують, як розпізнати власний стиль, змінити деструктивні шаблони поведінки й будувати глибші, здорові зв’язки з іншими.

Мені дуже зайшла ця книга - своєю простотою і водночас глибинним розкриттям теорії Боулбі.

Поставте вогник або + в коментарях, якщо вам корисна інформація про книги від мене.
І дякую 🙂

Поділіться відео з тими, кому це потрібно. І підписуйтесь, тут багато корисного 👇
@bagnenkoPsy

Йога, театр, мистецтво, дихання — це не “альтернативна терапія”. Це ключ до повернення відчуття себе після втрати контролю.

Бессел ван дер Колк
«Тіло веде лік»
Бессел ван дер Колк (Bessel van der Kolk, 1943) — американський психіатр голландського походження, провідний фахівець у галузі вивчення психологічної травми.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Важливість того, у кого вчишся. Один важливий висновок після проходження навчання в темі горювання і втрат

Я закінчив 3-денне навчання у Львові на курсі «Робота з втратою» від Ізраїлської коаліції травми і також від кафедри психології та психотерапії УКУ.
Це було в стінах УКУ, Українського Католицького Університету - і це окрема велика тема, наскільки все організовано і гармонійно там.

Було багато вправ і матеріалу.
І знаєте, я не хочу ділитись якимось техніками.

Бо я не писав одразу про висновки курсу. Хотілось трохи побути з цим. Я глибоко зрозумів глибоко один важливий принцип і це стало головним висновком навчання.

Ми вчимося на прикладах.
Питання не в кількості матеріалу, який ми прочитаємо чи вивчимо.
Терапевт-флешка, який має купу знань не цікавий.
Терапевт, який має навички взаємодії і досвід і навчався у тих, хто має досвід - ось що цінно.

Питання в якості засвоєння.
І якість засвоєння залежить від прикладів.

І для мене найважливіше в навчанні - це бачити приклад.
Приклад тих, хто вміє дуже якісно робити свою роботу.
Вміє чути.
Вміє підтримати в горюванні.
Люди, у кого вчитись, важливіші за кількість знань і книг, які ми отримуємо.

✅ Чому в терапевта стається глухий кут.
✅ Розуміння не того, що говорить клієнт, а що насправді відбувається з ним і його процесів
✅ Вміння розділяти: Факт, процес зараз і проблема.
✅ І вміння вести клієнта в надскладному процесі горювання і втрати.

Дуже тішусь навчанню у тих, хто має реальний досвід роботи з втратами.
дякую Алексу Гальчинському за неоціненний досвід.
Дякую Мар’яні Миколайчук з кафедри психології та психотерапії УКУ.

Бо я працюю з втратами багато. І це те, що дуже і дуже потрібно мені.
Це дуже потужний 3-денний досвід.
І всім раджу навчання в ITC.

Частину цих знань додам до майстер-класу по роботі з військовими і горюванню. Якщо вам це потрібно - реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7


Якщо корисно і хочете, щоб написав 5 основні прицнипів, які записав з навчання - поставте 🔥. Напишу окремо.

@bagnenkoPsy

Штучний інтелект від клієнта на сесії з психологом 🤪

(Підписуйся @ObodrenieHumour)

"Єдина річ, яка може замінити упередження — це знання, досвід і особистий контакт."

Гордон Олпорт
Джерело: Allport, G. W. (1954). The Nature of Prejudice.
Гордон Віллард Олпорт (1897–1967) — американський психолог, один із засновників гуманістичного напряму в психології та піонер особистісної психології. Він запропонував теорію рис, де стверджував, що особистість складається з унікального набору сталих рис, які визначають поведінку людини. Особливу увагу Олпорт приділяв індивідуальності, мотивації, а також вивченню упереджень і міжгрупових стосунків.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Вправа для підтримки себе.

Іноді бувають ситуації, на які ми не можемо вплинути ззовні. І це виснажує, часто дуже сильно.
В таких ситуаціях я раджу застосовувати вправу «щоденник саморефлексії» для того, щоб підтримати себе. Бо мати і берегти свій внутрішній ресурс - це дуже важливо. У відео розповідаю про 3 речі, які варто записувати в своєму щоденнику регулярно.

Піклуйтесь про свій емоційний стан та військових, які є поруч з вами, бо вони дуже цього потребують.

Поставте 🔥 чи + в коментарях, якщо було корисно 🙌🏼
Дякую!

5 причин навіщо вам краще розуміти як працює нервова система?

Ви думаєте, що розуміння нервової системи це щось складне і можна розібратись якось потім?
Але в цьому пості я доведу, що це не так. Окрім того, що це потрібно вам, це також потрібно і для розуміння і підтримки військових, які є поруч з вами.

Ось вам 5 причин, чому важливо розуміти, як працює нервова система під час сильного стресу та після нього.

