горбачик сквад
Чому small talk не відновить довіру в суспільстві Цікавий дата-сторітелінг від The Pudding — про те, як змінюється настрій людей під час 30-хвилинної розмови з незнайомцем (CANDOR corpus, ≈1 700 дзвінків між випадковими парами в США). Результат — стабільний…
Ось показовий графік зі статті: він ілюструє, як би змінилася загальна довіра в США з 1973 по 2018 роки, якби досвід безробіття, задоволеність доходом та довіра до інституцій залишалися незмінними.
Дослідження МІТ показало: ті, хто писав есе з допомогою ChatGPT, мали слабшу залученість мозку, гірше запам’ятовували написане і загалом показали нижчі результати, ніж учасники, які писали самостійно або з використанням пошуковика.
🔹 Учасників поділили на три групи: LLM, пошуковик і без інструментів.
🔹 Дані ЕЕГ (електроенцефалографії) свідчать: чим більше допомоги, тим менш активний мозок. Найвищу активність мали ті, хто писав без підтримки.
🔹 Після зміни інструментів у 4-й сесії: ті, хто відмовився від LLM, показали слабку залученість мозку; навпаки, ті, хто вперше скористався LLM, активували зони, пов’язані з візуальною обробкою — подібно до користувачів пошуку.
🔹 Учасники з LLM-групи гірше пам’ятали написане й рідше відчували, що текст — «їхній».
🔹 За всіма показниками — мовними, нейронними й оцінками (вчителів і ШІ) — LLM-група стабільно відставала.
🛑 Але варто врахувати обмеження:
⚪ Невелика вибірка студентів з одного регіону.
⚪ Оцінювали лише модель ChatGPT — інші моделі не включені.
⚪ Завдання не розбивалось на етапи (генерація ідей, написання тощо).
⚪ ЕЕГ має обмежену точність — варто доповнити fMRI.
⚪ Результати стосуються лише написання есе — не поширюються автоматично на інші завдання.
⚪ Не вивчено довготривалий вплив на пам’ять, креативність і письмові навички.
👉 Висновок: LLM можуть бути корисним інструментом, але при регулярному використанні — ціною може стати зниження здатності до навчання.
🔹 Учасників поділили на три групи: LLM, пошуковик і без інструментів.
🔹 Дані ЕЕГ (електроенцефалографії) свідчать: чим більше допомоги, тим менш активний мозок. Найвищу активність мали ті, хто писав без підтримки.
🔹 Після зміни інструментів у 4-й сесії: ті, хто відмовився від LLM, показали слабку залученість мозку; навпаки, ті, хто вперше скористався LLM, активували зони, пов’язані з візуальною обробкою — подібно до користувачів пошуку.
🔹 Учасники з LLM-групи гірше пам’ятали написане й рідше відчували, що текст — «їхній».
🔹 За всіма показниками — мовними, нейронними й оцінками (вчителів і ШІ) — LLM-група стабільно відставала.
🛑 Але варто врахувати обмеження:
⚪ Невелика вибірка студентів з одного регіону.
⚪ Оцінювали лише модель ChatGPT — інші моделі не включені.
⚪ Завдання не розбивалось на етапи (генерація ідей, написання тощо).
⚪ ЕЕГ має обмежену точність — варто доповнити fMRI.
⚪ Результати стосуються лише написання есе — не поширюються автоматично на інші завдання.
⚪ Не вивчено довготривалий вплив на пам’ять, креативність і письмові навички.
👉 Висновок: LLM можуть бути корисним інструментом, але при регулярному використанні — ціною може стати зниження здатності до навчання.
MIT Media Lab
Project Overview ‹ Your Brain on ChatGPT – MIT Media Lab
Check project's website: https://www.brainonllm.comWith today's wide adoption of LLM products like ChatGPT from OpenAI, humans and businesses engage and u…
горбачик сквад
Дослідження МІТ показало: ті, хто писав есе з допомогою ChatGPT, мали слабшу залученість мозку, гірше запам’ятовували написане і загалом показали нижчі результати, ніж учасники, які писали самостійно або з використанням пошуковика. 🔹 Учасників поділили на…
Журналісти, які переказують це дослідження, явно не читали зауваження на сайті 😁
Пари переважно утворюються між схожими партнерами: найбільша подібність — за віком, освітою, поглядами і звичками, найменша — за характером
Це дослідження — найбільший на сьогодні аналіз асортативного парування, тобто схильності людей створювати пари не випадково, а з тими, хто на них схожий. Дослідники проаналізували 480 оцінок із 22 рис у 199 вибірках, а також 133 риси у 79 000 гетеросексуальних пар з UK Biobank.
