Telegram Group Search
Forwarded from СОБОЛІВКА
Вітаємо духовного отця нашої обителі протоієрея Романа зі святом Введення в Храм Пресвятої Богородиці, а також з річницею священицької хіротонії!

Дорогий і улюблений наш Батюшка!


Від щирого серця вітаємо Вас із цим чудесним святом! Дякуємо Господу і Пресвятій Богородиці за те, що саме Ви є нашим дороговказом у житті, нашим духовним отцем і наставником!🕊️

Бажаємо Вам духовних і тілесних сил, а також радості та натхнення нести цей нелегкий хрест служіння Богу і людям. Нехай Матінка Божа завжди буде з Вами, завжди захищає Вас від усякого зла, втішає та спрямовує до спасіння!💐

Ми дуже Вас любимо і дякуємо за Вашу невпинну працю, за святі молитви за нас! З радістю чекаємо на Вас у Вашій обителі!🕊️

🎁Прийміть, будь ласка, від нас у подарунок ці віршовані рядочки: https://youtube.com/shorts/_ylhifdRIlE?si=0sGPT-uUbJRuxeOp

З любов’ю во Христі і безмежною вдячністю, Ваші соболівські дітки — ігуменя Апполінарія з сестричками💐💐💐
10🙏3👍1
Ти десь на світі.
Ти, певно, вдома.
Тебе зморила пекельна втома.
Закриєш очі — а там безодня.
Та з нею впоратись — не сьогодні.

По тілу зміями — температура.
І в люстрі зовсім чужа фігура.
На телефоні «режим польоту»
(В людей жорстока бува турбота).

У тиші розуму, тиші серця
Печаль захована знов озветься —
І ти із нею вже без напруги
Розділиш вечір, мов з давнім другом.

Бо точно знаєш: таких — мільйони,
Сумних і стомлених, незнайомих,
Та крізь тумани й сніги суворі
У вікна ясно їм світять зорі.

Як жити далі — тобі відомо.
Ти є на світі. Ти точно вдома.
Настане ранок — надій мірило —
І знову Фенікс розправить крила!
________________
© Ольга Православна, 2024 р.
🔥233
ВСЕ ВПЕРЕДИ!

Какая же пропасть, пустырь вокруг!
Куда мы идем с тобой, добрый друг?
Тропа это или же снова круг
Замкнулся вдруг?

Тоска на разрыв, сердцу биться лень.
Всё тянет на черное чья-то тень,
Клюёт, словно ворон, опять мигрень
Который день…

Мы узники наших капризных тел…
Я столько в сей жизни познать хотел!
Но что же в итоге, скажи, успел? —
Лишь пил да ел.

Дороги, как змеи, вразброс ползут.
Как сложно средь них свой найти маршрут!
Капканы, уловки и там, и тут
Добычу ждут!

В безумии этом и суете
Нам вспомнить бы заново о Христе,
Да только нам случаи всё не те,
Дела не те…

Взаправду ль мы живы еще, скажи?
Вокруг и внутри слишком много лжи!
Надежды, которыми дорожим, —
Лишь миражи!

Извилиста наша, увы, стезя,
Терниста, стремниста, избита вся,
Да только сдаваться уж нам нельзя,
Сойти нельзя!

Ступай осторожно, не упади,
Но душу тревогой не береди:
Пока еще слышится стук в груди —
Всё впереди.
________________
© Ольга Православна, 2024 р.
28🕊5
Присвята поетам 1.0 (із раніше неопублікованого)
______________

Бачиш, брате, як повниться світлом душа,
Сокровенне вплітаючи в вірш,
В небо думка злітає несмілим пташам,
І щемить в глибині все частіш?..

Онде місяць над стріхою спішно зійшов,
Сяє ясно зірок водограй...
Не зміряй своїм розумом Божу любов —
Лиш смиренням її пізнавай!

Б‘ється серце квапливо — зболілось либóнь,
Та спочити йому не пора —
У руках твоїх шпарко палає вогонь,
Ніч згорає під тиском пера!

