Дубок - деформаційний військовий камуфляж, розроблений для ЗСУ у 1996 році.
Перед тим як про нього розповісти, необхідно розказали про його попередника ВСР-84 (Бутан) - деформаційний камуфляж армії СРСР розроблений у 1984 році.
На початку 1980-х років у рамках камуфляжних шаблонів «Озимь» і «Левзея» було розпочато дослідження нових візерунків деформуючого забарвлення та підбору відповідних тканин.
Саме цікаве що по факту це все що відомо про виникнення даного патерну, бо по більшій частині всі документи по розробці і тестуванню були засекречені🤫 .
У 1984 році вийшла постанова про прийняття нового польового обмундирування ВСР-84.
Перші комлекти одягу у малюнку “Бутан” з’явились спочатку у ПДВ та ВПС СРСР у Афганістані.
Після розвалу совка, ЗСУ певний час використовували Бутан який ще залишався на складах.
Тепер повертаємося до нашого легендарного Дубка. У використання його почали постачати у 1996 році. Він відрізнявся від попередника кроєм та темнішим забарвленням. Використовувався даний патерн аж до 2014 року і змінив його вже більш сучасний ММ-14 (Піксель).
Сам по собі Дубок не самий цікавий патер, та і більшість не розуміє його свага, але це відображення ЗСУ 90х та 2000х. Він асоціюється з часами становлення українського війська, перехідного періоду, коли в нас не було нічого «свого».
Його носили перші українські підрозділи вже без радянської символіки.
У 2014-15 роках Дубок став одягом перших добровольців.
Є ще пустельна версія даного патерну - Дубок-П (пустеля) або D-UA (dessert-ua) розроблений для українських миротворців в Іраку та Кувейту.
Сьогодні вигорілий Дубок став мемом - символом несучасності але в той же час і ностальгії. Дивлячись на нього видно час, дух і навіть запах тієї армії.
Перед тим як про нього розповісти, необхідно розказали про його попередника ВСР-84 (Бутан) - деформаційний камуфляж армії СРСР розроблений у 1984 році.
На початку 1980-х років у рамках камуфляжних шаблонів «Озимь» і «Левзея» було розпочато дослідження нових візерунків деформуючого забарвлення та підбору відповідних тканин.
Саме цікаве що по факту це все що відомо про виникнення даного патерну, бо по більшій частині всі документи по розробці і тестуванню були засекречені
У 1984 році вийшла постанова про прийняття нового польового обмундирування ВСР-84.
Перші комлекти одягу у малюнку “Бутан” з’явились спочатку у ПДВ та ВПС СРСР у Афганістані.
Після розвалу совка, ЗСУ певний час використовували Бутан який ще залишався на складах.
Тепер повертаємося до нашого легендарного Дубка. У використання його почали постачати у 1996 році. Він відрізнявся від попередника кроєм та темнішим забарвленням. Використовувався даний патерн аж до 2014 року і змінив його вже більш сучасний ММ-14 (Піксель).
Сам по собі Дубок не самий цікавий патер, та і більшість не розуміє його свага, але це відображення ЗСУ 90х та 2000х. Він асоціюється з часами становлення українського війська, перехідного періоду, коли в нас не було нічого «свого».
Його носили перші українські підрозділи вже без радянської символіки.
У 2014-15 роках Дубок став одягом перших добровольців.
Є ще пустельна версія даного патерну - Дубок-П (пустеля) або D-UA (dessert-ua) розроблений для українських миротворців в Іраку та Кувейту.
Сьогодні вигорілий Дубок став мемом - символом несучасності але в той же час і ностальгії. Дивлячись на нього видно час, дух і навіть запах тієї армії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from ✙Total resistance squad ✙
Сержант Збройних сил США перевіряє спорядження десантника Збройних сил України на борту С-17 Globemaster III біля зони десантування у Яворові, Україна.
Фото липня 2000 року.
🛑 🛑 🛑 🛑
A US Army sergeant checks the equipment of a Ukrainian Army paratrooper aboard a C-17 Globemaster III near the drop zone in Yavoriv, Ukraine.
Photo taken July 2000.