За якими рисами партнери найбільше схожі?
🔹 Найвища схожість (r≈0,6–0,87):
– рік народження
– кількість дітей
– місце народження
– вживання алкоголю (теперішнє і в минулому)
– політичні погляди
🔹 Середня схожість (r≈0,3–0,5):
– куріння
– рівень освіти
– вік першого сексуального досвіду
– рівень інтелекту
🔹 Найменша схожість (r≈–0,18 до 0,1):
– хронотип (жайворонок чи сова — єдина негативна кореляція)
– риси характеру: екстраверсія, нейротизм, доброзичливість
Чому так відбувається?
- Фенотипова гомогамія (active choice): люди віддають перевагу партнерам із тією самою ознакою (наприклад, освітою чи політичними поглядами).
- Соціальна гомогамія (meeting pool): партнери знайомляться в одних і тих самих соціальних колах (школа, робота, релігійна спільнота), тож схожість виникає через спільний контекст.
- Генетична гомогамія (indirect assortment): відбір на основі спадкових корелятів ознаки — партнери «сортуються» за генетично пов’язаними характеристиками.
- Конвергенція (post-pairing influence): з часом партнери стають більш схожими через спільне середовище та взаємний вплив (наприклад, спільні звички).
Партнери рідко — справжні протилежності. Але, як не дивно, схожість характеру майже не впливає.
Це дослідження — найбільший на сьогодні аналіз асортативного парування, тобто схильності людей створювати пари не випадково, а з тими, хто на них схожий. Дослідники проаналізували 480 оцінок із 22 рис у 199 вибірках, а також 133 риси у 79 000 гетеросексуальних пар з UK Biobank.
За якими рисами партнери найбільше схожі?
🔹 Найвища схожість (r≈0,6–0,87):
– рік народження
– кількість дітей
– місце народження
– вживання алкоголю (теперішнє і в минулому)
– політичні погляди
🔹 Середня схожість (r≈0,3–0,5):
– куріння
– рівень освіти
– вік першого сексуального досвіду
– рівень інтелекту
🔹 Найменша схожість (r≈–0,18 до 0,1):
– хронотип (жайворонок чи сова — єдина негативна кореляція)
– риси характеру: екстраверсія, нейротизм, доброзичливість
Чому так відбувається?
- Фенотипова гомогамія (active choice): люди віддають перевагу партнерам із тією самою ознакою (наприклад, освітою чи політичними поглядами).
- Соціальна гомогамія (meeting pool): партнери знайомляться в одних і тих самих соціальних колах (школа, робота, релігійна спільнота), тож схожість виникає через спільний контекст.
- Генетична гомогамія (indirect assortment): відбір на основі спадкових корелятів ознаки — партнери «сортуються» за генетично пов’язаними характеристиками.
- Конвергенція (post-pairing influence): з часом партнери стають більш схожими через спільне середовище та взаємний вплив (наприклад, спільні звички).
Партнери рідко — справжні протилежності. Але, як не дивно, схожість характеру майже не впливає.
горбачик сквад
Пари переважно утворюються між схожими партнерами: найбільша подібність — за віком, освітою, поглядами і звичками, найменша — за характером Це дослідження — найбільший на сьогодні аналіз асортативного парування, тобто схильності людей створювати пари не випадково…
Кореляції між рисами партнерів
Цікаво, підключайтесь до прямої трансляції
https://www.youtube.com/live/_XRBlYlb7XA?si=0KmRplebiSDyj6kF
https://www.youtube.com/live/_XRBlYlb7XA?si=0KmRplebiSDyj6kF
YouTube
Чи мажуться цінності на хліб? Яку безпекову роль має культура в умовах війни
7-й стрім довкола книги Марини Стародубської «Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд».
💬 У часи, коли світ розділено не лише кордонами, а й системами цінностей, ми прагнемо краще розуміти одне одного — і себе. Ця розмова буде про нас — про те, що…
💬 У часи, коли світ розділено не лише кордонами, а й системами цінностей, ми прагнемо краще розуміти одне одного — і себе. Ця розмова буде про нас — про те, що…
У країнах, що ближчі до кордону Росії, громадяни в середньому трохи охочіші воювати, але відстань пояснює лише близько 9% різниці в готовності.
