PC-98 (або PC-9800 Series) — це серія персональних комп’ютерів, яку випускала японська компанія NEC у 1982–2000 роках. У Японії цей стандарт домінував на ринку домашніх та офісних ПК у 80-х і першій половині 90-х — до появи Windows-сумісних машин. За кордоном PC-98 майже не продавали, тож для решти світу ці комп’ютери й досі залишаються доволі екзотичною технікою.

І не дивно, що саме на PC-98 сформувався цілий культурний пласт японських відеоігор: візуальні новели, JRPG, ероґе та фентезійні пригоди з барвистими портретами й синтезованими саундтреками, які не сплутати ні з чим.

Деталізований піксель-арт, музика FM-синтезу, 16 кольорів, але з магічним використанням кожного відтінку — все це створило нині культову «PC-98 естетику», яку ви точно бачили у Tumblr-постах або ретро-артбордах.

Сьогодні ігри для PC-98 — це вікно в інший світ: іноді еротичний, іноді філософський, абсолютно японський, але надзвичайно красивий 🥰

#VirtualVault #RandomPearls

Мене завжди надихала історія Сема Реймі та його першого великого фільму — The Evil Dead (1981). Це така концентрована байка про справжню чоловічу дружбу: вчорашні школяри просто йшли до своєї мрії, збираючи гроші всіма можливими способами, тільки щоб екранізувати божевільну ідею: Looney Tunes зустрічають демонів-зомбі.

І я не жартую. Реймі дійсно надихався фірмовим стилем Текса Ейворі — гіперактивним анімаційним гротеском. Особливо це відчувається в другій частині «Мерців», де замість кволого реалізму панує суцільна вибухова, майже мультяшна енергія.

Молодим режисерам рідко так щастить. Хоча, може, в Сема все вийшло саме тому, що він не був «режисером» у класичному сенсі. Він просто був хлопцем, який одного дня взяв відеокамеру — і більше не випускав її з рук 📹

#RandomPearls