#окупація
#херсонські_штудії
Ходячи по Херсону можна і зараз знайти достатньо багато зайнятих речей.
Фото 1: інсульт за гроші платників податків (просто газонокосарки до уссачкі схожі на дрони).
Фото 2: закрита пекарня за окупації. Не захотіли працювати з рублями, тож окупанти швидко прикрили лавочку. Власне, популярна історія. Звісно, бували випадки, коли окупанти приходили бажаючи платити за все гривнями, однак то воля випадку. Не всім щастить.
Фото 3: тенісний стіл на кладовищі, який вочевидь проживе ще років 200.
#херсонські_штудії
Ходячи по Херсону можна і зараз знайти достатньо багато зайнятих речей.
Фото 1: інсульт за гроші платників податків (просто газонокосарки до уссачкі схожі на дрони).
Фото 2: закрита пекарня за окупації. Не захотіли працювати з рублями, тож окупанти швидко прикрили лавочку. Власне, популярна історія. Звісно, бували випадки, коли окупанти приходили бажаючи платити за все гривнями, однак то воля випадку. Не всім щастить.
Фото 3: тенісний стіл на кладовищі, який вочевидь проживе ще років 200.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#окупація
#херсонські_штудії
Що ж, радий повідомити що ще 50 сторінок роботи позаду. Нова частина дослідження по окупації готова!
Відверто кажучи радий, що вона вийшла такою, якою є зараз. Впродовж року я чимало хвилювався на рахунок того, що обрав надто складні теми для розгляду, однак зрештою зустрів багато людей, які погодилися мені допомогти. Ви не знайдете їхніх імен чи прізвищ в джерелах, не знайдете їхні нинішні місця роботи. Однак я їх завжди пам'ятатиму. Безмежно вдячний всім людям за те, що допомогли більш глибоко розібратися в складній темі окупації.
Так, я не повноцінний вчений, а досі лише є студентом. Тільки-тільки вчусь писати. Та попри все мені радісно від того, що є можливість займатися такою важливою темою роками. Дякую, що змогли мені довіритися.
P. S.: перший розділ з владою сприймайте радше як експеримент. Біографістика дивна річ, та виділити якихось конкретних вчених як в усній історії та мікроісторії попросту не вийде. Коли я займусь книгою, то розділ про становлення влади виконуватиме роль довідника, що допоможе приблизно зрозуміти ситуацію на Херсонщині незадовго до повномасштабної війни. Інші два розділи (про рух опору та священнослужителів) є цілком самостійними та я ними достатньо задоволений. Звісно, хотілося б додати більше різних додатків та інформації, однак поки це зробити є неможливим. Та й невеликий відпочинок теж хочеться взяти.
Нижче скину посилання на Гугл диск, куди закину як цю роботу, так і оновлену за 2024 рік; +версію англійською з наукового журналу, тож якщо є зацікавлені знайомі з заходу — сміливо діліться.
Чи могла б ця робота бути кращою? Авжеж. Однак всьому свій час. З роками я наб'ю достатньо руку, щоб розписати всю глибину та особливості окупації Херсонщини. Водночас план на наступну роботу та книгу вже розписаний, тож очікуйте. Дякую за підтримку.
https://drive.google.com/drive/folders/1EOR_oC1Mms8b4m5yllHRbUfGQBUMRS1z?hl=ru
#херсонські_штудії
Що ж, радий повідомити що ще 50 сторінок роботи позаду. Нова частина дослідження по окупації готова!
Відверто кажучи радий, що вона вийшла такою, якою є зараз. Впродовж року я чимало хвилювався на рахунок того, що обрав надто складні теми для розгляду, однак зрештою зустрів багато людей, які погодилися мені допомогти. Ви не знайдете їхніх імен чи прізвищ в джерелах, не знайдете їхні нинішні місця роботи. Однак я їх завжди пам'ятатиму. Безмежно вдячний всім людям за те, що допомогли більш глибоко розібратися в складній темі окупації.
Так, я не повноцінний вчений, а досі лише є студентом. Тільки-тільки вчусь писати. Та попри все мені радісно від того, що є можливість займатися такою важливою темою роками. Дякую, що змогли мені довіритися.
P. S.: перший розділ з владою сприймайте радше як експеримент. Біографістика дивна річ, та виділити якихось конкретних вчених як в усній історії та мікроісторії попросту не вийде. Коли я займусь книгою, то розділ про становлення влади виконуватиме роль довідника, що допоможе приблизно зрозуміти ситуацію на Херсонщині незадовго до повномасштабної війни. Інші два розділи (про рух опору та священнослужителів) є цілком самостійними та я ними достатньо задоволений. Звісно, хотілося б додати більше різних додатків та інформації, однак поки це зробити є неможливим. Та й невеликий відпочинок теж хочеться взяти.