Підіймайся і словом літай поміж хмар,
Та забути не смій одногó:
Варто помислом гордим привласнити дар —
І позбудешся, брате, його!
_____________
© Ольга Православна, 2019
21🔥2
Присвята поетам 2.0 (цьогорічні роздуми)
_______________

Вірші́в доволі.
Закохайся в прозу.
Не прагни гострих ліній і словес.
Постав на варті свого серця розум —
Хай стереже його, як вірний пес.

Згорни, згорни наповнені вітрила,
Не дай зронитись пристрасній сльозі!
Хто зна, можливо, ти відна́йдеш силу
В тім штилі більшу в тисячу разів?

Облиш, прошу, пусту сентиментальність,
Не віддавайся мрії, мов дитя,
І пий до дна реальність і безжальність,
Гірке вино плодів свого життя.

І лиш коли відчуєш, ні, не втому,
А нестерпимий жар, що пряжить кров, —
Тікай в живильні рими, як додому,
Пірнай у вир поезій стрімголов!

Народжуй думку, вільну і розкуту,
Без марнославства й прагнення вершин,
А як відчуєш в жилах цю отруту —
Благаю, більш нічого не пиши.
______________________________
© Ольга Православна, 2025 р.
👍106👏3🔥1
Forwarded from СОБОЛІВКА
Дорогий і улюблений наш Батюшка, дорогі браття і сестрички!

Від щирого серця вітаємо Вас з Різдвом Христовим!🎄Бажаємо Вам Благодаті Божої, міцного здоров’я душевного і тілесного, миру Христового у серці повсякчас! Нехай Господь завжди захищає Вас від усякого зла, зігріває і надихає!🕊️

Прийміть у подарунок ці віршовані рядочки:


Ніч свята обитель нашу вкрила,
Спів чудесний лине крізь віки…
Що за радість серце звеселила!
Що за світло сповнило думки!

Рождество!
Прекрасне й незбагненне!
Стала вмить колискою земля!
В рученятах бережно й смиренно
Світ тримає Богонемовля!

Простягає крихітні долоні,
До спасіння кличе нас усіх.
Перед Ним схиляємось в поклоні
Й несемó дари Йому до ніг.

Хай вовік лунає «Слава Богу!»,
Хай веде до істини зоря!
Нам би ясно бачити дорогу
До Христа, Небесного Царя!

Добрі справи звершувати справно,
Прагнути добра і чистоти,
І святую віру православну
У серцях назавжди зберегти!


ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!
СЛАВІМО ЙОГО!!!
ЗІ СВЯТОМ!!!

З любов’ю во Христі, ігуменя Аполлінарія з сестричками🕊️
14🙏1
Зі святом, рідненькі!
Христос Ся Рождає!
🕊️
24
Нове життя, нова душа мого вірша! Слава Богу і велика вдячність отцю Олексію за мелодію і чудове виконання, а особливо — за добре серце, яке зігріло мою родину за тисячі кілометрів!!!🕊️🩷

https://youtu.be/jwQOtjFLn48?si=Wl-_kkkH70zkQ3tU
15👏3
Христос Воскрес! Зі Святом, дорогі!
13🙏1
Свобода обретается на дне,
Где нет иллюзий, грёз, пустой надежды,
Где в каждом вдохе боль, где нож в спине,
А между тем как будто воздух реже,
И та дыра, которая внутри,
Уже не место мрака, но зари!

Казалось бы, отчаяние, смерть —
Всё это так логично, неизбежно,
Да только под ногами снова твердь,
А значит, и конец печалям прежним,
И больше нет ни капельки той лжи,
Что неизменно так мешала жить.

Да, ты убит. Да, выстрелом в упор
Тебе внезапно разорвали сердце.
Да только ты ведь дышишь до сих пор
И чувствуешь себя почти младенцем,
Что словно феникс, возродился вновь,
Покрыв любовью чью-то нелюбовь!

Не унывай, не плачь.
Хоть путь таков,

Хоть раны от предательства зияют —
Это цена за снятие оков,
И может быть, твоя тропинка к раю…

Побудь в тиши с собой наедине.
Свобода обретается на дне.
________________
© Ольга Православна, 2025 р.
🔥1610👏3
2025/08/29 22:02:45
Back to Top
HTML Embed Code: