помер Юрій Тарнавський... світла пам'ять Майстрові, чиї "Теплі полярні ночі" я перекладав...

ось вночі дещо написав про пана Юрія...

Помер Юрій Тарнавський, прозаїк і засновників Нью-Йоркської групи поетів

🤩уже традиційна суботня рубрика📚

хто сьогодні хоче пограти в книжковий ексгібіціонізм? похизуйтесь у коментах тим, що маєте читаєте. я оце ось 🔝

ну що, можете мене привітати 🎉 учора дочитав новий роман Томаса Пінчона. читав 10 днів із середньою швидкістю 25 стр/день - це ідеальна швидкість для розуміння Пінча, перевірено на попередніх його текстах.

і якраз учора, коли я дочитав електронку, до мене з Америки дійшла паперова книга. усе як і з минулим романом 😅

якщо коротко - роман класний і веселий, але у двох словах не розкажеш, тож я планую написати велику рецензію.

і тому питання до наших медіа, якщо ви мене читаєте: комусь із вас треба шикарна рецензія на найновіший роман культового автора, який вийшов лише 11 днів тому? я напишу для вас із девізом: дорого, офігенно і буквально на понеділок, обіцяю 😉 звертайтесь 🤗 you know where to find me 😎

#ексгіBOOKціонізм

обіцяна велика рецензія на новий роман Пінчона. на культового письменника на Культі 😉
значних спойлерів немає, тож не бійтеся читати🤗

Параноя, ентропія і трішечки сиру: «Тіньовий квиток» Томаса Пінчона

#томаспінчон
#а_када_буде_український_переклад_а_нікада 😎

а ще, щоб не думали, що я лише всякіх пінчонів 🥸 читаю - ось моя рецензія на автора, якого чомусь, абсолютно незаслужено, не було до цього року українською.

усі ми знаємо таких англійських письменників 19 ст. як Дікенс і Теккерей, а значно продуктивніший (47 романів!) і не менш талановитий за них Ентоні Троллоп чогось так довго йшов до наших читачів.

аж ось "Апріорі" видало перший том з його шеститомної «Барсетширської хроніки» - і це справді прекрасне і добре читво. мої рекомендації 🤗

Наглядати і каятися: вікторіанський роман Ентоні Троллопа «Наглядач»

і знову у цей четвер повертається зі своїми гастролями (Ганібал) Лектор, і знову мені треба відвідати його лекцію, бо вже є чимало питань до нього, зокрема про все 😅 от чи знає той лекторюга про срач Івана Франка і Василя Щурата? а про те, що Нечуй-Левицький так ненавидів декадентів, що навіть написав одне з найкращих декадентських оповідань? а про Psychopathia nationalis, що зараз би назвали русофобією, цей лекторюга щось чув? приходьте і ви на лекцію, треба закидати лекторюгу питаннями, на які він не знає відповідей 🤨🧐😃 ⬇️

Цю лекцію ми з учасниками книжкового клубу «Зʼїж книгу» чекали декілька місяців, і ось, нарешті офіційний анонс🔥

Запрошую вас послухати лекцію Макса Нестелєєва:
«Український літературний декаданс (1880-1910-ті): смерть, еротизм і нерви»

Український декаданс почався у 1880-х, коли Франко став писати вірші для збірки "Зів'яле листя", названої "об'явом декадентизму". Втім, сам Франко себе декадентом не вважав, що не завадило молодим авторам його наслідувати. Тоді ж молоді українські письменники чи не вперше пробують писати мистецтво заради мистецтва, надихнувшись європейською літературою і загальним занепадницьким настроєм доби: суїциди, психічні розлади, відчай й меланхолійна еротика

Занепадництво - це проклятий світогляд українського інтелектуала межі ХІХ-ХХ століть, його не визнавали і намагались викреслити з української літератури. І лекція якраз покликана нагадати про цю ледь не забуту сторінку нашої культури

• 23 жовтня (четвер), 19:00
• Google meet
• 45 хв лекції + 15 хв на наші запитання
• участь: 500 грн (та 300 грн для всіх учасників книжкового клубу «Зʼїж книгу»)
• буде відеозапис лекції

Для запису пишіть @krilistva🤍

а ще - якщо ви любите детективи, як їх люблю я, то раджу новинку "У виграшній позиції" Діка Френсіса - це класна суміш розслідування, гумору, пошуків себе і коней, настільки класна - що я навіть написав до цього детективу невеличку передмову 😉

Дік Френсіс "У виграшній позиції"

🎉🎉🎉 вийшла чергова книга в серії "Американський постмодернізм" від "Темпори", передостання в другому сезоні

Девід Марксон "Полюбовниця Вітґенштайна"

книгу буквально вчора надрукували, ще немає на сайті видавництва, але її вже можна купити на стенді "Темпори" на Книжковому фестивалі «ФУНДАМЕНТ: ІСТОРІЇ ПРО КУЛЬТУРУ», який до 26 жовтня триватиме в Українському домі 🤩

фото якраз звідти від щасливої Аліси Peake-week Papers, яка і стала першою офіційною власницею цієї книги 😎

про що цей роман?