Нижче скину посилання на Гугл диск, куди закину як цю роботу, так і оновлену за 2024 рік; +версію англійською з наукового журналу, тож якщо є зацікавлені знайомі з заходу — сміливо діліться.
Чи могла б ця робота бути кращою? Авжеж. Однак всьому свій час. З роками я наб'ю достатньо руку, щоб розписати всю глибину та особливості окупації Херсонщини. Водночас план на наступну роботу та книгу вже розписаний, тож очікуйте. Дякую за підтримку.
https://drive.google.com/drive/folders/1EOR_oC1Mms8b4m5yllHRbUfGQBUMRS1z?hl=ru
Imara Notia
Photo
Після невеличкої перерви радий повідомити, що футболки таки були пошиті! Тим, хто їх замовляв, вже все було відправлено 🌚 Звісно, в майбутньому теж будуть нові (можливо, по мотивам Швейка), тож чекайте.
#вирізки
#окупація
#херсонські_штудії
Лесь Белей. Його називали морем. Балада на дев'ять голосів. Дніпро: Kovyla Publishing, 2025 — 216 с.
Як працюють волонтери на Лівобережжі Херсонщині після деокупації регіонального центру? Сказати щось однозначне з цього приводу мені складно. Більшість свідчень, які я зустрічав за роки, базувалися на тому, що зазвичай волонтери їздили в обласний центр, подовгу не лишаючись на Лівобережжі. Ті ж, хто працював у відкриту (наприклад, як Максим Кілдеров в перший місяць окупації Нової Каховки) — зрештою згорнули свою діяльність або на зовсім, або стали працювати "по-тихому" (адресна доставка).
Власне, останній варіант і зустрічається в свідченнях Андрія Книги, які наводить Лесь Белей в своїй книзі. За його словами, навіть через 1,5 роки після підриву дамби, вони продовжують підтримувати місцеве населення на Лівобережжі, передаючи зібрані кошти волонтерам, які безпосередньо проживають там. На місці вони закуповують та формують різні набори (продукти, ліки), доставляючи їх людям.
Раніше вони навіть співпрацювати з одним магазином: власник дозволив зробити у нього пункт видачі допомоги під прикриттям торгівлі. Ну і це вочевидь було зручно, оскільки людина виходить з допомогою, ніби з покупками. Пізніше діяльність там згорнули, оскільки в грудні 2023 року стався приліт.
З-поміж інших свідчень, які пов'язані з торгівлею на Лівобережжі, нещодавно розповіли достатньо цікаву інформацію щодо контрабанди. Власне, як я згадував в своєму дослідженні, на Лівобережжі проблеми з ліками були ще в 2022 році, та дістати навіть російські було іноді проблематично (знову ж таки, чимало торгашів рвалися в регіональний центр). Ставлення до людей різне буває, та поки волонтери намагаються ризикуючи своїм життям допомогти в такі важкі часи, бувають й вражаючі контрабандисти. Так, наприклад, в одному з селищ Лівобережжя, торгаш продавав українські ліки, однак за захмарними цінами. Ймовірно, такий продаж українських ліків кришували самі окупанти, оскільки до цього я розглядав тільки два варіанти з можливістю отримати українськими/імпортними ліками: українські або рос. волонтери.
#окупація
#херсонські_штудії
Лесь Белей. Його називали морем. Балада на дев'ять голосів. Дніпро: Kovyla Publishing, 2025 — 216 с.
Як працюють волонтери на Лівобережжі Херсонщині після деокупації регіонального центру? Сказати щось однозначне з цього приводу мені складно. Більшість свідчень, які я зустрічав за роки, базувалися на тому, що зазвичай волонтери їздили в обласний центр, подовгу не лишаючись на Лівобережжі. Ті ж, хто працював у відкриту (наприклад, як Максим Кілдеров в перший місяць окупації Нової Каховки) — зрештою згорнули свою діяльність або на зовсім, або стали працювати "по-тихому" (адресна доставка).
Власне, останній варіант і зустрічається в свідченнях Андрія Книги, які наводить Лесь Белей в своїй книзі. За його словами, навіть через 1,5 роки після підриву дамби, вони продовжують підтримувати місцеве населення на Лівобережжі, передаючи зібрані кошти волонтерам, які безпосередньо проживають там. На місці вони закуповують та формують різні набори (продукти, ліки), доставляючи їх людям.
Раніше вони навіть співпрацювати з одним магазином: власник дозволив зробити у нього пункт видачі допомоги під прикриттям торгівлі. Ну і це вочевидь було зручно, оскільки людина виходить з допомогою, ніби з покупками. Пізніше діяльність там згорнули, оскільки в грудні 2023 року стався приліт.
