Вийшли результати опитування The State of Devs 2025
Думаю ви точно бачили інші їх опитування раніше, типу State of CSS і тд

https://2025.stateofdevs.com/ua-UA/

Я вже точно не пригадую, але вроді теж проходив опитування.
З приємного - хоч українів статистично менше (але і вибірка не дуже велика), по середній зарплаті в цьому опитуванні вище за свинособак. Та все ж досить низько в рейтингу. Мені здається реальна ситуація дещо краща, або принаймні була такою в 2022 році...

64% девів не мають дітей
56% мають профільну освіту
Найбільші проблеми це поганий менеджмент та вигорання (63% та 62%), але 70% не відчувають дискримінації
56% заявило що їх дохід виріс але всеодно найбільшими труднощами зазначили недостатню оплату (43%)

То ІТ в дупі чи ні?

З мого попереднього поста про Effect я вже трохи глибше заглибився в тему — виглядає не так складно. Переглянув кілька дуже довгих відео, щоб просто відчути смак підходу. Насправді цікаво: ком’юніті теж непогане і досить привітне, що, звісно, корисно.

З усього контенту вибрав одне відео, яке досить добре пояснює, як працює Effect і яка з нього загалом користь.

Після такої кількості контенту починаєш почуватися ідеалістом: усе так гарно розкладено по поличках, нагадує підхід якогось солідного університету.

Я досі граюся з LiveStore, тож Effect так чи інакше буде залучений — може, не скрізь, але точно для схем даних, тому цікаво продовжувати дослідження.

А ось саме відео:
https://www.youtube.com/watch?v=ibxUIL_-LlA

Я вже деякий час, періодично та з паузами, працюю над мобільним додатком, який контролюватиме фізичний пристрій. Ну там вмикати, вимикати і всяке різне. Пристрій теж розробляю сам, до речі, та пишу код на плюсах.

А от додаток роблю на React Native. Після паузи в кілька років побачив, наскільки суттєво покращилась екосистема й як багато може Expo. У мене там і BLE, і Wi-Fi, і mDNS, та ще інші сервіси — не просто якийсь туду-ліст.

Багато інформації є в документації, статтях і просто в гуглі. Але деколи трапляються цікаві проблеми, про які нечасто щось публікують. Мені друг колись скинув одну телеграм-групу українського комʼюніті по RN. Я там нечасто щось сам питаю — здебільшого знаходив відповіді в історії повідомлень. Але от із розмови дізнався, що в Expo-проєкті можна видаляти деякі файли нативної частини, і Expo потім їх відгенерує — я взагалі не очікував цього.

Коротше, я вирішив там поділитись своїм каналом, і щоб було чесно, поділюсь тут посиланням на них: @reactnativesquad

Щойно релізнули Vite 7. Ну як, декілька годин тому.

Нічого надзвичайного, але під капотом рух в сторону повної міграції на Rolldown. Черговий прогрів? Та напевне ні, бо Rolldown вже можна пробувати. Але, схоже, треба Node 22+.

Як мінімум спробую мігрувати сторібук коли вони синхронізуються з оновленням, то болюча точка бо він дуже великий.

https://vite.dev/blog/announcing-vite7.html

Сьогодні робив рев’ю для друга-дизайнера сайту, який він «навайбкодив». Ми ще поспілкувалися, і він скинув класні референси блогів розробників-дизайнерів.

Дуже сподобалася одна стаття: Good vs Great animations.

Я взагалі фанат гарно анімованого UI. Але часто це виглядає кострубато. Можливо, тут теж можна застосувати правило з accessibility: або робити одразу високої якості, або взагалі не робити. Бо «на пів шишечки» часто відчувається не дуже або навіть може ускладнювати роботу з інтерфейсом. Думаю, з анімаціями так само.

У цій статті наведено буквально кілька прикладів, як із хорошої анімації зробити чудову. Але найголовніше — це не записи, а живі приклади: можна поклацати й глянути в devtools, як воно зроблено. Дуже круто, як на мене.

https://emilkowal.ski/ui/good-vs-great-animations

Якщо попередній пост набере 10 реакцій - скину ще це портфоліо

Шановні, в Drizzle відкрилась вакансія!

Шукають людину для роботи над документацією, туторіалами і щось в цьому напрямку.