1. Щоб розпізнавати і нормалізувати свої реакції
Під час стресу тіло може тремтіти, серце прискорюється, думки плутаються або навпаки - настає "замороження". Це не «слабкість» чи «істерика», а природна захисна реакція нервової системи (симпатична активація або дисоціація). Розуміння цього зменшує сором і тривогу щодо власних станів.

2. Щоб не застрягати у стресовій реакції
Іноді нервова система не "вимикає тривогу", навіть після завершення небезпеки. Це може призвести до хронічної тривоги, гіперзбудження або вигорання. Усвідомлення цього допомагає вчасно помітити і втрутитись - через дихання, рух, терапію чи інші регуляційні техніки.

3. Щоб розвивати навички саморегуляції
Знання, як працює вагусний нерв, які є фази стресової відповіді, як саме тіло повертається у стан спокою, дає змогу впливати на себе тілесно й усвідомлено: заземлюватися, дихати, відновлювати контакт з тілом.

4. Щоб краще підтримувати інших
Розуміючи, що у стані сильного стресу людина може діяти нелогічно, різко або навпаки - бути загальмованою, ми здатні реагувати з емпатією, а не з агресією чи осудом. Це особливо важливо у спілкуванні з тими, хто пережив травму.

5. Щоб запобігати довгостроковим наслідкам травматизації
Невідреагований сильний стрес впливає на мозок, гормональну систему, імунітет. Розуміння цих механізмів мотивує шукати підтримку, не ігнорувати симптоми, і працювати з наслідками стресу, а не «заганяти» їх всередину.

Розуміння власної нервової системи - це не лише знання, а інструмент турботи про себе, ключ до стійкості й відновлення.

І якщо ви хочете краще розуміти і себе, і як підтримати військових - то запрошую на майстер-клас «Розуміння військових». Будемо говорити про стрес і нервову систему.
А також як підтримати в складних обставинах.

Якщо вам це потрібно - реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

А якщо цей пост корисний — поставте 🔥
@bagnenkoPsy

Сміх повертає нам відчуття безтурботності… Нехай лише на мить. Але ці миті — це ж також миті цієї війни.

Володимир Станчишин, «Емоційні гойдалки війни»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

3 ключові принципи підтримки людини після втрати

Зараз дуже багато горя і втрат. Настільки багато, що у багатьох множинні втрати івторинні (Вторинні втрати — це втрати, які виникають як наслідок первинної втрати, але не завжди усвідомлюються одразу. Вони можуть бути менш помітними, але мають значний вплив на психоемоційний стан людини. - втрата ролі, втрата сенсу, втрата довіри до світу, втрата віри в майбутнє. Наприклад, після втрати чоловіка жінка починає усвідомлювати, що вона вже є вдовою і багато питань треба вирішувати тепер без нього, а багато що тепер в житті втрачено)

Я вивчаю цю тему дуже глибоко і консультую в горі.
І до мене постійно звертаються люди, щоб хоча б дати прості базові речі.

Хочу написати про 3 базові принципи
Також буду про це говорити на майстер-класі 7 і 14 липня, посилання буде нижче, кому актуально - реєструйтесь


1. Поважати унікальність горя
Сьгодні говорив з людиною, яка проживає дуже гостре горе. Основне, що я сказав: «Ви — експерт в вашому горі».
Кожна людина горює по-своєму: темп, емоції, потреби - індивідуальні. Не варто порівнювати («іншим ще гірше»), знецінювати («час лікує») чи намагатися прискорити процес. Завдання підтримки — створити безпечний простір для висловлення власного болю.

2. Бути поруч, а не «виправляти»
Горе - це не проблема, яку треба вирішити.
Справжня допомога - це не вирішити проблему (втрату не можна скасувати), а просто бути: слухати, мовчати разом, допомагати в побутових речах, бути присутнім емоційно. Людина має відчути, що її біль — помічений, прийнятий і не лякає оточення.

3. Не уникати теми втрати
Мовчання оточення часто травмує більше, ніж сам факт смерті. Людині важливо, щоб про її втрату пам’ятали, не боялися згадувати ім’я того, хто пішов. Запитання: «Хочеш поговорити про нього/неї?» або «Я пам’ятаю про твою втрату» — дуже підтримують.


А якщо хочете глибше вчитись цьому - долучайтесь до майстер-класів.
Реєстрація тут. Найближчі 2 будуть 7 і 14 липня.
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7


Якщо вам це корисно - поставте + в коментарях або вогник.
Напишу про ще 3 принципи, як підтримувати у втраті і горі.
Якщо набереться хоча б 25 вогників або плюсів - напишу.

І поділіться з тими, кому це може бути помічним.
@BagnenkoPsy

Горе - це вічна любов, яка не має куди подітись. Вона шукає вихід - і знаходить його в сльозах, у словах, у музиці.

Нік Кейв
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

У горі ми не потребуємо порад. Ми потребуємо тепла, тиші й тих, хто готовий бути з нами в темряві

Брене Браун
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)