З-поміж інших свідчень, які пов'язані з торгівлею на Лівобережжі, нещодавно розповіли достатньо цікаву інформацію щодо контрабанди. Власне, як я згадував в своєму дослідженні, на Лівобережжі проблеми з ліками були ще в 2022 році, та дістати навіть російські було іноді проблематично (знову ж таки, чимало торгашів рвалися в регіональний центр). Ставлення до людей різне буває, та поки волонтери намагаються ризикуючи своїм життям допомогти в такі важкі часи, бувають й вражаючі контрабандисти. Так, наприклад, в одному з селищ Лівобережжя, торгаш продавав українські ліки, однак за захмарними цінами. Ймовірно, такий продаж українських ліків кришували самі окупанти, оскільки до цього я розглядав тільки два варіанти з можливістю отримати українськими/імпортними ліками: українські або рос. волонтери.
Imara Notia pinned «#окупація #херсонські_штудії Що ж, радий повідомити що ще 50 сторінок роботи позаду. Нова частина дослідження по окупації готова! Відверто кажучи радий, що вона вийшла такою, якою є зараз. Впродовж року я чимало хвилювався на рахунок того, що обрав надто…»
Forwarded from НеоАрхаїка 🐾
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#вирізки
#херсонські_штудії
Лесь Белей. Його називали морем. Балада на дев'ять голосів. Дніпро: Kovyla Publishing, 2025 — 216 с.
Повертаючись до теми ГЕС, в деяких відкритих інтерв'ю (як-от в цій книзі) трапляються достатньо дивні узагальнення. Власне, наприклад, кажуть, що на другий день після підриву ГЕС (7 червня), коли окупанти відійшли на інші позиції — стріляли куди завгодно, аби нашкодити. Однак, як на мене, все не так просто, враховуючи що вони стріляли не "аби хай було, щоб нашкодити", а цілеспрямовано по різним колонам з волонтерами та евакуації. Через купу смертей влада 8 червня (якщо не змінює пам'ять) заборонила рушати в сторону того ж острову (мікрорайон Корабел) без їхнього дозволу.
Особисто ми отримали цей дозвіл, через що чимало волонтерів змогли покататися туди (я так і не плавав, оскільки займався цілодобово гуманітаркою в гуртожитку), та водночас все одно чимало людей продовжувало гинути, плаваючи як на острів без дозволу, так і навіть в сторону Олешок, повертаючись як мінімум пораненими.
#херсонські_штудії
Лесь Белей. Його називали морем. Балада на дев'ять голосів. Дніпро: Kovyla Publishing, 2025 — 216 с.
Повертаючись до теми ГЕС, в деяких відкритих інтерв'ю (як-от в цій книзі) трапляються достатньо дивні узагальнення. Власне, наприклад, кажуть, що на другий день після підриву ГЕС (7 червня), коли окупанти відійшли на інші позиції — стріляли куди завгодно, аби нашкодити. Однак, як на мене, все не так просто, враховуючи що вони стріляли не "аби хай було, щоб нашкодити", а цілеспрямовано по різним колонам з волонтерами та евакуації. Через купу смертей влада 8 червня (якщо не змінює пам'ять) заборонила рушати в сторону того ж острову (мікрорайон Корабел) без їхнього дозволу.
Особисто ми отримали цей дозвіл, через що чимало волонтерів змогли покататися туди (я так і не плавав, оскільки займався цілодобово гуманітаркою в гуртожитку), та водночас все одно чимало людей продовжувало гинути, плаваючи як на острів без дозволу, так і навіть в сторону Олешок, повертаючись як мінімум пораненими.
Forwarded from Обранці духів ✙
Панненґ (ปั้นเหน่ง) — фрагмент людського черепа
Панненґ — це різновид некромантичного амулета, який виготовляють із черепів людей, що загинули насильницькою смертю: в автокатастрофах, під час пологів, від удару блискавки або внаслідок самогубства. На відміну від так званої «трупної олії», матеріалом для виготовлення панненґу може слугувати як жіноче, так і чоловіче тіло.
Попри моторошне походження, цей амулет рідко застосовується зі злочинною метою. Його використовують як у традиційній тайській 🇹🇭магії (саятсат), так і в монастирських ритуалах. У минулому родини самогубців свідомо передавали панненґ померлого до храму, щоб полегшити його посмертну долю.
Класичний панненґ виготовляється з лобної частини черепа — місця, де, за віруваннями, розташоване «третє око». Проте сьогодні, з огляду на високий попит і брак матеріалу, майстри використовують будь-які ділянки черепа, які підходять для отримання фрагментів відповідної форми.
Панненґ — це різновид некромантичного амулета, який виготовляють із черепів людей, що загинули насильницькою смертю: в автокатастрофах, під час пологів, від удару блискавки або внаслідок самогубства. На відміну від так званої «трупної олії», матеріалом для виготовлення панненґу може слугувати як жіноче, так і чоловіче тіло.
