Квасолевий драйв: чікагський розковбас

Чи подобаються вам бойовики? Я їх обожнюю. Хоча, на превеликий жаль, зараз жанр дещо стагнує. Ще й переїзд із атмосферних декорацій на зелений фон та дешевий CGI зробили все настільки пластмасовим… Виявилося, що жодні комп’ютерні спецефекти не в змозі замінити роботу піротехніків, а найкращі декорації — це ті, яких можна торкнутися.

Але чи може мальований бойовик зрівнятися по крутості зі справжнім кінофільмом? Riding Bean (1989) впевнено доводить, що так.

У цьому аніме є все: крутий головний герой з не менш крутим прізвиськом Квасолина (Bean), красиві й розумні жінки, швидкі автівки, мафіозі, поліцейські погоні, стрілянина та простий, але захопливий сюжет. Якщо чесно, мені цього достатньо, аби щиро порекомендувати вам цю невеличку, 50-хвилинну стрічку.

Насправді планувався цілий серіал про пригоди шофера-бандита Квасолі, але через сварки між автором та інвесторами цього не сталося. Проте манґака Кен’їчі Сонода не покинув ідею божевільного бандитського екшену в декораціях Чикаго. Він продовжив розвивати всесвіт у манзі «Кішки-зброярки», яка розповідала про команду поганих дівчат, що борються з ще більшими поганцями — підробляючи полювальницями за головами.

Серія досить добре зарекомендувала себе й зібрала невеличку армію фанатів. Це дозволило випустити на VHS трисерійне аніме з власним сюжетом, яке ще більше розкривало знайомих героїв. Сама манґа виходила з 1991 по 1997 рік — допоки не закрився журнал, у якому її публікували.

Коротше, я щось дуже захопився цим світом і планую повне занурення. А ви не дивіться на мене так — спочатку самі спробуйте зацінити Riding Bean. Бо воно того точно варте 🚓

#AnimatedMagic #WatchlistWonders

«Повернення Ґодзілли» — аж шістнадцятий фільм про цього гігантського монстра. У 1984 році студія вирішила перезапустити всесвіт Ґодзілли та його друзів, і саме ця стрічка стала початком нової ери кайджю-пригод.

Це перший фільм серії, де замість звичного чоловіка «в костюмі динозавра» на екрані з’явився справжній аніматронний робот. Він ожив у кадрі поруч із живими акторами, і для 1984 року це було неабияким проривом.

Половина бюджету, а саме $400 000, пішла на це механічне диво. Стрічка наробила галасу ще до прем’єри, а після виходу зібрала чудову касу — і в Японії, і на Заході.

А тепер найцікавіше: думаю, ви погодитеся — Ґодзілла без «шкіри» виглядає в сотню разів страшніше, ніж у своєму звичному вигляді. Ці аніматронні щелепи та мертві скляні очі… ніби створені для того, щоб лякати дітей. Та й не лише їх 😨

#RandomPearls

«Ой, це ж Спайро!»

Японська реклама Spyro the Dragon — одного з найкращих 3D-платформерів свого часу! У дитинстві я був просто зачарований візуалом та можливостями цієї гри. Insomniac Games справді вдалося вичавити максимум із першої PlayStation, а потім ще раз… і ще раз.

Взагалі класична трилогія Spyro — це ігри, які не втратили актуальності. На відміну від багатьох своїх тривимірних ровесників, вони не відчуваються як пригоди в киселі. Навпаки, керування тут одне з багатьох задоволень.

Коротше: здувайте пил зі старенької PS One, діставайте з шафи крихітку PSP, або ж запускайте емулятор DuckStation. Не найромантичніший варіант, зате працює бездоганно. Влаштуйте собі драконячі вихідні — воно справді того варте! 💛

#PrintEraRevival #RandomPearls

Підсумки, звіт та результати розіграшу

Це просто неймовірно — разом нам вдалося зібрати 12 500 гривень!

Переможницею розіграшу стала: Тетяна М.

Гроші вже переказані у фонд RELY на проєкт «ОПОРА».

Додаю відео розіграшу та звіт про переказані кошти. Щиро дякую всім, хто взяв участь ❤️