Спільне | Commons

🏫🚇 У вересні 2023 року в Харкові створили одну з найнестандартніших шкіл, де навчальний процес відбувається під землею, а саме — в технічних приміщеннях метрополітену. Щодня понад тисяча дітей із усього міста приїздять туди шкільними автобусами.

До такого рішення владу Харкова схилило аж ніяк не бажання оригінальності, а регулярні обстріли прифронтового міста, які унеможливлюють звичну роботу шкіл.

Таке пристосування — один із успішних прикладів інституційної адаптації до умов війни просторів соціального відтворення. Водночас багато українських шкіл, закладів охорони здоровʼя та догляду за людьми з інвалідністю або повністю були зруйновані, або ж не мають можливості працювати.

У нашій новій статті соціологиня та редакторка «Спільного» Оксана Дутчак досліджує, як саме руйнування та інші наслідки війни позначилися на публічній інфраструктурі соціального відтворення. Зокрема, вона порушує такі питання:

▪️ які процеси, починаючи з 2014 року, відбувалися в інфраструктурі догляду, і як на останню вплинула політика жорсткої економії;
▪️ практики адаптації соціального відтворення до нових реалій війни;
▪️ гендерна нерівність у доглядовій праці;
▪️ неформальні мережі та їхня роль у заповненні прогалин, спричинених руйнуванням і переміщенням;
▪️ процеси, які формують потенційне майбутнє соціального відтворення в Україні.

Відповіді на всі ці питання, які стали підсумком масштабного кількарічного дослідження нашої редакторки, ви знайдете за посиланням.

Спільне

Відтворення, руйнування та адаптація: догляд в Україні під час війни

Аналіз динаміки розвитку публічної інфраструктури догляду

www.group-telegram.com/us/commonscomua.com/1666

1.2K viewsSep 27, 2024 at 12:48

🏫🚇 У вересні 2023 року в Харкові створили одну з найнестандартніших шкіл, де навчальний процес відбувається під землею, а саме — в технічних приміщеннях метрополітену. Щодня понад тисяча дітей із усього міста приїздять туди шкільними автобусами.

До такого рішення владу Харкова схилило аж ніяк не бажання оригінальності, а регулярні обстріли прифронтового міста, які унеможливлюють звичну роботу шкіл.

Таке пристосування — один із успішних прикладів інституційної адаптації до умов війни просторів соціального відтворення. Водночас багато українських шкіл, закладів охорони здоровʼя та догляду за людьми з інвалідністю або повністю були зруйновані, або ж не мають можливості працювати.

У нашій новій статті соціологиня та редакторка «Спільного» Оксана Дутчак досліджує, як саме руйнування та інші наслідки війни позначилися на публічній інфраструктурі соціального відтворення. Зокрема, вона порушує такі питання:

▪️ які процеси, починаючи з 2014 року, відбувалися в інфраструктурі догляду, і як на останню вплинула політика жорсткої економії;
▪️ практики адаптації соціального відтворення до нових реалій війни;
▪️ гендерна нерівність у доглядовій праці;
▪️ неформальні мережі та їхня роль у заповненні прогалин, спричинених руйнуванням і переміщенням;
▪️ процеси, які формують потенційне майбутнє соціального відтворення в Україні.

Відповіді на всі ці питання, які стали підсумком масштабного кількарічного дослідження нашої редакторки, ви знайдете за посиланням.

BY Спільне | Commons