Під час нічних тривог, коли ми всі не спимо і прислухаємося до моторошних звуків шахедів та підстрибуємо від звуків вибухів, то підтримка пацієнтів в пріоритеті.

У однієї пацієнтки нічні переїдання, які, очевидно, що загострюються під час таких нічних атак - заземляємося і дихаємо разом...

У іншої дві смужки на тесті (не дочекалася ранку, зробила тест вночі і ура!) - радіємо зі сльозами на очах разом...

А я потім я для інших пацієнтів будую графіки відповіді на гормональні терапію, коментую щоденники харчування та пояснюю нові протоколи по вітамінах.

Всім тихого мирного дня сьогодні ❤️

🥳🥳🥳
Нове дослідження, опубліковане в Neuron, допоможе розробити стратегії для контролю апетиту та лікування метаболічних захворювань 🤞🍀

А я в захваті від цього дослідження, точніше від його авторів 😉 це мої колеги з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку, які запрошували мене прочитати лекцію у 2019му 🥰

🔷 Досі не було доведено існування ланцюга кишечник-мозок, який специфічно реагує на глюкозу та пригнічує нейрони голоду в гіпоталамусі для регулювання апетиту 🧐

🔷 У цьому дослідженні команда вчених успішно визначила ланцюг між кишечником і мозком, який відповідає за "розпізнавання" глюкози, необхідної для функціонування мозку, та в цілому регулює споживання їжі

🔷 Вони також вперше (!) довели, що цей ланцюг реагує протягом кількох секунд не лише на голод, а й на інші калорійні поживні речовини, що безпосередньо надходять у тонкий кишечник через активність «CRF-нейронів» у гіпоталамусі мозку

🔖(Ці нейрони секретують кортикотропін-рилізинг-фактор у гіпоталамусі та є центральними для гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, основної фізіологічної системи організму, що реагує на стрес)


Це дослідження мені подобається тим, що воно "пряме"😁 :
використовуючи оптогенетику для точного відстеження нейронної активності в режимі реального часу, дослідники вводили різні поживні речовини — D-глюкозу, L-глюкозу, амінокислоти та жири — безпосередньо в тонкий кишечник мишей і спостерігали за результатами.

Кому цікаві фізіологічні та біохімічні деталі, читайте далі 😉і:

🔸Вчені виявили, що серед нейронів CRF, розташованих у паравентрикулярному ядрі гіпоталамуса, відповідальному за підтримку гомеостазу організму, лише ті, що специфічні для D-глюкози, демонстрували селективні реакції. Ці нейрони не реагували — або демонстрували зворотні реакції — на інші цукри, білки та жири.

🔸Це перший доказ того, що окремі нейрони в мозку можуть керувати реакціями, специфічними для поживних речовин, залежно від надходження поживних речовин до кишечника.

🔸Також виявлено, що сигнали чутливості до глюкози в тонкому кишечнику передаються через спинний мозок до дорсолатерального парабрахіального ядра мозку, а звідти до нейронів CRF у парабрахіальному ядре. Натомість сигнали амінокислот і жирів передаються до мозку через блукаючий нерв, іншим шляхом.


🍀🤞Визначивши шлях кишечник-мозок, спеціалізований на глюкозі, вчені зможуть розробити нову терапевтичну мішень для метаболічних захворювань, таких як ожиріння та діабет 🍀🤞

П.С. пошукала свій допис про свій візит до Einstein college у 2019му, ділюся у фото 😊

✔️Jineun Kim et al, Encoding the Glucose Identity by Discrete Hypothalamic Neurons via the Gut-Brain Axis, Neuron (2025). DOI: 10.1016/j.neuron.2025.05.024. www.cell.com/neuron/fulltext/S0896-6273(25)00395-2

❗️Догми нейронауки про дофамінову систему радикально переглянуто ❗️

🔷Десятиліттями вчені вважали дофамін "широко поширюється" і зпхоплює великі ділянки мозку, впливаючи на настрій, поведінку, рух, мотивацію та безліч інших чинників.

🔷 Але нове дослідження, опубліковане в Science❗️, показало, що дофамін діє точково і передає високолокалізовані сигнали до певних гілок нервових клітин у точні моменти часу.