Одного ранку героїня цього роману прокидається і виявляє, що залишилася останньою людиною на землі, однак… не варто їй у всьому довіряти, бо, можливо, це чергова ненадійна оповідачка. А ще з часом вона звикне до світу без людей, однак… страшнішим для неї видаватиметься світ, в якому зникне все мистецтво. Девід Марксон створив неординарну жіночу версію Книги Одкровень, себто Апокаліпсису, історію художниці, яка пережила страшну трагедію і прагне для нас її змалювати
#девідмарксон

а це фото «Полюбовниці Вітґенштайна», яке зробила Богдана «Як завжди прекрасна» Романцова, редакторка книги і (самому не віриться) - це наша 🤩15 🤩книжка, зроблена разом. і за всі них - я їй дуже вдячний 🙏🏻🥺🤗

і загалом це мій 😱20😱 переклад для «Темпори».

уже на наступному тижні Марксон з'явиться на сайті «Темпори» - я вам про це окремо повідомлю 😉

другий сезон серії «Американський 🇺🇸 постмодернізм»:
уже вийшли -
Дон Делілло «Тиша»;
Патриція Локвуд «Про таке не говорять»;
Боб Ділан «Тарантул»;
Джошуа Коен «Сімейство Нетаньягу»;
Кормак Маккарті «Пасажир» і «Стелла Маріс»;
Девід Марксон «Полюбовниця Вітґенштайна».

і чекаємо на «Космополіс» Дона Делілло 😊☺️

сьогодні виповнюється 130 років з Дня народження нашого генія, у якого геніальне все, навіть ім'я - Майк Йогансен

тому я не міг про це мовчати і написав кільканадцять слів про нього:

«Чудермайстру» слова, прозаїку і поету Майку Йогансену — 130 років



можете відсвяткувати Днюху Йогансена тим, що передзамовити його "Подорож ученого доктора Леонардо..." від "Основ" з неймовірними ілюстраціями Поліни Кузнєцової.

або ж збірку його іронічної прози "Ситутунга"

ще б я вам порадив шикарну збірку з п’яти подорожніх нарисів "Подорожі філософа під кепом" - але її, на жаль, давно немає у продажу...

прийшов до вас із радісною звісткою 🎉

на сайті Темпори вже можна замовити геніальний і незабутній філософський роман Девіда Марксона
"Полюбовниця Вітґенштайна"

КУПИТИ

Одного ранку героїня цього роману прокидається і виявляє, що залишилася останньою людиною на Землі, однак… не варто їй у всьому довіряти, бо, можливо, це чергова ненадійна оповідачка. А ще з часом вона звикне до світу без людей, однак… страшнішим для неї видаватиметься світ, в якому зникне все мистецтво. Девід Марксон створив неординарну жіночу версію Книги Одкровень, себто Апокаліпсису, історію художниці, яка пережила страшну трагедію і прагне для нас її змалювати. Дивно, що колись «Полюбовницю Вітґенштайна» відмовилися друкувати 54 видавництва. Втім, це тільки зробило роман культовим.

Одного разу в Національній портретній галереї в Лондоні, дивлячись на груповий портрет трьох сестер, написаний Бренвеллом Бронте, я вирішила, що Емілі Бронте на ньому виглядає саме так, як мала б виглядати Сафо.
Хоча, звісно, двох більш різних жінок складно знайти, враховуючи значну ймовірність того, що Емілі Бронте навіть ніколи ні з ким не кохалася.
Імовірно, це якраз і пояснює, чому насправді так багато персонажів «Буремного перевалу» постійно зазирають у вікна або визирають з них.
Або навіть залазять і вилазять з них.
І все ж думка про таке життя завжди мене засмучувала.
Однак що ми там насправді знаємо?

цитата з геніального і незабутнього філософського роману Девіда Марксона
"Полюбовниця Вітґенштайна",
який уже можна
КУПИТИ
#девідмарксон