Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 37

Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/gorbach_squad/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
горбачик сквад | Telegram Webview: gorbach_squad/2012 -
Telegram Group & Telegram Channel
Forwarded from KSE Institute
🧑‍🦱👩‍🦱 Лише 30% українських підлітків знають, ким хочуть працювати у 30 років. Це майже вдвічі менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. Чому це важливо — і яке це має значення для економіки, освіти й державної політики?

22 травня KSE Institute презентував попередні результати дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні» — ініціативи Фундації
Олени Зеленської, реалізованої у співпраці з гуманітарною організацією People in Need Ukraine за фінансової підтримки чеського народу. Презентація відбулася у межах Фестивалю кар'єри на ВДНГ за підтримки UNICEF Ukraine.

📊 Ми опитали понад 5 000 підлітків 13–16 років і стільки ж їхніх батьків з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованих територій), щоб дізнатися, ким молодь хоче стати і що формує цей вибір. Ці дані допомагають краще зрозуміти, як підтримати підлітків і створити умови, щоб вони будували кар’єру саме в Україні.

Кілька ключових фактів про те, як вони бачать свій шлях:

🔹 70% підлітків не можуть назвати бажану професію у 30-річному віці — це майже вдвічі нижче за середній показник ОЕСР.
🔹 Кар'єрні очікування формуються у певному «вакуумі» — без зв’язку з реальним попитом. Наприклад, 17,9% всіх вакансій на ринку праці відкрито на промислових підприємствах, але вони цікавлять лише 2,1% підлітків. Натомість у вакансіях у сфері IT зацікавлені 13,5% респондентів, а реальна частка їх серед пропозицій роботодавців — 1,5%.
🔹 Професійно-технічні спеціальності залишаються поза увагою більшості — лише 15% розглядають можливість здобути ПТО.
🔹 Гендер суттєво впливає на вибір: дівчата частіше називають ЗМІ, право, дизайн, як бажану сферу діяльності; хлопці — IT, агро, транспорт, технічні напрямки.
🔹 74% підлітків радяться з батьками щодо професійного майбутнього. Інші інструменти профорієнтації поки недостатньо популярні: екскурсії на підприємства відвідували 11% підлітків, зустрічі з кар’єрними радниками — 7%, стажування — 3%.

KSE Institute працює над тим, щоб держава могла сформувати ефективну політику в сфері людського капіталу. Зокрема, щодо професійного спрямування майбутнього покоління українських фахівців. Водночас Kyiv School of Economics інвестує в навчання й інфраструктуру, щоб молодь отримала більше можливостей для самореалізації в Україні.

Оглянути тематичну експозицію, присвячену ключовим висновкам дослідження, можна з 22 по 25 травня 2025 року в павільйоні 4 на ВДНГ.

Ознайомитися з результатами:

🔗 Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні (2025) та Індекс майбутнього (2023) — https://shorturl.at/q9CFo



group-telegram.com/gorbach_squad/2012
Create:
Last Update:

🧑‍🦱👩‍🦱 Лише 30% українських підлітків знають, ким хочуть працювати у 30 років. Це майже вдвічі менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. Чому це важливо — і яке це має значення для економіки, освіти й державної політики?

22 травня KSE Institute презентував попередні результати дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні» — ініціативи Фундації
Олени Зеленської, реалізованої у співпраці з гуманітарною організацією People in Need Ukraine за фінансової підтримки чеського народу. Презентація відбулася у межах Фестивалю кар'єри на ВДНГ за підтримки UNICEF Ukraine.

📊 Ми опитали понад 5 000 підлітків 13–16 років і стільки ж їхніх батьків з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованих територій), щоб дізнатися, ким молодь хоче стати і що формує цей вибір. Ці дані допомагають краще зрозуміти, як підтримати підлітків і створити умови, щоб вони будували кар’єру саме в Україні.

Кілька ключових фактів про те, як вони бачать свій шлях:

🔹 70% підлітків не можуть назвати бажану професію у 30-річному віці — це майже вдвічі нижче за середній показник ОЕСР.
🔹 Кар'єрні очікування формуються у певному «вакуумі» — без зв’язку з реальним попитом. Наприклад, 17,9% всіх вакансій на ринку праці відкрито на промислових підприємствах, але вони цікавлять лише 2,1% підлітків. Натомість у вакансіях у сфері IT зацікавлені 13,5% респондентів, а реальна частка їх серед пропозицій роботодавців — 1,5%.
🔹 Професійно-технічні спеціальності залишаються поза увагою більшості — лише 15% розглядають можливість здобути ПТО.
🔹 Гендер суттєво впливає на вибір: дівчата частіше називають ЗМІ, право, дизайн, як бажану сферу діяльності; хлопці — IT, агро, транспорт, технічні напрямки.
🔹 74% підлітків радяться з батьками щодо професійного майбутнього. Інші інструменти профорієнтації поки недостатньо популярні: екскурсії на підприємства відвідували 11% підлітків, зустрічі з кар’єрними радниками — 7%, стажування — 3%.

KSE Institute працює над тим, щоб держава могла сформувати ефективну політику в сфері людського капіталу. Зокрема, щодо професійного спрямування майбутнього покоління українських фахівців. Водночас Kyiv School of Economics інвестує в навчання й інфраструктуру, щоб молодь отримала більше можливостей для самореалізації в Україні.

Оглянути тематичну експозицію, присвячену ключовим висновкам дослідження, можна з 22 по 25 травня 2025 року в павільйоні 4 на ВДНГ.

Ознайомитися з результатами:

🔗 Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні (2025) та Індекс майбутнього (2023) — https://shorturl.at/q9CFo

BY горбачик сквад


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/gorbach_squad/2012

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Since January 2022, the SC has received a total of 47 complaints and enquiries on illegal investment schemes promoted through Telegram. These fraudulent schemes offer non-existent investment opportunities, promising very attractive and risk-free returns within a short span of time. They commonly offer unrealistic returns of as high as 1,000% within 24 hours or even within a few hours. These entities are reportedly operating nine Telegram channels with more than five million subscribers to whom they were making recommendations on selected listed scrips. Such recommendations induced the investors to deal in the said scrips, thereby creating artificial volume and price rise. Telegram has become more interventionist over time, and has steadily increased its efforts to shut down these accounts. But this has also meant that the company has also engaged with lawmakers more generally, although it maintains that it doesn’t do so willingly. For instance, in September 2021, Telegram reportedly blocked a chat bot in support of (Putin critic) Alexei Navalny during Russia’s most recent parliamentary elections. Pavel Durov was quoted at the time saying that the company was obliged to follow a “legitimate” law of the land. He added that as Apple and Google both follow the law, to violate it would give both platforms a reason to boot the messenger from its stores. Additionally, investors are often instructed to deposit monies into personal bank accounts of individuals who claim to represent a legitimate entity, and/or into an unrelated corporate account. To lend credence and to lure unsuspecting victims, perpetrators usually claim that their entity and/or the investment schemes are approved by financial authorities. In 2018, Russia banned Telegram although it reversed the prohibition two years later.
from us


Telegram горбачик сквад
FROM American