🦍 #Україна 🇺🇦
Фото липня 2000 року.
A US Army sergeant checks the equipment of a Ukrainian Army paratrooper aboard a C-17 Globemaster III near the drop zone in Yavoriv, Ukraine.
Photo taken July 2000.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
"Амеба" — перший крок до невидимості. Радянський камуфляж, що "змінив" правила гри.
Камуфляж "Амеба" став першим масово застосовуваним маскувальним костюмом у Червоній армії і відкрив нову епоху в історії радянського військового обмундирування. Розроблений у СРСР наприкінці 1930-х років, він став відповіддю на зростаючу потребу в ефективному індивідуальному маскуванні на полі бою. Ідея створення належала фахівцям науково-дослідних інститутів у співпраці з військовими структурами - зокрема, ГРУ та НКВС. Основним завданням нового камуфляжу було забезпечити прихованість особового складу в умовах лісистої та пересіченої місцевості.
"Амеба" вперше була використана у Другій світовій війні, де її отримали снайпери, розвідники, десантники та підрозділи спецпризначення. Відомо, що цей камуфляж носив знаменитий радянський снайпер Василь Зайцев. Він став частиною обмундирування у найважливіших операціях на Східному фронті - зокрема під час битви за Москву, у Сталінграді та в рамках масштабної наступальної операції "Багратіон".
Характерною ознакою камуфляжу стали органічні, плямисті візерунки, які нагадували контури амеб, звідси й походить його назва. Зазвичай це були поєднання зелених, коричневих та чорних тонів, що дозволяло ефективно зливатися з природним ландшафтом, особливо влітку та восени. Костюм мав вільний крій і зазвичай складався з двох частин - куртки та штанів, які вдягались поверх основної форми.
Зокрема "Амебу" можна вважати "пращуром" вже відомих "Берізки" та "Партизану".
Камуфляж "Амеба" став першим масово застосовуваним маскувальним костюмом у Червоній армії і відкрив нову епоху в історії радянського військового обмундирування. Розроблений у СРСР наприкінці 1930-х років, він став відповіддю на зростаючу потребу в ефективному індивідуальному маскуванні на полі бою. Ідея створення належала фахівцям науково-дослідних інститутів у співпраці з військовими структурами - зокрема, ГРУ та НКВС. Основним завданням нового камуфляжу було забезпечити прихованість особового складу в умовах лісистої та пересіченої місцевості.
"Амеба" вперше була використана у Другій світовій війні, де її отримали снайпери, розвідники, десантники та підрозділи спецпризначення. Відомо, що цей камуфляж носив знаменитий радянський снайпер Василь Зайцев. Він став частиною обмундирування у найважливіших операціях на Східному фронті - зокрема під час битви за Москву, у Сталінграді та в рамках масштабної наступальної операції "Багратіон".
Характерною ознакою камуфляжу стали органічні, плямисті візерунки, які нагадували контури амеб, звідси й походить його назва. Зазвичай це були поєднання зелених, коричневих та чорних тонів, що дозволяло ефективно зливатися з природним ландшафтом, особливо влітку та восени. Костюм мав вільний крій і зазвичай складався з двох частин - куртки та штанів, які вдягались поверх основної форми.
Зокрема "Амебу" можна вважати "пращуром" вже відомих "Берізки" та "Партизану".
Chameleon Bicentennial - новий крок у створенні камуфляжу армії Колумбії. Вперше був показаний під час виставки ExpoDefensa 2023, можна сказати цей камуфляж став символом прагнення Колумбійської армії до свого, власного та незалежного камуфляжу який би підходив саме під їх місцевість.
Починаючи з 1970-х років, армії Колумбії не мала постійного камуфляжу який би остаточно задовільнив МО та бійців практичністю щодо маскуванню у всіх регіонах країни, від джунглів Амазонки до Анд.