🔷 За допомогою сучасних методів мікроскопії, дослідники виявили, що дофамін вивільняється в концентрованих "гарячих точках", які забезпечують цілеспрямовані, швидкі реакції в сусідніх клітинах мозку, тоді як ширші сигнали активують повільніші. Ця подвійна сигнальна система дозволяє дофаміну одночасно точно налаштовувати окремі нейронні зв'язки та керувати складною поведінкою (мотивація, навчання, рух, прийняття рішень, настрій).

🔷 Ми добре знаємо, що дисфункція дофамінової системи обумлвлює широкий спектр захворювань мозку, включаючи хворобу Паркінсона, весь спектр залежностей, шизофренію, СДУГ, депресію. Сучасні методи лікування здебільшого зосереджені на відновленні загального рівня дофаміну, але це дослідження показує, що точність дофамінової сигналізації може бути не менш важливою. Тому нове розуміння дофамінової системи допоможе розробити нові та вдосконалити існуючі методи лікування цих розладів.

✔️Andrew G. Yee et al, Discrete spatiotemporal encoding of striatal dopamine transmission, Science (2025). DOI: 10.1126/science.adp9833

Робот провів першу хірургічну операцію без допомоги людини 🤩

👏 Робот, навчений на відеозаписах операцій, виконав тривалий етап видалення жовчного міхура без допомоги людини. Робот вперше оперував на реалістичному пацієнті та під час операції реагував на голосові команди команди та навчався за їх допомогою — як хірург-початківець, який працює з наставником

👏 Робот бездоганно працював під час випробувань та з досвідом досвідченого хірурга, навіть у неочікуваних сценаріях, типових для реальних медичних надзвичайних ситуацій

👏Побудований на тій самій архітектурі машинного навчання, що й ChatGPT, SRT-H також є інтерактивним та здатним реагувати на голосові команди («схопи головку жовчного міхура») та корекції («посунь ліву руку трохи ліворуч»). Робот навчається на основі цього зворотного зв'язку

👏SRT-H навчився виконувати операцію з жовчним міхуром, переглянувши відео, на яких хірурги Університету Джонса Гопкінса роблять це на трупах свиней. Команда підкріпила візуальне навчання субтитрами з описом завдань. Після перегляду відео робот виконав операцію зі 100% точністю

👏Робот бездоганно працював в неоднорідних анатомічних умовах та під час неочікуваних відхилень, наприклад, коли дослідники змінювали початкове положення робота та додавали кровоподібні барвники, які змінювали зовнішній вигляд жовчного міхура та навколишніх тканин

✔️ Результати дослідження опубліковані в журналі Science Robotics

Ji Woong Kim et al, SRT-H: A Hierarchical Framework for Autonomous Surgery via Language-Conditioned Imitation Learning, Science Robotics (2025). DOI: 10.1126/scirobotics.adt5254. www.science.org/doi/10.1126/scirobotics.adt5254

☀️А що для вас comfort food?
Яка ваша "їжа для задоволення і заспокоєння"?


Про всяк випадок уточнюю:

"Комфортна їжа - це страви, які викликають позитивні емоції, асоціюються з затишком, безпекою та приємними спогадами, часто пов'язані з дитинством або домашньою кухнею. Вона може бути різною для кожної людини, але часто характеризується високою калорійністю та високим вмістом вуглеводів"

Генетичний тест передбачає ожиріння ще в ранньому дитинстві - нове дослідження, опубліковане у Nature Medicine ❗️

🔸Спираючись на генетичні дані понад п'яти мільйонів (!) людей, міжнародна команда дослідників створила генетичний тест - полігенну шкалу ризику (PGS), який прогнозує ожиріння у дорослому віці вже в ранньому дитинстві. Це відкриття може допомогти виявити дітей та підлітків з вищим генетичним ризиком розвитку ожиріння.

