Великі безпілотні літаки, такі як Bayraktar, все ще мають певне застосування проти повстанців або для полювання на підводні човни, але вони стали в основному зайвими у війні між державами. Саме з цієї причини восени Великобританія оголосила про виведення з експлуатації безпілотного літака-спостерігача Watchkeeper, придбаного за ціною понад 1 мільярд фунтів стерлінгів.
Викликом для Великої Британії є те, як скористатися можливостями, які надають безпілотники, уникаючи при цьому дорогих «білих слонів». Барронс стверджує, що досвід України сформувався під впливом специфічних обмежень цієї країни, наприклад, відсутності повітряних сил, великих бронетанкових формувань або військово-морського флоту. «НАТО не втратить контроль над повітряним простором, – сказав він. – НАТО зможе створити сухопутні сили, які зможуть маневрувати і також контролювати море».
Барронс проводить розмежування між «запобіганням» і «контролем». З розвитком таких видів зброї, як дрони, запобігання стає дедалі легшим. Дрони, що мають точне наведення, можуть зупинити російську танкову колону. Аналогічно, один мінний загороджувач може перекрити доступ до великої ділянки океану, тоді як для встановлення контролю над нею потрібна оперативна група з декількох кораблів, здатних захиститися від всього спектру загроз під водою, на поверхні та в повітрі.
Розвиток безпілотників призводить до стагнації на передовій в Україні, відмови від контролю над територією, що значно ускладнює її захоплення або контроль. «Здатність маневрувати переважає здатність виявляти і знищувати», — сказав Метью Савілл, директор з військових наук Королівського об'єднаного інституту оборони (RUSI).
Барронс стверджує, що все більш ефективні контрзаходи, від лазерів до прицілів, призначених для збивання дронів, повинні повернути маятник в бік мобільності, подалі від безплідності донбаських окопів, схожих на Сомму. Правда також і те, що погана погода може змусити дрони залишитися на землі, а старомодна артилерія залишається швидшим способом ураження цілей руйнівними залпами.
Барронс також вважає, що дрони – це лише частина більшої проблеми, яка обертається навколо штучного інтелекту, робототехніки та автономності. Наприклад, створення мереж датчиків на базі штучного інтелекту, будь то в космосі чи на полі бою, для майже миттєвої ідентифікації ворожих сил може перевернути багато сучасних розрахунків.
В цьому потенційно дистопічному баченні безпілотні літаки або військові кораблі можуть стати єдиним засобом, здатним швидко реагувати на нові загрози. Отже, реалізація таких великих проектів, як винищувач Tempest, на який Міністерство оборони виділило 14 мільярдів фунтів, зараз знаходиться під питанням. За словами Савілла, люди неминуче запитають: «Навіщо ми робимо ставку на пілотований літак, який не буде експлуатуватися протягом 15 років, якщо через десять років він зіткнеться з передовими технологіями штучного інтелекту та сенсорами?».
Для російських ВПС, які оглядають тліючі уламки своїх бомбардувальників, ця дилема є подвійно складною. Сучасна зброя, така як бойові літаки чи військові кораблі, залишається дуже дорогою і її будівництво займає багато часу. Чи спробують вони замінити те, що було втрачено минулого тижня?
Флоти дронів можна виробляти у великих кількостях за допомогою 3D-принтерів та базових компонентів. Навіть якщо припустити, що маятник зрештою відхилиться від них, ці безпілотні озброєння сповільнили війну в Україні майже до повного зупинення, залишивши обидві сторони в непевності щодо того, як здобути перемогу. Дрони відкривають нову сторінку в історії військової справи, але ця сторінка ще пишеться щодня на полі бою»
Ремарка або про шо мовчать всі і поки шо не кажуть.
Світ змінився, він став набагато небезпечнішим. Ліквідація світових лідерів буде тепер не такою як раніше, а більш технологічною.
Снайпери і отрути майже непотрібні. Потрібен лише пілот, який може зібрати дрон, причепити скид і з 50 км влучити в авто чи в вікно.
Ми на порозі гонки між новими, більш сучасними дронами, та реб-ами, які будуть маст хев для будь-якого кортежу, як бронежилети чи зброя
Великі безпілотні літаки, такі як Bayraktar, все ще мають певне застосування проти повстанців або для полювання на підводні човни, але вони стали в основному зайвими у війні між державами. Саме з цієї причини восени Великобританія оголосила про виведення з експлуатації безпілотного літака-спостерігача Watchkeeper, придбаного за ціною понад 1 мільярд фунтів стерлінгів.
