Раніше цей Дуб з православними вотивними дарами у нас вже був. Нагадуємо, він знаходиться у селі Яблочин/Яблечна, Польща. Тут фото поч. ХХ ст. Також на світлині помітно як вийшов з берегів Західний Буг.

Семінар присвячений можливостям і викликам застосування теорії концептуальної метафори (Джордж Лакофф, Марк Джонсон, Золтан Кевечеш, Войцех Вжосек, Джерард Стін, Жиль Фоконьє, Марк Тернер, Александер Гомола) в аналізі релігійних текстів. У центрі уваги –поєднання цього підходу з концепцією мовних ігор та ідеєю герменевтичного кола. Особливий акцент зроблено на досвіді міжнародного проєкту “Metaphors of Religion” (Центр релігійних досліджень Університету Бохума) та використанні напрацьованих методів для дослідження церковної історіографії XIX століття

https://us02web.zoom.us/j/88692729967

Нідерландський 🇳🇱релігієзнавець Жак Ваарденбург (1930–2015), спираючись на багатий досвід голландської школи вивчення релігії, запропонував концепцію неофеноменології. Його підхід мав на меті переосмислити феноменологію релігії, врахувавши критику попередників та інтегрувавши сучасні методології.

Детальніше про неофеноменологію релігії за посиланням:
https://telegra.ph/Neofenomenologіya-ZHaka-Vaardenburga-korotkij-oglyad-08-20

Уже зовсім скоро почнеться ОКО — фестиваль антропологічного кіно, який цьогоріч пройде в Києві, Болграді, кілька показів планується в Одесі, а також окрема частина у Софії (Болгарія).

У програмі багато змін. Наприклад, з'явилися панельні дискусії, де двічі буду і я. Також тепер є віп-абонемент, який відчиняє двері на всі події фестивалю, а коштує насправді символічні гроші за такий пакет.

Лише з ним або за спецзапрошенням ви можете потрапити на відкриття фесту 5 вересня на Артпричалі о 18:00.

Засновниця фестивалю Тетяна Станєва обіцяє карнавальне дійство з самими болградськими кукерами, Маланкою, бессарабським хоро, вином, бринзою і кавармою. Словом, я йду точно, бо це неможливо пропустити.

Буде також:
— відкриття муралу сестер Фельдман «Кінострічка життя», фотовиставок Івана Шішієва і Ukrainer, різних художніх експозицій;
— прем'єра фільму «Мертва квітка» від Тетяни Станєвої про традицію виготовлення прикрас;
— фолькконцерт з гуртами ГуляйГород, Роксоланія, LUIKU.

⭐️Подробиці щодо квитків дивіться тут

І ще трошки моментів щодо кінофесту ОКО, щоб кому цікаво, то вже міг планувати свій розклад.

📍КИЇВ:
5 вересня — Артпричал. Вище вже написала про відкриття, на якому буде карнавальна частина з кукерами і маланкарями.
6-10 вересня — основна частина програми в Будинку кіно в двох залах (синя і мала зала, майже щодня покази з 12:00).
Всі дискусії теж щодня будуть там же.

Дискусійні панелі, на яких буду я:
6 вересня
16:00 Народні маскаради різних народів світу: як народний театр зберігає культуру
(до речі, тут буде і Віталій Щепанський з @obrancidukhiv)

9 вересня
16:00 Традиція та жіноча дискримінація (порівняльна характеристика в часі й між
культурами та країнами на основі фільмів).

Квитки можна брати тут.

📍ОДЕСА:
8-14 вересня — щоденні покази українських фільмів в кінотеатрі Cinema City. Квитки у касі кінотеатру.

📍БОЛГРАД:
12-14 вересня — безкоштовні паралельні покази у двох залах Центру культури та дозвілля, дискусії — у палаці "Кришталь". Деякі фільми дублюватимуть київську програму, деякі йдуть ексклюзивно для Болграда. Багато болгарських фільмів 🇧🇬

📍Онлайн програма буде традиційно на MEGOGO, велика кількість фільмів буде доступна протягом фестивального тижня з географічним обмеженням тільки для України.