🔸PGS тест може бути справжнім проривом у профілактиці ожиріння: ще у віці до 5 років він дозволяє передбачити чи є ймовірність розвитку ожиріння в дорослому віці. Тобто задовго до того, як інші фактори ризику (спосіб життя, харчові звички, недостатня фізична активність тощо) почнуть формувати вагу цієї дитини. Відповідно втручання на цьому етапі може мати величезний вплив для профілактики ожиріння.

🔸Було виявлено тисячі генетичних варіантів, які збільшують ризик ожиріння, наприклад, варіанти, що діють у мозку та впливають на наш апетит. PGS – це як калькулятор, який поєднує вплив різних варіантів ризику, які несе людина, та надає загальний бал.

🔸Щоб створити свій PGS, вчені використали генетичні дані понад п'яти мільйонів людей — найбільший та найрізноманітніший генетичний набір даних за всю історію. Потім вони протестували свій новий PGS для прогнозування ожиріння на наборах даних про фізичні та генетичні характеристики понад 500 000 людей. Вони виявили, що їхній новий PGS був вдвічі ефективнішим за попередній найкращий тест для прогнозування ризику розвитку ожиріння у людини.

🔸Дослідження є результатом роботи Консорціуму генетичних досліджень антропометричних ознак (GIANT) – міжнародної колаборації дослідників генетики людини (600 вчених з 500 установ з усього світу).

✔️Polygenic prediction of body mass index and obesity through the life course and across ancestries, Nature Medicine (2025). DOI: 10.1038/s41591-025-03827-z

⚡️Pepsi випускають на ринок інновацію – Pepsi® Prebiotic Cola 🤯

Вона буде доступна на полицях магазинів з 2026 року.

Заявлено про 30 калорій, 5 г доданого цукру, ніяких більше підсолоджувачів та 3 г пребіотичної клітковини.

Але пам'ятаємо:
🔷 це все ж таки не робить напій корисним
🔷 за харчовою цінністю ця кола буде аналогом звичайного лимонаду
🔷 на ефективність в якості пробіотику навряд чи варто сподіватися (навіть звичайні йогурти не такі вже ефективні, що вже казати про газований напій з великим терміном придатності)

Але... В якості популяризації теми користі пробіотиків - чому б і ні 😉

Тепер пишу для NV, підписуйтесь, у нас цікаво і корисно

https://nv.ua/ukr/blogs/ozempik-vegovi-ta-inshi-agonisti-receptoriv-glp-1-pobichni-efekti-ta-yak-jih-zmenshiti-50533551.html

Харчова поведінка — це дзеркало вашого психологічного стану.

Здорова харчова поведінка — це не про раціон, а про шлях до себе, до розуміння, прийняття, внутрішньої рівноваги та гармонії.

А коли раціон збалансований і містить необхідні поживні речовини, знаходити цю гармонію значно легше — і на рівні тіла, і на рівні емоцій.

Звертайтеся за консультацію, будемо шукати ту гармонію разом

⚡️Нове рандомізоване, перехресне, контрольоване клінічне дослідження, опубліковане в Nature Medicine ❗️ показало:
люди, які дотримувались дієти з мінімально оброблених продуктів, втрачали удвічі більше ваги, ніж ті, хто харчувався ультраобробленими (хто б сумнівався 😉

🔷 У дослідженні 55 дорослих по черзі дотримувалися двох типів дієт по 8 тижнів. Їсти можна було без обмежень — учасникам доставляли навіть більше калорій, ніж вони зазвичай споживають.

🔷 Результат: мінімально оброблена їжа дала дефіцит у 290 ккал на день та зниження ваги на 2,06%, тоді як ультраоброблена — лише 120 ккал і 1,05%.

🔷Цікаво, що м’язова маса залишилася незмінною, а вага зменшилася переважно за рахунок жиру та води. Це свідчить про здоровіші зміни у складі тіла.

🔷 Висновок: мінімально оброблена їжа може допомогти схуднути навіть без дієтичних обмежень.

