Buddha's Notes

Усе написане є звісно метафора, що віддзеркалює частину нашого суспільства.
На щастя для не дуже свідомих особистостей, довкола дійсно вистачає тих, хто готовий за вас ризикнути. Навіть не вглядаючись у вашу зовнішність чи внутрішнє наповнення. А просто тому що для них (нас) очевидно, що якийсь довбойоб з ножем, що ломиться в чиюсь квартиру, це не окей.

Іронія в тому, що квартира у нас одна. І хтось бореться фізично, хтось подає знаряддя боротьби з шухляди на кухні чи від небайдужих сусідів, а хтось сидить в дальній кімнаті в навушниках і дивиться відео з камери в коридорі, прикидаючи чим все закінчиться

То що ж по свободі?
Сидіти в дальній кімнаті, їсти печиво, лазити через вікно на вулицю аби спокійно жити життя — все це свобода. Свобода власного комфорту. Смачна буденність.

Що таке свобода ціннісна? Перш за все мати можливість свою свободу відстояти. Навіть таку примітивну, котра описана вище. Я неодноразово наголошую на двох моментах практично в кожному зі своїх ессеїв.

Перше — ви абсолютно вільні у виборі в умовах апріорно даних обставин. Чому апріорно даних? Та тому що скільки б ви не медитували і яким би хорошим не були, деякі речі просто стануться. Сонце сходить не тільки для хороших, смерть приходить не лише за поганими.

Війна сталась. Вас не питали. Проте що робити у цих умовах це ваш вибір.

Друге — вибір тягне наслідки. Усі бачать цей світ по-різному. Але ми комунікативні істоти. В тій чи іншій мірі кожен з нас частина суспільства, що тягне за собою наслідки. Коли ви отримуєте спадок, то берете його разом з боргами. Інакше цей інститут просто не працює.
Якщо ви думаєте, що нічого не винні суспільству і державі, добре. Але не варто дивуватись, якщо суспільство забʼє вас на смерть за вашу байдужість.

Це крайнощі. А на шляху до цього, вас можуть позбавити прав, зневажити і тому подібне. Вилучення з общини було одним з найсуворіших покарань за давніх часів.
Зараз ми маємо значно більше особистісної свободи. Тим не менш, забезпечують цю свободу саме інститути суспільних рівнів.

Людство розвивається, системи та ієрархії ускладнюються. Свобода нікуди не зникає. Якщо ви готові відмовитись від благ суспільства, аби не приймати труднощів, які постають разом з цими благами, тисну вам руку. До зустрічі в густих гірських лісах, темних печерах, віддалених пустелях.
Або ж серед неонових мегаполісів з чашею для подаяння і в обірваному одязі.
Чи готові ви до цього? Якщо ні, то є недобрі новини — за блага треба боротись.

www.group-telegram.com/us/buddhas_notes.com/60

139 viewsJul 10, 2024 at 14:45

Усе написане є звісно метафора, що віддзеркалює частину нашого суспільства.
На щастя для не дуже свідомих особистостей, довкола дійсно вистачає тих, хто готовий за вас ризикнути. Навіть не вглядаючись у вашу зовнішність чи внутрішнє наповнення. А просто тому що для них (нас) очевидно, що якийсь довбойоб з ножем, що ломиться в чиюсь квартиру, це не окей.

Іронія в тому, що квартира у нас одна. І хтось бореться фізично, хтось подає знаряддя боротьби з шухляди на кухні чи від небайдужих сусідів, а хтось сидить в дальній кімнаті в навушниках і дивиться відео з камери в коридорі, прикидаючи чим все закінчиться

То що ж по свободі?
Сидіти в дальній кімнаті, їсти печиво, лазити через вікно на вулицю аби спокійно жити життя — все це свобода. Свобода власного комфорту. Смачна буденність.

Що таке свобода ціннісна? Перш за все мати можливість свою свободу відстояти. Навіть таку примітивну, котра описана вище. Я неодноразово наголошую на двох моментах практично в кожному зі своїх ессеїв.

Перше — ви абсолютно вільні у виборі в умовах апріорно даних обставин. Чому апріорно даних? Та тому що скільки б ви не медитували і яким би хорошим не були, деякі речі просто стануться. Сонце сходить не тільки для хороших, смерть приходить не лише за поганими.

Війна сталась. Вас не питали. Проте що робити у цих умовах це ваш вибір.

Друге — вибір тягне наслідки. Усі бачать цей світ по-різному. Але ми комунікативні істоти. В тій чи іншій мірі кожен з нас частина суспільства, що тягне за собою наслідки. Коли ви отримуєте спадок, то берете його разом з боргами. Інакше цей інститут просто не працює.
Якщо ви думаєте, що нічого не винні суспільству і державі, добре. Але не варто дивуватись, якщо суспільство забʼє вас на смерть за вашу байдужість.

Це крайнощі. А на шляху до цього, вас можуть позбавити прав, зневажити і тому подібне. Вилучення з общини було одним з найсуворіших покарань за давніх часів.
Зараз ми маємо значно більше особистісної свободи. Тим не менш, забезпечують цю свободу саме інститути суспільних рівнів.

Людство розвивається, системи та ієрархії ускладнюються. Свобода нікуди не зникає. Якщо ви готові відмовитись від благ суспільства, аби не приймати труднощів, які постають разом з цими благами, тисну вам руку. До зустрічі в густих гірських лісах, темних печерах, віддалених пустелях.
Або ж серед неонових мегаполісів з чашею для подаяння і в обірваному одязі.
Чи готові ви до цього? Якщо ні, то є недобрі новини — за блага треба боротись.

BY Buddha's Notes