Записки пасквілянта

Вечір у хату, любі друзі та шановні читачі. 25 червня 2025 року виповнилось 23 роки з того дня, коли слідчий податкової міліції Максим Сабіна вдягнув на мене кайданки в редакції донецької газети «Салон Дона і Баса» і відправив до Ізолятора тимчасового тримання.

Як виявилось згодом, жодний інший правоохоронний орган не погодився виконати замовлення тодішнього першого віце-спікера Верховної Ради України Геннадія Васильєва, ображеного на мої статті, що вийшли в Інтернет-виданні «Україна кримінальна». І лише голова Державної податкової адміністрації Донецької області Олександр Папаїка, сина якого я також допікав дошкульними публікаціями, з радістю наказав підлеглим мене затримати. Для цього слідчий Сабіна обвинуватив мене в тому, що я не заплатив податки на суму, еквівалентну 67 (!) тисячам доларів – просто менша сума не давала можливості тримати обвинуваченого під вартою.

Звільнений з ув’язнення я був за 10 днів по тому на вимогу обуреного президента Леоніда Кучми, який 6 червня 2002 року навіть виступив з цього приводу на колегії Генеральної прокуратури України, де представляв колективу ГПУ новопризначеного генпрокурора Святослава Піскуна. Ось що сказав Данілич з приводу мого затримання:

https://youtu.be/f2L7PkcCZbQ

Втім, ця історія дорого обійшлась владі: в ІТТ я довідався від сокамерника, що тодішній голова Донецької обласної державної адміністрації Віктор Януковича також сьорбав у молоді роки тюремну баланду. По виході на волю я опублікував свої «Тюремні записки», з яких країна вперше довідалася про колишні судимості нинішнього ростовського вигнанця.

YouTube

Леонід Кучма з приводу затримання Володимира Бойка

Виступ президента України Леоніда Кучми на колегії Генеральної прокуратури України 6 липня 2002 року у зв’язку з тим, що 25 червня 2002 року я був затриманий у редакції донецької газети «Салон Дона і Баса».

Наручники на мене вдягав слідчий податкової міліції…

👍143🔥44😁13🤡6⚡2👏2

www.group-telegram.com/us/volodymyrboyko.com/6870

7.82K viewsVolodymyr Boiko, edited  Jun 25 at 11:32

Вечір у хату, любі друзі та шановні читачі. 25 червня 2025 року виповнилось 23 роки з того дня, коли слідчий податкової міліції Максим Сабіна вдягнув на мене кайданки в редакції донецької газети «Салон Дона і Баса» і відправив до Ізолятора тимчасового тримання.

Як виявилось згодом, жодний інший правоохоронний орган не погодився виконати замовлення тодішнього першого віце-спікера Верховної Ради України Геннадія Васильєва, ображеного на мої статті, що вийшли в Інтернет-виданні «Україна кримінальна». І лише голова Державної податкової адміністрації Донецької області Олександр Папаїка, сина якого я також допікав дошкульними публікаціями, з радістю наказав підлеглим мене затримати. Для цього слідчий Сабіна обвинуватив мене в тому, що я не заплатив податки на суму, еквівалентну 67 (!) тисячам доларів – просто менша сума не давала можливості тримати обвинуваченого під вартою.

Звільнений з ув’язнення я був за 10 днів по тому на вимогу обуреного президента Леоніда Кучми, який 6 червня 2002 року навіть виступив з цього приводу на колегії Генеральної прокуратури України, де представляв колективу ГПУ новопризначеного генпрокурора Святослава Піскуна. Ось що сказав Данілич з приводу мого затримання:

https://youtu.be/f2L7PkcCZbQ

Втім, ця історія дорого обійшлась владі: в ІТТ я довідався від сокамерника, що тодішній голова Донецької обласної державної адміністрації Віктор Януковича також сьорбав у молоді роки тюремну баланду. По виході на волю я опублікував свої «Тюремні записки», з яких країна вперше довідалася про колишні судимості нинішнього ростовського вигнанця.

BY Записки пасквілянта