✔️Samuel J. Dicken et al. Impact of ultra-processed and minimally processed diets following UK dietary guidance on weight and cardiometabolic health: a randomized, cross-over, controlled feeding clinical trial, Nature Medicine (2025). DOI: 10.1038/s41591-025-03842-0

Часто, починаючи працювати з пацієнтами над збільшенням споживання клітковини, помічаю здивування: «Невже в огірках і помідорах мало клітковини?» Так, це правда 💯

Найбільші джерела клітковини — це цільнозернові крупи, макарони з твердих сортів пшениці, бобові та хліб із цільного зерна. Саме ці продукти дають суттєву частку добової норми клітковини. І так, це ті самі вуглеводи, яких багато хто досі уникає 🤷‍♀

Огірки та помідори — чудові, смачні й корисні овочі, багаті на вітаміни та антиоксиданти, але вони містять мало клітковини. Щоб отримати рекомендовану кількість харчових волокон лише з них, потрібно з’їсти нереально великі обсяги 😅


Складні вуглеводи — це не лише овочі. Основний внесок у споживання клітковини дають саме цільнозернові продукти та бобові. Вони не вороги, а ключ до здорового травлення та метаболічного балансу 🤞🍀

Проект, над яким я працювала в Парижі, в одній з найкращих лабораторій світу, ми називали "медициною майбутнього".

Зі звичайних жирових клітин людини ми генерували індуковані плюріпотентні стовбурові клітини, які потім поміщали в місце травми спинного мозку і там вони перетворювалися (не просто так звичайно і деталі не напишу звичайно теж) в нейрони та клітини нейроглії 🧠
Ми дійшли до експериментів на тваринах, плануємо клінічні дослідження на людях 🤞

А для Японії це вже медицина не майбутнього, а сучасного ) вони вже дозволили використовувати такі перепрограмовані стовбурові клітини для лікування травм спинного мозку 🧠

📈 Раніше метод показав ефективність на мавпах
🧑‍⚕️ У першому етапі — 4 пацієнти
💥 Один з них уже встав без сторонньої допомоги

Опублікуалися вони в Nature, звичайно )
https://www.nature.com/articles/d41586-025-00863-0

Париж мене чекає 😉

Прорив у лікуванні діабету 1 типу: трансплантація β-клітин без імуносупресії 🍀🤞

⚡️ У рамках пілотного клінічного дослідження вперше здійснено алогенну трансплантацію β-клітин людині з цукровим діабетом 1 типу без застосування імуносупресивної терапії. Для уникнення імунного відторгнення донорські клітини було генетично модифіковано: видалено молекули головного комплексу гістосумісності (HLA) та підвищено експресію сигнального білка CD47, що інгібує фагоцитоз («don’t eat me» сигнал).

⚡️Рецепієнтом став 42-річний пацієнт із 37-річною історією захворювання. Мільйони модифікованих β-клітин були імплантовані у скелетний м’яз передпліччя. Через 12 тижнів після трансплантації зафіксовано виживання клітин, їхню функціональну відповідь на глюкозу у вигляді секреції інсуліну та відсутність ознак активації адаптивного імунітету.

⚡️Запропонований підхід потенційно може усунути потребу в регулярних ін’єкціях інсуліну, однак його ефективність і безпечність потребують підтвердження у масштабних та довготривалих клінічних випробуваннях.

✔️Carlsson PO, Hu X, Scholz H, Ingvast S, Lundgren T, Scholz T, Eriksson O, Liss P, Yu D, Deuse T, Korsgren O, Schrepfer S. *Survival of Transplanted Allogeneic Beta Cells with No Immunosuppression*. N Engl J Med. 2025 Aug 4. doi: 10.1056/NEJMoa2503822.

- Мені вже кілька знайомих про вас розповіли, що у вас люди худнуть, жінки вагітніють, дівчата з анорексією починають одужувати, що ви дуже сильний біоенергетик...

- 😳 Може біохімік?

- А, так, напевно біохімік


😂 Оце ще тільки біоенергетиком мене не називали 😂 Хоча щось в цьому таки є, бо моя дисертація була присвячена функціонуванню мітохондрій, а це і є біоенергетичні функції клітини - синтез АТФ

Майже кожен із нас бодай раз міряв тиск манжетою.
Цей метод — «золотий стандарт», але він не ідеальний: часто завищує діастолічний тиск і недооцінює систолічний. У новому дослідженні Кембриджського університету вчені нарешті пояснили, чому так відбувається.

