Великі безпілотні літаки, такі як Bayraktar, все ще мають певне застосування проти повстанців або для полювання на підводні човни, але вони стали в основному зайвими у війні між державами. Саме з цієї причини восени Великобританія оголосила про виведення з експлуатації безпілотного літака-спостерігача Watchkeeper, придбаного за ціною понад 1 мільярд фунтів стерлінгів.
Викликом для Великої Британії є те, як скористатися можливостями, які надають безпілотники, уникаючи при цьому дорогих «білих слонів». Барронс стверджує, що досвід України сформувався під впливом специфічних обмежень цієї країни, наприклад, відсутності повітряних сил, великих бронетанкових формувань або військово-морського флоту. «НАТО не втратить контроль над повітряним простором, – сказав він. – НАТО зможе створити сухопутні сили, які зможуть маневрувати і також контролювати море».
Барронс проводить розмежування між «запобіганням» і «контролем». З розвитком таких видів зброї, як дрони, запобігання стає дедалі легшим. Дрони, що мають точне наведення, можуть зупинити російську танкову колону. Аналогічно, один мінний загороджувач може перекрити доступ до великої ділянки океану, тоді як для встановлення контролю над нею потрібна оперативна група з декількох кораблів, здатних захиститися від всього спектру загроз під водою, на поверхні та в повітрі.
Розвиток безпілотників призводить до стагнації на передовій в Україні, відмови від контролю над територією, що значно ускладнює її захоплення або контроль. «Здатність маневрувати переважає здатність виявляти і знищувати», — сказав Метью Савілл, директор з військових наук Королівського об'єднаного інституту оборони (RUSI).
Барронс стверджує, що все більш ефективні контрзаходи, від лазерів до прицілів, призначених для збивання дронів, повинні повернути маятник в бік мобільності, подалі від безплідності донбаських окопів, схожих на Сомму. Правда також і те, що погана погода може змусити дрони залишитися на землі, а старомодна артилерія залишається швидшим способом ураження цілей руйнівними залпами.
Барронс також вважає, що дрони – це лише частина більшої проблеми, яка обертається навколо штучного інтелекту, робототехніки та автономності. Наприклад, створення мереж датчиків на базі штучного інтелекту, будь то в космосі чи на полі бою, для майже миттєвої ідентифікації ворожих сил може перевернути багато сучасних розрахунків.
В цьому потенційно дистопічному баченні безпілотні літаки або військові кораблі можуть стати єдиним засобом, здатним швидко реагувати на нові загрози. Отже, реалізація таких великих проектів, як винищувач Tempest, на який Міністерство оборони виділило 14 мільярдів фунтів, зараз знаходиться під питанням. За словами Савілла, люди неминуче запитають: «Навіщо ми робимо ставку на пілотований літак, який не буде експлуатуватися протягом 15 років, якщо через десять років він зіткнеться з передовими технологіями штучного інтелекту та сенсорами?».
Для російських ВПС, які оглядають тліючі уламки своїх бомбардувальників, ця дилема є подвійно складною. Сучасна зброя, така як бойові літаки чи військові кораблі, залишається дуже дорогою і її будівництво займає багато часу. Чи спробують вони замінити те, що було втрачено минулого тижня?
Флоти дронів можна виробляти у великих кількостях за допомогою 3D-принтерів та базових компонентів. Навіть якщо припустити, що маятник зрештою відхилиться від них, ці безпілотні озброєння сповільнили війну в Україні майже до повного зупинення, залишивши обидві сторони в непевності щодо того, як здобути перемогу. Дрони відкривають нову сторінку в історії військової справи, але ця сторінка ще пишеться щодня на полі бою»
Ремарка або про шо мовчать всі і поки шо не кажуть.
Світ змінився, він став набагато небезпечнішим. Ліквідація світових лідерів буде тепер не такою як раніше, а більш технологічною.
Снайпери і отрути майже непотрібні. Потрібен лише пілот, який може зібрати дрон, причепити скид і з 50 км влучити в авто чи в вікно.
Ми на порозі гонки між новими, більш сучасними дронами, та реб-ами, які будуть маст хев для будь-якого кортежу, як бронежилети чи зброя
Великі безпілотні літаки, такі як Bayraktar, все ще мають певне застосування проти повстанців або для полювання на підводні човни, але вони стали в основному зайвими у війні між державами. Саме з цієї причини восени Великобританія оголосила про виведення з експлуатації безпілотного літака-спостерігача Watchkeeper, придбаного за ціною понад 1 мільярд фунтів стерлінгів.