Ось сторінка: https://petal-echo-01d.notion.site/Learning-Loop-Engineer-Dev-Rel-Drizzle-Team-21d0e2b8170480258860fd6ad305329d

Пригадую, як на першому курсі, коли ми проходили вступ до комп’ютерної інженерії, один із викладачів пояснював тему дискретизації сигналу. Одне з правил, яке він розповів, звучало приблизно так: «частота дискретизації має бути щонайменше вдвічі більшою за частоту сигналу».

На жаль (а може й на щастя), часу курсу не вистачало, щоб дуже глибоко зрозуміти всі аспекти цієї теми, ну а ще й я не був найздібнішим студентом. Тим не менш, інколи мені це згадується. А недавно мені в рекомендаціях трапилося відео, де більш наочно пояснено, що ж це взагалі таке.

https://www.youtube.com/watch?v=eBHbCZo9QrM

Одразу поясню, чому я про це пишу. На мою думку, розуміння таких тем загалом не потрібне для веб-розробки. Але я також вірю, що хоча б поверхневе розуміння того, як працює комп’ютер загалом, є важливим і додає вам певного % конкурентоспроможності. Тому я інколи кидаю щось і про embedded, роботу з пам’яттю чи те, як працює операційна система.

Сигнали є всюди: звук, зображення, будь-які дані — все це передається у вигляді аналогових сигналів. Комп’ютери дискретні, тобто працюють із визначеним набором значень, ну типу 0 та 1. Сигнали ж аналогові. І щоб перетворити сигнал з аналогу на дискретний, використовують семплінг: з певною частотою «слухають» вхідний сигнал і перетворюють його амплітуду в точках семплінгу на якісь дискретні значення.

Але щоб отримати цілісні дані, нам потрібно вибрати частоту, з якою цей семплінг відбувається, — тобто частоту дискретизації. Це сама по собі складна тема, не думаю, що зміг би докладно пояснити, бо сам не маю глибоких знань. Але тут достатньо згадати правило, про яке я писав вище: частота дискретизації має бути принаймні вдвічі вищою за частоту сигналу.

Уявімо сигнал частотою X герц, синусоїду, наприклад. Щоб перетворити його на дискретні значення, нам недостатньо частоти дискретизації теж X герц, адже тоді ми втратимо половину вершин сигналу. Мінімум нам потрібно 2 X герц, щоб дискретні значення відображали всі вершини. При нижчих частотах семплінгу спостерігається спотворення (aliasing), коли сигнал набуває хибного вигляду й не відтворює справжню форму. Тож правило «вдвічі більшої частоти» дійсно гарантує, що ключові точки сигналу «ловляться» без втрат.

Це ще називається теоремою Віттекера — Найквіста — Котельникова — Шеннона. Пригадую з універу тільки прізвище Шеннона.

А знаєте, як його звали? Клод Шеннон (Claude Shannon). Вікіпедія спекулює, що це ім’я взяли для назви відомої LLM-моделі, але переконливих підтверджень я не знайшов

Пробую ще раз. Шукаю на виробництво бпла/літаків людину на посаду помічника конструктора. Треба вміти працювати в SolidWorks. Локація Київ, робота по місцю.

Посилання на вакансію https://skydefenders.com.ua/careers

Буду вдячний за контакти та поширення.

True?

Зараз досить рідко користуюся Figma — роботи повно. Але інколи можу там редагувати якісь pet-проєкти. Звернув увагу на дещо, можливо, це було й раніше, але я не помічав.

У Figma Desktop присутній haptic feedback на трекпаді. Не знаю, чи це підтримують інші платформи, але на MacBook — так.

Це точно про те, що деталі важливі як в анімаціях, так і в усьому іншому. Мені прям дуже сподобалось, що таке є, тому вирішив погуглити, які взагалі є доступні API, бо, наприклад, у React Native це легко реалізувати.

Очікувано, в браузері немає доступу до приватних API macOS. Тому це працює тільки в Figma Desktop, а в браузері — ні.

Під Electron і Tauri, схоже, є пакети. Мені було б цікаво спробувати Tauri, глянув для нього — коду всього три файли, ніби нічого магічного, просто через макроси підтягують API і викликають його, тобто Foreign Function Interface (FFI).

Якщо колись тестуватиму Tauri і не забуду, то додам до додатка.

