group-telegram.com/cslewisua/2510
Last Update:
Безсумнівно, про що ми думаємо, про те мусимо й молитися чи то у покаянні, чи у проханні, чи в обидвох потроху: просити про те, чого бажаємо, і каятися, якщо бажаємо надміру.
Якщо ми насильно уникатимемо цих бажань, то хіба не страждатиме від цього решта нашої молитви? Коли виллємо душу перед Богом, Він допоможе нам угамувати те, що надміру. Та коли ми намагаємось не думати про певні речі, вони лиш більше тиснуть на нас, відвертаючи нашу увагу. Хтось-то казав: «Немає гучнішого шуму за той, що його ти намагаєшся не помічати»...
І напевно, як ті, що не мають звички звертатися до Бога у дрібних проблемах, не звертаються до Нього і у великих, так і ті, що не навчились просити Його про інфантильні речі, неохоче проситимуть Його й про великі. Не зазнаваймося. Гадаю, що то інколи відчуття нашої, а не Божої, величі стримує нас від дрібних молитов.
Листи до Малькольма
#lewisdaily
BY Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦

Share with your friend now:
group-telegram.com/cslewisua/2510