Бійці армії Колумбії ходили в камуфляжах, починаючи від так званих "мисливських" камуфляжів, закінчуючи їхньою давнішою розробкою камуфляжу "Tigrillo". Цей "Tigrillo" являє собою переробку 3 різних камуфляжів: М1942, М81, та пікселізацію дизайну в 2006 році. Зокрема у 2022 році, перші прототипи нового "Chameleon Bicentennial" були поставлені в армії Колумбії щоб пройти польові випробування та виправити якісь помилки чи недоробки, на які вказували б бійці.
Після стількох років, МО Колумбії вирішило створити новий потерн камуфляжу який би підійшов для всіх регіонів країни, став би зручним та надійним а саме головне - зміг би вдало маскувати бійця й відповідати до всіх критеріїв сучасного камуфляжу! Камуфляж має цифрову структуру з плавними переходами кольорів, що імітують природне освітлення й рельєф. Основні кольори - різні відтінки зеленого, коричневого та бежевого - підібрані так, щоб максимально порушувати силует солдата у природному середовищі. Назва "Хамелеон" символізує здатність до адаптації, а "Bicentennial" вшановує 200-річчя створення збройних сил Колумбії.
Наразі цей камуфляж насамперед використовується і вводиться в регулярні частини армії, у майбутньому його планують завезти також у підрозділах спецпризначення та повітряних сил.
Починаючи з 1970-х років, армії Колумбії не мала постійного камуфляжу який би остаточно задовільнив МО та бійців практичністю щодо маскуванню у всіх регіонах країни, від джунглів Амазонки до Анд.
Бійці армії Колумбії ходили в камуфляжах, починаючи від так званих "мисливських" камуфляжів, закінчуючи їхньою давнішою розробкою камуфляжу "Tigrillo". Цей "Tigrillo" являє собою переробку 3 різних камуфляжів: М1942, М81, та пікселізацію дизайну в 2006 році. Зокрема у 2022 році, перші прототипи нового "Chameleon Bicentennial" були поставлені в армії Колумбії щоб пройти польові випробування та виправити якісь помилки чи недоробки, на які вказували б бійці.
Після стількох років, МО Колумбії вирішило створити новий потерн камуфляжу який би підійшов для всіх регіонів країни, став би зручним та надійним а саме головне - зміг би вдало маскувати бійця й відповідати до всіх критеріїв сучасного камуфляжу! Камуфляж має цифрову структуру з плавними переходами кольорів, що імітують природне освітлення й рельєф. Основні кольори - різні відтінки зеленого, коричневого та бежевого - підібрані так, щоб максимально порушувати силует солдата у природному середовищі. Назва "Хамелеон" символізує здатність до адаптації, а "Bicentennial" вшановує 200-річчя створення збройних сил Колумбії.
Наразі цей камуфляж насамперед використовується і вводиться в регулярні частини армії, у майбутньому його планують завезти також у підрозділах спецпризначення та повітряних сил.
М98 - або як ЗС Норвегії стали невидимими в лісі, але помітні на полі бою?
Наприкінці 1990-х років, з огляду на зміну тактичних потреб та кліматичних умов, збройні сили Норвегії вирішили оновити свою камуфляжну систему. Так появився камуфляж M98 - трьохкольоровий візерунок, який став новим "обличчям" норвезької армії.
M98 було прийнято на озброєння у 1998 році, замінивши попередній M75. Основним завданням нового камуфляжу було забезпечення ефективного маскування в умовах типової норвезької природи - густих хвойних лісів, гірських районів і скелястих місцевостей. Візерунок складався з трьох основних кольорів: темно-оливкового, світло-жовто-зеленого та пісочного. Вони були розташовані у великих, плавних плямах, що забезпечували ефективне розбиття силуету бійця.
Цей камуфляж носили не лише регулярні частини армії, а й підрозділи ПС, Нацгвардії та навіть деякі поліцейські формування. Його ефективність підтверджена в міжнародних операціях, таких як місії в Афганістані, Іраку та на Балканах, а також під час масштабних навчань НАТО, включно з Trident Juncture.
