Циклоп був правий

🧸 Five Nights at Freddy's: Fazbear Frights Graphic Novel Collection Vol. 2 (1/2)

Сьогодні франшизі "Five Nights at Freddy's" виповнюється 11 років, тому як і минулого року, я вирішив прочитати томик графічної адаптації "Fazbear Frights". Перший том, мав потенційно цікаві ідеї, але дуже сильно розчаровував, особливо в художньому плані, тож давайте дізнаємося чи вдасться другому виправити ситуацію.

Перша історія називається "Fetch" у ній хлопчина Ґреґ разом зі своїми друзями залазить в покинуту піцерію де знаходить аніматроніка пса, який здатен синхронізуватися з телефоном власника та надсилати йому потрібну інформацію. Історія йде протоптаною дорогою в якій все починається досить невинно, Фетч надсилає нашому герою всякі поради, робить замовлення того, що той хоче, та приносить іграшку яку він колись закопав, але поступово ця допомога стає більш зловісною як, наприклад перший пес аніматронік у серії загризає собаку яка напала на Ґреґа, а пізніше відгризає палець дядька хлопця буквально сприйнявши фразу, яка є їхнім внутрішнім жартом. І концептуально це цікаво, однак реалізація вкотре підкачала плюс місцями було нуднувато, і я оригінальну історію, знову ж таки не читав, але десь на 90% впевнений, що адаптували її теж не найкращим чином для такого коміксного формату. Мене взагалі напрягає, що тут є сцена з нічним жахіттям Ґреґа в якому той бачить певну, кхем, фіолетову фігуру людини. І типу очевидно хто це, але бля, ця сцена досить всрата, плюс я глянув і у наступних графічних адаптаціях немає сюжету "The Man in Room 1280" та епілогів, а тому цей момент тупо не має сенсу і малоймовірно, що вони ще будуть враховуючи, що видавець переключився з адаптацій "Fazbear Frights" на "Tales from the Pizzaplex", буду звісно радий помилятися, але поки ситуація така. Щодо малюнку то ним тут займається та ж художниця, що й малювала "Into The Pit" в минулому томі, цього разу вийшло трохи краще, за рахунок того, що колорист більше постарався, але загалом все ще слабенько, особливо Фетч сміхотворно виглядає.

Наступною історією є "Room For One More" в якій хлопчина, якого звуть Стенлі і який переживає не найкращим період в житті, влаштовується нічним охоронцем який повинен слідкувати за тим, щоб ніщо не втекло з будівлі, яку він охороняє. Кожного вечора до нього приходить Мінірина яка просить забрати її з собою, він кожен раз обіцяє це зробити після того, як поспить, але прокидаючись не може знайти її. Повернувшись додому він відчуває біль у тілі, а також воно починає розпухати і таке повторюється декілька днів. Сам твіст та кінцівка вийшли непоганимм, нехай і очікуваними, мені взагалі сподобалося, що вони по суті паралелять кінцівку "Sister Location" з тим як Фантайми зібралися в Енарда та використали Майкла, щоб вийти з бункеру. Взагалі Фантайми також з'являються у цій історії як частина жахіть Стенлі, і от це вже, як на мене було лишнім, воно не сильно логічно, єдиний зв'язок лиш в тому, що вони та Мінірини з однієї гри, і більше виглядає як досить натягнута спроба запихнути впізнаваних персонажів туди куди не треба. Ще одним мінусом, не тільки цієї історії, але Фазбер Фрайтс, як цілого є те, що автори роблять усім героям проблеми з кимось із батьків де треба і не треба, це було присутнє як у двох історіях з минулого тому, так і у всіх трьох в цьому. Банально втомлюєшся бачити цей троп коли читаєш. Щодо малюнку то він тут мені сподобався, ним займалася та ж художниця, яка малювала "To Be Beautiful" в минулому томі.