Під Electron теж, до речі, є пакет, але він уже роками не оновлюється.

https://github.com/ItsEeleeya/tauri-plugin-macos-haptics

Сподіваюсь я не стану максимально лінивим з цим інструментом, бо виглядає цікаво. Мені його порадили в твіттері.

Speach to text з капєц красивим дизайном і підтримкою локальних моделей.
Тепер ви дійсно можете накричати на ЛЛМ якщо вона не фіксить вам баги....

https://www.youtube.com/watch?v=h3NA_-Bo0zE

https://superwhisper.com/

Мав у списку ідей написати про Opaque Types в TS. Але вирішив, що пора таки спробувати дещо інший формат — відео.

Буду радий прочитати ваші коментарі та зауваження. Сподіваюсь, тема проста для розуміння та водночас цікава!

https://www.youtube.com/watch?v=4y6PX5mvQaM

Пригадую, як у своїй першій компанії доводилось проходити різні “екзамени”, щоб отримати вищий рівень (ну і зарплату, само собою). Якогось цілком конкретного фреймворку для цього не було, тому це проходило більше у форматі звичайної розмови, нагадувало інтерв’ю в компанію, але з глибшими питаннями.

Так як я тоді не знав, до чого готуватись, то сам склав собі Trello-дошку з можливими темами по JS і загалом програмуванню. Та дошка потім пішла як спадщина по тімейтах.

Одна з таких тем називалась Hidden Classes. Насправді, крім таких співбесід, ніде більше не зустрічав цієї теми, але прикольно знати — дає краще уявлення про роботу JS і оптимізатора.

Ось коротко:

Так як в JS ми можемо динамічно створювати об’єкти, то це створює масу варіантів того, якої форми ці об’єкти набудуть (форма, тобто структура, назва полів та їх порядок). Але вже під час рантайму відбувається оптимізація і створюються ці Hidden Classes. На кожну форму об’єкта створюється прихований клас, який потім використовується двигуном, щоб швидше діставати значення.

Ось приклад, скопіював з LLM:

function Point(x, y) {
  this.x = x; // creates hidden class A
  this.y = y; // transitions to hidden class B
}

const p1 = new Point(1, 2); // uses class B
const p2 = new Point(3, 4); // reuses class B — fast

p2.z = 5; // creates a new hidden class — potential slowdown

Малоімовірно, що така оптимізація потрібна буде у відносно простих додатках. Але, наприклад, якби я працював у New Relic чи PostHog, Sentry, то, можливо, це б мало значення для великих об’ємів даних.

Ось цікава відповідь, щоб почитати: stackoverflow
А також стаття: v8.dev

Два дні тому Метью Прінс, CEO Cloudflare, опублікував відео і текстову версію з назвою Content Independence Day.

Хто не знайомий, Cloudflare — це один з найбільших cloud-провайдерів, який надає різні важливі послуги типу CDN, DNS, edge networking і т.д. Частка глобального трафіку вебсайтів, що проходить через їхні сервіси, оцінюється десь у 20%. Ну тобто десь кожен п’ятий сайт.

Так от, вони оголосили про реліз нової фічі, яка буде блокувати запити для AI-пошуковиків (AI crawlers). Таким чином вони виступають за те, щоб почати брати плату за контент, який споживає АІ, і надсилати її авторам цього контенту. Напевне, вони передбачили якийсь % прибутку від цього і собі, але думаю, це ок.

Насправді дуже цікавий хід від них, бо:

Це може збільшити кількість їхніх клієнтів, які хотіли б отримувати прибуток від трафіку. Раніше такий прибуток міг бути від реклами, а трафік йшов через Google, і реальні люди цю рекламу дивились. АІ пофіг на рекламу.

Цілком імовірно, що й інші глобальні провайдери теж почнуть щось подібне впроваджувати.

Боротьба за право на власність контенту. Чужа праця має бути оплачена.

Побачимо, чи згодяться на це компанії типу OpenAI чи Anthropic. Цілком реально, що від цього підросте ціна на підписку, а може, і знизиться ліміт безкоштовних промптів.

Цікаво, як бути з локальними моделями, які люди крутять на власних комп’ютерах.

https://blog.cloudflare.com/content-independence-day-no-ai-crawl-without-compensation/