🔷 Виявилося, що під час накачування манжети кровотік у руці нижче перекриття практично зупиняється, і там виникає дуже низький тиск. Через це артерія залишається закритою довше, ніж очікують лікарі, і відкривається із затримкою. Саме ця «запізніла реакція» призводить до систематичної помилки — заниження верхнього (систолічного) тиску. Наслідок серйозний: до 30% випадків гіпертензії можуть лишатися недіагностованими.

🔷 Щоб підтвердити це, команда створила нову фізичну модель артерії: замість звичайних гумових трубок використали матеріал, який справді змикається під тиском манжети й відтворює умови у живій судині. Завдяки цьому вдалося вперше побачити механіку помилки.

І що ж робити? Автори пропонують кілька рішень:

✅ змінити положення руки під час вимірювання, створюючи передбачуваний «нижчий» тиск у частині артерії нижче манжети. Це дозволить врахувати і компенсувати похибку;
✅ внести корекцію у протокол вимірювання, навіть без заміни обладнання;
✅ у майбутніх пристроях — враховувати додаткові індивідуальні параметри, як-от вік, індекс маси тіла чи характеристики тканин, щоб ще точніше розраховувати реальні значення.

Дослідники вже готуються до клінічних випробувань і шукають партнерів, аби перевірити ефективність нових підходів у пацієнтів. Якщо ці зміни буде впроваджено, вимірювання тиску стане набагато точнішим — а це означає вчасну діагностику і кращий контроль серцево-судинних ризиків 🤞

✔️Underestimation of systolic pressure in cuff-based blood pressure measurement, PNAS Nexus (2025). DOI: 10.1093/pnasnexus/pgaf222. academic.oup.com/pnasnexus/art … /4/8/pgaf222/8222934

Поговорила з Mayak про глютен і лактозу, читайте за посиланням


https://www.instagram.com/p/DNYChvII0FL/?igsh=cnpoZzQ4Y3I0cXR6

А що для вас огида в контексті їжі і харчування? Якісь конкретні страви і продукти? Якісь текстури і консистенції або запахи? Якась специфічна харчова поведінка?

А у кого буде бажання поділитися, напишіть ще й в контексті людських стосунків, бо актуальне.

Вітаю свою команду в Парижі (і себе також) з новою публікацією у Stem Cell Research and Therapy (Springer Nature) 🎉🥳 Дякую Prof Lluis Mir і всім авторам!

Стаття у відкритому доступі, кому цікаво, можете завантажити за посиланням:
https://rdcu.be/eBOXE

Своє "смачно" так само можна розвивати як і своє "гарно".
Почуття смаку в харчуванні розвивається так само як і почуття смаку в естетиці.
Смачного вам 🤗

Кульки з поліфенолів, які не дають жиру засвоюватися 🍀🤞

🔷Нещодавно було представлено цікаве рішення для боротьби з ожирінням без операцій та агресивних ліків. Вони створили мікросфери з поліфенолів зеленого чаю, вітаміну Е та морських водоростей, які потрапляючи в кишечник, зв’язують жири та виводять їх з організму. На відміну від відомого препарату орлістат, такий підхід не викликав побічних ефектів із боку травної системи.

🔷У досліді на щурах, які отримували дієту з дуже високим вмістом жиру, тварини з мікросферами втратили близько 17 відсотків маси тіла за місяць, тоді як контрольні групи залишалися без змін. У цих тварин також було менше жирової тканини і менше пошкоджень печінки. Дослідники відзначають, що складники мікросфер є харчовими та вже схвалені FDA, а їх виробництво можна масштабувати й додавати, наприклад, у десерти чи навіть напої на кшталт боба-чаю.

🔷 Наразі команда розпочала клінічне дослідження. Перші результати можуть з’явитися вже протягом року. Це відкриває перспективу створення безпечного та доступного способу зниження ваги, який працює без втручання в метаболізм.

✔️Yue Wu et al, Oral polyphenol-based microbeads with synergistic demulsification and fat locking for obesity treatment, Cell Biomaterials (2025). DOI: 10.1016/j.celbio.2025.100019