Просто про християнство. Блог Валентини Ілліної

🙏 Уявіть шелест пакетика моєї мами, яка приходить з роботи. Ні-ні, не так. Та й будь-якому випадку, у вас не вийде це уявити так, як я це бачу.

До чого це я?

Ми думаємо, що ми розуміємо один одного. Але по-справжньому зрозуміти когось можна лише тоді, коли ти повністю "синхронізуєшся" з ближнім, проживеш його життя в його умовах, тілі, психіці і т.д.

Тобто, щоб повністю зрозуміти мене, потрібно бути мною, зрозуміти тебе - тобою, а зрозуміти мою кицьку Муську - Муською. Для мами я одна, для подруги - інша, а на роботі ще інакша. І це не про "несправжність", тут немає абсолютно нічого проти істини, це просто я переломлююсь у свідомості кожного по-своєму.

Сприйняття цього прирікає людину на тотальну самотність в світі, де безліч людей. Ти усвідомлюєш, що тебе ніхто ніколи до кінця не зрозуміє, рівно так само, як і ти когось. Ніхто по-справжньому не осягне твого болю, ніхто не збагне твоєї радості. Ти просто самотній комок свідомості й нервів, закинутий в цей світ серед мільйонів і мільярдів таких же, приречених ніколи не зрозуміти один одного.

У цій порожнечі лишаюсь лише я і Той, Хто знає мене зсередини, Хто знає мене навіть краще, ніж я.

Не знаю, як для кого, але в моєму випадку так: якщо ж заперечувати Бога (який, по факту, залишається єдиним, хто дійсно тебе зрозуміє), то від такої самотності можна зійти з розуму.

Автор: @nastik_chick

❤75👍3

www.group-telegram.com/fr/about_orthodox.com/332

2.5K viewsSep 17, 2024 at 04:37

🙏 Уявіть шелест пакетика моєї мами, яка приходить з роботи. Ні-ні, не так. Та й будь-якому випадку, у вас не вийде це уявити так, як я це бачу.

До чого це я?

Ми думаємо, що ми розуміємо один одного. Але по-справжньому зрозуміти когось можна лише тоді, коли ти повністю "синхронізуєшся" з ближнім, проживеш його життя в його умовах, тілі, психіці і т.д.

Тобто, щоб повністю зрозуміти мене, потрібно бути мною, зрозуміти тебе - тобою, а зрозуміти мою кицьку Муську - Муською. Для мами я одна, для подруги - інша, а на роботі ще інакша. І це не про "несправжність", тут немає абсолютно нічого проти істини, це просто я переломлююсь у свідомості кожного по-своєму.

Сприйняття цього прирікає людину на тотальну самотність в світі, де безліч людей. Ти усвідомлюєш, що тебе ніхто ніколи до кінця не зрозуміє, рівно так само, як і ти когось. Ніхто по-справжньому не осягне твого болю, ніхто не збагне твоєї радості. Ти просто самотній комок свідомості й нервів, закинутий в цей світ серед мільйонів і мільярдів таких же, приречених ніколи не зрозуміти один одного.

У цій порожнечі лишаюсь лише я і Той, Хто знає мене зсередини, Хто знає мене навіть краще, ніж я.

Не знаю, як для кого, але в моєму випадку так: якщо ж заперечувати Бога (який, по факту, залишається єдиним, хто дійсно тебе зрозуміє), то від такої самотності можна зійти з розуму.

Автор: @nastik_chick

BY Просто про християнство. Блог Валентини Ілліної