Викликом для Великої Британії є те, як скористатися можливостями, які надають безпілотники, уникаючи при цьому дорогих «білих слонів». Барронс стверджує, що досвід України сформувався під впливом специфічних обмежень цієї країни, наприклад, відсутності повітряних сил, великих бронетанкових формувань або військово-морського флоту. «НАТО не втратить контроль над повітряним простором, – сказав він. – НАТО зможе створити сухопутні сили, які зможуть маневрувати і також контролювати море».
Барронс проводить розмежування між «запобіганням» і «контролем». З розвитком таких видів зброї, як дрони, запобігання стає дедалі легшим. Дрони, що мають точне наведення, можуть зупинити російську танкову колону. Аналогічно, один мінний загороджувач може перекрити доступ до великої ділянки океану, тоді як для встановлення контролю над нею потрібна оперативна група з декількох кораблів, здатних захиститися від всього спектру загроз під водою, на поверхні та в повітрі.
Розвиток безпілотників призводить до стагнації на передовій в Україні, відмови від контролю над територією, що значно ускладнює її захоплення або контроль. «Здатність маневрувати переважає здатність виявляти і знищувати», — сказав Метью Савілл, директор з військових наук Королівського об'єднаного інституту оборони (RUSI).
Барронс стверджує, що все більш ефективні контрзаходи, від лазерів до прицілів, призначених для збивання дронів, повинні повернути маятник в бік мобільності, подалі від безплідності донбаських окопів, схожих на Сомму. Правда також і те, що погана погода може змусити дрони залишитися на землі, а старомодна артилерія залишається швидшим способом ураження цілей руйнівними залпами.
Барронс також вважає, що дрони – це лише частина більшої проблеми, яка обертається навколо штучного інтелекту, робототехніки та автономності. Наприклад, створення мереж датчиків на базі штучного інтелекту, будь то в космосі чи на полі бою, для майже миттєвої ідентифікації ворожих сил може перевернути багато сучасних розрахунків.
В цьому потенційно дистопічному баченні безпілотні літаки або військові кораблі можуть стати єдиним засобом, здатним швидко реагувати на нові загрози. Отже, реалізація таких великих проектів, як винищувач Tempest, на який Міністерство оборони виділило 14 мільярдів фунтів, зараз знаходиться під питанням. За словами Савілла, люди неминуче запитають: «Навіщо ми робимо ставку на пілотований літак, який не буде експлуатуватися протягом 15 років, якщо через десять років він зіткнеться з передовими технологіями штучного інтелекту та сенсорами?».
Для російських ВПС, які оглядають тліючі уламки своїх бомбардувальників, ця дилема є подвійно складною. Сучасна зброя, така як бойові літаки чи військові кораблі, залишається дуже дорогою і її будівництво займає багато часу. Чи спробують вони замінити те, що було втрачено минулого тижня?
Флоти дронів можна виробляти у великих кількостях за допомогою 3D-принтерів та базових компонентів. Навіть якщо припустити, що маятник зрештою відхилиться від них, ці безпілотні озброєння сповільнили війну в Україні майже до повного зупинення, залишивши обидві сторони в непевності щодо того, як здобути перемогу. Дрони відкривають нову сторінку в історії військової справи, але ця сторінка ще пишеться щодня на полі бою»
Ремарка або про шо мовчать всі і поки шо не кажуть.
Світ змінився, він став набагато небезпечнішим. Ліквідація світових лідерів буде тепер не такою як раніше, а більш технологічною.
Снайпери і отрути майже непотрібні. Потрібен лише пілот, який може зібрати дрон, причепити скид і з 50 км влучити в авто чи в вікно.
Ми на порозі гонки між новими, більш сучасними дронами, та реб-ами, які будуть маст хев для будь-якого кортежу, як бронежилети чи зброя
The Security Service of Ukraine said in a tweet that it was able to effectively target Russian convoys near Kyiv because of messages sent to an official Telegram bot account called "STOP Russian War." In a message on his Telegram channel recently recounting the episode, Durov wrote: "I lost my company and my home, but would do it again – without hesitation." At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." In this regard, Sebi collaborated with the Telecom Regulatory Authority of India (TRAI) to reduce the vulnerability of the securities market to manipulation through misuse of mass communication medium like bulk SMS.
from ar