#FNAF

❤4

www.group-telegram.com/us/comicbookcorner.com/5182

165 viewsAug 8 at 09:59

🧸 Five Nights at Freddy's: Fazbear Frights Graphic Novel Collection Vol. 2 (1/2)

Сьогодні франшизі "Five Nights at Freddy's" виповнюється 11 років, тому як і минулого року, я вирішив прочитати томик графічної адаптації "Fazbear Frights". Перший том, мав потенційно цікаві ідеї, але дуже сильно розчаровував, особливо в художньому плані, тож давайте дізнаємося чи вдасться другому виправити ситуацію.

Перша історія називається "Fetch" у ній хлопчина Ґреґ разом зі своїми друзями залазить в покинуту піцерію де знаходить аніматроніка пса, який здатен синхронізуватися з телефоном власника та надсилати йому потрібну інформацію. Історія йде протоптаною дорогою в якій все починається досить невинно, Фетч надсилає нашому герою всякі поради, робить замовлення того, що той хоче, та приносить іграшку яку він колись закопав, але поступово ця допомога стає більш зловісною як, наприклад перший пес аніматронік у серії загризає собаку яка напала на Ґреґа, а пізніше відгризає палець дядька хлопця буквально сприйнявши фразу, яка є їхнім внутрішнім жартом. І концептуально це цікаво, однак реалізація вкотре підкачала плюс місцями було нуднувато, і я оригінальну історію, знову ж таки не читав, але десь на 90% впевнений, що адаптували її теж не найкращим чином для такого коміксного формату. Мене взагалі напрягає, що тут є сцена з нічним жахіттям Ґреґа в якому той бачить певну, кхем, фіолетову фігуру людини. І типу очевидно хто це, але бля, ця сцена досить всрата, плюс я глянув і у наступних графічних адаптаціях немає сюжету "The Man in Room 1280" та епілогів, а тому цей момент тупо не має сенсу і малоймовірно, що вони ще будуть враховуючи, що видавець переключився з адаптацій "Fazbear Frights" на "Tales from the Pizzaplex", буду звісно радий помилятися, але поки ситуація така. Щодо малюнку то ним тут займається та ж художниця, що й малювала "Into The Pit" в минулому томі, цього разу вийшло трохи краще, за рахунок того, що колорист більше постарався, але загалом все ще слабенько, особливо Фетч сміхотворно виглядає.

Наступною історією є "Room For One More" в якій хлопчина, якого звуть Стенлі і який переживає не найкращим період в житті, влаштовується нічним охоронцем який повинен слідкувати за тим, щоб ніщо не втекло з будівлі, яку він охороняє. Кожного вечора до нього приходить Мінірина яка просить забрати її з собою, він кожен раз обіцяє це зробити після того, як поспить, але прокидаючись не може знайти її. Повернувшись додому він відчуває біль у тілі, а також воно починає розпухати і таке повторюється декілька днів. Сам твіст та кінцівка вийшли непоганимм, нехай і очікуваними, мені взагалі сподобалося, що вони по суті паралелять кінцівку "Sister Location" з тим як Фантайми зібралися в Енарда та використали Майкла, щоб вийти з бункеру. Взагалі Фантайми також з'являються у цій історії як частина жахіть Стенлі, і от це вже, як на мене було лишнім, воно не сильно логічно, єдиний зв'язок лиш в тому, що вони та Мінірини з однієї гри, і більше виглядає як досить натягнута спроба запихнути впізнаваних персонажів туди куди не треба. Ще одним мінусом, не тільки цієї історії, але Фазбер Фрайтс, як цілого є те, що автори роблять усім героям проблеми з кимось із батьків де треба і не треба, це було присутнє як у двох історіях з минулого тому, так і у всіх трьох в цьому. Банально втомлюєшся бачити цей троп коли читаєш. Щодо малюнку то він тут мені сподобався, ним займалася та ж художниця, яка малювала "To Be Beautiful" в минулому томі.

#FNAF

BY Циклоп був правий