Попри моторошне походження, цей амулет рідко застосовується зі злочинною метою. Його використовують як у традиційній тайській 🇹🇭магії (саятсат), так і в монастирських ритуалах. У минулому родини самогубців свідомо передавали панненґ померлого до храму, щоб полегшити його посмертну долю.
Класичний панненґ виготовляється з лобної частини черепа — місця, де, за віруваннями, розташоване «третє око». Проте сьогодні, з огляду на високий попит і брак матеріалу, майстри використовують будь-які ділянки черепа, які підходять для отримання фрагментів відповідної форми.
#окупація
Щодо виїзду з окупації я вже неодноразово писав в своєму дослідженні. Існує неймовірна кількість шляхів, які регулярно змінюються та ускладнюються, однак як виглядає шлях в саму окупацію? Як туди взагалі можливо зараз потрапити? Відверто кажучи, я задавався цим питанням достатньо довго, оскільки через ті чи інші причини люди вимушені туди їхати. Власне, відповідь схоже теж існує. Наразі левова частка всього зав'язана на аеропорту Шереметьево.
Схема приблизно наступна (це не враховуючи нововведення в рф з 30 червня, щодо віз): спочатку ти проїжджаєш автобусом до Білорусі (не літаком, оскільки потім по якимось домовленостям потім тебе не пускають в рф), а далі пересідаєш на спец. рейс Мінськ-Москва. Найскладніше починається в Шереметьево, оскільки там тебе годин 5 шарпають ФСБ, відновлюють переписки в месенджерах тощо. (Звісно, якщо в тебе паспорт рф, все набагато простіше; вищеописане стосується українського громадянства). Далі, якщо ФСБ дозволило проїзд, ти вже можеш пересуватися куди завгодно. Навіть виїхати з країни можеш через будь-який пункт пропуску. В'їзд же тільки через Шереметьево. Якщо ж перевірку ти по якимось чином не пройшов, ФСБ відпускають тебе назад; авіакомпанія оплачує переліт назад до Мінську, ну і далі роби що хош. Історій щодо підвалів, коли тебе забирали з Шереметьева, поки не зустрічав.
Власне, до чого це я. Розібратися з виїздом з окупації надскладна задача, а тут ще й спробуй знайти відповідь на в'їзд. Жахає, що хтось дійсно вимушений туди повертатися. Навіть якщо це шлях в один кінець та соціальна смерть. Людина, не бажана в нас, не бажана в рф.
Зустрічаються свідчення щодо проїзду на окуповану територію і без згадки про Шереметьево, однак подібне може бути попросту замилюванням очей. Як неодноразово вже відзначалося на практиці, шлях можуть змінювати прямо в дорозі.
Щодо виїзду з окупації я вже неодноразово писав в своєму дослідженні. Існує неймовірна кількість шляхів, які регулярно змінюються та ускладнюються, однак як виглядає шлях в саму окупацію? Як туди взагалі можливо зараз потрапити? Відверто кажучи, я задавався цим питанням достатньо довго, оскільки через ті чи інші причини люди вимушені туди їхати. Власне, відповідь схоже теж існує. Наразі левова частка всього зав'язана на аеропорту Шереметьево.
Схема приблизно наступна (це не враховуючи нововведення в рф з 30 червня, щодо віз): спочатку ти проїжджаєш автобусом до Білорусі (не літаком, оскільки потім по якимось домовленостям потім тебе не пускають в рф), а далі пересідаєш на спец. рейс Мінськ-Москва. Найскладніше починається в Шереметьево, оскільки там тебе годин 5 шарпають ФСБ, відновлюють переписки в месенджерах тощо. (Звісно, якщо в тебе паспорт рф, все набагато простіше; вищеописане стосується українського громадянства). Далі, якщо ФСБ дозволило проїзд, ти вже можеш пересуватися куди завгодно. Навіть виїхати з країни можеш через будь-який пункт пропуску. В'їзд же тільки через Шереметьево. Якщо ж перевірку ти по якимось чином не пройшов, ФСБ відпускають тебе назад; авіакомпанія оплачує переліт назад до Мінську, ну і далі роби що хош. Історій щодо підвалів, коли тебе забирали з Шереметьева, поки не зустрічав.
Власне, до чого це я. Розібратися з виїздом з окупації надскладна задача, а тут ще й спробуй знайти відповідь на в'їзд. Жахає, що хтось дійсно вимушений туди повертатися. Навіть якщо це шлях в один кінець та соціальна смерть. Людина, не бажана в нас, не бажана в рф.
Зустрічаються свідчення щодо проїзду на окуповану територію і без згадки про Шереметьево, однак подібне може бути попросту замилюванням очей. Як неодноразово вже відзначалося на практиці, шлях можуть змінювати прямо в дорозі.