Telegram Group & Telegram Channel
Щось давненько в нас не було оглядів (не)поганих фільмів?! Тільки заздалегідь приготуйте ваші реакції, аби не забути їх поставити після читання. Ну й погнали!

Наприкінці 70-х, із виходом «Нової надії», світ кіно змінився назавжди. Стартувала нова ера голлівудської фантастики: режисери намагалися повторити успіх Джорджа Лукаса, а сценаристи з усіх сил надихалися «Зоряними війнами» — їхньою естетикою, світобудовою та персонажами. І навіть якщо хтось із творців прагнув зробити щось інше, своє, критики одразу порівнювали будь-яку космооперу з пригодами у далекій-далекій галактиці.

Можливо, саме тому, задумавши стрічку про космічних авантюристів, режисер Стюарт Раффіл вирішив піти ще далі. Він навмисне відклав перегляд трилогії Star Wars, навколо якої тоді сформувався цілий культ, аби навіть підсвідомо не «позичати» нічого в Лукаса. Натомість Раффіл звернувся до класики пригодницького кіно, а головним джерелом натхнення завжди називав відомий піратський комедійний екшн 1952 року — The Crimson Pirate.

Тож що з цього вийшло? Перш за все, The Ice Pirates (1984) — це науково-фантастична комедія. У той час, як величезна кількість малобюджетних стрічок намагалася бути максимально серйозною, «Крижані пірати» не боялися бути смішними...

У далекому майбутньому, внаслідок руйнівних війн, вода стала найціннішим ресурсом Всесвіту — тепер вона одночасно і найжаданіший товар, і валюта у вигляді льодових кубиків. Ну й, звісно, у такій ситуації не можна було уникнути монополізації водопостачання. Тамплієри з Мітри — наймогутніша та найбагатша сила галактики. Вони тримають космос у сталевому кулаці тиранії. І все через те, що на їхній планеті природне джерело води не згасло.

Але на противагу тамплієрському пануванню у галактиці з’являється нова сила — крижані пірати. Нахабні, хитрі й абсолютно недисципліновані, ці авантюристи крадуть лід просто з-під носа монополістів. А найвідоміший серед них — харизматичний капітан Джейсон, роль якого зіграв Роберт Уріх. Непоганий телевізійний актор того часу, для якого The Ice Pirates повинен був стати золотим квитком у велике кіно… До речі, в одній із ролей можна помітити тоді ще маловідомого Рона Перлмана, якому образ космічного розбійника пасує просто ідеально. Ну й на відміну від Уріха, Рону з карʼєрою все ж таки пощастило.

Сюжет набирає обертів, коли Джейсон і його команда випадково «натрапляють» на принцесу Каріну. Зваблива красуня має власні плани, тому вона спочатку викуповує піратів із полону, а потім наймає для таємничої місії. Разом вони вирушають на пошуки загадкової планети, яка, можливо, здатна вирішити водну кризу всієї галактики.

Уявіть, що хтось поєднав пригоди команди пройдисвітів, космічні битви та абсурдний гумор — і ви отримаєте «Крижаних піратів». І це все ще за 15 років до «Футурами»! Насправді ці проєкти мають доволі багато спільного, а жарти з «Піратів» легко можна було б інтегрувати у філерні епізоди серіалу про Фрая й Лілу. Наприклад, сцену, де полонених піратів намагаються «перевиховати» кастраційною машиною. Або момент, де команда починає швидко старіти через аномалію у просторі, й за хвилину для них минає ціле життя з усіма його етапами.

Але попри всю свою легкість та самоіронію, фільм провалився в прокаті. Чому? По-перше, у 1984 році жанр уже переживав пересичення космічною фантастикою. По-друге, The Ice Pirates так і не зміг знайти баланс між фарсом і серйозним сайфаєм, тому критики зустріли його неоднозначно. Оглядач із The New York Times назвав фільм «настільки поганим, що навіть смішним», інші рецензенти критикували його за нерівномірний темп і дешеві спецефекти.

Та знаєте, парадокс у тому, що саме ці недоліки зробили «Крижаних піратів» культовими серед поціновувачів безглуздої фантастики 80-х. Сьогодні стрічку люблять саме за відсутність серйозності, за відвертий гумор та за дешеві, але амбітні спецефекти.

Це, звісно, ніякий не шедевр, але точно один із найяскравіших представників футуристичного кінематографу 80-х, що залишає після себе легку усмішку й надію, що колись і ти станеш космічним піратом 👽

#TrashOrTreasure #RandomPearls
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM



group-telegram.com/disksndino/687
Create:
Last Update:

Щось давненько в нас не було оглядів (не)поганих фільмів?! Тільки заздалегідь приготуйте ваші реакції, аби не забути їх поставити після читання. Ну й погнали!

Наприкінці 70-х, із виходом «Нової надії», світ кіно змінився назавжди. Стартувала нова ера голлівудської фантастики: режисери намагалися повторити успіх Джорджа Лукаса, а сценаристи з усіх сил надихалися «Зоряними війнами» — їхньою естетикою, світобудовою та персонажами. І навіть якщо хтось із творців прагнув зробити щось інше, своє, критики одразу порівнювали будь-яку космооперу з пригодами у далекій-далекій галактиці.