Основним виробником норвезького камуфляжу M98 є шведська компанія Gulins Business Design AB, яка постачає уніформу для збройних сил Норвегії. Раніше також використовувалася продукція компанії Cato Ringstad, але згодом основним постачальником стала Gulins. Проте, однією з головних претензій до камуфляжу M98 було те, що він не надто ефективний поза межами природи Норвегії. Під час розгортання норвезьких військ у міжнародних місіях, зокрема в Афганістані, Іраку та Косово, виявилося, що світлі відтінки M98 (особливо пісочний) видають силует бійця на тлі міської інфраструктури чи пустельного рельєфу.
Також були проблеми з якістю тканини, особливо в період, коли частина уніформи виготовлялась на китайських виробництвах. Солдати скаржилися на швидкий знос, вигорання кольорів і низьку міцність швів. Це викликало суперечки в ЗМІ та серед ветеранів, і призвело до перегляду підрядників і переходу до нової системи одягу М23.
На базі M98 створили пустельний варіант M03 (N-Ørkenkamo) для дій у спекотному кліматі, зокрема в умовах Близького Сходу. У ньому використано вже інші відтінки: пісочні, світло-коричневі та оливкові аби забезпечити максимальну ефективність у посушливих регіонах.
Хоча у 2023 році Норвегія почала поступовий перехід на нову систему камуфляжу M23 (Nordic Combat Uniform), зосереджену на мозаїчному візерунку, M98 залишається в строю та досі широко використовується.
Зокрема на фото ви можете побачити бійця Сил Оборони України, який надав нам свої фотографії, з гвинтівкою Sauer 100, який доволі часто використовує уніформу на базі цього камуфляжу.
Наприкінці 1990-х років, з огляду на зміну тактичних потреб та кліматичних умов, збройні сили Норвегії вирішили оновити свою камуфляжну систему. Так появився камуфляж M98 - трьохкольоровий візерунок, який став новим "обличчям" норвезької армії.
M98 було прийнято на озброєння у 1998 році, замінивши попередній M75. Основним завданням нового камуфляжу було забезпечення ефективного маскування в умовах типової норвезької природи - густих хвойних лісів, гірських районів і скелястих місцевостей. Візерунок складався з трьох основних кольорів: темно-оливкового, світло-жовто-зеленого та пісочного. Вони були розташовані у великих, плавних плямах, що забезпечували ефективне розбиття силуету бійця.
Цей камуфляж носили не лише регулярні частини армії, а й підрозділи ПС, Нацгвардії та навіть деякі поліцейські формування. Його ефективність підтверджена в міжнародних операціях, таких як місії в Афганістані, Іраку та на Балканах, а також під час масштабних навчань НАТО, включно з Trident Juncture.
Основним виробником норвезького камуфляжу M98 є шведська компанія Gulins Business Design AB, яка постачає уніформу для збройних сил Норвегії. Раніше також використовувалася продукція компанії Cato Ringstad, але згодом основним постачальником стала Gulins. Проте, однією з головних претензій до камуфляжу M98 було те, що він не надто ефективний поза межами природи Норвегії. Під час розгортання норвезьких військ у міжнародних місіях, зокрема в Афганістані, Іраку та Косово, виявилося, що світлі відтінки M98 (особливо пісочний) видають силует бійця на тлі міської інфраструктури чи пустельного рельєфу.
Також були проблеми з якістю тканини, особливо в період, коли частина уніформи виготовлялась на китайських виробництвах. Солдати скаржилися на швидкий знос, вигорання кольорів і низьку міцність швів. Це викликало суперечки в ЗМІ та серед ветеранів, і призвело до перегляду підрядників і переходу до нової системи одягу М23.
На базі M98 створили пустельний варіант M03 (N-Ørkenkamo) для дій у спекотному кліматі, зокрема в умовах Близького Сходу. У ньому використано вже інші відтінки: пісочні, світло-коричневі та оливкові аби забезпечити максимальну ефективність у посушливих регіонах.
Хоча у 2023 році Норвегія почала поступовий перехід на нову систему камуфляжу M23 (Nordic Combat Uniform), зосереджену на мозаїчному візерунку, M98 залишається в строю та досі широко використовується.
Зокрема на фото ви можете побачити бійця Сил Оборони України, який надав нам свої фотографії, з гвинтівкою Sauer 100, який доволі часто використовує уніформу на базі цього камуфляжу.