Викликом для Великої Британії є те, як скористатися можливостями, які надають безпілотники, уникаючи при цьому дорогих «білих слонів». Барронс стверджує, що досвід України сформувався під впливом специфічних обмежень цієї країни, наприклад, відсутності повітряних сил, великих бронетанкових формувань або військово-морського флоту. «НАТО не втратить контроль над повітряним простором, – сказав він. – НАТО зможе створити сухопутні сили, які зможуть маневрувати і також контролювати море».
Барронс проводить розмежування між «запобіганням» і «контролем». З розвитком таких видів зброї, як дрони, запобігання стає дедалі легшим. Дрони, що мають точне наведення, можуть зупинити російську танкову колону. Аналогічно, один мінний загороджувач може перекрити доступ до великої ділянки океану, тоді як для встановлення контролю над нею потрібна оперативна група з декількох кораблів, здатних захиститися від всього спектру загроз під водою, на поверхні та в повітрі.
Розвиток безпілотників призводить до стагнації на передовій в Україні, відмови від контролю над територією, що значно ускладнює її захоплення або контроль. «Здатність маневрувати переважає здатність виявляти і знищувати», — сказав Метью Савілл, директор з військових наук Королівського об'єднаного інституту оборони (RUSI).
Барронс стверджує, що все більш ефективні контрзаходи, від лазерів до прицілів, призначених для збивання дронів, повинні повернути маятник в бік мобільності, подалі від безплідності донбаських окопів, схожих на Сомму. Правда також і те, що погана погода може змусити дрони залишитися на землі, а старомодна артилерія залишається швидшим способом ураження цілей руйнівними залпами.
Барронс також вважає, що дрони – це лише частина більшої проблеми, яка обертається навколо штучного інтелекту, робототехніки та автономності. Наприклад, створення мереж датчиків на базі штучного інтелекту, будь то в космосі чи на полі бою, для майже миттєвої ідентифікації ворожих сил може перевернути багато сучасних розрахунків.
В цьому потенційно дистопічному баченні безпілотні літаки або військові кораблі можуть стати єдиним засобом, здатним швидко реагувати на нові загрози. Отже, реалізація таких великих проектів, як винищувач Tempest, на який Міністерство оборони виділило 14 мільярдів фунтів, зараз знаходиться під питанням. За словами Савілла, люди неминуче запитають: «Навіщо ми робимо ставку на пілотований літак, який не буде експлуатуватися протягом 15 років, якщо через десять років він зіткнеться з передовими технологіями штучного інтелекту та сенсорами?».
Для російських ВПС, які оглядають тліючі уламки своїх бомбардувальників, ця дилема є подвійно складною. Сучасна зброя, така як бойові літаки чи військові кораблі, залишається дуже дорогою і її будівництво займає багато часу. Чи спробують вони замінити те, що було втрачено минулого тижня?
Флоти дронів можна виробляти у великих кількостях за допомогою 3D-принтерів та базових компонентів. Навіть якщо припустити, що маятник зрештою відхилиться від них, ці безпілотні озброєння сповільнили війну в Україні майже до повного зупинення, залишивши обидві сторони в непевності щодо того, як здобути перемогу. Дрони відкривають нову сторінку в історії військової справи, але ця сторінка ще пишеться щодня на полі бою»
Ремарка або про шо мовчать всі і поки шо не кажуть.
Світ змінився, він став набагато небезпечнішим. Ліквідація світових лідерів буде тепер не такою як раніше, а більш технологічною.
Снайпери і отрути майже непотрібні. Потрібен лише пілот, який може зібрати дрон, причепити скид і з 50 км влучити в авто чи в вікно.
Ми на порозі гонки між новими, більш сучасними дронами, та реб-ами, які будуть маст хев для будь-якого кортежу, як бронежилети чи зброя
Two days after Russia invaded Ukraine, an account on the Telegram messaging platform posing as President Volodymyr Zelenskiy urged his armed forces to surrender. The fake Zelenskiy account reached 20,000 followers on Telegram before it was shut down, a remedial action that experts say is all too rare. Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations. For Oleksandra Tsekhanovska, head of the Hybrid Warfare Analytical Group at the Kyiv-based Ukraine Crisis Media Center, the effects are both near- and far-reaching. In December 2021, Sebi officials had conducted a search and seizure operation at the premises of certain persons carrying out similar manipulative activities through Telegram channels.
from es