Можливо, саме тому, задумавши стрічку про космічних авантюристів, режисер Стюарт Раффіл вирішив піти ще далі. Він навмисне відклав перегляд трилогії Star Wars, навколо якої тоді сформувався цілий культ, аби навіть підсвідомо не «позичати» нічого в Лукаса. Натомість Раффіл звернувся до класики пригодницького кіно, а головним джерелом натхнення завжди називав відомий піратський комедійний екшн 1952 року — The Crimson Pirate.

Тож що з цього вийшло? Перш за все, The Ice Pirates (1984) — це науково-фантастична комедія. У той час, як величезна кількість малобюджетних стрічок намагалася бути максимально серйозною, «Крижані пірати» не боялися бути смішними...

У далекому майбутньому, внаслідок руйнівних війн, вода стала найціннішим ресурсом Всесвіту — тепер вона одночасно і найжаданіший товар, і валюта у вигляді льодових кубиків. Ну й, звісно, у такій ситуації не можна було уникнути монополізації водопостачання. Тамплієри з Мітри — наймогутніша та найбагатша сила галактики. Вони тримають космос у сталевому кулаці тиранії. І все через те, що на їхній планеті природне джерело води не згасло.

Але на противагу тамплієрському пануванню у галактиці з’являється нова сила — крижані пірати. Нахабні, хитрі й абсолютно недисципліновані, ці авантюристи крадуть лід просто з-під носа монополістів. А найвідоміший серед них — харизматичний капітан Джейсон, роль якого зіграв Роберт Уріх. Непоганий телевізійний актор того часу, для якого The Ice Pirates повинен був стати золотим квитком у велике кіно… До речі, в одній із ролей можна помітити тоді ще маловідомого Рона Перлмана, якому образ космічного розбійника пасує просто ідеально. Ну й на відміну від Уріха, Рону з карʼєрою все ж таки пощастило.

Сюжет набирає обертів, коли Джейсон і його команда випадково «натрапляють» на принцесу Каріну. Зваблива красуня має власні плани, тому вона спочатку викуповує піратів із полону, а потім наймає для таємничої місії. Разом вони вирушають на пошуки загадкової планети, яка, можливо, здатна вирішити водну кризу всієї галактики.

Уявіть, що хтось поєднав пригоди команди пройдисвітів, космічні битви та абсурдний гумор — і ви отримаєте «Крижаних піратів». І це все ще за 15 років до «Футурами»! Насправді ці проєкти мають доволі багато спільного, а жарти з «Піратів» легко можна було б інтегрувати у філерні епізоди серіалу про Фрая й Лілу. Наприклад, сцену, де полонених піратів намагаються «перевиховати» кастраційною машиною. Або момент, де команда починає швидко старіти через аномалію у просторі, й за хвилину для них минає ціле життя з усіма його етапами.

Але попри всю свою легкість та самоіронію, фільм провалився в прокаті. Чому? По-перше, у 1984 році жанр уже переживав пересичення космічною фантастикою. По-друге, The Ice Pirates так і не зміг знайти баланс між фарсом і серйозним сайфаєм, тому критики зустріли його неоднозначно. Оглядач із The New York Times назвав фільм «настільки поганим, що навіть смішним», інші рецензенти критикували його за нерівномірний темп і дешеві спецефекти.

Та знаєте, парадокс у тому, що саме ці недоліки зробили «Крижаних піратів» культовими серед поціновувачів безглуздої фантастики 80-х. Сьогодні стрічку люблять саме за відсутність серйозності, за відвертий гумор та за дешеві, але амбітні спецефекти.

Це, звісно, ніякий не шедевр, але точно один із найяскравіших представників футуристичного кінематографу 80-х, що залишає після себе легку усмішку й надію, що колись і ти станеш космічним піратом 👽

#TrashOrTreasure #RandomPearls

BY Disks 'n Dinosaurs













Share with your friend now:
group-telegram.com/disksndino/687

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Pavel Durov, a billionaire who embraces an all-black wardrobe and is often compared to the character Neo from "the Matrix," funds Telegram through his personal wealth and debt financing. And despite being one of the world's most popular tech companies, Telegram reportedly has only about 30 employees who defer to Durov for most major decisions about the platform. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion. Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. One thing that Telegram now offers to all users is the ability to “disappear” messages or set remote deletion deadlines. That enables users to have much more control over how long people can access what you’re sending them. Given that Russian law enforcement officials are reportedly (via Insider) stopping people in the street and demanding to read their text messages, this could be vital to protect individuals from reprisals. Channels are not fully encrypted, end-to-end. All communications on a Telegram channel can be seen by anyone on the channel and are also visible to Telegram. Telegram may be asked by a government to hand over the communications from a channel. Telegram has a history of standing up to Russian government requests for data, but how comfortable you are relying on that history to predict future behavior is up to you. Because Telegram has this data, it may also be stolen by hackers or leaked by an internal employee.
from hk


Telegram Disks 'n Dinosaurs
FROM American