Telegram Group & Telegram Channel
👥 За рік кількість українських біженців зросла на 300 тисяч 一 до 5,2 млн

Станом на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. Це на 300 тис. осіб більше, ніж було у січні 2024 року.

🛂 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

📲 Прямо зараз презентуємо результати четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців. Приєднуйтесь за посиланням в Zoom або Facebook. 

Головні графіки з дослідження ми підготували за посиланням.

👉 Найважливіші цифри:

▪️ Усе менше українців планують повертатись, зараз на це готові 43% українських біженців. Раніше ця частка становила 52% (січень 2024) та 74% (грудень 2022).

▪️ За нашими оцінками, навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Це суттєво вплине на економіку, яка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.

▪️ Переважна більшість біженців — це жінки (найбільше віком 35-44 років) та діти. За даними Євростату, найбільше українських біженців у Німеччині (27%) та Польщі (23%).

▪️ З січня 2024 року значно зросла частка дорослих чоловіків за кордоном:

“З кінця 2022 року структура українських біженців за кордоном зазнала значних змін. Тоді як на початку війни жінки та діти складали переважну більшість біженців, зараз суттєво зросла частка дорослих чоловіків. Хоча відносну більшість (44%) все ще складають дорослі жінки, частка дорослих чоловіків станом на грудень досягла 27%, збільшившись на 9 в.п. порівняно з січнем 2024”, - коментує співавторка дослідження та старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.


Що впливає на рішення повернутися?


✈️ Для більшості українських біженців (53%) стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення.

Іншими вагомими чинниками є: вищий, ніж зараз, рівень життя в Україні (наприклад, в освіті, медицині, боротьбі з корупцією тощо) — 46%; можливість знайти добре оплачувану роботу — 33%; припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися — 31%; припинення бойових дій у рідному регіоні — 24%. 

📌 Щоб сприяти поверненню, експерти ЦЕС рекомендують уряду:

▪️ сприяти свободі пересування в ЄС на рівних умовах із громадянами Євросоюзу;

▪️ розвивати співпрацю з європейськими країнами для повернення громадян після війни;

▪️ надавати допомогу людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови;

▪️ збільшити ресурси на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні місії;

▪️ спрощувати реінтеграцію дітей у школи та вступ до українських вишів.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1813😁63🤨3🤔1😡1



group-telegram.com/thinktankces/2789
Create:
Last Update:

👥 За рік кількість українських біженців зросла на 300 тисяч 一 до 5,2 млн

Станом на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. Це на 300 тис. осіб більше, ніж було у січні 2024 року.

🛂 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

📲 Прямо зараз презентуємо результати четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців. Приєднуйтесь за посиланням в Zoom або Facebook. 

Головні графіки з дослідження ми підготували за посиланням.

👉 Найважливіші цифри:

▪️ Усе менше українців планують повертатись, зараз на це готові 43% українських біженців. Раніше ця частка становила 52% (січень 2024) та 74% (грудень 2022).

▪️ За нашими оцінками, навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Це суттєво вплине на економіку, яка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.

▪️ Переважна більшість біженців — це жінки (найбільше віком 35-44 років) та діти. За даними Євростату, найбільше українських біженців у Німеччині (27%) та Польщі (23%).

▪️ З січня 2024 року значно зросла частка дорослих чоловіків за кордоном:

“З кінця 2022 року структура українських біженців за кордоном зазнала значних змін. Тоді як на початку війни жінки та діти складали переважну більшість біженців, зараз суттєво зросла частка дорослих чоловіків. Хоча відносну більшість (44%) все ще складають дорослі жінки, частка дорослих чоловіків станом на грудень досягла 27%, збільшившись на 9 в.п. порівняно з січнем 2024”, - коментує співавторка дослідження та старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.


Що впливає на рішення повернутися?


✈️ Для більшості українських біженців (53%) стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення.

Іншими вагомими чинниками є: вищий, ніж зараз, рівень життя в Україні (наприклад, в освіті, медицині, боротьбі з корупцією тощо) — 46%; можливість знайти добре оплачувану роботу — 33%; припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися — 31%; припинення бойових дій у рідному регіоні — 24%. 

📌 Щоб сприяти поверненню, експерти ЦЕС рекомендують уряду:

▪️ сприяти свободі пересування в ЄС на рівних умовах із громадянами Євросоюзу;

▪️ розвивати співпрацю з європейськими країнами для повернення громадян після війни;

▪️ надавати допомогу людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови;

▪️ збільшити ресурси на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні місії;

▪️ спрощувати реінтеграцію дітей у школи та вступ до українських вишів.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

BY Що з економікою?




Share with your friend now:
group-telegram.com/thinktankces/2789

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Following this, Sebi, in an order passed in January 2022, established that the administrators of a Telegram channel having a large subscriber base enticed the subscribers to act upon recommendations that were circulated by those administrators on the channel, leading to significant price and volume impact in various scrips. He said that since his platform does not have the capacity to check all channels, it may restrict some in Russia and Ukraine "for the duration of the conflict," but then reversed course hours later after many users complained that Telegram was an important source of information. In 2014, Pavel Durov fled the country after allies of the Kremlin took control of the social networking site most know just as VK. Russia's intelligence agency had asked Durov to turn over the data of anti-Kremlin protesters. Durov refused to do so. The original Telegram channel has expanded into a web of accounts for different locations, including specific pages made for individual Russian cities. There's also an English-language website, which states it is owned by the people who run the Telegram channels. "The inflation fire was already hot and now with war-driven inflation added to the mix, it will grow even hotter, setting off a scramble by the world’s central banks to pull back their stimulus earlier than expected," Chris Rupkey, chief economist at FWDBONDS, wrote in an email. "A spike in inflation rates has preceded economic recessions historically and this time prices have soared to levels that once again pose a threat to growth."
from us


Telegram Що з економікою?
FROM American