🔹 Глобальне середнє готовності взяти зброю – 52%
🔸 Україна – 62%; Європейське середнє (18 країн) – ≈ 40%
🔹 Найвищий рівень – Грузія (83%), найнижчий – Італія (14%)
🔸 Кореляція між відстанню до кордону РФ і готовністю воювати: r = –0,30 (R² ≈ 0,09)
🔹 Регресійна лінія на точковій діаграмі демонструє слабкий негативний тренд
Дані та візуалізації
📊 Горизонтальний барплот показує «Yes %» для кожної країни (ЄС – помаранчеві, Україна – червона, глобальне середнє – зелена, інші – сірі).
📈 Точкова діаграма:
• по горизонталі – кілометри до кордону РФ,
• по вертикалі – % готових воювати,
• додано лінію регресії та значення r і R².
📌 Джерело даних: Gallup International End of Year Survey (EoY) 2024
🔹 Глобальне середнє готовності взяти зброю – 52%
🔸 Україна – 62%; Європейське середнє (18 країн) – ≈ 40%
🔹 Найвищий рівень – Грузія (83%), найнижчий – Італія (14%)
🔸 Кореляція між відстанню до кордону РФ і готовністю воювати: r = –0,30 (R² ≈ 0,09)
🔹 Регресійна лінія на точковій діаграмі демонструє слабкий негативний тренд
Дані та візуалізації
📊 Горизонтальний барплот показує «Yes %» для кожної країни (ЄС – помаранчеві, Україна – червона, глобальне середнє – зелена, інші – сірі).
📈 Точкова діаграма:
• по горизонталі – кілометри до кордону РФ,
• по вертикалі – % готових воювати,
• додано лінію регресії та значення r і R².
📌 Джерело даних: Gallup International End of Year Survey (EoY) 2024
Майбутні події:
👉 «Почуттєве та раціональне в культурі» | 24 червня 2025 | 🕖 19:00 | Онлайн
Розмова Влади Ралко та Володимира Шелухіна про розрив між емоціями та розумом у культурі, його вплив на наше сприйняття й можливості поєднання двох світів.
Реєстрація
👉 Open lecture & Q&A “Governing Deep Differences” | 25 червня 2025 | 🕕 18:00 | Шпака, 3, Київ
Jennifer Brick Murtazashvili (KSE) розповість, як ідеологія “живи і давай жити” в поєднанні з поліцентричним врядуванням допомагають суспільствам із глибокими протиріччями зберігати порядок.
Реєстрація
👉 Семінар «Як Російська церква краде українських дітей до РФ та монополізує релігійне життя» | 27 червня 2025 | 🕟 16:30 | Шпака, 3, Київ
Vladislav Gavrilov (Georgetown University) представить OSINT-дослідження депортацій дітей і ролі РПЦ в окупаційній системі. Модератор – Андрій Ферт.
Реєстрація
👉 «Історична соціологія держави: між модерном і конфліктами» | 26 червня 2025 | 🕕 18:30 | Шпака, 3, Київ
Павло Федорченко-Кутуєв простежить еволюцію ідей “держави розвитку” від Макса Вебера до Чарлза Тіллі й Пітера Еванса та обговорить виклики модернізації в умовах війни й внутрішніх конфліктів.
Реєстрація
👉 Круглий стіл «Деколонізація та національна пам’ять: державний вимір» | 30 червня 2025 | 🕖 19:00 | Хрещатик, 34, Київ
Експерти Інституту національної пам’яті, народні депутати та громадські активісти обговорять законодавчі ініціативи з національної пам’яті, процеси деколонізації та переосмислення радянського спадку.
👉 «Почуттєве та раціональне в культурі» | 24 червня 2025 | 🕖 19:00 | Онлайн
Розмова Влади Ралко та Володимира Шелухіна про розрив між емоціями та розумом у культурі, його вплив на наше сприйняття й можливості поєднання двох світів.
Реєстрація
👉 Open lecture & Q&A “Governing Deep Differences” | 25 червня 2025 | 🕕 18:00 | Шпака, 3, Київ
Jennifer Brick Murtazashvili (KSE) розповість, як ідеологія “живи і давай жити” в поєднанні з поліцентричним врядуванням допомагають суспільствам із глибокими протиріччями зберігати порядок.