Вибирати собі фільми і події можна прямо на сайті фестивалю: https://www.okofilmfest.com.ua/

"Поблизу Якутська ще за мого часу існувала стара, дуже шанована якутами сосна, вся прикрашена підношеннями: волоссям, ситцем, шматочками м’яса, коржами. Здається, її бачив ще Гмелін: «Прекрасна сосна була вся обвішана — внизу старими ганчірками й шнурками з кінського волосу, а під ними лежало багато гілок. Це було священне дерево, а священним деревам приносять дари. Кожен приїжджий якут згрішить, якщо не піднесе дарунка, й накличе на себе гнів богів, а тому дерево швидко вкривається дарами; тоді їх кладуть під деревом…"

Вацлав Серошевський

На каналі Релігієзнавчій хробак згадують про знакову працю – Хризантема і меч: патерни японської культури від Рут Бенедикт.

Чому цю книгу варто читати дуже обережно?

Книга написала на замовлення Управління воєнної інформації США для підготовки до окупації Японії після Другої світової війни. Бенедикт ніколи не відвідувала Японію до написання роботи та не вивчала японську мову. Дослідження базувалося на інтерв'ю з японцями в інтернаційних таборах США та аналізі японських фільмів і літератури — метод, який вона назвала "culture at a distance".

Критика японістів зводиться до трьох тез:
Есенціалізм — книга представляє "японський характер" як незмінну сутність, ігноруючи регіональні та класові відмінності.
Колоніальний погляд — робота написана з позиції переможця для переможця, закріплюючи американські стереотипи про японську "інакшість".
Методологічні проблеми — відсутність польової роботи призвела до спрощених узагальнень.

Водночас, книга стала прообразом стратегічного культурознавства — використання антропологічного знання для політичного впливу. Це передвіщало концепцію soft power Джозефа Ная (1990ті), де культурне розуміння стає інструментом гегемонії. Американські окупаційні сили використовували висновки Бенедикт для "демократизації" Японії.

Парадоксально, попри всі критичні зауваження, робота Бенедикт залишається впливовою і досі, авжеж, за межами провесійного японознавства.

У цьому випуску «Пороблено» говоримо про тих, хто, за традиційними уявленнями, завжди мешкав поруч – у нашій хаті: під лавкою, за піччю чи у хліву. Домашні духи: хто вони насправді та як з’являються уявлення про них? Чого чекати від домовика, коли його краще задобрити, а коли варто остерігатися? Якими були образи домашніх охоронців у різних регіонах України – від годованців і зміїв до ласок та «ходячих покійників»?

Аби це з’ясувати, ми запросили Володимира Галайчука – знаного дослідника української демонології, доктора історичних наук, професора кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка. Разом із ним з’ясовуємо:

🛖Які є типи домашніх духів і чому домовика часто зображають двозначно;
🛖Як прикликали домовика зі старої оселі до нової?
🛖Який вигляд має домовик і коли його могли побачити;
🛖Які обряди існували для задобрювання духів;
🛖Ким були годованці, як їх «вирощували;
🛖Чому уявлення про хатніх духів часто пов’язані з конкретними тваринами:

https://www.youtube.com/watch?v=RhhTe5Ks2FQ

Як завжди, запрошуємо згадати власні сімейні історії та поділитися: кого й як у вашій місцевості уявляли за домашнього духа?

П.С. Таймкоди, посилання на книги та соцмережі Володимира – в описі під відео. Не забудьте підтримати проєкт, якщо любите наші подорожі народною культурою!

Submission guidelines
Our next conference will be held online 13 -14 November 2025. The current Call for Papers is shown below. Please submit your abstracts by 1 September 2025.
The language of the conference will be in English and the entire event will take place online to allow for accessibility. Papers should not exceed 20 minutes and will be followed by 10 minutes of discussion and the opportunity for questions. We encourage students, early career, established, and independent scholars to participate. If you wish to present a paper, please email an abstract of 250-300 words alongside a short personal biography that includes pronouns, name, area of study and institutional affiliation (if relevant) to [email protected] by 1 September 2025.