Реєстрація
👉 Семінар «Як Російська церква краде українських дітей до РФ та монополізує релігійне життя» | 27 червня 2025 | 🕟 16:30 | Шпака, 3, Київ
Vladislav Gavrilov (Georgetown University) представить OSINT-дослідження депортацій дітей і ролі РПЦ в окупаційній системі. Модератор – Андрій Ферт.
Реєстрація
👉 «Історична соціологія держави: між модерном і конфліктами» | 26 червня 2025 | 🕕 18:30 | Шпака, 3, Київ
Павло Федорченко-Кутуєв простежить еволюцію ідей “держави розвитку” від Макса Вебера до Чарлза Тіллі й Пітера Еванса та обговорить виклики модернізації в умовах війни й внутрішніх конфліктів.
Реєстрація
👉 Круглий стіл «Деколонізація та національна пам’ять: державний вимір» | 30 червня 2025 | 🕖 19:00 | Хрещатик, 34, Київ
Експерти Інституту національної пам’яті, народні депутати та громадські активісти обговорять законодавчі ініціативи з національної пам’яті, процеси деколонізації та переосмислення радянського спадку.
Google Docs
Почуттєве та раціональне — розмова з Владою Ралко
Третя подія публічної програми Локусу цього року – про фундаментальний розрив між раціональним та почуттєвим у культурі.
Чому між цими двома явищами або немає, або дуже мало перетинів? Як це скеровує наше сприйняття, інтерпретації? Що ми втрачаємо, коли…
Чому між цими двома явищами або немає, або дуже мало перетинів? Як це скеровує наше сприйняття, інтерпретації? Що ми втрачаємо, коли…
Forwarded from Що з економікою?
👔 Українські біженці добре інтегруються на європейському ринку праці
Втім це ускладнює їхнє повернення.
Переказуємо статтю Financial Times, які зокрема спираються на дані з нашого #дослідження_про_біженців
▪ Понад 5 млн українців залишаються за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. За даними ОЕСР, у багатьох країнах рівень їхньої зайнятості вже вдвічі вищий, ніж у середньому серед інших груп біженців. Особливо це помітно в Польщі, де й до війни були стійки міграційні зв’язки та мовна близькість. Додатковим фактором став статус тимчасового захисту, який одразу відкрив доступ до ринку праці.
▪ Більшість українців працюють у сфері обслуговування, виробництві, адміністрування — попри те, що 40% мають ступінь магістра або вище.
▪ Серед причин, чому біженці часто обирають роботу не за фахом — мовні бар’єри та складність підтвердження дипломів і кваліфікацій. Тим не менш, рівень їхніх доходів поступово зростає.
▪ Як пишуть в FT за нашим дослідженням, у грудні 2024 року частка біженців, що можуть собі дозволити купити одяг та їжу, майже повернулась до довоєнного рівня — 18%.
👥 Але з інтеграцією в нове суспільство приходить і нова проблема: менше бажання повертатися. За три роки частка українців, які точно планують повернення додому, знизилась із 50% до 20% — про це ми писали тут.
Повна стаття за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Втім це ускладнює їхнє повернення.
Переказуємо статтю Financial Times, які зокрема спираються на дані з нашого #дослідження_про_біженців
▪ Понад 5 млн українців залишаються за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. За даними ОЕСР, у багатьох країнах рівень їхньої зайнятості вже вдвічі вищий, ніж у середньому серед інших груп біженців. Особливо це помітно в Польщі, де й до війни були стійки міграційні зв’язки та мовна близькість. Додатковим фактором став статус тимчасового захисту, який одразу відкрив доступ до ринку праці.
▪ Більшість українців працюють у сфері обслуговування, виробництві, адміністрування — попри те, що 40% мають ступінь магістра або вище.
▪ Серед причин, чому біженці часто обирають роботу не за фахом — мовні бар’єри та складність підтвердження дипломів і кваліфікацій. Тим не менш, рівень їхніх доходів поступово зростає.
▪ Як пишуть в FT за нашим дослідженням, у грудні 2024 року частка біженців, що можуть собі дозволити купити одяг та їжу, майже повернулась до довоєнного рівня — 18%.
👥 Але з інтеграцією в нове суспільство приходить і нова проблема: менше бажання повертатися. За три роки частка українців, які точно планують повернення додому, знизилась із 50% до 20% — про це ми писали тут.
Повна стаття за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM